Дивізіональна структура передбачає вирішення проблем управління шляхом розподілу організації на елементи і блоки за видам продукції, групам покупців і географічним регіонам (рис. 9.4). Це означає, що навколо певного виробництва формується організаційний підрозділ з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльності.
Її основні переваги:
- прозорість структур і легке пристосування до особливостей ринку, продукту, регіону;
- розвантаження вищого керівництва і структур зв’язку між підрозділами;
- рішення, орієнтовані на конкретні проблеми;
- ліпші можливості професіонального росту, так як менше виражена функціональна спеціалізація.
Її основні недоліки:
- більша потреба в кваліфікованих керівниках;
- потреба в складних механізмах координації і використання для них додаткових ресурсів;
- небезпека втрати єдиної політики всієї організаційної системи;
- небезпека бажання підсистем до покращення лише своїх результатів.
- збільшення витрат на утримання апарату управління.
studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление