Основні положення гендерної соціології

Гендерна соціалізація є процесом засвоєння гендерних ролей і відтворення типів поведінки, очікуваних суспільством від чоловіків і жінок.

– з моменту народження – первинна соціалізація, коли батьки вчать дитину її ролі

хлопчика чи дівчинки.

– 1,5 роки – дитина усвідомлює статеву належність.

– 3-4 роки – розрізняє стать, асоціюючи її із зовнішніми ознаками. (одягом)

– 7-8 роки – поглиблення статевої диференціації:

різні інтереси різні ігри та різний стиль

хлопців і дівчат партнери поведінки

Усвідомлення дитиною своєї статевої ролі охоплює уявлення про те, наскільки її якості відповідають очікуванням та вимогам чоловічої або жіночої ролі.

Значна роль у гедерній ідентичності відводиться моделювання (копіюванню поведінки батьків, вчителів…)

– процес зміцнення – пов'язаний з нагородами та покараннями (хлопців сварять

частіше)

– процес самосоціалізації – дитина спочатку усвідомлює свою стать, потім нама-

гається поводитись відповідно до статі.

Усі ці процеси є основою 3 теорії гендерної соціалізації:

теорія теорія статевої теорія

ідентифікації типізації самокатегорізації

Отже, гендерна ідентичність формується різними способами:

1) внаслідок позасвідомого наслідування дитиною поведінки людей своєї статі;

2) намагань поводитися відповідно;

3) спілкування з друзями (дітьми) своєї та протилежної статі;

4) під впливом навчання і заохочення певної поведінки дитини дорослими.

До 20 років завершується первинна гендерна соціалізація, одним з головних агентів якої є родина.

Значно впливають на гендерну соціалізацію гендерні стереотипи

– механізми, що забезпечують закріплення і

трансляцію гендерних ролей від покоління до

покоління.

У суспільній свідомості вони функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче», «жіноче».

Стереотипи створюються суспільством штучно, формуючись протягом багатьох років, важко піддаються корегуванню, обмежують свободу…

П-д істина жіночність XIXст. – шляхетність, благочестивість, покірність

тепер – інтелектуальність, енергійність, підприємливість

маскулінність XIXст. – фізична сила, нестриманість: гнів, агресія.

тепер – ніжність, такт, стриманість.

Одним з важливих питань зі сфери наукового аналізу, гендерної соціології є насильство щодо жінок.

Рівні насильства (залежно від місця)

 

- фізичне, - фізичне,

- сексуальне, - сексуальне,

- психологічне насильство, - психологічне насильство

в сім’ї: в суспільстві:

побої сексуальний знущання

примус щодо зґвалтування торгівля

дівчат зґвалтування жінками

образи примус до жінки чоло-

непосильної праці віком. сексуальні примус

домагання до заняття

й залякування прости-

на роботі, в туцією

навчальних закладах

 

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 535; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!