Звук і відео в Інтернеті

В Інтернеті можна знайти багато файлів, що містять звукову і відеоінформацію. Зава- нтаживши такі файли на свій комп'ютер, ви можете слухати записану в них музику, пере- глядати кінофільми тощо. Більшість пошукових систем мають у своєму складі спеціальні засоби, призначені для пошуку саме таких файлів.

Основна проблема використання в Інтернеті аудіо- і відеофайлів полягає в тому, що це файли досить великих обсягів. Розмір файла залежить не тільки від тривалості записано- го на ньому кліпу, а й від якості запису звуку і відео. Якість звуку визначається такими па- раметрами, як частотний і динамічний діапазони, кількість звукових доріжок: моно, стерео, шестиканальний звук тощо. Якість відеозображення визначається кількістю точок (піксе- лів), з якого воно складається, кількістю кольорових відтінків пікселів, кількістю кадрів від- еозображення на секунду тощо.

Звісно, висока якість потребує більших обсягів інформації. Кількісно цю величину характеризує бітрейт – обсяг інформації в бітах, що забезпечує відтворення звуку чи відео протягом однієї секунди.

Бітрейт характеризує також і пропускну спроможність каналів зв'язку – це кількість бітів, яку даний канал може передати за секунду. Якщо, наприклад, бітрейт каналу зв'язку,

яким ви підключаєтесь до Інтернету, вдвічі нижчий за бітрейт відеокліпу, то завантаження цього кліпу в пам'ять комп'ютера триватиме вдвічі довше, ніж його перегляд. Якщо ж, на- впаки, бітрейт каналу зв'язку вищий, то це робить можливим відтворення звуку або відео в неперервному, потоковому режимі. Тоді звукова чи відеоінформація записується у невели- кий буфер пам'яті комп'ютера, після чого починається її відтворення, яке відбувається пара- лельно з поповненням буфера і вилученням з нього вже "відпрацьованої" інформації. Наяв- ність буфера дає змогу уникнути перерв у відтворенні кліпу, якщо в роботі каналу зв'язку трапляться якісь перебої.

Зараз уже багато радіостанцій поширюють свої передачі не тільки за допомогою ра- діохвиль, а й через Інтернет. Що ж до передачі якісного телевізійного сигналу, то вона по- требує значно більших бітрейтів, які ще недоступні масовому користувачеві мережі Інтер- нет. Тому телепередачі тут поки що рідкість, їх можна переглядати тільки на маленькому екрані і лише маючи відносно швидкісні канали зв'язку.

Більш популярним варіантом передачі відео в Інтернеті є використання веб-камер. Ці маленькі недорогі пристрої дають змогу передавати „в прямому ефірі” невеликі відеозоб- раження з багатьох цікавих місць нашої планети. На рис. 7.13. показана сторінка сайту Укр- телекому. Через його веб-камери можна побачити, наприклад, що зараз відбувається в Одесі на Дерибасівській чи на набережній в Алушті.

Рис. 7.13.

Веб-камери використовують також для спілкування через комп'ютерну мережу. На-

приклад розглянута нижче програма NetMeeting перетворює підключений до Інтернету

комп'ютер на відеотелефон. За допомогою цієї програми можна розмовляти з людиною, що знаходиться у будь-якій точці земної кулі, бачити її на екрані свого комп'ютера і при цьому сплачувати тільки за користування Інтернетом, що в сотні разів дешевше за використання звичайного телефонного зв'язку. Сервіс, що забезпечує спілкування голосом через комп'ю- терну мережу, яка використовує протоколи ІР, називається ІР-телефонією. Однією з найпо- пулярніших програм для ІР-телефонії є NetMeeting. Розглянемо можливості цієї програми більш детально.

Програма NetMeeting (рис. 7.14.) призначена для спілкування через Інтернет або локальну комп'ютерну мережу, в процесі якого може використовуватись передача звуку, відео, тексту, графіки, файлів, а також спільна робота з програмами. Остання означає можливість бачити що відбувається на віддаленому комп'ютері і навіть управляти його роботою, тобто працювати на віддаленому комп'ютері як на своєму власному.

Як вже зазначалось, для передачі відео до комп`ютера треба підключити веб-камеру. Для передачі звуку краще застосовувати телефонну трубку або гарнітуру (навушники з мік- рофоном), бо застосування звичайних комп`ютерних колонок приводить до того, що звук з них потрапляє у мікрофон і передається в зворотному напрямку. Тоді ваш співрозмовник

постійно чутиме відлуння власного голосу.

Рис. 7.14

Встановлення зв`язку (направлення викликів)

Щоб викликати на зв`язок інший комп`ютер тре-

ба в полі набрати його адре- су або натиснути кнопку і вибрати її зі списку адрес, що вводились у це поле раніше. В мережі Інтернет такою адресою може служити ІР-адре- са, а в локальній мережі для цього можна вико- ристати також і мережеве ім`я комп`ютера. ІР- адресу свого комп'ютера можна побачити в ни- жній частині вікна, що відкривається при виборі в меню Справка опції О программе. Після цього треба натиснути кнопку виклику або клаві- шу Enter.

Як відомо, більшість користувачів мають ІР-адреси, що виділяються їм динамічно – лише на один сеанс підключення до Інтернету, і, отже, змінюються з кожним новим підключенням. Ця обставина ускладнює направлення виклику на такі комп`ютери. Для вирішення цієї проблеми застосовують допоміжний засіб – так званий сервер каталогів. Той, хто не має в Інтернеті по- стійної ІР-адреси, але бажає приймати виклики NetMeeting, може натиснути кнопку і заре- єструватися на одному з таких серверів, напри-

клад, ils.omskmail.ru. Тоді його майбутні співроз-

мовники зможуть надсилати йому виклики, підключившись до того самого сервера каталогів і знайшовши його у списку зареєстрованих або просто набравши в полі адре- су електронної пошти, що була вказана ним при реєстрації на цьому сервері.

Якщо на ваш комп`ютер надходить виклик NetMeeting, то ви чуєте дзвінок і бачите на екрані інформацію про того, хто вас викликає. Ви можете або прийняти виклик і розпочати спілкування, яке тут прийнято називати зустріччю, або відмовитись.

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 356; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!