Практичне значення

Вступ

Актуальність дослідження. Питання розвитку моральної свідомості завжди цікавили психологів і педагогів. Складність даної проблеми пов'язана з тим, що у всій історії людства мораль носить відносний характер: її поля жорстко не вибудувані і безпосередньо залежать від соціального, культурного та історичного контекстів.

Сьогодні перед людством відкриваються нові глобальні політичні проблеми: загроза застосування ядерної зброї, світові конфлікти, тероризм. Все це змушує громадськість знову і знову звертатися до питань моралі. Очевидно, що перед суспільством завжди стояли проблеми моралі, але зараз вони виникають в багатьох нових видах діяльності.

Одним із чинників формування моралі є громадськість людини, її здатність до співпереживання іншим (емпатія) і альтруїстичні позиви. Проходження моралі можливо і з егоїстичних спонукань - в цьому випадку людина очікує, що до неї будуть ставитися в рамках тієї ж моралі. Значний внесок у вирішення проблеми впливу моральної свідомості на поведінку зробили класики української педагогіки А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Проблема розвитку моральної свідомості була і залишається об’єктом пильної уваги як науковців, так і вчителів. У працях філософів, психологів та педагогів розкриваються різні аспекти проблеми, а саме: філософський (О.Г. Дробницький, О.Г. Спіркін, А.І. Титаренко, Д.С. Шимановський та ін.), психологічний (І.Д. Бех, Л.І. Божович, В.К. Демиденко, О.І. Левицька, Д.О. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.), педагогічний (О.В. Бондаревська, Є.П. Козлов, О.Д. Калініна, Т.Є. Коннікова та ін.).

Проблемі виховання моральної свідомості та її окремих складових присвячені численні дослідження, в яких вивчали моральну оцінку та оціночні моральні міркування (В.О. Василенко, О.Г. Глущенко, В.Н. Мясищев, Н.Є. Фокіна та ін.), розкрили закономірності формування моральних знань (О.С. Богданова, О.В. Гудима, И.С. Мар’єнко, Л.І. Рувинський та ін.), були досліджені особливості формування та розвитку моральних переконань (М.Й. Боришевський, В.В. Драченко, І.М. Краснобаєв, та ін.), вивчали стійкі форми та мотиви поведінки особистості (М.І. Бобнєва, Л.І. Божович, В.А. Зосимовський, С.Л. Рубінштейн, В.А. Чудновський, С.Г. Якобсон та ін.).

Проблемі моральної свідомості присвячені дослідження багатьох зарубіжних вчених: Л. Колберга, Ж. Піаже та ін. Л. Колберг критикував Ж. Піаже за надмірну увагу до інтелекту, в результаті чого всі інші сторони розвитку (емоційно-вольова сфера, особистість) залишаються поза увагою. Л. Колберг виявив низку цікавих фактів в дитячому розвитку, які дозволили йому побудувати теорію морального розвитку дитини (Павелків, Вікова психологія).

Зважаючи на те, що проблема моральної свідомості майбутніх психологів залишається недостатньо дослідженою, темою нашої дипломної роботи визначаємо «Психолого-педагогічні умови розвитку моральної самосвідомості студентів-психологів».

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування і дослідження психолого-педагогічних умов розвитку моральної свідомості майбутніх психологів.

Об’єкт дослідження –моральна свідомість майбутніх психологів.

Предметом дослідження виступає психолого-педагогічні умови розвитку моральної свідомості майбутніх психологів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувавши наукову літературу з проблеми розвитку моральної свідомості, виявити особливості умов її розвитку у майбутніх психологів.

2. Визначити актуальний стан розвитку моральної свідомості майбутніх психологів.

3. Проаналізувати й інтерпретувати виявлені психолого-педагогічні умови розвитку моральної свідомості майбутніх психологів.

4. Розробити корекційні заходи відповідно до отриманих результатів на констатувальному етапі дослідження.

5. Перевірити ефективність розроблених корекційних заходів щодо підвищення моральної свідомості.

Теоретичною основою дослідження є когнітивна теорія морального розвитку особистості (Ж. Піаже, Л. Кольберг, Г. Гілліган та ін.).

У процесі дослідження були використані такі методи: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, моделювання); емпіричні (бесіда, спостереження, тестування з використанням методик «Оцінка рівня розвитку моральної самосвідомості (Дилеми Л. Колберга)», «Опитувальник інтерперсонального діагнозу» (Т. Лірі, Г. Лефордж, Р. Сазек), «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії» (І.М. Юсупов); методи кількісної і якісної обробки данних; методи математичної статистики.

Експериментальна база. Дослідження проводилось на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. …

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!