Шум на робочому місці

Освітлення

Повітря робочої зони

Підприємство контролює повітря робочих зон згідно з державними санітарними нормами (ДСН).

Чинниками мікроклімату є поєднання температури, вологості і швидкості руху повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень залежить від характеру технологічного процесу, пори року, часу доби, клімопогодних умов та ефективності засобів щодо його нормалізації.

Таблиця 4.1.

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості повітря в робочій зоні приміщення економічного відділу згідно з ДСН 3.3.6. 042-99. представлено в таблиці 4.1.

У виробничому середовищі, де перебувають люди вміст кисню має становити не менше як 20% за об’ємом. При вмісті кисню 12-15% неможливо виконувати фізичну працю, дуже скоро настає явище задухи, а за 9% настає запаморочення і смерть від кисневого голодування (аноксемія).

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря.

Загазованістьтазапиленістьу відділі відсутня.

Вентиляціявиробничого приміщенняу відділі здійснюється за допомогою провітрювання та кондиціювання повітря. Кондиціювання повітря здійснюється комплексом технічних засобів, які становлять систему кондиціювання повітря (СКП). Адміністративна установа має місцеву СКП.

Робота кондиціонера у економічному відділі автоматизована. При зміні заданих параметрів повітря у приміщенні (температури та вологості) пускають у хід клапани, що регулюють змішування зовнішнього повітря й повітря всередині приміщення, нагрівши повітря у калориферах, подачу теплоносія у калорифери, а також холодної води до форсунок.

Раціональне освітлення виробничих ділянок є одним з найважливіших факторів попередження травматизму й професійних захворювань. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітленість виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується будівельними нормами й правилами ДБН В2.5.-28-2006 «Природна і штучна освітленість» і галузевими нормами.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Нормовані значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами» (ДБН В2.5.-28-2006) В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.

В досліджуваному відділі передбачено природне освітлення (в світлий час доби), яке сприятливо діє на організм людини, а також штучне та аварійне освітлення. Штучне освітлення здійснюється за допомогою люмінісцентних ламп. Розрахунок кількості світильників зроблено по методу питомої освітленості на 1 кв.м. площі. Освітлювальні щити прийняті типу ЩОГ, встановленні на стінах на 1,5 м від рівня підлоги.

В адміністративних приміщеннях прийняті світильники типу ШОД. Групові мережі виконуються проводом АППВС, скрито під штукатурку, кабелем АВВГ на скобах. Для ремонтного освітлення встановлюються понижуючі трансформатори ЯТП-0.25ВА.

Крім абсолютного значення освітлення, нормуються якісні характеристики освітлення: показник осліплення і коефіціент пульсації освітлення.

Проведемо розрахунок штучного освітлення.

Для цього розрахуємо кількість світильників типу ШОД, необхідних для забезпечення приміщення штучним освітленням за умови використанні ламп ЛБ-40 із світловим потоком 2480 лм в приміщенні розмірами 30 м². В розрахунку застосовуємо метод використання світлового потоку, основне розрахункове рівняння якого має вигляд:

,

(4.1)

Кількість світильників розрахуємо за формулою:

(4.2)

де k _з – коефіцієнт запасу, який визначається згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» і для приміщень з малим виділенням пилу становить 1,5;

S – освітлювана площа, м² (30 м²);

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (становить 1,1);

N – кількість світильників;

n – число ламп у світильнику;

E_min – мінімальна освітленість, яка визначається залежно від фону, контрасту об’єкта з фоном і для зорових робіт високої точності, згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». В розрахунку штучного освітлення приймаємо, що фон виконання зорових робіт – світлий, а контраст об’єкта з фоном – великий. Тому, згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» зорові роботи високої точності віднесені до підрозряду а. Для загального освітлення при використанні люмінесцентних ламп мінімальна освітленість робочих місць становить 400 лк;

η – коефіцієнт використання світлового потоку, у відповідності із розрахованим індексом приміщення за ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» складає 0,56.

Розрахуємо даний показник за формулою (4.2):

Таким чином, для забезпечення нормованої освітленості, яка дозволить виконувати роботи високої точності у приміщенні необхідно встановити 3 світильники вказаного типу, розташовуючи рівномірно по периметру приміщення.

Основними джерелами шуму у відділі є наявність офісної техніки: комп’ютер, принтер, кондиціонер та ін. Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії розвивається дратівливість, головні болі, запаморочення, підвищену стомлюваність, болі у вухах і т.д.

Нормування шума здійснюється по граничному спектру шума і рівню звукового тиску. За першим методом гранично допустимі рівні звукового тиску нормуються в октавних полосах частот зі середньогеометричними частотами 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

Другий метод нормування загального рівня шуму по шкалі шумоміра використовується для орієнтовної оцінки постійного і непостійного шума. Нормативи рівнів шума регламентуються “Санитарными нормами допустимых уровней шума на рабочих местах” №3223-85, утвержденными Минздравом СССР 12.03.85 г. в залежності від їх класифікації по спектральному складу і часовим характеристикам, виду трудової діяльності.

Рівень шуму у економічному відділі не перевищує нормативних значень (ДСН 3.36.037-99; ГОСТ 12.1.003-89; ДСН 3.36.039-99; ГОСТ 12.1.012-90).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!