Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи взаємовідносин дітей і дорослих у сучасному освітньому просторі 3 страница





Методика ознайомлення дітей з довкіллям

субкультури, носієм якої воно виступає. В.Т.Кудрявцев визначає дитячу субкультуру як "особливу систему наявних у дитячому середовищі уявлень про світ, цінностей тощо, яка частково стихійно складається всередині пануючої культурної традиції певного суспільства й посідає в ній від­носно автономне місце"1.

І.С.Кон розуміє під дитячою субкультурою автономну соціокультурну реальність, своєрідну субкультуру, що володіє своєю власною мовою, структурою, функціями, традиціями. Він визначає три головні підсистеми цієї культури: 1) дитяча гра; 2) дитячий фольклор і взагалі ху­дожня творчість; 3) спілкування, комунікативна поведінка дітей2.

І.Котова і Є.Шиянов визначають дитячу субкультуру як "культурний простір та коло спілкування дітей, що допо­магає їм адаптуватись у соціумі і створювати свої автономні норми й форми поведінки"3.

Зміст дитячої субкультури дуже багатогранний, він охоплює усі сфери дитячого життя. Важливість функцій, які виконує дитяча субкультура, важко переоцінити. Насамперед це соціалізуюча функція. Основним агентом соціалізації виступає група однолітків - вона впливає на засвоєння соціальних законів, трансформацію традицій. Саме у групі однолітків відбувається формування дитини як особистості за допомогою традиційних культурних засобів (ігрові пра­вила, дитячий кодекс стосунків, фольклор), примушує ди­тину підпорядковуватися груповим нормам, навчитися контролювати власну поведінку, вирішувати конфліктні ситуації тощо. Також виділяють інші, дуже важливі функ­ції дитячої субкультури — психотерапевтична, прогнос-

1 Кудрявцев В.Т. - С. 49.

2 Кон І. Ребенок и общество. 1987.

3 Котова И.Б., ПІиянов Е.Н. Социализация и воспитание. - Ростов-на
Дону, 1997. -С. 99.


 




Алла Богуш, Наталія Гавриш

тична та культуроохоронна. Найголовніший зміст дитячої субкультури полягає у тому, що вона надає дитині особ­ливий психологічний простір, у якому вона набуває со­ціального досвіду в групі рівних.

За В.В.Абраменковою, дитяча субкультура — "це той світ, який дитяче співтовариство створювало для себе про­тягом усього соціогенезу"1. До його складу входять: тра­диційні народні ігри (хороводи, рухливі ігри, військово-спортивні змагання тощо); дитячий фольклор (лічилки, дражнилки, заклички, казки, страшилки, загадки); дитя­чий правовий кодекс (знаки власності, стягнення боргів, обміни, право старшинства та право опіки в різновікових групах); дитячий гумор (потішки, анекдоти, розіграші, підсмикалки); дитяча магія та міфотворчість (ворожіння проти везучого, заклик сил природи для виконання бажання, фантастичні історії-нісенітниці); дитяче філософству­вання (запитання на кшталт "чому?", розмірковування про життя та смерть тощо); дитяча словотворчість (етимологія, мовленнєві перевертні, неологізми); естетичні уявлення дітей (складання букетів та плетіння вінків, малюнки та ліпка, "таємниці"); надання прізвиськ одноліткам і дорос­лим; релігійні уявлення (дитячі молитви та обряди)2. Спільна дитяча гра - велика складова ровесницьких сто­сунків. За визначенням С.Ф.Русової, дитяча гра - це не тільки забавка, оскільки є "ядром всього внутрішнього сві­ту переживань дитини"3.

Завдяки моделюванню соціальних ролей гра дозволяє дитині пройти три етапи процесу соціалізації у стосунках з одноліткамйкімітація, коли діти копіюють поведінку до­рослих, не завжди до кінця розуміючи її; рольові ігри, де

1 Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений
ребенка в детской субкультуре. - М0Д9К, 2000. - С. 68.

2 Там само. - С. 56.

3 Русова С.Ф. Вибрані пед. твори: У 2 кн. / За ред. Е.І.Коваленко. - К.:
Либідь, 2001.- С. 200.


Методика ознайомлення д ітей з довкіллям ___________________

діти виконують ролі дорослих, проектують їх на себе, тим самим вчаться дорослому способу мислення; взаємна ігро­ва узгодженість, утворення так званих "колективів грав­ців", виникнення яких випадає саме на старший дошкіль­ний і молодший шкільний вік.

Наголосимо, що така взаємна узгодженість серед дітей встановлюється не тільки в ігровій діяльності. Вона також починає активно реалізовуватись у будь-якій сфері діяль­ності дітей. Такі "колективи гравців" починають набувати характерних для міцної єдності рис, таких як: спільність вимог, загальна мета, відчуття "Ми". Спільна діяльність за формулою "поряд, але не разом" починає замінюватись позицією "Один за всіх, і всі за одного!" Тобто постійне виконання чітких правил у колективній грі є процесом підготовки дошкільнят до виконання дорослої гри в реаль­ному суспільстві1.

Стосунки однолітків у дошкільному віці - це багато-аспектна, поліфункціональна система соціальних взаємин однолітків, яка базується на ціннісних стосунках, виробле­них у межах дитячої субкультури, закладена на ранніх етапах соціалізації первинними інститутами (сім'я, дош­кільний заклад), що отримує подальший розвиток в умовах шкільного середовища.

Отже, формування ровесницьких взаємин - це ціле­спрямована діяльність вихователя у природних, реальних ситуаціях навчально-виховного процесу, спрямована на створення особливих умов, які сприяють утворенню ди­тячої спільноти, в різних формах співорганізації дітей у групі, що зберігається навіть поза межами організованої навчальної діяльності. Міцні ровесницькі стосунки в дош­кільному віці повинні розглядатись як найважливіша

1 Богуш А.М. Дефініції "Дитинство", "Духовність" і "Довкілля" у педаго­гічній спадщині В.Сухомлинського // Педагогічні нотатки та роздуми. -Запоріжжя: ТОВ "ЛПС", 2001.


 




Алла Богуш, Наталія Гавриш


Методика ознайомлення дітей з довкіллям


 


справа в житті дітей. Завдяки виникненню таких міжосо-бистісних стосунків реалізується так звана "прихована програма соціалізації" (Р.Берне), у процесі якої відбува­ється розвиток емоційного та соціального життя дитини, формується її уява про себе та її оцінка іншими людьми. Саме тому проблема соціалізації дітей у різних системах соціальних відносин на початкових етапах набуває особли­вого значення.

У дошкільному віці для неї існує дві основні сфери соціальних стосунків - "дитина-дорослі" та "дитина-діти". Коло дорослих, з якими вона спілкується, поділяється на зони: родина - близькі - родичі - знайомі - чужі, з яких перші дві є найбільш реальні. У дошкільному дитинст-ві динаміка змін у системі "дитина-діти" відбувається в нап­рямі від відокремленого існування, через існування поряд до взаємодії, що визначається як "дії разом".

Специфіка соціального життя дитини дошкільного віку, яка перебуває одночасно у двох світах (дорослих та дітей), потребує врахування значущості для дитини кожної із систем стосунків та механізми їх взаємодії, усвідомлення особливостей міжособистісної взаємодії дошкільнят у різних системах стосунків.

Зазначені системи стосунків дітей дошкільного віку "дитина-діти" та "дитина-дорослий" не перетинаються між собою, існують паралельно. Результати гри суттєво не впли­вають на стосунки дитини з батьками, а стосунки з бать­ками, також, не визначають стосунки в середині дитя-чого колективу. Водночас вплив сімейної, національної традиції на формування у дітей життєвих цінностей та настанов у цьому віці надзвичайний, хоча може здійснюватись опо­середковано.


ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Дайте визначення поняття "дитинство".

2. Які шість періодів у розвитку дитинства виокремив Л.Демоза?

3. Як змінювалось сприйняття дитинства в різних істо­ричних епохах?

4. Визначте сутнісні ознаки етапу дошкільного дитинства.

5. Дайте визначення поняття "педагогічне розуміння".

6. Визначте чинники формування дитячої картини
світу в дошкільному віці.

7. У яких формах знаходить відображення дитяча картина світу?

8. Як змістовно й формально змінюються стосунки з ро­весниками на різних етапах дошкільного дитинства?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Підготуйте на основі праці М.Г.Стельмаховича "На­родне дитинознавство" реферат з теми "Дитина у світогляді українського народу".

2. Підготуйтеся до дискусії з теми "Світ дитинства - ав­тономна соціокультурна реальність".

3. Складіть бібліографію з теми "Педагогіка дитинства в дослідженнях вітчизняних учених" (не менше 10 найме­нувань джерел).

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Богуш А. М. Дитинство в сучасному освітньому просто­рі. - Збірник наук, праць: Адреса досвіду: НВК "Надія". -Одеса: ПНУ АПНУ, 2003.

2. Діти і соціум: Монографія / За ред. А.М.Богуш. -Луганськ: Альма-матер, 2006.

3. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавчтво. - К.: Наукова думка, 1991. - 48 с.


 




 


Алла Богуш, Наталія Гавриш

4. Конвенція про права дитини // Довідник класного керівника: Збірник документів / За ред. П.Щербаня. - К.: ІЗМН, 1996.

5. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті. - К.: Шкільний світ, 2001.

6. Сивачук Н. Дитина у світогляді українського народу // Початкова школа. - 2000. - №5. - С. 49-52.


 


Розділ 8. Ознайомлення дітей з явищами суспільного життя

8.1. Ознайомлення дітей зрідним краєм і Батьківщиною

У всіх варіативних програмах пропонується познайо­мити дітей у дошкільному навчальному закладі з рідним краєм і Батьківщиною. Починають знайомити дітей молод­шої групи з вулицею, на якій розташований дошкільний заклад, та вулицями, на яких мешкають діти, назвами об'єктів найближчого довкілля (крамничка, кінотеатр, ап­тека, перукарня тощо).

У середній групі дітей уже знайомлять з рідним містом, його назвою, головною площею, визначними місцями міс­та; Україною, Києвом - столицею України. Дітей старшого дошкільного віку знайомлять з Батьківщиною, її визнач­ними місцями (заказниками, історичними місцями, містами тощо), державним гімном, гербом, прапором1.

Так, програма "Дитина в дошкільні роки"2 пропонує: на п'ятому році життя: формувати сукупність уявлень про рідне


1 Див. також Богуш А. Методика навчання дітей української мови. - К.:
"Слово", 2007.

2 Дитина в дошкільні роки. - Запоріжжя, 2004. - С. 298.


Алла Богуш, Наталія Гавриш


Методика ознайомлення дітей з довкіллям


 


місто (село), рідний край, які об'єднані історичними зв'яз­ками і географічним розташуванням населеного пункту, особливостями праці дорослих, засобів зв'язку тощо. Познайомити дітей із краєзнавчими об'єктами своєї області: економічними (заводи, господарства, шахти); історичними (пам'ятники, заповідники, пам'ятки природи тощо); культурно-мистецькими (театри, музеї, бібліотеки, навчальні заклади тощо). Сформувати уявлення про зв'яз­ки між окремими явищами (територія будь-якої області велика: на ній знаходиться багато міст і сіл; місто більше за село, велике місто має центральну частину і райони (мікро­райони). Продовжувати формувати уявлення про місто (село), край, де живе дитина, про походження його назви, про славне історичне минуле (Запорізька Січ, козацька слава тощо) та про трудове сьогодення. Вчити диферен­ціювати поняття "місто" і "село", "область", знаходити тотожне, схоже, відмінне. Продовжувати формувати знан­ня щодо орієнтації у своєму мікрорайоні: знання своєї вулиці та прилежних до неї. Формувати уявлення про те; чим місцезнаходження вулиць відрізняється одне від одного. Вчити визначати місцезнаходження дому, дошкіль­ного закладу, місця роботи батьків, магазину, аптеки, поліклініки тощо. Формувати уявлення про те, що потребу людини в теплі, світлі, воді задовольняють різні технічні комунікації (гідроелектростанції, атомні станції, тепломе­режі, служби водопостачання тощо). Продовжувати оз­найомлювати з основними соціальними спорудами міста, області та їхнім призначенням, дати знання про людей, про те, де вони працюють, їхні професії, роль їхньої праці для всього міста, краю.

На шостому році життя: продовжувати формувати уявлення дітей про рідне місто (село), край. Знати основні пам'ятки історії та природи (річки, водоймища, балки, гори). Знайомити з підприємствами та установами, які зна-


ходяться в найближчому оточенні. Поширювати елементар­ні знання про Україну: територія, населення, кордони, сусіди нашої держави. Природа України: великі ріки (Дніп­ро, Десна, Буг), гори (Карпати), моря. Давня назва України -Київська Русь. Слов'яни - давні народи, які жили на тери­торії нашої країни. Давні князі Київської Русі - Святослав, Володимир, Ярослав. Пам'ятки національної історії Украї­ни: Запорізька Січ, острів Хортиця, Жовті Води, Канів. Багатство країни і рідного краю. Армія - захисниця Украї­ни, вона захищає кордони нашої Батьківщини, охороняє життя, мирну працю, дитинство. Знати видатних людей рідного краю та України.

Показники компетенції дитини:

• Оперує назвою держави;

• Знає, поважає державну символіку;

• Орієнтується у місцезнаходженні України на карті;

• Знає, з ким межує Україна: на півночі - Білорусь, на сході - Росія, на заході - Польща, Словаків, Угорщина, Ру­мунія та Молдова;

• Знає, що у світі живуть різні народи та нації, всі вони прагнуть миру, турбуються про майбутнє своїх дітей, про­цвітання країни та планети;

• Виказує інтерес і доброзичливість до інших народів.
На сьомому році життя: збагачувати знання дітей про

рідний край: вулиця, місто (село), країна. Пояснювати по­ходження назви міста (села), використовувати народний епос. Поширювати елементи знань про Україну: становлення державності - Київська Русь, козацька доба, проголошення незалежності. Літописи, козацькі легенди та думи, визнач­ні діячі: Богдан Хмельницький, Дмитро Вишневецький (Байда), Іван Сірко. Територіально-адміністративний поділ України: області, великі міста. Столиця України - Київ, тут знаходяться уряд нашої держави, працює президент. Поглиблю­вати знання про державну символіку: герб, прапор, гімн.


 




Алла Богуш, Наталія Гавриш


Методика ознайомлення дітей з довкіллям


 


Конституція України - головний закон держави. Знайоми­ти дітей з армією - захисницею кордонів, спокою, мирного життя. Розповідати про бойові подвиги земляків. Показники компетенції дитини:

• Оперує назвою держави;

• Знає, поважає державну символіку;

• Орієнтується у місцезнаходженні України на карті;

• Знає, з ким межує Україна: на півночі - Білорусь, на сході - Росія, на заході - Польща, Словаків, Угорщина, Румунія та Молдова;

• Знає, що у світі живуть різні народи та нації, всі вони прагнуть миру, турбуються про майбутнє своїх дітей, про­цвітання країни та планети;

• Виказує інтерес і доброзичливість до інших народів. Має уявлення, що держава, в якій живе, має свою історію, пройшла довгий шлях;

• Держава, в якій ми живемо, демократична за формою організації, багатонаціональна за складом;

• Всі люди, які живуть на планеті, складають поняття "людство". Українці - їхня складова частина;

• Наш народ, як і все людство, прагне миру, щастя, процвітання.

Наводимо орієнтовні конспекти занять ознайомлення дітей з рідним краєм, Батьківщиною, державними і народ­ними символами.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 178; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.