Основні категорії дидактики

Основними поняттями загальної дидактики є: «викладання», «навчання», «навчальний предмет», «навчальний матеріал», «навчальна ситуація», «метод навчання», «учитель», «учень», «урок» та ін. Це – специфічні поняття дидактики як науки. Дидактика оперує й іншими поняттями, а саме, «освіта», «просвіта», «самоосвіта», «виховання» тощо.

Викладання – впорядкована діяльність педагога, спрямована на реалізацію мети навчання (освітні завдання), забезпечення інформованості, виховання, усвідомлення і практичного використання знань.

Учіння (навчання) – процес, в якому на основі пізнання, вправ і набуття досвіду виникають нові форми поведінки і діяльності, змінюються раніше набуті.

Навчання – впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення визначеної мети.

Навчальний (дидактичний) процес містить наступні головні ланки взаємодії:

Діяльність педагога

1. Роз'яснення учням мети і завдань навчання.

2. Повідомлення нових знань.

3. Управління процесом усвідомлення і набуття знань, умінь.

4. Управління процесом пізнання наукових закономірностей і законів.

5. Управління процесом переходу від теорії до практики.

6. Організація евристичної і дослідницької діяльності.

7. Перевірка, оцінка змін у навчанні і розвитку учнів.

Діяльність учнів

1. Створення позитивної мотивації навчання.

2. Сприйняття нових знань, умінь.

3. Аналіз, синтез, порівняння, співставлення, систематизація.

4. Пізнання закономірностей і законів, розуміння причинно-наслідкових зв'язків.

5. Набуття умінь і навичок, їх систематизація.

6. Самостійне розв'язання навчальних проблем.

7. Самоконтроль, самодіагностика

досягнень.

Нагадаємо коротко сутність деяких інших категорій дидактики.

Освіта – система набутих у процесі навчання знань, умінь, навичок, способів мислення.

Знання – узагальнений досвід людства, що відображає різні га­лузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірно­стей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Уміння – оволодіння способами (прийомами, діями) використовувати засвоєні знання на практиці.

Навички – уміння, доведені до автоматизму, високого ступеня досконалості.

Мета (навчальна, освітня) – те, до чого прагне навчання; майбутнє, на яке спрямовані всі зусилля.

Зміст (навчання, освіти) – система наукових знань, практичних умінь і навичок, способів діяльності і мислення, якими учням необхідно оволодіти в процесі навчання.

Організація – впорядкування дидактичного процесу за певними критеріями, надання йому необхідної форми з метою найкращої реалізації визначених завдань.

Форма – спосіб існування навчального процесу, оболонка для його внутрішньої сутності, логіки і змісту. Форма, в першу чергу, пов'язана з кількістю учнів, місцем і часом навчання, порядком його здійснення і ін.

Метод – шлях досягнення мети і завдань навчання.

Засіб – предметна підтримка навчального процесу. Засобами є голос (мова) вчителя, його майстерність в широкому розумінні, підручники, шкільне обладнання і т.д.

Результат (продукти навчання) – це кінцеві наслідки навчального процесу, ступінь реалізації визначеної мети.

У зв'язку з інтенсивними процесами диференціації й інтеграції в сучасній науці, дидактика оперує поняттями, запозиченими з інших галузей знання, такими як «система», «структура», «функція», «елемент» тощо.

У дидактичних дослідженнях часто можна зустріти такі поняття з психології, як «сприймання», «засвоєння», «розумовий розвиток», «мислення», «запам'ятовування». З кібернетики ввійшли в обіг дидактики поняття «зворотний зв'язок», «динамічна система» та ін.

Широке використання категорій і понять з інших наук в дидактиці не означає, що її понятійний апарат є невпорядкованою сукупністю. Всі відношення і поняття дидактики групуються навколо головних категорій «викладання» і «навчання». Запозичені і використовувані в дидактичних дослідженнях поняття з інших наук відображають лише окремі аспекти, явища навчання і сприяють глибшому теоретичному осмисленню її власного предмета і об'єкта.

Дидактика, як і інші науки, перебуває у стадії неперервного оновлення і становлення її наукової термінології. Вироблення чіткої і однозначної системи термінології є необхідною умовою подальшого розвитку дидактики як науки. Це дозволить аналізувати процес навчання за елементами і в системі їх взаємодії, досліджувати системно, повніше і глибше сутність освіти і навчання.

Крім того, на основі впорядкованої власної понятійної системи можна осягнути сутність існуючих дидактичних концепцій і розробляти конкретні сучасні навчальні системи, проектувати навчальний процес з певними характеристиками.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 145; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!