Методичний (або процедурний) розділ

Характеристика методу:

Існують різні методи соціологічного дослідження, однак у своїй роботі ми обрала метод опитування.

Опитування - це метод збору даних, при якому дослідник отримує інформацію безпосередньо від представників населення, відібраних таким чином, щоб на підставі їх відповідей можна було з достатньою надійністю робити висновки про все населення або про якусь його частину. Для вивчення гендерних стереотипів у сприйнятті студентів нами був обраний метод опитування.

Соціологічне опитування - це метод отримання первинної соціологічної інформації, заснований на безпосередній або опосередкованій зв'язку між дослідником і респондентом з метою отримання від останнього необхідних даних у формі відповідей на поставлені запитання.

Суть методу зводиться до спілкування дослідника прямо чи опосередковано через його представника (інтерв'юера, анкетера) з сукупністю людей (респондентів) у формі питально-відповідного діалогу. Особливість цього спілкування полягає в тому, що воно, з одного боку, має відповідати суворим вимогам наукової процедури, а з іншого - виходити з того, що джерелом інформації виступають рядові учасники досліджуваних процесів, які усвідомлюють ці процеси в рамках повсякденного життєвого досвіду.

Анкетування - це збирання інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет.
Відповідно, анкета - це тиражований, упорядкований за формою та змістом набір запитань у формі опитувального листка.
Анкетування має суттєву перевагу: опитування максимально формалізується, й таким чином забезпечується висока порівняльність відомостей та їх машинне опрацювання; анкетування забирає часу менше, ніж інтерв'ю, не потребує залучення великої кількості осіб, які його здійснюють, анкети можна роздавати через представників адміністрації чи вислати поштою; витримується вимога анонімності відповідей, що підвищує їхню достовірність.

Анкетування - найбільш поширений і ефективний метод збору первинної інформації.
При розробці анкет необхідно дотримуватися таких правил:
- зміст запитань повинен відповідати темі та завданням дослідження;
- форма запитань має відповідати портретові передбачуваного респондента;
- запитання повинні бути короткими, зрозумілими, доступними для опитуваних;
- анкета має бути охайно оформленою;
- бажано її складати так, щоб вона надалі була придатною для комп'ютерного опрацювання.
Запитання в анкеті слід розбивати на групи (смислові блоки), забезпечуючи послідовність і логічність їх розміщення

Анкета складається з таких частин:
1) вступної - містить звернення до досліджуваного, де пояснюється мета дослідження та порядок заповнення бланка;
2) основної - блоки питань

3) паспортичка

За структурою запитання анкети класифікують на:
- відкриті - це запитання, на які опитуваний може дати самостійну відповідь у вільній формі (не запропоновано жодних варіантів відповідей, і респондент може висловлюватися на власний розсуд);
- напівзакриті - дають можливість респондентові чи обрати відповідь запропонованого набору варіантів відповідей, чи доповнити своїм варіантом відповіді (в переліку запропонованих відповідей наявні позиції "інше" або "щось іще?");
- закриті - дають повний перелік варіантів відповідей, пропонуючи обрати один (альтернативні) чи декілька з них (неальтернативнї).
За формою виділяють:
- прямі запитання - дають змогу одержати інформацію безпосередньо від респондента ("Чи задоволені Ви діяльністю органів внутрішніх справ?");
- непрямі запитання використовують, коли від респондента необхідно одержати критичну думку про людей, негативні явища життя, пропонуючи на його розгляд уявну ситуацію, що не вимагає самооцінки конкретно його рис і обставин його діяльності.
) Загалом анкетування має кілька різновидів:

· очне та заочне

· суцільне й вибіркове

· відкрите та анонімне.

Очне анкетування передбачає одержання анкети безпосередньо з рук соціолога. Цей вид анкетування найнадійніший, гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння соціолога встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.
Заочне анкетування полягає в розсиланні анкет й отриманні на них відповідей поштою. Воно дає змогу одночасно провести опитування на великій території. Водночас заочне анкетування має чимало недоліків: неповне повернення анкет, отримання відповіді не від тих, кому надсилались анкети, групове заповнення, використання порад інших осіб.
При суцільному анкетуванні бланки заповнюють усі особи визначеної категорії, а при вибірковому - тільки певна частина таких осіб. Достовірність в останньому випадку досягається через випадковий добір одиниць вибіркової сукупності та рівні можливості для кожної одиниці генеральної сукупності увійти до вибірки.
При відкритому анкетуванні респонденти вказують відомості про свою особу (прізвище, ім’я, по-батькові, час і місце народження, місце проживання, посаду), тож можливий елемент нещирості. При анонімному анкетуванні особа респондента залишається невідомою, що дає їй змогу бути більш щирою, а це підвищує репрезентативність інформації про неї.

Інформація про зміст анкети:

За формою у нашій анкеті ми використовували прямі запитання, що дають змогу одержати інформацію безпосередньо від респондента.

Використовували альтернативні закриті питання, тобто з варіантами відповідей, з яких можна обрати лише один варіант відповіді.

За формою ми використовували запитання:

· про факти (№№ 1,2)

· про думки (№№ 3,4,5,6,7,8,9,12,13)

· про факти поведінки (№№10,11)

· про особистість респондента (№14)

Спосіб розповсюдження анкет:

Опитування респондентів проводилось за допомогою роздавальної анкети, яка містить 14 запитань. Анкета, що використовувалась для дослідження, подана нижче.

Етапи дослідження:

1. Підготовчий етап (постановка цілей і завдань, висунення гіпотез).

2. Розробка анкет.

3. Анкетування респондентів.

4. Аналіз отриманих даних та висновки соціального дослідження.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 93; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!