КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
По джерелам створення.
Дердждоходи поділяються на доходи формуємі з: · національного доходу; · національного багатства; · амортизаційного фонду. По формам власності Держдоходи поділяються: · на власні доходи держави, тобто доходи від державної власності; · доходи, отримані від перерозподілу інших форм власності. За умовами формування серед держдоходів виділяють поворотні і безповоротні. За рівнем централізації · Державні доходи поділяються на доходи, що використовуються за місцем їх створення (децентралізовані). · Доходи, які накопичуються в державному бюджеті та інших цільових централізованих фондах грошових засобів держави.(централізовані). За методами мобілізації Державні доходи поділяються на податкові і неподаткові (платежі). Переважає податковий метод мобілізації держдоходів. До неподаткових методів відносяться: · позики; · грошова емісія; · різні платежі. 4. Централізовані і децентралізовані державні доходи Система держдоходів вирішує не тільки фіскальні, але й економічні задачі: стимулює зростання виробництва та підвищення його ефективності, впливає на розміщення виробничих сил на території країни, сприяє прискоренню НТП. Перерозподіл грошових коштів на макрорівні відбувається через централізовані фонди. Створення цих фондів дозволяє розв’язувати такі задачі · концентрувати ресурси, необхідні для фінансування невиробничої сфери; · здійснювати фінансування інфраструктури і нових теріторіальних комплексів; · забезпечити реалізацію певних структурних змін у промисловості, приоритетний розвиток галузей, виробляючих споживчі товари; · забезпечити концентрацію капітальних вкладень в галузі, забезпечуючи більш високі темпи зростання НД країни. Головним централізованим фондом країни є державний бюджет. Обсяг держбюджету в значній мірі визначає національний дохід України. Головним джерелом поповнення держбюджету є податкові надходження. ПДВ – це крупний стійкій і регулярний податок, який є головним джерелом держдоходів. Його пряме призначення – централізація частини доходу суспільства в держбюджеті.
Децентралізовані держдоходи формуються на підприємствах, функціонуючих у сфері матеріального виробництва. Джерелом фінансових ресурсів цих фондів є прибуток суб’єктів господарювання різних форм власності. В процесі формування прибутку суб’єкти господарювання об’ єктивно зацікавлені у зростанні накопичених за рахунок збільшення обсягів виробництва і зниження рівня собівартості продукції. Забезпечити стимулюючий вплив прибутку на виробництво має система його розподілу. Фінансові ресурси, формуємі за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, розподіляються по трьом рекомендованим напрямкам: · на фінансування заходів по розширенню виробничого процесу, фінансування НТП, витрати на модернізацію, реконструкцію, технічне переобладнання, витрати на фінансування приріста власних обігових коштів, витрати на погашення довгострокових кредитів; · фінансові ресурси, які поступають на соціальний розвиток трудового колективу; · витрати на додаткове матеріальне заохочування робітників, поточне преміювання.
Певну цільову роль в доходах підприємства відіграють амортизаційні відрахування. Головна функція фонду амортизації є забезпечення простого відтворення.
5.Сутність та класифікація державних витрат
Державні витрати - це сукупність фінансових відносин, що виникають на кінцевій стадії процесу перерозподілу вартості ВВП і частин національного багатства країн.
Специфіка державних видатків полягає в забезпеченості фінансування діяльності держави в галузі економічній, соціальній, оборонній і управління. Ø Багаточисельність конкретних видів державних витрат обумовлена рядом факторів: · природою і функціями держави; · рівнем соціально-економічного розвитку країни; · адміністративно-теріторіальним устроєм держави.
Ø За цільовий принципом можна виділити: · державні споживчі витрати на соціальні програми із централізованих і децентралізованих фондів; · державні витрати на закупку товарів та послуг, необхідних для функціонування державних органів управління; · інвестиційні витрати на розвиток суспільного виробництва; · державні витрати на зовнішньоекономічну діяльність. Ø Державні споживчі витратиздійснюються як із централізованих грошових фондів держави, так і із децентралізованих грошових фондів окремих суб’єктів господарювання. · Поточні витрати – це обслуговування соціальної й економічної інфраструктури вцілому держави і окремих суб’єктів господарювання. · Капітальні витрати – це грошові вклади в основний капітал та запаси. Ø Державні витрати зв’язані із закупкою книг до бібліотек, ліків до аптек, зброї для армії і т.д. В залежності від територіальної ознаки серед цих видатків можна виділити видатки із держбюджету, Автономної республіки Крим, обласного і місцевих бюджетів. Ø Державні витрати щодо ЗЕД країни пов’язана із підтримкою міжнародної торгівлі, розвитком політичних відносин з іншими країнами
6.Принципи організації державних витрат
В основі організації державних видатків лежить ряд принципів: · плановість; · цілеспрямованість і ефективність; · безповоротність; · режим економії.
Ø Додержання вищеперерахованих принципів організації державних видатків дозволяє фінансовим органам здійснювати оперативне управління державними видатками з метою досягнення найкращих результатів 7.Централізовані державні витрати та їх вплив на ВВП
Будь-яка держава, незалежно від її політичного устрою, проводить певну фіскальну політику. Ø Головна задача фіскальної політики досягнення збалансованості макроекономічних показників. Одним із основних важелів фіскальної політики являються державні видатки. Скорочення G повинно викликати скорочення ВВП пропорційно Multg. Ø Головна частина централізованих спрямовується на розвиток промислового сектора економіки країни. Ø Значна частина спрямовується в АПК країни. Ø За рахунок централізованих фінансуються житлова і соціально-культурна програми. Ø Витрати на управління народно-господарчим комплексом теж покриваються із централізованих. 8.Децентралізовані державні витрати
Ø В умовах перехідного періоду і становлення ринкової системи зростає роль децентралізованих G.
Децентралізовані державні витрати - це сукупність грошових відносин, які опосередковують розподіл і перерозподіл вартості НД, що спрямовується на економічний і соціальний розвиток регіонів та окремих суб’єктів господарювання. Через децентралізовані державні видатки держава активно проводить соціальну політику. За допомогою децентралізованих державних витрат здійснюються заходи щодо врівноваження рівня економічного і соціального розвитку окремих регіонів, які в результаті історичних, географічних і інших умов відстають в своєму розвитку. З’явилися нові методи фінансування наукових досліджень-грантів. Грант – це субсидія під конкретні розробки. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Державний бюджет Бюджетний устрій Бюджетна система Бюджетний процес Місцеві бюджети Субсидії Субвенції Дотації Консолідований бюджет Бюджетна політика Бюджетний дефіцит Державні доходи Національний доход Фонд споживання Класифікація держдоходів (Д.д.) Джерела формування держдоходів Рівень централізації Д.д. Централізовані Д.д. Децентралізовані Д.д. Державні витрати (Д.в.) Принципи класифікації Зовнішньоекономічні Д.в. Поточні Д.в. Капітальні Д.в. Індекс розвитку людини Принципи організації Д.в. Фіскальна політика Централізовані Д.в. Децентралізовані Д.в. Грант Завдання для самостійної роботи.
1. В чому полягає економічна сутність державних доходів (Д.д.)? 2. Які методики розрахунку вартості ВВП використовуються у світовій економічній літературі? 3. Що собою являє схема кругообігу фінансових ресурсів? 4. За якими складовими розраховується вартість ВВП по доходах? 5. Що виступвє головним джерелом Д.д.? 6. За якими параметрами здійснюється класифікація Д.д.? 7. Які фонди входять до складу НД країни і яке між ними співвідношення? 8. Визначте задачі, які можна розв‘язати за допомогою централізованих Д.д. 9. Яке головне джерело поповнення державного бюджету? 10. Де формується децентралізовані Д.д.? 11. Які рекомендуємі напрямки розподілу децентралізованих Д.д.? 12.В чому полягає специфіка державних видатків (Д.в.)? 13.Що є об‘єктом державних видатків? 14.Які фактори обумовили багаточисельність видів державних видатків? 15.За якими принципами класифікують державні видатки? 16.На які групи поділяються Д.в. за цільовим принципом? 17.Яка тотожність визначає економічну сутність Д.в.?
ТЕМА 7. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНИЙ БОРГ.
1. Економічна сутність і функції кредиту 2.Форми і види кредиту. Відмінність державного кредиту від банківського 3. Банківсько-кредитна система України 4. Державний борг: внутрішній і зовнішній 5. Фінансовий механізм обслуговування державного боргу 1. Економічна сутність і функції кредиту Ø Кредит (від латинського creditum - позика, борг) – це тимчасове надання у позику товарів або грошей.
Ø В кредиті відображається два взаємопов‘язаних зустрічних потоків вартості в грошовій формі. · З одного боку – залучення грошових засобів, які вивільняються у підприємств і населення. · З другого боку – спрямування цих коштів через механізм кредитування на покриття потреб різних галузей народного господарства.
Ø Кредит являє собою систему відносин, за допомогою яких суспільство здійснює мобілізацію тимчасово вільних коштів і використовує їх для забезпечення потреб розширеного відтворення на умовах повернення,терміновості й платності. Ø Об‘єктом кредитних відносин - являється тимчасово вільні грошові засоби. Ø Об’єктивна необхідність використання кредиту обумовлена такими чинниками: · розвитком товарно-грошових відносин; · економічною доцільністю залучення в суспільне виробництво тимчасово вільних грошових засобів; · дією закону вартості.
Ø Економічна сутність кредиту розкривається в його функціях: · перерозподільна; · поширювальна; · заміна готівкових грошей кредитними операціями; · контрольна. Ø Сутність перерозподільної функції полягає в створенні умов для наступного перерозподілу вартості ВВП і частини НБ, а також забезпечення ритмічної работи підприємств. Ø Поширювальна функція забезпечує необхідні і достатні умови для розширеного відтворення та розвитку виробничого процесу. Ø Функція заміни забезпечує скорочення витрат кругообігу готівкових грошей шляхом використання кредитних операцій. Ø Контрольна функція забезпечує реальні умови для здійснення контроля за цільовим та ефективним використанням кредитів. 2.Форми і види кредиту. Відмінність державного кредиту від банківського Ø Історично склалося декілька форм кредиту: · державний; · банківський; · комерційний; · міжнародний. Ø Державний кредит – це сукупність економічних відносин між державою в особі його органів влади і управління з одного боку, і фізичними та юридичними особами - з другого боку, при яких держава виступає як позичальник,кредитор або гарант.
· Державний кредит - об’єднує в собі специфічні фінансові відносини, які існують для мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів, а також виділення коштів підприємствам, організаціям, іншим державам на умовах терміновості, платності, повернення.
· Виконуючи функції кредитора, держава через національний банк проводить кредитування.
· Формування додаткових фінансових ресурсів держави за рахунок тимчасово вільних грошових засобів - це видима сторона кредитних відносин.
· Інша сторона - це фінансові відносини, які обумовлені поворотністю і платністю позички.
Ø Банківський кредит – уявляє собою позиковий фонд, який використовується для кредитування підприємств і організацій з метою забезпечення безперервності виробничого процесу.
Ø Комерційний кредит – уявляє собою надання одним суб’єктом госпорядування іншому позики у вигляді продажу товарів чи надання послуг з відсрочкою платежів.
Особливості комерційного кредиту. · Комерційний кредит обмежен кількісно і якісно. Кожний підприємець може надати кредит іншому лише в розмірі вартості своїх товарів та послуг. · Комерційний кредит є, як правило, короткостроковим. · Не може бути використовован для виплати заробітної плати.
Ø Міжнародний кредит – це сукупність фінансових відносин, при яких держава виступає на світовому ринку фінансів у ролі позичальника або кредитора. Ø Ці відносини приймають форму зовнішніх позичок. Міжнародний кредит отримав широке розповсюдження і забезпечує: стимулювання експорту продукції; створенню сприятливих умов для приватних іноземних інвестицій; служить інструментом отримання прибутку у вигляді відсотків із краін-боржників.
Ø Банківський кредит – в умовах ринку став головною формою кредитування. Ø Форми банківського кредиту: · короткостроковий - строком до 1 року; · середньостроковий - до 3 років; · довгостроковий - більше 3 років.
Ø Комерційний кредит має такі різновиди: · споживчий кредит; · іпотечний кредит; · сільськогосподарський кредит. Ø Інструментом комерційного кредиту при розрахунках виступає вексель. Вексіль (з німецького означає обмін). Вексель вперше з`явився в Італії в середені XIV ст.
Ø Плата за кредит взимається по процентним ставкам, які склалися на грошовому ринку по короткостроковим кредитам і на ринку капіталів по довгостроковим кредитам. Ø Процентні ставки за кредитами встановлюються КБ на договірних засадах із підприємствами-позичальниками. Ø В економічній літературі рекомендується така форма визначення прийнятого проценту за кредит в умовах інфляції і = (r + п)+ rп: 100, де: і – номінальна процентна ставка; r – реальна (нормальна) процентна ставка; п – темп інфляції.
Ø Різниці між банківським і державним кредитами. · Державний кредит - використовується на покриття дефіциту держбюджету. Банківський кредит спрямовується на покриття витрат на будь-якій стадії виробничого процесу відтворення. · У банківському кредиті є взаємна зацікавленість партнерів. При державному кредиті інтереси учасників відносин відокремлені. · При банківському кредитуванні строки повернення строго регламентовані і при їх порушенні накладаються певні санкції (нараховується пеня, підвищується відсоток тощо). · При державному кредиті такого не передбачається. · Банківський кредит може виступати джерелом зростання готівкових грошей, якщо він надається для сплати заробітної плати.
· Державний кредит створює умови для зменшення готівки в народному господарстві. Він є для держави важливим важелем керування готівкового грошового обороту в країні.
3. Банківсько-кредитна система України Ø Банк – це установа, основним завданням якої є акумуляція тимчасово вільних грошових коштів, а потім розміщення їх від свого імені за умов повернення, терміновості, платності та забезпеченості.
Ø Кредитна система – це сукупність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу.
Ø Кредитна система складається з кількох ланок: · банки; · парабанки (спеціалізовані кредитно - фінансові інститути, СКФІ); · поштові – ощадні установи. Ø Згідно з діючим банківським законодавством, розрізняють два основних типи побудови банківської системи: · однорівнева банківська система; · дворівнева банківська система.
Ø Ø Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв’язкі між банками, універсалізацію їх операцій і функцій.
Ø Дворівнева банківська система характерна для країн з ринковою економікою і складається з двох рівнів. · Верхній рівень – емісійні (центральні) банки, які є банками в повному значенні цього слова лише для двох категорій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур. · Нижній рівень неемісійні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.
Ø В Украін банківська система створюється з 1991 р. Ø Перше акціонерне міжбанківське об’єднання створено у 1992 р. Ø Асоціація українських банків об’єднує 130 банків. Ø У 1996 році п’ятьма банками країни – Промінвестбанком, Агропромисловим банком, Укросоцбанком, Ощадбанком і Укрексімбанком заснована Ліга великіх банків України. Ø Діюча банківська система України на даний час має таку структуру: Ø Національний банк України – перший рівень.
Ø На другому рівні: · Акционерно-комерційні банки; · Спеціализовано – універсальні комерційні банки сформовані на акціонерній основі (Промінвестбанк, УКРСОЦБАНК, Агропромбанк “Україна”); · Спеціалізовані комерційні банки, що працюють на державній основі (Ексімбанк, Ощадний банк); · Інші комерційні банки.
4. Державний борг: внутрішній і зовнішній
Ø Державний борг - це сума накопичених в країні за певний період бюджетних дефіцитів за мінусом профіцитів. Він поділяється на внутрішній і зовнішній. Ø Найбільшу небезпеку несе зовнішний борг. · перекладання боргових зобов‘язань на майбутнє покоління; · можливість втрати економічної незалежності країною; · відмова від боргових зобов‘язань загрожує дефолтом і фінансовою кризою в країні.
Ø Існують такі форми залучення зовнішніх кредитів: · кредити або кредитні лінії, які надаються Україні іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями відповідно до міжнародних договорів; · міжбанківські кредитні лінії, Які надаються іноземними банками, оформлені за рішенням КМУ через Укрексімбанк або інші банки-агенти; · кредити, що надаються юридичним особам-резидентам через банки-агенти під гарантії Уряду.
Ø Для оцінки заборгованості використовуються відносні показники: · коефіцієнт заборгованості, (Кз) - відношення суми державного боргу до обсягу ВВП. Критичне значення не повинно перевищувати 55% ВВП; · оефіцієнт обслуговування боргу, (Коб.) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до величини експорту товарів чи послуг. Критичне значення не повинно перевищувати 150%; · коефіцієнт рівня заборгованості (Кр.з.) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до доходів бюджету. Критичне значення не повинно перевищувати 250%.
5. Фінансовий механізм обслуговування державного боргу
Ø Структура державного боргу визначається фінансовою та кредитною політиками, що проводяться до останнього часу, які формуються під впливом загальних умов перехідної економіки. Ø В управлінні державним боргом використовуються такі заходи: · Рефінансування – означає погашення державного боргу шляхом випуску нових займів. · Конверсія - це зміна дохідності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають виплачуватись за позиками. · Консолідація - збільшення строків дії випущеної позики. Консолідація і конверсія можуть проводитись одночасно. · Ун іфікація позик - це об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик, обмінюються на облігації нової позики. · Відстрочення погашення боргових зобов'язань, як правило, проводиться тоді, коли випуск нових позик використовують на обслуговування раніше випущених позик. Ø Механізм зменшення державного боргу для найбідніших країн передбачає використання одного з трьох методів допомоги з боку офіційних кредиторів (членів "Паризського клубу" по вибору): · часткове анулювання боргу; · подальше продовження строків кредиту; · зниження ставок проценту по обслуговуванню боргу. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Кредит Тимчасово вільні кошти Перерозподільна функція Поширювальна функція Функція заміни Контрольна функція Державний кредит Банківський кредит Комерційний кредит Міжнародний кредит Депозитні вклади Державний займ Іпотечний кредит Довгостроковий кредит Короткостроковий кредит Середньостроковий кредит Процентні ставки Банківсько-кредитна система Фінансові інститути Центральні емісійні банки Центральні неемісійні банки Універсальні банки Спеціалізовані банки Комерційні банки. Державний борг Зовнішній борг Внутрішній борг Коефіцієнт заборгованості Коефіцієнт обслуговування боргу Коефіцієнт рівня заборгованості Рефінансування Конверсія
Завдання для самостійної роботи. 1.Розкрийте сутність кредиту як історичної категорії. 2.Які особливості грошей як товару? 3.Які взаємопов‘язані зустрічні потоки вартості в грошовій формі відображає кредит? 4.На яких принципах функціонує кредит та які його особливості? 5.Які існують причини виникнення тимчасово вільних грошових засобів? 6.Через які чинники визначається об‘єктивна необхідність використання кредиту? 7.Що собою являє перерозподільна функція кредиту? 8.Яким чином функція заміни забезпечує скорочення витрат кругообігу готівкових грошей? 9.Що таке державний кредит? Які він має види? 10.З якою метою використовується банківський кредит? 11. Розкрийте особливості комерційного кредиту? 12.Що собою являє бюджетний устрій країни та на яких принципах він грунтується? 1. Розкрийте механізм бюджетного процесу. 2. З яких бюджетів складається бюджетна система України? 15.Яким чином забезпечується самостійність окремого бюджету? 16.Що таке державний бюджет як економічна категорія? 17. В чому полягає ведуча роль державного бюджету? 18. Яким чином балансуються місцеві бюджети? 19. Що таке бюджетні субвенції та яка їх роль в бюджетному процесі?
ТЕМА 8. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ. 1. Суть та основи організації місцевих фінансів 2. Інституційна структура місцевих фінансів 3. Функції місцевих фінансів 1. Суть та основи організації місцевих фінансів В основі визначення місцевих фінансів лежить чіткий розподіл повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням. Розподіл вказаних повноважень визначається теоріями місцевого самоврядування: 1. Теорія природних прав общини — існують природні права общини на зразок природних прав людини і громадянина. Община, як самоврядний територіальний колектив, є таким же утворенням, що й держава. Місцеве самоврядування має власну компетенцію, а держава може впливати на діяльність територіального колективу через законодавство. 2. Державна теорія місцевого самоврядування — органи місцевого самоврядування є органами державного управління, перебувають у структурі державної влади та підпорядковані їй. Функції та завдання місцевого самоврядування визначаються державною владою. 3. Теорія муніципального дуалізму — органи місцевого самоврядування мають власну компетенцію у сфері громадсько-господарських відносин. У сфері політичних відносин місцеві органи перебувають у структурі державної влади та є її представниками на місцевому рівні. Ця теорія набула особливої актуальності з підписанням у 1985 р. Європейської хартії про місцеве самоврядування. Характерна для України. Отже, місцеві фінанси — система формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевим органам влади виконання покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих державною владою. В основі розмежування повноважень між державною та місцевою владою лежать такі принципи: 1) доцільність; Необхідність існування місцевих фінансів визначається певними причинами: 1) товарно-грошові відносини; 2. Інституційна структура місцевих фінансів Джерелами формування місцевих бюджетів виступають: 1. Власні доходи — надходження, що формуються на території, підзвітній місцевому органу влади згідно з його рішенням. Використовуються на фінансування власних повноважень місцевої влади. 2. Закріплені — податкові та інші надходження, що зараховуються до відповідного рівня бюджетної системи і використовуються на фінансування як власних, так і делегованих повноважень. 3. Регульовані податки — перерозподіляються між державним і місцевими бюджетами за встановленими нормативами. Інституційна структура місцевих фінансів наведена на рис. 9.1. Місцеве самоврядування може формувати єдиний позабюджетний фонд, кошти якого використовуються на виконання програм місцевого значення. Джерела формування фонду: 1. Додаткові доходи, отримані внаслідок розв'язання соціально-економічних проблем. Цільові фонди органів місцевого самоврядування формуються у складі спеціального фонду місцевих бюджетів — фонд фінансування дорожніх робіт, фонд охорони навколишнього природного середовища тощо. В Україні система комунальних платежів одержавлена. Компетенція органів місцевого самоврядування обмежується функціями: 1) встановлення цін і тарифів на побутові, комунальні, транспортні послуги в порядку та розмірах, визначених законодавством; Як наслідок, комунальні платежі є незбалансованими з видатками, а комунальні підприємства — збитковими. Комунальний кредит система відносин між органом місцевого самоврядування та юридичними і фізичними особами з приводу поворотного, строкового, платного отримання фінансових ресурсів для вирішення соціально-економічних програм місцевого значення. Форми комунального кредиту: 1) облігаційні позики; 3. Функції місцевих фінансів Місцеві фінанси виконують низку функцій: 1. Розподіл і перерозподіл вартості ВВП. Об'єктом виступають муніципальні витрати у ВВП. При цьому органи місцевого самоврядування застосовують свої статутні права, політику цін і тарифів, податкове регулювання в межах визначеної державою компетенції. 2. Формування фіскальної політики на місцевому рівні. Повноваження місцевої влади зводяться до встановлення місцевих податків і зборів, визначених законодавством, а також надання пільг зі сплати податків у частині їх надходження до місцевих бюджетів. 3. Фінансування громадських послуг. Ця функція передбачає фінансування заходів, закріплених за місцевим самоврядуванням. 4. Забезпечення економічного зростання. Реалізується через систему капітальних витрат, операції на ринку позичкових капіталів, діяльність на ринку нерухомості та землі. Заняття 12 (п). Формування та використання фінансових ресурсів територіальних громад 1. Суть, склад, структура місцевих фінансів. Завдання для самостійної роботи.
1. Роль місцевих фінансів у забезпеченні соціально-економічної політики адміністративно-територіальних одиниць. ТЕМА 9. СПЕЦІАЛЬНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ ДЕРЖАВИ 1. Соціально-економічна суть цільових державних фондів 1. Соціально-економічна суть цільових державних фондів Цільові державні фонди — це сукупність фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні держави або місцевих органів управління, які мають цільове призначення. Цільові фонди виступають одним із методів перерозподілу національного доходу і виконують два важливих завдання: Необхідність функціонування цільових державних фондів обумовлюється такими причинами: 1. Бюджет, через незакріпленість більшої частини доходів, зумовлює дефіцитне фінансування окремих статей видатків. Цільові фонди забезпечують цільове спрямування та використання коштів. 2. Швидкі зміни в економічному житті зумовлюють необхідність прийняття оперативних рішень у сфері перерозподілу фінансових ресурсів. Таку оперативність забезпечити через бюджет досить важко, оскільки останній приймається у формі Закону і підлягає парламентському контролю. Цільові фонди формуються виконавчими органами і є більш прийнятними для виконання вказаних завдань. 3. Наявність дефіциту бюджету. За умови активного сальдо кошти того чи іншого цільового фонду можуть використовуватися на фінансування бюджетного дефіциту. 4. Багатогранність форм власності й господарювання, що передбачає використання в суспільстві не лише бюджетного механізму розподілу національного доходу, а й інших його форм. Цільові державні фонди класифікуються за різними ознаками. 2. Пенсійний фонд України: призначення, джерела формування та напрями використання Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Механізм формування та використання коштів фонду наведено на рис. 10.3. Найбільшу частину в бюджеті Пенсійного фонду посідають обов'язкові платежі на державне пенсійне страхування Безпосередньо до Пенсійного фонду зараховуються платежі. Інші обов'язкові відрахування зараховуються до спеціального фонду бюджету і використовуються на виплату спеціальних видів пенсій. Касове виконання Пенсійного фонду здійснює поштово-пенсійний банк "Аваль". 3. Формування та порядок використання коштів фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності характеризує страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Формою страхового відшкодування виступають допомоги на період втрати працездатності та на відшкодування частини витрат на відновлення працездатності. 4. Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття забезпечує страхування на випадок втрати місця роботи. Формою страхового відшкодування виступають допомоги на безробіття, на перекваліфікацію, на працевлаштування. Питання для самостійного опрацювання 1. Об'єктивні передумови функціонування цільових державних фондів.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |