КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
ЗАВДАННЯ 3 страница. Рис. 2.2. Схема ланцюга апаратів
Рис. 2.2. Схема ланцюга апаратів
Розділ 3. Обгрунтування технологічної схеми збагачення.
Дроблений продукт представлений зростками магнетиту з кварцем, крупністю 2% класу -0,074 мм., при чому характер зростання – зерна одного мінералу спостерігаються у вигляді включень у другому мінералі (зерна магнетиту мають розмір -0,074 мм.) Розкриття зростків починається при досягнення цієї крупності. Тому, для якісного вилучення тонковкрапленого магнетиту потрібно застосовувати декілька стадій подрібнення. У даному випадку приймається три стадії подрібнення, тому що лише після третьої стадії спостерігається максимальне розкриття зростків (крупність продукту > 98% класу -0,074 мм.). Застосування більшої кількості стадій подрібнення недоцільно у зв’язку з тим, що спостерігається незначний приріст розкритих зерен, при великих витратах електроенергії. Для виділення готового по крупності класу встановлюємо у І стадії спіральний класифікатор, у ІІ та ІІІ – гідроциклони. Для підвищення якості концентрату застосовуємо додатково контрольну стадію класифікації. Таким чином отримуємо один із кінцевих продуктів збагачення. Класифікуюче обладнання І,ІІ та ІІІ стадій працює у замкненому режимі з млинами, для забезпечення оптимальної крупності зерен, що направляються на збагачення. Так як корисний компонент і порода значно відрізняються за магнітними властивостями – магнетит відноситься до сильномагнітних мінералів, що вилучаються у слабкому магнітному полі (χ>3,8*10-5м3/кг), а кварц – до немагнітних (χ˂1,26*10-7 м3/кг), то доцільно застосовувати магнітні методи збагачення мінеральної сировини. Оскільки магнетит відноситься до сильномагнітних мінералів, то збагачення потрібно проводити у сепараторах із слабим магнітним полем (Н=95-140 кА/м). В даному випадку застосовується мокра магнітна сепарація, у зв’язку з тим, що сепарації піддається дрібний матеріал. Збагачення проводимо на барабанних сепараторах, з постійними магнітами. Застосування такого виду обладнання дозволяє забезпечує високу продуктивність, дозволяє виділити бідні відвальні хвости і порівняно невеликі втрати магнітного продукту. Крім магнітної сепарації для розділення та згущення продукту застосовується магнітна дешламація, яка дозволяє вивести із схеми тонкі шлами, а також згустити продукт перед подальшими операціями. Дешламації піддаються зливи ІІ та ІІІ стадій класифікації, у зв’язку з тим, що у них спостерігається великий вміст тонкоподрібненого немагнітного матеріалу. Для даного типу руди потрібно застосувати декілька стадій магнітної сепарації. І стадії піддається злив класифікатору І стадії класифікації. Немагнітний продукт скидається у хвости, а магнітний поступає гідроциклони ІІ стадії і далі на доподрібнення у млин. ІІ стадія магнітної сепарації встановлюється на розвантаженні млина ІІ стадії. Разом із гідроциклоном і млином ІІ стадії утворюють замкнений цикл, що дозволяє більш ефективно позбавлятися від частинок порожньої породи. У ІІІ та IV стадіях магнітної сепарації, для покращення результатів збагачення застосовуємо по 2 прийоми. ІІІ стадії сепарації піддаємо згущений продукт І стадії дешламації, немагнітний продукт обох прийомів скидаємо у хвости. На IVстадію надходить злив контрольної класифікації. Немагнітний продукт І прийому направляється у хвостовий лоток, а ІІ-го, у зв’язку з достатньо великим вмістом корисного компоненту надходить у гідроциклони ІІІ стадії класифікації. У результаті чого утворюється замкнений цикл. У зв’язку з тим, що вологість товарного концентрату не повинна перевищувати 10% потрібно встановлення зневоднюючого обладнання. Звертаючи увагу на крупність кінцевого продукту для зневоднення використовуємо фільтрування на дискових вакуум-фільтрах Таким чином у результаті переробки отримується 2 різновиди концентрату, та загальні хвости. Розділ 4. Розрахунок кількісно-якісної та водно-шламової схем 4.1.
4.2.Розраховуємо кількісно-якісну схему збагачення. Для всіх продуктів схеми визначаємо числові значення основних технологічних показників: Q – продуктивність (т.); γ – вихід продуктів (%); β – масова частка заліза в продуктах (%); ε – вилучення заліза в продуктах збагачення (%). Визначаємо необхідне і достатнє число вихідних показників для розрахунку схеми. N=c*(1+np–ap)-1=2*(1+20–10)-1=21 За вихідними даними курсового проекту, результатами роботи фабрики аналога (ПівдГЗК РЗФ-2) та результатам випробування встановлюємо числові значення вихідних показників: γ1=100%; α=32,3%; β6=49,1%; β9=56,8%; β10=56%; β12=59%; β13=12,3%; β14=59,9%; β15=13,2%; β16=62,2%; β17=15,2% β19=14,6%; β21=63,5%; β23=62,83%; β25=12,5%; β27=63,9%; β29=67%; β30=16%; β32=21,7% β34=68,1%; β35=13,51%; ε27=27,18%. 1)
2) γ31=γ34 β31= β34
3)
4)
5)
Для розрахунку виходу продуктів 21; 22; 20 застосовуємо розрахунок за вмістом класу -0,074мк. За вихідними даними курсового проекту, результатами роботи фабрики аналога (ПівдГЗК РЗФ-2) та результатам випробування встановлюємо значення показників:
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12)
Перевіряємо правильність розрахунку:
Розрахунок здійсненно вірно. Визначаємо продуктивність, вилучення у кожен продукт та продуктивність продуктів за розрахунковим компонентом:
Таблиця 4.1. Значення продуктивності, вилучення у кожен продукт та продуктивності за розрахунковим компонентом.
Визначаємо циркуляцію матеріалу за фо
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 886; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |