Узагальнення по темі

Цей запис законів у вигляді формул дуже умовно висловлює, їх суть. Наприклад, якщо сказати що закон виключеноготретього — це формула , це, по суті, майже нічого не сказати. Тому що закон виключеного третього – цеметодологічний принцип, який має цілу низку вимог до процесу міркування, і зводити його до зв'язку беззмістовних логічних термінів (диз'юнкції, «v», і заперечення „-„), якіфігурують у формулі закону, буде значним перебільшенням.

На користь запису законів у вигляді формул наводилася думкапро те, що формули А É А; ; — це завжди істинні висловлювання у класичній логіці. А завжди Істинні висловлювання у класичній логіці називають законами. Таку точку зору можна спростувати при записі закону достатньої підстави у вигляді формули. Формула АÉ В Я не є завжди істинною, а відповідно, й не є логічним законом. Можна сказати, що неможливість подати закон достатньої підстави у вигляді формули була своєрідним Мідненням того, що основні формально-логічні закони (або законилогіки) мають зовсім іншу природу, ніж завжди істинні формули, і виконують своєрідну функцію у процесі побудови та аналізу наших міркувань.

Напис законів логіки у вигляді формул і переконання, що це велике досягнення сучасної логіки, з одного боку, збіднює суть і призначення цих законів, а з іншого — залишається, поза увагою справжнє призначення та можливості сучасної логіки як ефективного інструменту дослідження та обґрунтування наукового пізнання.

Як уже зазначалося, головним завданням логіки є ви­вчення законів, правил, якими керується людина при отриманні вивідного знання. Вивідним називається знан­ня, яке отримане опосередкованим шляхом. Ця опосередкованість полягає у співставленні раніше набутого знання з новим знанням. Саме співставлення не є хаотичним нагро­мадженням різних тверджень, це є певна струнка будова, яка передбачає суворе дотримання правил і законів логіки.

Більшість знань, якими володіє людина, мають опосере­дкований характер. І навіть та частина знань, яка має ви­гляд безпосередніх констатацій фактів типу «Сніг — бі­лий», «Трикутник — геометрична фігура», — в кінцевому рахунку носить опосередкований характер. Оскільки ви­значення їх очевидно істинними чи хибними передбачає відомим тільки смисл термінів «є», «сніг», «білий», «три­кутник», «геометрична фігура».

Абстрактне мислення є формою опосередкованого і узагальненого відображення дійсності.

Воно дає нам можливість із одних знань отримувати другі, не звертаючись безпосередньо до досвіду, до даних органів чуття.

Його особливостями є:

1) активне відображення світу і участь в його перетворенні;

2) нерозривний зв’язок мислення з метою;

3) мислення відображає дійсність узагальнених образах основними формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід.

Самоконтроль:

1. У чому полягає відмінність абстрактного мислення від чуттєвого пізнання?
2. Що таке логічна форма мислення?
3. Що таке правильне мислення?
4. Дайте визначення закону мислення.

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 292; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!