Світова фінансова наука ХХ ст.

ХХ століття - це період розквіту фінансових наукових шкіл, доктрин.

Ідеї А.Вагнера про принципи соціального ринкового господарства та держави добробуту у фінансовій науці відображаються такими положеннями:

- значні масштаби перерозподілу ВВП через бюджетну систему;

- значна частка зовнішньої торгівлі;

- соціальне значення видатків бюджету, переважне прибуткове оподаткування фізичних осіб;

- бюджетне субсидіювання окремих галузей, сільського господарства.

В.Парето розвинув ідеї суспільного добробуту через умову ефективності (стан рівноваги): зміни або дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли матеріальне становище певних соціальних груп покращується без погіршення його для інших. Тому, видатки бюджету можуть зростати за певними напрямками тільки за умови, що це не зашкодить іншим напрямкам. Оптимум В.Парето – умовою зростання суспільного добродуту є покращення добробуту одних людей без одночасного погіршення стану інших.

Світова фінансова наука ХХ ст. розвивалася за двома напрямами:

- класичний (В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, Дж.Міль), що об’єднують наукові школи камералістів, меркантилістів, фізіократів, марксистів, китайських соціалістів, австрійців, історичної школи;

- неокласичний (Л.Вальрас, Ф.Візер, І.Джевонс, А.Маршал, К.Менгер, В.Парето, П.Самуельсон, М.Фрідмен), що об’єднують фінансові школи Східної Європи і СНД, кейнсіанство, італійську та шведську школи.

Найбільш поширеними були такі теорії державних фінансів:

- соціально-етична теорія оподаткування, закон підвищення державних видатків (закон Вагнера);

- концепція розподілу державних доходів і видатків з позицій суб’єктивістської теорії вартості (М. Пантелеоні);

- теорія фінансової системи як продукту історичних умов (Л.Штейн);

- теорія ціноутворення суспільних благ з позицій маржиналізму (У.Мадзола);

- теорія справедливого оподаткування (К.Віксель);

- теоретизація державних фінансів як механізму рівноваги між приватними і суспільними благами через політичний процес (Д.Монтемартіні);

- теорія суспільних потреб з позицій суб’єктивної вигоди (Е.Бароне);

- соціологічна інтерпретація державних фінансів з позицій теорії фіскальної експлуатації (Р.Гольдштейн);

- теорія максимізації вигоди через баланс індивідуальних практичних корисностей приватних і суспільних потреб (Ф.Візер);

- теорія державних фінансів в інтерпретації соціальної солідарності (Г.Рітгль);

- теорія оподаткування з позицій суб’єктивної вартості (Б.Сакс);

- теорія практичної корисності для обґрунтування параметрів державного бюджету, теорія фіскального обміну (Е.Ліндаль);

- інтерпретація податків як страхової премії та форми колективного заощадження (П.Леруа-Больє);

- “чиста” формалізована теорія оподаткування на основі маржиналізму (Д.Еджворт);

- теорія прогресивного оподаткування з позицій граничної корисності доходу (А.Кохен-Стюард).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 82; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!