Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 3 страница

Серед законів ¹² найвищу юридичну силу має Конституція України, яка визначає загальні засади реалізації та охорони пра-ва інтелектуальної власності. Згідно зі ст. 41 основного закону,

«кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». У ст. 54передбачено,що «громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, мораль-них і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадян ин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом».

Найважливішим кодифікованим законом серед джерел права інтелектуальної власності є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (набрав чинності з 1 січня 2004 р.). Правовому регулюван-ню інтелектуальної власності у кодексі присвячені книга четверта «Право інтелектуальної власності», глава 75 «Розпоряджання май-новими правами інтелектуальної власності» та 76 «Комерційна кон-цесія» книги п’ятої.

Окрім Цивільного кодексу України, правовідносини у сфері інтелектуальної власності регулюють також інші закони. Це, зокре-ма, Закони України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р., «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р., «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р., «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р., «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р., «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р., «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р. та ін.

¹² Закон –це нормативно-правовий акт Верховної Ради України,який маєвищу юридичну силу порівняно з іншими (підзаконними) нормативно-правовими актами та регулює найважливіші суспільні відносини.

Численну групу джерел права інтелектуальної власності ста-новлять підзаконні нормативно-правові акти, а саме укази Пре-зидента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств та відомств України тощо. Зокрема, джерелами права інтелектуальної власності є Указ Президента від 18 вересня 1992 р. «Про тимчасове положення про правову охорону об’єктів про-мислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні» (Положення втратило чинність у частині правової охорони об’єктів промислової власності (крім пунктів 54, 59, 60, 61, 62, 68 і 70) на підставі Указу Президента № 324/94 від 22.06.94), Постанова Кабі-нету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. «Про затвердження порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності», Наказ Міністерства освіти і науки Укра-їни від 12.04.2001 «Про затвердження Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем», а також інші підзаконні нормативно-правові акти.

§ 1.3. Суб’єктивне право інтелектуальної власності: поняття, зміст та юридичні властивості

Суб’єктивне право інтелектуальної власності – це право осо-би на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Право інтелектуальної власності має суттєві відмінності від права власності на річ. Їх не можна ототожнювати, оскільки ці два суб’єктивних права суттєво відрізняються. Відмінності між цими суб’єктивними правами зображені у табл. 1.2:

Відмінності між правом власності та правом інтелектуальної власності

Табл. 1.2. Відмінності між правом власності та правом інтелектуальної власності

Оскільки право власності та право інтелектуальної власності є подібними за своєю правовою природою, у ст. 419 Цивільного кодексу України визначено основні аспекти їхнього співвідношення:

Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 52; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!