Концепції залежності

Ці концепції розробляються, як правило, марксистами і неомарксистами, переважно в країнах, що розвиваються. Правда, і ряд західних дослідників виходить в своїх роботах з проблеми еквівалентності обміну в системі міжнародного поділу праці з концепції залежності.

Ф. Бродель в параграфі «Економічний порядок і міжнародний поділ праці» [Бродель, 1992, с. 41-44] розвивав думку про нееквівалентність обмінів між націями як одну з найголовніших проблем дослідження сучасного світу-економіки.

«Співвідношення сил між націями витікало іноді з дуже древнього стану речей. Для якоїсь цивілізації або навіть політичної спільності виявлялося важко розірвати одного разу пережите у минулому стан залежності. Так, неможливо заперечувати, що італійський Медзоджорно¹ давно вже відставав, щонайменше з XII в. Один сіцілієць, дещо перебільшуючи, говорв: «Ось вже дві з половиною тисячі років ми є колонією [Lampedusa, 1960, р. 164 — по: Бродель, 1992, с. 43]. Бразильці, що стали незалежними з 1822 р., ще зовсім недавно і навіть сьогодні відчували себе в положенні "колонії" не по відношенню Португалії, але по відношенню до Європи і США. Поширений нині вислів свідчить: "Ми не Сполучені Штати Бразилії, а Бразилія Сполучених Штатів..."...Через обставини Франція поступилася всім простором світу для торгової експлуатації Великобританії... Мораль: ніколи не програють відразу. А також не виграють єдиним махом. Успіх залежить від твого включення [у коло] тих шансів, які надає дана епоха; від повторів, від накопичень. Влада накопичується, як і гроші, і саме тому мене влаштовують дуже очевидні, на перший погляд, міркування Нурске і Шоню. "Країна бідна, тому що вона бідна", — скажемо ясніше, тому, що вона вже була бідною або опинилася заздалегідь в "порочному колі бідності". Таким чином, минуле завжди говорить своє слово. Нерівність світу виявляє структурні реальності, дуже поволі зникаючі».

¹ Медзоджорно — південь Італії.

У збірці статей І. Валлерстайна «Після лібералізму» [Валлерстайн, 2003] автор, зокрема, вказує на приреченість ідей лібералізму, тому що він породив величезну нерівність в світовій системі, що означає відсутність демократії.

«Нерівність виявилася ще гострішою, тому що воно відокремлювало не просто вузьку групу від всіх інших, а не менше ніж одну п'яту або одну сьому світового населення від інших. Саме ці два чинники — зростання загального матеріального багатства і те, що не просто жменька людей, але і набагато менше, ніж їх більшість, могло жити добре, — так загострило відчуття тих, хто залишився за бортом» [Там же, 2003, с. 245]. Але ж це відома ідеологія «золотого мільярда», узята на озброєння лівими політичними силами і антиглобалізмом. А що ж пропонує відомий учений?

«Конкретно ми повинні активно і негайно почати рух на декількох фронтах. Один — це активне руйнування тієї европоцентричної зарозумілості, яка пронизувала геокультуру протягом щонайменше двох століть.

Ми, крім того, повинні взяти поняття прав людини і грунтовно попрацювати з ним, щоб зробити його рівно застосовним до "нас", і до "них", громадянам і чужинцям...» [Там же, 2003, с. 248-249].

Отже, висловлено дві точки зору на причини залежності. Проблема настільки складна, що думки І. Валлерстайна, з позиції теорії міжнародного розподілу праці, принаймні, вельми туманні і мало продуктивні.

Теорія залежності виходить з достатньо прозорої ідеї експлуатації одних націй іншими, а глобалізація невблаганно віднімає у країн їх економічний суверенітет. Оскільки господарства країн, що розвиваються, мають менший потенціал, чим розвинені, то вони економічно залежать від розвинених країн.

Дійсно, візьмемо дві країни з різним абсолютним і відносним потенціалом, що входять в одне інтеграційне угрупування (НАФТА) — США і Мексику. Майже ²/₃ експорту і імпорту Мексики пов'язані з США, для яких ті ж зв'язки з Мексикою складають лише близько 5% сумарного експорту і імпорту. Отже, навіть, виходячи з цих статистичних показників, можна зробити вивід про нерівні ступені залежності, внаслідок чого економічна політика США може значно більше вплинути на економіку Мексики, ніж навпаки.

Далі, відомий нам показник умов торгівлі (terms of trade) відображає один з механізмів нерівномірності розподілу вигод при тому, що, виходячи із закону Рікардо, міжнародні зв'язки (торгівля) вигідні для всіх країн-учасниць. Умови торгівлі країни поліпшуються, якщо її експортні ціни ростуть швидше імпортних. При цьому необхідно враховувати динаміку курсу валюти країни: падіння курсу веде до погіршення умов торгівлі.

У літературі зміцнилася думка, що експортери сировини (без урахування нафти і природного газу) хронічно обкрадаються імпортерами внаслідок того, що умови торгівлі в своїй тенденції не на користь експортерів сировини. Ця точка зору розповсюджується і на ряд статей аграрного експорту.

Отже, існує механізм співвідношення експортних і імпортних цін, як вважають прихильники теорії залежності, які як закон зумовлюють нееквівалентність економічних відносин в світовому господарстві. Дуже велика залежність приводить до того, що країна стає уразливою при змінах в інших країнах.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!