Керч в епоху еллінізму

Керч в епоху ранніх спартокидів

У 438 році до н.е., після сорокадворічного правління родини Археанактидів, до влади прийшов Спарток. Поява на Боспорі сильної і єдиної влади в руках енергійного і талановитого її носія була вирішальним моментом в історії східних грецьких причорноморських колоній. Воно створювало тут силу, що згодом стала центром об’єднання всіх греків Боспору і Приазов’я.

IV століття стало періодом найвищого розквіту Боспору. При Спартокидах були підкорені міста Німфей, Киммерій та Феодосія і ряд племен, що мешкали на Керченському і Таманському півостровах і в басейні Кубані, розгромлені пірати Чорноморського узбережжя Кавказу та Криму до бухти Сюмболон (нині — це Балаклава), приєднані їх терени і створена значна протоелліністична греко-варварська держава. Міста оббудовуються величними оборонними стінами, у них зростають храми, будуються театри і площі. Храми прикрашаються статуями, інколи зроблені першокласними грецькими майстрами. На Боспорі працюють свої письменники, історики, ритори, філософи, поети, розвиваються мистецтва і ремесла. У цей час створюється і досягає найвищого розквіту школа торевтів (мистецтво рельєфної обробки художніх виробів з каменю). Про багатство державної казни в цей період свідчить рання (близько 375 р. до н. е.) поява місцевої золотої монети — знаменитих пантікапейських статерів.

З східної і південної сторін місто спускалося по схилу гори, кордони його тут не зовсім ясні. У IV столітті до н. е. Пантікапей оббудовується оборонними стінами. Стінами ж виділяється акрополь на східному плато Першого крісла. Розкопками виявлені храм і багата будівля — можливо, палац. Матеріали розкопок свідчать про благоустрій і високий санітарний рівень столиці Боспора.

У кожному місті греки будували розкішні театри. За літературними джерелами відомо, що при Левконі I у Пантікапеї був театр. Це підтверджує і знахідка на розкопках мармурового театрального крісла IV століття до н. е. аттічної роботи.

У другій чверті — середині III століття до н. е. Боспорське царство переживає гостру фінансову кризу, скорочується об'єм вивозу пшениці на середземноморські ринки, що, проте, не приводить до занепаду і застою економіки. У боспорських містах в епоху еллінізму спостерігалося будівництво приватних і суспільних будівель, що само по собі говорить про високий рівень матеріального виробництва і добробут населення. Втрата традиційних ринків збуту сільськогосподарської продукції компенсувалася діяльністю ремісничих майстерень. Їх робота централізовано контролювалася і управлялася царською владою.

Наприкінці II століття до н. е. в результаті династичного перевороту, який очолював Савмак (ймовірно, виховувався при дворі Перісада V), династія Спартокидів припинила своє існування. Після придушення перевороту військами понтійського царя Мітрідата VI Євпатора під командуванням Діофанта в 106 році до н.е. Боспор переходить під владу Понта.

I століття до н.е. характеризується практично безперервними війнами і династичними переворотами. Так, в 63 році до н. е. боспорські міста встали на сторону повсталого проти батька сина Мітрідата Фарнака II, якого у свою чергу було змінено в 47 році до н. е. Асандром, правління якого (до 17 року до н. е.) стало часом відносної стабілізації. За повідомленням Страбона, побудований Асандром вал, що захищав землеробські райони від набігів кочівників, тягнувся на 360 стадій і був укріплений багаточисельними баштами. Проте дійсне процвітання культурного і господарського життя Боспору починається при його синові Аспурзі (7-38 р. н. е.).

Впродовж всього цього періоду на Боспорі ведеться потужне фортифікаційне будівництво. З середини III століття до н. е. його хора починає різко мінятися. Археологічно в шарі цього часу прослідили сліди найбільших руйнувань практично у всіх поселеннях і містах Боспору. На місці раніше існуючих сіл або в безпосередній від них близькості на вершинах горбів, в місцях, зручних для оборони, виникають укріплені садиби. Неукріплені села до II століття практично зникають. Класичні типи подібних садиб розкриті в Ново-Отрадному, на поселенні Героївка в самому місті та на Таманському півострові.

У середині III століття на знівельованих руїнах ранніх будівель був заново побудований Порфмій. Нове місто було споруджене по єдиному регулярному плану і орієнтоване строго за сторонами світу. Він був оточений оборонною стіною, побудованою одночасно з міськими кварталами.

Не дивлячись на всі потрясіння, Пантікапей продовжував залишатися найбільшим і найбільш багатим містом Північного Причорномор’я. Будівництво молу, що захищав порт, відноситься до цього періоду, оскільки саме в цей час подібні споруди виникають в інших центрах античного світу. На вершині гори розширюється і зміцнюється акрополь. На захід від Першого крісла (де знаходився акрополь раннього часу) будується потужна стіна з бастіонами. Археологічно її траса просліджена на Центральних розкопках. Нове зміцнення перекриває фундамент розібраного в III столітті до н. е. античного храму. У I столітті до н. е. усередині цих стін на місці занедбалої будівлі палацу будуються казарми. При Асандрі на вершині Першого крісла будується потужний форт — Цитадель. Ймовірно, подібні форти виникають на інших командних висотах Пантікапея — на Скелястому виступі і Другому кріслі (залишки якихось укріплень тут бачив П. Дюбрюкс).

На думку В. П. Толстікова, укріплені садиби і бастіони Тірітакського і Узунларського валів, були зв’язані системою димової сигналізації. Можливо, територія Боспору на якийсь час сильно скоротилася, оскільки більшість виявлених садиб II століття до н.е. групуються в північно-східній частині півострова, обмеженою Тірітакським валом і хребтом Юз-Оба, уздовж якого Дюбрюкс бачив сліди укріплень.

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 253; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!