КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Хімічні фактори небезпеки
Електричний струм Внаслідок дії електричного струму виникає електротравма. Електротравми умовно поділяють на загальні і місцеві. До місцевих травм належать опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження, а також електроофтальмія (запалення очей внаслідок впливу ультрафіолетових променів електричної дуги). Загальні електротравми називають також електричними ударами. Вони є найбільш небезпечним видом електротравм. При електричних ударах виникає збудження живих тканин, судомне скорочення м'язів, параліч м'язів опорно-рухового апарату, м'язів грудної клітки (дихальних), м'язів шлуночків серця. У першому випадку судомне скорочення м'язів не дозволяє людині самостійно уникнути дотикання з електроустановкою. Розрізняють три с тупені впливу струму при проходженні через організм людини (змінний струм): · відчутний струм (початок болісних відчуттів (до 0-1,5 мА)); · невідпускний струм (судоми і біль, важке дихання (10-15 мА)); · фібриляційний струм (фібриляція серця при тривалості дії струму 2-3 с, параліч дихання (90-100 мА)). Змінний струм небезпечніший за постійний. При струмі 20-25 мА пальці судомно стискають узятий в руку предмет, який опинився під напругою, а м'язи передпліччя паралізуються і людина не може звільнитися від дії струму. У багатьох паралізуються голосові зв'язки: вони не можуть покликати на допомогу. За статистикою, найменший струм, за якого наступає смерть, становить 0,8 мА, можливість смерті людей від слабкого струму пояснюється тим, що результат електроураження залежить не тільки від дії струму на серце або органи дихання, але і від впливу на нервову систему з її індивідуальними особливостями. Наслідки ураження людини електричним струмом залежить від: · сили струму, · часу проходження через організм, · характер струму (змінний або постійний), · напруги, частоти, · опору тіла людини, · шляху протікання в тілі людини, · фізичного стану людини, · умов навколишнього середовища. Із можливих шляхів проходження струму через тіло людини найбільш небезпечним є той, при якому уражається головний мозок (голова — руки, голова — ноги), серце і легені (руки — ноги). При ураженні електричним струмом насамперед необхідно надати потерпілому першу долікарську допомогу.
Протягом свого життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на: · промислові отрути (розчинники, барвники) – є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо); · отрутохімікати у сільському господарстві (гербіциди, пестициди); · лікарські препарати; · хімічні речовини побуті (харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби); · хімічна зброя. Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на: · токсичні, · подразнюючі, · мутагенні, · канцерогенні, · наркотичні, · задушливі, · речовини, що впливають на репродуктивну функцію, · сенсибілізатори. Токсичні речовини — це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму. Наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо. Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри. Наприклад, пари кислот, лугів, аміак. Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це — свинець, радіоактивні речовини тощо. Канцерогенні речовини викликають злоякісні новоутворення — пухлини. До них відносяться ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо. Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи). Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту). Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо. Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо. Отруйні – речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин.
За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи: · летальні, що призводять або можуть призвести до смерті — термін дії до 10 діб; · тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях — термін дії від 2 до 5 діб; · короткочасні — тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури. Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини та визначення ступеня забрудненості довкілля та впливу на рослинні і тваринні організми користуються такими поняттями, як · гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, · гранично допустимі викиди (ГДВ), · гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН), · максимально допустимий рівень (МДР), · тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах. Гранично допустима концентрація (ГДК) — це концентрація речовини, що не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків. ГДК встановлюються головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку або рекомендуються відповідними установами, комісіями на основі результатів комплексних наукових досліджень, лабораторних експериментів.
С/ГДК, + С2/ГДК2 +... + С/ГДК ≤ 1, де С – фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3. Якщо ця умова не виконується – санітарний стан не відповідає нормативним вимогам. Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є · гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, · очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція) та стоків.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 88; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |