Особливості розвитку моральної свідомості майбутніх психологів

Процес розвитку моральної свідомості студента припускає засвоєння особою моральних знань, їх все більш глибокого осмислення, емоційного прийняття моральних норм, розвиток моральної самооцінки, рівня моральних домагань, моральних якостей особистості, перетворення у внутрішні регулятори поведінки відповідно з моральними нормами.

Розвиток моральної свідомості особистості відбувається під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів і механізмів. До перших належить соціальний фактор (навколишнє середовище, спілкування), до других – когнітивний і протиріччя між різними елементами свідомості.

У різних соціальних умовах, під впливом різного роду найближчого оточення і під впливом відрізняються один від одного виховних впливів моральні якості особистості набувають різну спрямованість: колективістську або індивідуалістську, добру чи злу, здатну підпорядковувати свої бажання і потяги інтересам інших чи ні.

Реальним суб'єктом позитивного виховного впливу на особистість студента в сучасних умовах стає в першу чергу, мікросоціальне середовище і, зокрема, сім'я як найбільш консервативна частина соціуму. Саме сім'я зберігає здатність ретранслювати національні та релігійні, культурні, духовні

традиції, використовувати певну систему заходів позитивного виховного впливу на індивіда, орієнтувати його поведінку і вчинки в напрямку високої моральності й правослухняності. Роль сім'ї у моральній соціалізації особистості важко переоцінити, оскільки вона є однією з головних сфер створення, збереження і передачі людських цінностей. Саме сім'я – зосередження найважливіших гуманістичних традицій любові і турботи, безкорисливості й доброзичливості, самовідданості і солідарності. Даючи почуття надійності життя, вона передбачає постійні «вкладення» в неї як

матеріальних, так і духовних цінностей.(Тоскина, 2009).

Завданням педагогів стає створення умов, які сприяли б особистісному зростанню студентів, розвивали б їх суб'єктні властивості і прояв індивідуальності. Антикризова спрямованість сучасного виховання в нових

соціальних умовах і полягає в розвитку духовно-морального потенціалу підростаючого покоління, в результаті чого відбувається «становлення ціннісно-смислової сфери свідомості школяра, що забезпечує формування його суб'єктності» (Бондаревская, 2007). Педагогу важливо підтримувати прагнення студентів до саморозвитку і водночас допомагати тим з них, хто відчуває які-небудь комплекси в міжособистісних відносинах і прагне вдаватися до помилкового психологічного захисту, у тому числі і до агресивних форм поведінки. Дана вимога буде виконуватись, якщо педагог у своїй роботі буде враховувати психолого-педагогічні чинники розвитку духовного потенціалу учнів. (Тоскина, 2009).

У зв'язку з цим однією з умов розвитку духовного потенціалу студентів є формування комунікативних навичок. На думку психологів, основою загальної культури особистості є саме комунікативні навички. Вони допомагають створити внутрішній світ людини. Також, науковці відзначають, що більша частина студентів у результаті так званого попутного спілкування (через засоби масової комунікації, сім'ю, однолітків, традиційне навчання) не створюють свого індивідуального стилю поведінки як міри зв'язку з людьми, природою, самим собою. При попутному спілкуванні людина засвоює лише те, що пов'язане з поточними потребами та інтересами, тому його результати уривчасті і безсистемні. Необхідно спеціально організоване навчання спілкуванню.

Спеціальні заняття з культури спілкування сприяють не тільки розвитку пізнавальних і творчих можливостей студентів, а й формуванню у них критичного ставлення до своєї власної мови. Розвиток культури мовлення студентів є невід'ємна складова духовного виховання.

Через невеликий життєвий досвід молоді, люди ще не вміють швидко і об'єктивно оцінити ту чи іншу життєву проблему, у них ще не сформувалося вміння вирішувати конфліктні ситуації. Якраз цього їх і потрібно вчити. Постановка і програвання ситуацій з моральними дилемами, формують уміння ефективно вирішувати конфліктоутворюючі ситуації, сприяють соціалізації особистості студента, а значить, і розвитку в нього культури мислення, вміння зробити моральний вибір. Епізоди і ситуації з моральними дилемами припускають дозвіл моральних протиріч. Програвання епізодів з моральними колізіями сприяє розвитку духовно-моральних якостей студентів. Моральний конфлікт проявляється у виборі між двома дилемами: обов’язок і безвідповідальність, добро і зло, співчуття і черствість, участь і байдужість, ідейність і порожнеча душі тощо. У людини завжди є вибір, і завдання освіти полягає в тому, щоб дати правильну орієнтацію, що сприяє розвитку і розкриттю сутнісних сил індивіда. Здатність приймати адекватні рішення в конфліктних ситуаціях є однією з основ морального розвитку особистості студента. Справжня педагогіка починається з допомоги людині

у вирішенні труднощів: не пристосуватися до обставин, а вирішити протиріччя.

Таким чином, розвиток комунікативних навичок учнів, їх залучення в соціально-орієнтовані гри з моральної спрямованістю, постановка і програвання ситуацій з моральними дилемами – всі ці передумови в сукупності виступають як засіб формування моральної свідомості і придбання морального досвіду.(Тоскина, 2009).

Студентство є особливою соціальною категорією, яка являє собою організовану групу людей, які систематично і цілеспрямовано отримують знання і оволодівають професійними вміннями. На думку І.А. Зимньої, особистість в даному періоді відрізняється високим рівнем пізнавальної мотивації, і як наслідок більш високим освітнім рівнем, а також найбільш активним споживанням культури (Зимняя, 2000).

Виходячи з об’єкта нашого дослідження – розвитку моральної самосвідомості в студентстві, розглянемо найбільш істотні факти морального розвитку особистості в даному періоді. Так, інтерес представляє періодизація морального розвитку, запропонована А.В. Зосимовським. Дана періодизація охоплює розвиток дитини від народження до юнацького віку включно. Перші два етапи охоплюють розвиток в дошкільному та шкільному віці. Третій етап розвитку (юнацький період) – це етап моральної самодіяльності особистості. Для цього періоду характерно повністю усвідомлюване, добровільне підпорядкування своєї поведінки моральним принципам. Основними моральним новоутвореннями в цей період є самостійні (від оцінок інших людей) моральні судження, переконання і погляди, потреби та здатності до здійснення їх у практичній діяльності.

На думку А.В. Зосимовського, в студентський період процес кардинальних новоутворень у моральній сфері в основному завершується, мораль юнаків можна порівняти за своїм змістом з мораллю дорослої людини. Так, моральне мислення стає глибоким і діалектичним, а моральні оцінки набувають цілком об'єктивний характер. Почуття морального боргу охоплює всі сфери діяльності і характеризується як усвідомлене, стійке і багатогранне. Збільшується і ступінь впливу моральних почуттів на індивідуальну та колективну честь юнаків, що знаходить відображення в нетерпимості до аморальних вчинків (Зосимовський А.В, 1973).

Також для нас представляє інтерес динаміка морального розвитку студента, розроблена В.А. Токаревою, яка розглядає розвиток моральності як розвиток внутрішньої потреби в моральному самовизначенні. Вона пише, що студентський період є сензитивним для усвідомлення власних моральних якостей, а також отримання та осмислення нових знань з проблем моралі. Перша фаза розвитку, збігається з початком здобуття вищої освіти. До закінченню першого курсу навчання, на думку автора спостерігаються

значні перетворення у правильності, повноті знань про моральні якості і моральні норми особистості, з'являється стійкість моральної самооцінки.

Друга фаза морального розвитку студента представлена ​​як стабільно-інволюційна. В.А. Токарева пише – відносну стабільність набувають параметри моральних знань. В той же час інволюційні процеси знаходять відображення в розвитку моральних якостей, які виражаються в ситуаціях морального змісту.

Третя стадія характеризується як позитивно-стабільна, в якій має місце повнота моральних знань, стабільне емоційне ставлення до норм моралі, збільшення ступеня адекватності моральної самооцінки.

Крім сказаного вище, дослідження, проведені В.А. Токаревою виявили внутрішнє протиріччя, пов'язане з прагненням студента мати високий моральний авторитет серед однокурсників, а також осмисленням зростаючої деморалізації суспільства, що викликає у студентів песимізм щодо прогнозування морального розвитку власної особистості, також можливе зниження активності в поведінковому прояві моральним норм (Токарева, 1991). Таким чином, автор вказує на те, що моральний розвиток особистості студента пов'язане з наявністю внутрішніх протиріч у моральній самосвідомості.

Динаміка розвитку морального самосвідомості, запропонована Б.Г. Гаппіровим, говорить про те, що моральний розвиток особистості студента, як суб'єкта освітнього процесу, залежить від системи побудови

освітнього процесу у вузі, а також від особливостей педагогічного взаємодії між викладачами та студентами. Також автор зазначає, що характерною рисою морального розвитку студентів першого курсу є спрямованість на вдосконалення якостей особистості, які дозволяють реалізовувати не тільки власні потреби і цілі, але і соціально-значимі, суспільні цінності. Однак до закінчення навчання у вузі, інтереси особистості переорієнтуються на професійну діяльність (Гаппіров Б.Г. 1993).

Окремої уваги заслуговує розгляд компонентів моральної самосвідомості. Вивченням розвитку компонентів моральної самосвідомості в студентському віці займалися В.А. Токарева і Е.Н.Ольшевська. У розвитку моральної самосвідомості, як і самосвідомості в цілому виділяють когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти. Зупинимося докладніше на змінах, які протікають у компонентах моральної самосвідомості, в період отримання вищої освіти. Так, значні перетворення відбуваються в когнітивному компоненті і зачіпають знання, поняття, судження, вірування, цінності. Змінюються ідеали, принципи особистості, відношення до прийняття моральних норм, уявлення про власне моральне обличчя.

На думку авторів, це обумовлено інтенсивним процесом розвитку

моральних уявлень, поглядів, суджень та інших аспектів когнітивного компонента моральної самосвідомості. Також відмічається прагматизація ціннісної свідомості молоді, криза моральних цінностей, розпливчастість, розмитість, відсутність сфокусованості на загальнолюдських цінностях і ідеалах. Когнітивний компонент моральної самосвідомості студентів наповнений соціально-корисними ціннісними орієнтаціями і тенденцією до ідеалізації свого морального вигляду. Процес розвитку моральності у студентів залежить від динаміки і характеру міжособистісних відносин, регулятором яких є моральні цінності.

Розвиток емоційного компонента моральної самосвідомості особистості полягає в позитивному або негативному емоційно-забарвленому відношенні до свого морального вигляду, а також у ставлення до міжособистісних взаємодій. Основним досягненням у розвитку емоційного компонента моральної самосвідомості є націленість індивіда бути моральною особистістю.

Поведінковий компонент, також як когнітивний і емоційний наповнюється новим змістом, так поведінка студента все більше підкоряється соціальним нормам і принципам моральної поведінки в суспільстві. Проведене Е.Н. Ольшевською дослідження показало, що у більшості студентів виявлено наявність деструктивних складових поведінки, серед яких прояв хамства як по відношенню до однолітків, так і по відношенню до викладачів. Поведінка меншої частини студентів, на думку викладачів і самих студентів, співвідноситися з моральними нормами характеризується конструктивністю і відповідальністю (Ольшевська, 2010).

Поведінковий компонент є меншою мірою вивченим в роботах вітчизняних і зарубіжних психологів, але як пише А.А. Деркач саме цей компонент моральної самосвідомості особистості є показником розвитку інших компонентів (когнітивного та емоційного) і включає в себе поведінку студента (в майбутньому спеціаліста) при виконанні службових обов'язків, а також здатність і готовність відповідати за результати своєї діяльності та її наслідки.

Е.Н. Ольшевська у своєму дисертаційному дослідженні виділила типи розвитку моральної самосвідомості студента вузу. Перший тип, названий недиференційованим характеризується розпливчастим уявленням про поняття моралі і моральності, неадекватною низькою моральною самооцінкою і негативним ставленням до проблем моралі (характерний для студентів напряму «Комерційна діяльність). Другий тип – морально-автономний тип розвитку моральної самосвідомості описується високим рівнем домінантності і доброзичливості, адекватною моральною самооцінкою, високою позитивною оцінкою моралі, глибоким усвідомленням моральних категорій і морально-автономним типом мислення, (проявляється у студентів гуманітарного напрямку). Третій, соціально-орієнтований тип розвитку моральної самосвідомості студентів інтегрує адекватну моральну самооцінку, нейтральне ставлення до поняття моралі і пов'язану з цим нерозвиненість моральних якостей особистості (Ольшевська, 2010).

Крім теоретичних концепцій морального розвитку особистості в період студентства, існує ряд досліджень присвячених психологічним змінам сучасного покоління студентства, які були проведені в останні десятиліття.

Дослідники констатують той факт, що у сучасних студентів набуло широкого поширення технократичне мислення та представлення того, що матеріальні блага отримані будь-якими шляхами є моральними. Велика частина з них не пов'язує професіоналізм і моральні цінності, недооцінює глибокі знання, проявляють прагматизм, меркантильність і нерозуміння ролі гуманітарного знання. Багато студентів зупиняються на рівні пасивного відтворення некритично засвоєних знань, не вміють аналізувати і систематизувати, робити висновки, висловлювати свою позицію.

Зміни, що відбулися в моральній самосвідомості студентства, вчені пов'язують з періодом процесу переходу суспільства від індустріального суспільства до інформаційного, а також проведенням низки соціально-економічних реформ. Це означає, що нове покоління студентства має високий ступінь пристосовності до змінюваних умов, і в теж час сприйнятливістю до їх негативних компонентів. Згідно з проведеними дослідженнями, ціннісна і мотиваційна сфера особистості студента наповнена наступними складовими як активність, креативність, критичність

одночасно з цим патріотизм, повага до старших, милосердя, працьовитість, пунктуальність займають нижній поріг значущості в житті сучасних студентів.(Шматова, 2014, 57-58с.).

Студентська молодь – значима соціальна група, важлива сила, яка впливає на соціально-економічний і духовно-моральний розвиток суспільства. З одного боку, перетворюючи власну мотивацію і систему цінностей, а також активне формування спеціальних здібностей в зв'язку з професіоналізацією, з іншого – виділяють цей вік як центральний період становлення особистості. Ціннісне самовизначення особистості студента в процесі освіти, згідно з дослідженнями доктора педагогічних наук А.В. Кірьякової, здійснюється поетапно:

1. Привласнення цінностей суспільства особистістю: процес становлення у студента власного світогляду, «Образу Світу» як результат

ціннісних механізмів: пошук - оцінка.

2. Перетворення цінностей суспільства і усвідомлення себе у світі цінностей: базується на суб'єктивній думці студента, на його ідентичності. В результаті формується «Образ Я»: «Я-реальне», «Я-ідеальне»,«Я-концепція», будучи відображенням ціннісних механізмів: оцінка - вибір.

3. Проектування й побудова своєї життєвої позиції на основі знань, норм і настанов суспільства: завершальна фаза процесу формування ціннісних орієнтацій студента, яка забезпечує становлення життєвих позицій, оскільки підсумком тут є «Образ Майбутнього»в процесі роботи ціннісних механізмів: вибір - проекція.(Кирьякова, 2009).

У новітніх психологічних дослідженнях моральної самосвідомості

студентства, Н.І. Кобзева (2011), пише, що, незважаючи на відсутність морального ідеалу сучасної людини, зміни, що відбуваються в суспільстві мають тенденцію до гуманізації суспільного життя і потребою суспільства в цілому до морально-етичному відродженню. Дослідник вважає, що в період отримання особистістю вищого освіти у студента формується новий образ мислення, який проявляється в усвідомленості, чіткій світоглядній позиції, а також відповідальній поведінці. Автор зазначає, що сформованість зрілої

моральної самосвідомості в студентстві, визначається сукупністю певних якостей, а саме: комунікативною здатністю; навичкою управління власною поведінкою; навичкою прийняття відповідальних рішень; високим рівнем свідомості; здатністю орієнтуватися в складних життєвих обставинах.

Таким чином, особистість в період отримання професійного

освіти, зазнає ряд змін, пов'язаних з появою новоутворень і розвитком моральної самосвідомості.

Висновки до першого розділу

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми переконав нас у її надзвичайній важливості й актуальності для сучасного суспільства. Існують різні підходи, які трактують моральну самосвідомість у різних аспектах в поєднанні з когнітивним, емоційним і поведінковим розвитком особистості студента. Чимало вітчизняних науковців (І.Д. Бех, Л.І Божович, Е.В. Бондаревська, М.Й. Боришевський, О.В. Гудима, В.К. Демиденко, Е.П. Козлов, О.І. Левицька, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, Д.С. Шимановський та ін.) та зарубіжних (Л. Колберг, Ж. Піаже, Б. Скінер, З. Фрейд) присвятили свої праці даній проблематиці.

У вітчизняній психології процес накопичення знань про моральність представляє собою перехід від філософського розуміння морально-етичного фундаменту особистості до соціалістичного образу моральної людини, як частини комуністичної системи країни, а потім перехід в сучасну психолого-педагогічну і акмеологічну парадигму досліджень морального становлення особистості.

У зарубіжній психологічній науці дослідження в галузі вивчення проблем моралі і моральності проводилися в руслі психоаналітичного напряму З. Фрейда і його послідовників, теорії соціального навчання (Бандура А., Скіннер Б.Ф. та ін.), теорії когнітивного розвитку (Піаже Ж., Колберг Л. та ін.). Найбільш популярною і авторитетною серед зарубіжних досліджень є концепція морального розвитку особистості Л. Колберга, оскільки в ній докладно описані стадії морального розвитку особистості.

Загалом, можна сказати, про те, що в студентстві відбувається формування світогляду, активно розвивається самосвідомість, і пов'язане з ним самовизначення. Ключовим моментом формування особистості стає моральний розвиток, який впливає на визначення життєвих цілей і спосіб їх досягнення. Крім цього, продовжують розвиватися психічні пізнавальні процеси, відбувається перехід від абстрактного уявлення власного майбутнього, до конкретних цілей і дій. У вітчизняній психології існує ряд

досліджень присвячених моральному розвитку особистості в цей період. У них відображена динаміка морального розвитку особистості студента в процесі навчання, зміни ціннісних орієнтацій студента від початку до кінця навчання. Вивчено компоненти моральної самосвідомості учня, моральна самооцінка, соціально-моральна самооцінка.

Гармонізується взаємодія афективного і когнітивного компонента мислення, за допомогою яких особистість здатна здійснювати розумний моральний вибір. Наявність таких новоутворень як поява і розвиток самосвідомість, формування світогляду і професійне самовизначення особистості, дозволяють судити про соціальну зрілість індивіда. Разом з цим, незважаючи на багатий теоретико-емпіричний матеріал відсутні дослідження присвячені формуванню і розвитку моральної самосвідомості майбутніх психологів.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 132; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!