Розроблено науково-методичним центром

на курсову роботу студента ІV - ___ курсу спеціальності_________________________

Зв'язок теми з актуальними проблемами початкової освіти, дошкільного виховання ___________________________________

Теоретичне і практичне значення роботи _______________________________________________________

Критичне і творче використання наукової і методичної літератури ______________________________________________

Якісна і кількісна характеристика зібраного матеріалу, рівень його аналізу ____________________________________________

Характер практичної, експериментально-дослідної роботи _______________________________________________________

Характер висновків і узагальнень __________________________

Стандартні мовні звороти, що використовуються в основній частині курсової роботи

Змістові елементи тексту	Стандартні мовні звороти

Огляд літератури: а) вказівка на джерело інформації	Деякі автори пропонують… Дослідники (учені, фахівці) дотримуються думки, що… У різних джерелах наводяться… Учений… вважає (висловлює думку, зазначає, переконаний, наголошує), що… На думку вчених (дослідників, науковців, фахівців галузі…), … Більшість авторів зазначає (вказує, підкреслює), що…
	Інша група вчених дотримується протилежної (іншої) точки зору щодо…
б) посилання на авторську інтерпретацію	Автор дослідження звертає увагу на… За нашими спостереженнями,… Дотримуємся дещо іншої думки… На наш погляд,… На нашу думку,… На перший погляд,…
Посилання на вже відому інформацію	Відомо (загальновідомо, загальновизначено, звісно), що… З офіційних джерел відомо, що… З історії розвитку галузі… відомо, що… Нагалаємо, що… Як відомо, … Як правило, …
Авторське припущення	Виходячи з…, можна зробити припущення, що… Для підтвердження… Здається,… Можливо,… Можемо стверджувати, що… У даному випадку можна стверджувати, що…
Наведення прикладів, фактів	Аналогічний приклад: Іншим прикладом є… Наведемо кілька прикладів… Для доказу цього подаємо приклад… Спробуємо навести приклади… Як приклад…
Авторська впевненість	Автор вважає, що… Доцільно буде нагадати, що… Автор наголошує на тому, що… Безперечним є той факт, що… Вважаємо за потрібне сказати (зазначити, наголосити, підкреслити), що… Безперечно, що… Тому вважаємо, що… Варто зазначити, що… Зважаючи на це,... Зважаючи на суперечливість різних підходів щодо проблеми…, ми вважаємо очевидною перевагу… Звичайно (зрозуміло, очевидно, цілком зрозуміло), що… Наголошуємо, що… Необхідно зазначити, що… Потрібно (необхідно) наголосити (зазначити, врахувати), що… Як бачимо, …
Вказівка на зв'язок з попереднім	Аналіз наведеного матеріалу дає можливість… Аналіз розглянутого матеріалу свідчить про… Виходячи з вищевикладеного (вищезазначеного),… Вищенаведені факти дають підставу стверджувати… Загальний аналіз свідчить, що… З огляду на вищесказане (вищезазначене),… З прикладів видно, що… З цього випливає, що… На підставі… можна вважати, що… Проведене дослідження свідчить про те, що… Розглянуті приклади доводять, що… Грунтуючись на положенні про…, Як було вже зазначено, ми… Як вже згадувалось,… Як показало дослідження,… Вагоме значення для нашого дослідження має (мають)… Важливим є також питання…
Привернення уваги до інформації	Варто звернути увагу на… Для наочного висвітлення… Зауважимо, що… Звернемо увагу, що… Зупинимося (ще) на… Надзвичайно важливим для… є… На окрему увагу заслуговує той факт, що… Не менш важливим є… Окремо варто виділити… Зупинимося на… Перейдемо до… Особливої уваги заслуговують (потребують)… Певну роль у… відіграє такий чинник, як… Розгляньмо ще… Варто розглянути… Стрижневим для вирішення цієї проблеми є такий підхід:… Цікавим (з точки зору…) є…
Узагальнення, підсумок, висновок	Аналіз… дозволяє зробити такі висновки:… Аналізуючи матеріал, можна дійти висновку, що… Аналізуючи помилки, приходимо до висновку, що… Підводячи підсумки, хотілося б зазначити, що… Підсумовуючи результати здійсненого дослідження (аналізу), зазначимо (підкреслимо, можна зазначити, можна підкреслити, необхідно зауважити), що… Підсумовуючи викладені точки зору,… Розглянувши наведені факти, можна зробити такі висновки… Узагальнюючи сказане, треба зауважити, що…
Логічна послідовність під час викладення інформації	Спочатку… Насамперед потрібно зауважити, що… Завдяки тому, що… Виходячи з розуміння того, що… Таким чином,… Щодо питання про… Однак… Виходячи з того, що… Незважаючи на те, що… Крім того,… По-перше,…; по-друге,… У свою чергу… Беручи до уваги…, На закінчення… Говорячи про…, Тепер розглянемо… Торкаючить питання про…, Обгрунтовуючи точку зору про…,

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 4

2. ПОСЛІДОВНІСТЬ НАПИСАННЯ ТА ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ..................................................................................5

3. ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ ТА ОЦІНЮВАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ…………………………………………………………………………………9

4.КЕРУВАННЯ НАПИСАННЯМ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ РЕЦЕНЗУВАННЯ................................................................................................ 12

ДОДАТК и ...………………………………………………,,,,,………………........14

Дипломна робота освітнього рівня «Магістр» (далі магістерська робота) – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження, яке студент виконує на завершальному етапі навчання в університеті. Ця робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих дипломником знань, умінь і навичок зі спеціальних дисциплін; елементи наукової творчості, теоретичної та практичної новизни. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань зі спеціальності, а також застосування їх під час вирішення конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

Студентові надається право вибрати тему магістерської роботи з тих, які визначені кафедрою, або запропонувати свою тему, обґрунтувавши необхідність її розроблення. Обирати тему без погодження з кафедрою не дозволяється.

Мета підготовки магістерської роботи – набуття студентом навичок самостійного науково-теоретичного та практичного дослідження, аналізу результатів діяльності та вироблення обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення проблеми дослідження.

Основними завданнями магістерської роботи є:

· вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напрямку проблеми дослідження;

·розробка нових теоретичних та практичних рекомендацій з підвищення ефективності функціонування досліджуваної проблеми;

·підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора з подальшим її захистом.

Тематика магістерських робіт щорічно розробляється (оновлюється) та корегується на засіданні кафедри з урахуванням набутого досвіду, побажань фахівців, які беруть участь у рецензуванні робіт, рекомендацій екзаменаційної комісії та затверджується кафедрою.

Обов’язковими складовими магістерської роботи є:

§ розділи, підрозділи й висновки, загальні висновки;

Обсяг змісту магістерської роботи може становити 80-90 сторінок друкованого тексту, без урахування додатків і списку джерел літератури. В окремих випадках, з врахуванням специфіки спеціальності, обсяг може в певній мірі бути змінений.

2. ПОСЛІДОВНІСТЬ НАПИСАННЯ ТА ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ
МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Написання магістерської роботи передбачає такі етапи виконання:

§ вибір теми та обґрунтування її актуальності;

§ визначення об’єкта та предмета, мети й завдання;

§ виклад основного теоретичного матеріалу із зазначенням методів та при потребі методики дослідження;

§ подання висновків й рекомендацій до кожного розділу та загальні висновки вцілому;

§ оформлення списку використаних джерел та додатків;

§ після попереднього позитивного захисту магістр має право подати роботу для палітурної обробки;

§ завершальним етапом виконання магістерської роботи є рецензування та захист.

Тема – це частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Тему вибирають, виходячи з мети дослідницької роботи, яка повинна передбачати розроблення нових концепцій і напрямів розвитку певної науки, удосконалення існуючої методології або розроблення нових методик (рекомендацій). Теми наукових досліджень формують у межах проблем відповідної науки, які поділяють на теоретичні, методологічні та організаційні.

Наукова новизна – це сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у певній науці й потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.

Вибір проблеми дослідження обґрунтовують насамперед її актуальністю, тобто тим, наскільки вибране дослідження сприятиме розвитку відповідної галузі науки, економіки та соціальному розвитку країни.

З’ясовуючи об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, необхідно зважати на те, що між ними й темою магістерської роботи є системні логічні зв’язки.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, які породжують наукову проблему й вибрані шляхи для вивчення. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії та практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у ході дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямовують увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему навчально-наукового дослідження, яку вказують на титульному аркуші першої частини магістерської роботи.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування.

Мета роботи зазвичай тісно пов’язана з назвою магістерської роботи й чітко вказує, що саме досліджується.

Наявність поставленої мети дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

§ вирішення певних теоретичних питань, що входять до загальної проблеми дослідження;

§ всебічне вивчення практики вирішення відповідної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їхніх причин, типових особливостей передового досвіду;

§ обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення відповідної проблеми;

§ експериментальну перевірку запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу й зусиль;

§ розроблення методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці роботи відповідних установ (організацій).

Бібліографічні описи джерел. У початковий період роботи над темою є необхідним опрацювання літературних джерел та розстановка в єдиному алфавітному порядку прізвищ авторів і назв видань, дотримуючись бібліографічних стандартів.

У першу чергу вивчають праці, де проблему відображено в цілому, а потім переходять до вужчих досліджень.

Конспектуючи матеріал, слід виписувати лише те, що стосується теми дослідження. Кожна цитата повинна супроводжуватися бібліографічним посиланням на джерело запозичення. Посилання роблять за такими зразками: [5, с. 7], [25, с. 17 – 18], [39, с. 15; 45, с. 21 – 22]. Дані про електронні засоби масової інформації, на які необхідно зробити посилання, так само включаються до списку використаної літератури.

Наприкінці кожного розділу формулюють висновки й стисло викладають наукові й практичні результати, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

У загальних висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в магістерській роботі, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки й практики.

Далі наводять рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

До роботи додається електронна версія магістерської роботи.

Основний текст магістерської роботи друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого першосортного паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора інтервалу шрифтом Times New Roman Cyr, кегль 14. Пагінацію (кегль 14) наводять у правому верхньому куті сторінки. Друкуючи текст, залишають поля таких розмірів: верхнє – 20мм, праве – 15мм, нижнє – 20мм, ліве – 30 мм. Абзацний відступ – 12,5мм.

Кожний розділ першої частини починають із нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів.

Для нумерування рубрик застосовують індексаційну систему з використанням арабських цифр, наприклад: 1; 1.1; 1.1.1; 1.1.2; 1.2; 1.2.1; 1.2.2; 1.3; 1.3.1.

У тексті родові назви рубрик друкують малими літерами (крім першої), а тематичні заголовки – великими. Родові назви, номери й тематичні заголовки друкують напівжирним шрифтом. Родові назви й номери рубрик виділяють в окремий рядок.

Магістерська робота містить нумерований абетковий список літератури, використаної для розроблення теми дослідження, а друга частина – нумерований алфавітний список літератури, використаний для редагування вибраного матеріалу, а також для здійснення економічних розрахунків. Побудова обох списків повинна відповідати принципу розташування «слово за словом».

Для нумерування додатків використовують великі української абетки (А,Б,В…) за винятком Ґ, О, Ч, І, Є, Ї, Ь, Й.

Список використаних джерел оформляється відповідно до найновіших вимог державного стандарту.

Виклад усього матеріалу повинен відповідати вимогам наукового стилю.

Сторінки з даними титульного аркушу оформляють відповідно до зразків, наведених у додатку А. Зміст магістерської роботи оформляють відповідно до зразка, наведеного в додатку Б.

§ відповіді магістранта на запитання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті;

Насамперед необхідно підготувати тези виступу (5-8 хв.) на засіданні екзаменаційної комісії.

Зі структурного погляду тези виступу можна поділити на три частини, що складаються з рубрик, кожна з яких є самостійним смисловим блоком, хоча в цілому вони логічно взаємопов’язані та складають єдність, що характеризує зміст проведеного навчального дослідження.

Перша частина в основному повторює вступ магістерської роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим змістовим аспектам, які характеризують актуальність вибраної теми, формулюють цілі магістерської роботи, визначають застосовані методи, описують склад і загальну структуру праці.

Друга частина виступу в послідовності, визначеній логікою проведеного навчального дослідження, характеризує кожний розділ магістерської роботи. При цьому особливу увагу звертають на кінцеві результати. Наводять критичні зіставлення й оцінки.

Третю, останню частину будують за змістом загальних висновків й основних рекомендацій магістерської роботи.

Дуже важливо, щоб виступ був науковим, тобто добре аргументованим, зрозумілим, граматично точним, переконливим. Під час підготовки письмового тексту виступу варто скористатися такими порадами:

§ залишити великі поля для можливих стислих доповнень;

§ усі багатозначні числа записати лише словами;

§ підкреслити слова, на яких робиться логічний наголос;

§ звести до мінімуму вживання займенників;

§ ужити переважно прості слова й прості стверджувальні речення.

Текст виступу може супроводжуватися мультимедійними демонстраціями та додатковими матеріалами (схемами, кресленнями, таблицями, діаграмами, графіками, слайдами, фото-, кіно- та відеоматеріалами, плакатами тощо), які унаочнюють доведення відповідних положень магістерської роботи, зроблених висновків та внесених пропозицій.

Виступ в цілому повинен продемонструвати високий рівень теоретичної підготовки магістранта, його ерудованість та вміння доступно викласти основні результати проведеного дослідження.

Магістр повинен підготувати письмові відповіді на запитання, зауваження та побажання, що викладені у відгуку наукового керівника та в рецензії.

Оскільки захист магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні екзаменаційної комісії та має характер наукової дискусії, що проходить в обстановці високої вимогливості, принциповості й дотримання наукової етики, мовлення випускника повинно бути зрозумілим і виразним.

Магістрант зобов’язаний дати відповіді на всі задані йому запитання. Перед тим, як відповісти на питання, необхідно уважно його вислухати й занотувати. Відповідаючи на запитання, потрібно торкатися лише суті справи.

Результати захисту магістерської роботи визначаються кінцевою оцінкою, яку виставляють на закритому засіданні екзаменаційної комісії.

Голова комісії оголошує оцінку на відкритому засіданні.

Студента, який на захисті магістерської роботи отримав незадовільну оцінку, відраховують з університету, видавши йому академічну довідку.

Коли захист магістерської роботи визнають незадовільним, екзаменаційна комісія з’ясовує, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену кафедрою.

Студента, який не захистив магістерської роботи, допускають до повторного захисту магістерської роботи протягом трьох років після закінчення університету.

Студентові, який не захищав магістерської роботи з поважних причин (підтверджених документами), ректор університету може продовжити строк навчання до наступного терміну роботи екзаменаційної комісії, але не більше, ніж на один рік.

Студента, який виявив особливі здібності до наукової творчості, захистив магістерську роботу на відмінно, має публікації, є переможцем Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, екзаменаційна комісія може рекомендувати до вступу до аспірантури.

Захищені магістерські роботи зберігаються рік на кафедрі (на паперових носіях) та в бібліотеці університету (в електронній версії) протягом 5 років. За необхідності вони можуть бути надіслані до інших бібліотек, установ, закладів, організацій, підприємств на їхнє прохання для реалізації висновків і рекомендацій магістрантів.