Організація технічного обслуговування. Фонди часу

Насиченість господарств технікою і розвиток ремонтно-обслуговуючої бази визначили потребу в розподілі ремонтно – обслуговуючих робіт (діагностування, технічне обслуговування і ремонт) між окремими підрозділами технічного сервісу, що має важливе значення у загальному комплексі робіт по підтриманні машинно – тракторного парку в робото здатному стані.

Відомо, що зосередження великого обсягу однотипних ремонтно-обслуговуючих робіт в одному місці (обмежується в основному витратами, пов’язаними з транспортуванням об’єктів) зменшує трудомісткість цих робіт і підвищує якість за рахунок значного розчленування технологічного процесу на окремі операції, застосування більш досконалого ремонтно-технологічного обладнання

Організація обслуговування для конкретної машини в сучасних умовах полягає у проведенні таких робіт:

° вимірювання засобами технічної діагностики параметрів, що визначають стан її складових частин;

° порівняння одержаних значень із допустимими чи граничними величинами;

° визначення залишкового ресурсу складових частин;

° призначення виду і обсягу ремонтно-обслуговуючих робіт;

° виконання призначених робіт.

Як видно з наведеного переліку, перші три групи робіт пов'язані з технічним діагностуванням. Мета діагностування полягає у визначенні технічного стану та причин несправностей машин, у видачі рекомендацій з виконання необхідних операцій технічного обслуговування і ремонту.

Розподіл обслуговуючих робіт за місцем їх виконання – одне з найважливіших завдань планування. У кожному конкретному випадку слід виходити із зайнятості машин на сільськогосподарських роботах і економічної доцільності з урахуванням вартості робіт і перевезень, наявності доріг з твердим покриттям, транспортабельності машин і, зрештою, якості і строків проведення робіт. Тому перед тим як, розподіляти ремонтно-обслуговуючі роботи між окремими структурами технічного сервісу слід підрахувати порівняльну собівартість виконання цих робіт при різних варіантах

Отже завдання полягає у тому, щоб під час розподілу ремонтно-обслуговуючих робіт між структурними підрозділами технічного сервісу знайти такий взаємозв’язок між ними, який забезпечив би мінімальні витрати на підтримання машинно-тракторного парку у роботоздатному стані.

Тому засоби усунення виявлених несправностей повинні бути розміщені якмрга ближче до працюючих машин. Звідси виконання технічного обслуговування з діагностуванням і усуненням несправностей всієї сільськогосподарської техніки доцільно виконувати в майстернях пунктів технічного обслуговування господарств, а при наявності технічної можливості рекомендується планувати в них виконання потокових ремонтів тракторів і комбайнів на базі складальних одиниць (агрегатів).

Режим роботи майстерні ПТО характеризується тривалістю зміни в годинах і кількістю змін на добу.

Кількість змін залежить від наявності обладнання і виробничих площ для його розміщення. як правило, майстерні господарств працюють в одну зміну.

При шестиденному робочому тижні тривалість зміни 7 годин.

Тривалість роботи майстерні, обладнання і робітників протягом року залежить від дійсного річного фонду часу.

Дійсний фонд часу – це час, який повинні затратити майстерня, обладнання і робітники на виконання обслуговуючих робіт протягом календарного року.

Дійсний річний фонд часу майстерні (год.) розраховують так:

Ф= , год.

де dі d- відповідно кількість робочих і передвихідних (у тому числі і святкових) днів на рік;

tі t- відповідно тривалість повної робочої зміни і зміни у передвихідні дні;

n- кількість змін на добу.

Дійсний річний фонд часу обладнання (год.) визначають так:

Ф= , год.

де - коефіцієнт, який враховує простій обладнання в ремонті і дорівнює 0,95;

Дійсний річний фонд часу робітника (год.) визначають за формулою:

Ф= , год.

де d - кількість відпускних днів на рік;

- коефіцієнт, який враховує невихід робітника на роботу через хворобу і виконання державних обов’язків і дорівнює 0,95.

ІІІ

Основні параметри, які характеризують організацію технічного обслуговування (такт поста, фронт обслуговування, пропускна здатність лінії технічного обслуговування)

Такт майстерні ПТО (посту) – це період часу, після закінчення якого повинен вийти з майстерні черговий відремонтований об’єкт (трактор, комбайн, сільськогосподарська машина). Такт посту визначається за формулою:

,

де Ф- дійсний річний фонд часу майстерні пункту технічного обслуговування (поста),

Z - кількість змін роботи майстерні,

W- число об’єктів даної марки, які підлягали обслуговуванню.

Фронт ремонту – це кількість об’єктів (тракторів, сільськогосподарських машин), які знаходяться в майстерні на обслуговуванні одночасно. Фронт робіт для майстерень пунктів технічного обслуговування визначають за умовним тактом за формулою:

f= ,

де t- середня тривалість перебування об’єкта на обслуговуванні,

- умовний такт майстерні пункту технічного обслуговування.

Середня тривалість перебування об’єкта на обслуговуванні – це час від початку першої операції до кінця останньої.

Час перебування об’єкта на обслуговуванні залежить від операцій, виконання яких можливе тільки послідовно, і таких, що частково перекриваються (послідовно-паралельних). Паралельні операції не впливають на тривалість перебування об’єкта на обслуговуванні. Чим менша тривалість перебування об’єкта на обслуговуванні, тим досконаліша організація технічного обслуговування і діагностування.

t= ,

де Т- трудомісткість обслуговування об’єкта, люд./год.,

Р- планова кількість робітників, які будуть зайняті на обслуговуванні об’єкту,

- коефіцієнт переробітку норм часу, що дорівнює 1,05 … 1,15,

2 … 4 – кількість годин, що затрачуються на транспортування агрегатів, технічний контроль і оформлення документів.

Пропускна здатність майстерні ПТО – характеризується кількістю об’єктів, які може обслужити дана майстерня за певний проміжок часу.

Звичайно пропускну здатність визначають по найбільш завантаженому місяцю дільниці технічного обслуговування або іншої лімітуючої дільниці залежно від характеру робіт. Пропускну здатність дільниці технічного обслуговування визначають за формулою:

П = ,

де Ф - місячний дійсний фонд часу дільниці ТО при однозмінній роботі, год.

М- кількість місць технічного обслуговування,

n- кількість змін на добу,

t - середній простій машини в ремонті.

Якщо виявиться, що розрахункова пропускна здатність найбільш завантаженого місяця номенклатурними роботами дещо менша за планову, то для усунення цієї невідповідності треба перерозподілити по місяцях номенклатурні роботи (машини) у річному плані або зменшити перебування машин в ремонті (t) за рахунок більш раціональної організації технологічного процесу.

ІV

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 939; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!