Викриття неправди в показаннях.

Під час допиту свідків (потерпілих) або обвинувачених (підозрюваних) в їхніх показаннях можливе виникнення перекручень, які є наслідком свідомої неправди. Попере­дження, виявлення та усунення таких перекручень є важ­ливим завданням слідчого при допиті.

У криміналістичній теорії зазначається необхідність спостереження в процесі допиту за поведінкою обвинува­ченого або свідка та його психофізіологічними реакціями. Виявити неправду у показаннях таке спостереження не дозволяє, однак воно реєструє зовнішні прояви, які відби­вають динаміку стану допитуваного під час допиту, різне реагування на те чи інше запитання або пред'явлений до­каз. Ці зовнішні прояви не мають доказового значення, а виконують лише орієнтуючу функцію.

У процесі попередньої оцінки показань можливо вияв­лення негативних обставин, які при допиті можуть ви­ступати у двох формах: а) відсутності у показаннях допи­туваного даних, які повинні мати місце; б) наявності у по­казаннях даних, яких не повинно бути. Так, у разі наявно­сті даних, яких не повинно бути, негативні обставини при допиті можуть проявлятися у вигляді обмовок та винної поінформованості допитуваного. Значення негативних об­ставин у допиті полягає в тому, що вони виступають спе­цифічними сигналами неправди у показаннях і потребу­ють використання відповідних тактичних прийомів.

Виявлення неправди у показаннях обвинувачених або свідків передбачає їх попереднє дослідження шляхом зіс­тавлення таких показань з різними даними, які є у роз­порядженні слідчого (зіставлення окремих елементів у по­казаннях допитуваних, зіставлення з показаннями інших осіб тощо).

Повідомлення неправди свідками чи обвинуваченими — це вольовий і свідомий акт, спрямований на перекручення істини. Отже, для запобігання і встановлення неправди слідчий повинен знати її можливі мотиви. Засобами усу­нення мотивів неправди при допиті є тактичні прийоми, розроблені на підставі методу переконання.

Побудова системи тактичних прийомів, спрямованої на викриття неправди в показаннях допитуваного, перед­бачає необхідність урахування його процесуального стано­вища та форми неправдивого повідомлення. Підсис­тема тактичних прийомів, спрямована на викриття непра­вдивої заяви про алібі, передбачає:

а) постановку деталізуючих запитань щодо перебуван­ня допитуваного у вказаному місці;

б) постановку контрольних запитань щодо фактів, точ­но встановлених у справі;

в) оголошення фрагментів показань осіб, на яких по­силався обвинувачений (підозрюваний), стосовно супереч­ностей, що виникли;

г) оголошення показань осіб, які спростовують заяву про алібі;

ґ) пред'явлення доказів, які підтверджують перебу­вання допитуваного у місці вчинення злочину;

д) оголошення висновку експерта, результатів окре­мих слідчих дій, які свідчать про можливість перебування допитуваного на місці злочину.

Розглянемо функціональне призначення і ефектив­ність окремих тактичних прийомів цієї підсистеми під час її використання.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 60; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!