КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мал. 1.3. Схеми процесу перекладу
Переклад за трансформаційним механізмом вимагає менше „розумових зусиль” і, як правило, перекладачі використовують його у своїй рутинній роботі, перекладаючи слово за словом, поки не натраплять на таке слово або на таку граматичну конструкцію, які змусять їх змінити порядок слів, перефразувати переклад або взагалі відмовитися від трансформацій і піти по шляху інтерпретації змісту оригіналу (тобто застосувати денотативний підхід). При синхронному перекладі на інтерпретацію просто немає часу, тому синхроністи, як правило, переводять за трансформаційним механізмом, найчастіше жертвуючи стилістичною „гладкістю”. При усному послідовному перекладі, коли потрібно запам’ятати і перекласти відразу кілька речень, природно, переважає денотативний підхід, тобто інтерпретація, і переклад рідко буває структурною копією оригіналу. На вибір підходу, безумовно, впливає й жанр оригінального тексту – у загальному випадку при перекладі художньої літератури, особливо поезії, переважає денотативний підхід, тому що завдання такого перекладу не тільки й не стільки передати зміст, скільки створити адекватний образ, викликати в читача відповідні емоції й асоціації, а засоби для цього в різних мовах бувають різні. При перекладі наукової і технічної літератури, навпаки, важливіше всього точно передати зміст і тут природно переважають трансформації. Відомо, що мову можна представити у вигляді символьного коду, за допомогою якого записуються розумові уявлення про речі реального світу (концепти). Наприклад, концепт будинку відповідає в українській мові ланцюжку символів БУДИНОК, а в англійській – послідовності символів BUILDING. Тоді, мабуть, можна сказати, що різні ланцюжки символів, тобто слова різних мов (наприклад, БУДИНОК і BUILDING) відповідають тому самому концепту (у нашім прикладі, концепту будинку). У такому випадку, якщо слово однієї мови, А, дорівнює концепту, С, і слово іншої мови, В, теж дорівнює цьому концепту, С, то за принципом транзитивності: Якщо А=С и В=С, то А=В. Іншими словами, елементи різних мов можна прирівняти на основі їхньої відповідності тому самому значенню. На цьому принципі і заснована робота автомата, що перекладає, – слова різних мов прирівнюються один одному на основі спільності значення. Для створення автомата, що перекладає, відповідності між словами різних мов заносяться в програму комп’ютера і завдання такого примітивного автомата досить просте – для слів однієї мови він знаходить відповідності в іншій мові і так, слово за словом, перекладає текст. Однак, як вам теж повинне бути відомо, спільне значення в різних мовах можуть мати не тільки окремі слова, але й словосполучення, тому найпростіший автомат, що перекладає, шукає відповідності не тільки для окремих слів, але і для словосполучень, виконуючи так званий послівно-пооборотний переклад. Крім того, відповідність слів різних мов одне одному не є однозначною, тобто одному слову мови А може відповідати кілька слів мови В і навпаки. Отже, в автоматі, що перекладає, необхідно передбачити програму вибору правильного еквіваленту [28]. Такі програми звичайно ґрунтуються на двох принципах: 1) на принципі вибору еквіваленту за синтаксичною моделлю вхідного тексту, наприклад, автомат може розрізнити закладені в його словник еквіваленти дієслова to book і іменника a/the book (відповідно, „резервувати” і „книга”); 2) на складнішому принципі вибору еквіваленту за семантичною моделлю. За різними семантичними моделями автомат, наприклад, може розрізняти такі еквіваленти слова order, як „порядок” і „замовлення”. Обидві моделі звичайно застосовують у комплексі. У деяких складніших системах на додаток до цих двох принципів вибору еквіваленту застосовують також і принцип вибору на основі екстралінгвістичної (фонової) інформації. Моделі для вибору еквівалентів за цим принципом відносять до розряду моделей штучного інтелекту [29].
1.6. Переваги машинного перекладу Всім добре відомо, що гарний переклад тексту – це не лише творча, але й достатньо трудомістка робота. Причому навіть гарний переклад, як правило, потребує редагування. Що стосується творчої частини, то в близькому майбутньому в змаганні комп’ютер-людина завжди буде перемагати „живий” перекладач. Проте для вирішення проблем, обумовлених трудомісткістю процесу перекладу, системи МП можуть виявитися хорошою підмогою. Для того, щоб це краще зрозуміти, перерахуємо переваги програм машинного перекладу (загальні для всіх систем МП взагалі і систем PROMT зокрема):
Колективне використання систем МП в організаціях дає додаткові переваги.
Згідно зо наведеним на мал. 1.4 циклом роботи над перекладом перекладач повинен знати відповідні засоби комп’ютерних технологій і вміти працювати з ними. Відмітимо, що тільки 40% часу, відведеного на переклад витрачається безпосередньо на процес перекладу, решта часу – на підготовку тексту до перекладу та на редагування перекладу.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1065; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |