КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)
Та контролю знань
|
|
|
|
Щодо закріплення знань і навиків розв’язання практичних задач при здійсненні статистичних групувань і побудові атрибутивних і варіаційних рядів пропонується виконати лабораторну роботу під час лабораторних занять, а також під час практичних занять і самостійно розв’язати декілька задач, аналогічних наведеним у цьому параграфі.
Таблиця 3
| Термін (поняття) | Визначення (формула) |
| § 3.1. Зміст статистичного узагальнення(► рис.1.2) | |
| 1. Узагальнення статистичних даних (СУ) | Другий етап процесу статистичного дослідження соціально-економічних явищ (процесів), метою якого є опрацювання даних первинного обліку (результатів СС) шляхом їх систематизації в певній формі відповідно до спеціальної програми СУ (► п.3.2) і, як правило, з подальшим поданням результатів опрацювання у відповідних звітно-статистичних документах (статистичних звітах) (► п.3.19). Основа СУ – метод статистичних групувань (► п.1.9). |
| § 3.2. Програма статистичного узагальнення | |
| 2. Програма статистичного узагальнення | Документ (організаційний план), що регламентує способи, правила та порядок систематизації первинних даних, переважно, в системі макетів розроблюваних таблиць; є логічним продовженням програми СС. |
| 3. Статистичне зведення (► рис.3.1) | Систематизація первинної статистичної інформації, що відбувається в певній формі й дозволяє перейти до узагальнюючих показників, які характеризують досліджувану сукупність у цілому й її окремі частини. Задачами зведення є: 1) утворення соціально-економічних типів явищ; 2) вивчення структури явищ й їх структурних зрушень; 3) виявлення зв’язків між досліджуваними ознаками. Відбувається в два способи: централізований (► п.3.4) і децентралізований (► п.3.5). Кінцевою метою зведення є система макетів розроблюваних таблиць (► п.4.44), в яких містяться систематизовані дані. |
| 4. Централізоване зведення | Спосіб статистичного зведення, що передбачає зосередження усіх даних в одному місці за розробленою методикою. |
| 5. Децентралізоване зведення | Спосіб статистичного зведення, що передбачає систематизацію даних знизу доверху за ієрархічною системою управління, в якій дані опрацьовуються на кожному етапі їх передачі (управління). |
| 6. Статистичне групування | Одна з основних форм статистичного зведення, що має на меті утворення однорідних груп шляхом поділу статистичної сукупності на однорідні частини або об’єднання досліджуваних одиниць в окремі сукупності за суттєвими для них групувальними ознаками (► п.3.7). |
Продовження таблиці 3
| 6. Статистичне групування (продовження) | Групування поділяють на: типологічні (► п.3.15), структурні (► п.3.16), аналітичні (► п.3.17), комбіновані (► п.3.18). Особливим видом групувань є класифікація (► п.3.14). Етапами групування є (► рис.3.2): 1) формування задачі зведення даних; 2) визначення групувальної ознаки, кількості груп, їх розмірів, безпосереднє формування груп і підгруп; 3) технічна сторона зведення (перевірка повноти і якості даних, підведення підсумків, розрахунки окремих показників тощо). Групування мають відповідати наступним вимогам: 1) утворювані групи мають бути однорідними (якісно і кількісно); 2) не можна поєднувати в одну і ту ж саму групу одиниці, що відносяться до інших сукупностей; 3) має бути забезпеченою оптимальна наповнюваність одиницями сукупності в групах; 4) групувальна ознака має відповідати меті дослідження. |
| 7. Групувальна ознака (ГО) | Статистична ознака, покладена в основу групування. Групувальні ознаки класифікуються аналогічно (► п.п.1.2, 3.8-13). |
| 8. Атрибутивна ГО | Ознака, що має лише змістовне (якісне) вираження. Приклади: стать людини (чоловіча і жіноча), спеціалізація магазинів (продовольчі та непродовольчі), форма власності (державна, колективна, приватна) і т.д. |
| 9. Варіаційна (кількісна) ГО | Ознака, що має числове (кількісне) вираження. Приклади: об’єм товарообороту, прибуток, трудовий стаж, розмір заробітної плати, чисельність працівників тощо. |
| 10. Альтернативна ГО | Ознака, що набуває одного з двох протилежних за змістом значень. Приклади: стать людини (чоловіча і жіноча), час доби (день і ніч), боки медалі (аверс і реверс), рівні цифрового сигналу (нуль і одиниця), якість продукції (стандартна і бракована) тощо. |
| 11. Множинна ГО | Ознака, що набуває множини значень, тобто окремі одиниці досліджуваного явища можуть мати різні значення (варіанти). Приклади: організаційно-правові форми, види економічної діяльності, трудовий стаж, кількість членів сім’ї, рівень доходів тощо. |
| 12. Факторна ГО | Причинна ознака, що обумовлює зміну іншої, результативної, ознаки. Приклади: трудовий стаж або рівень кваліфікації працівника (факторні ознаки) зумовлюють його заробітну плату (результативна ознака); заробітна плата (факторна ознака), у свою чергу, зумовлює рівень споживання (ціну, кількість, вартість, якість) людиною товарів і послуг (результативна ознака) тощо. |
Продовження таблиці 3
| 13. Результативна ГО | Наслідкова ознака, зміна якої зумовлена впливом іншої, факторної, ознаки. Приклади див. в п.12 цієї таблиці. |
| 14. Класифікація (класифікатор) | Стала номенклатура класів і груп, що утворені на основі схожості та відмінностей одиниць спостереження; виступає в ролі своєрідного статистичного стандарту. Приклади: класифікація виробленої продукції, товарів народного споживання, що враховуються в роздрібному товарообороті, у витратах обігу; класифікації по труду – по професіях, по заняттях тощо. Серед державних розповсюдженими є такі класифікатори: Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД), класифікатор організаційно-правових форм (КОПФ), класифікатор форм власності (КФВ), класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД), загальний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ), система позначень об’єктів державного управління (СПОДУ), класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) (► Д.9). |
| § 3.3. Види статистичних групувань(► рис.3.1) | |
| 15. Типологічне групування | Групування, що утворює в якісно різнорідній сукупності даних однорідні групи явищ за основною (типовою) ознакою. Основною ознакою є суттєва ознака, що визначає головний зміст досліджуваного явища. Приклади: групування населення за статево-віковою ознакою, підприємств – за формою власності і т.д. (► з.№2). |
| 16. Структурне групування | Групування, метою якого є вивчення структури досліджуваної сукупності шляхом поділу якісно однорідної сукупності на групи за певною варіаційною ознакою. Приклади: вивчення складу товарообороту по товарних групах, поділ торгівельної мережі за спеціалізацією, розподіл працівників по професіях, за віком, трудовим стажем, освітою тощо (► з.№№3-5). |
| 17. Аналітичне групування | Групування, метою якого є вивчення причинно-наслідкових зв’язків між ознаками, що характеризують досліджуване явище в якісно однорідній сукупності даних, причому факторні і результативні ознаки можуть бути і атрибутивними, і варіаційними. Приклади (► п.3.12 і з.№6). |
| 18. Комбіноване групування | Групування, що утворює однорідні групи за двома і більше ознаками, взятими в певному сполученні, у послідовності, виходячи з логіки взаємозв’язків цих ознак. Приклади: розподіл підприємств за формою господарювання, по підгрупах за рівнем рентабельності, продуктивності праці, фондоємності тощо (► з.№7). |
Продовження таблиці 3
| § 3.4. Форми подання зведених даних. Статистична звітність | |
| 19. Форми систематизації даних | Це, перш за все, статистичні звіти, основу яких складають статистичні таблиці (таблична форма) (► п.4.44). Крім того, поширеною формою є статистичні графіки (графічна форма) (► п.4.45), які, разом зі статистичними таблицями, уможливлюють представлення результатів зведення (групування) у виді статистичних рядів. Види статистичних звітів: а) за призначенням: б) за змістом: - загальнодержавні; - типові; - відомчі (галузеві); - спеціалізовані; в) за часом реєстрації даних: г) за способом подання: - поточні (місячні, квартальні); - термінові; - річні; - поштові. |
| § 3.5. Статистичні ряди(► рис.3.2) | |
| 20. Статистичний ряд розподілу | Упорядковане представлення (розташування) одиниць досліджуваної сукупності в групах за групувальною ознакою. |
| 21. Варіаційний ряд | Статистичний ряд, утворений за кількісною ознакою, як залежність числової характеристики чисельності цієї ознаки від її значень у статистичному ряду. |
| Дискретний варіаційний ряд | |
| 22. Дискретний варіаційний ряд (ДР) | Статистичний ряд, оснований на перервній варіації ознаки, котрий встановлює залежність між абсолютною (відносною) частотою дискретної ознаки й її фактичними значеннями в ряду (варіантами) (► п.3.28/рис.). |
| 23. Варіант (хj) | Окреме значення ознаки, якого вона набуває у статистичному ряду (j = 1,…, m). |
| 24. Абсолютна частота дискретної ознаки (fj) | Кількість одиниць статистичної сукупності з одним і тим самим значенням ознаки (або чисельність окремого варіанта в дискретному ряду) (j = 1,…, m). |
| 25. Об’єм ДР (N) | Сума абсолютних частот дискретного ряду:
|
Продовження таблиці 3
| 26. Відносна частота (частість) дискретної ознаки (ωj) | Відношення абсолютної частоти дискретної ознаки до об’єму ряду (нормування):
| |||||||||||||
| 27. Умови нормування в ДР | Сума відносних частот (частостей) дискретного ряду завжди дорівнює одиниці (ста відсоткам):
| |||||||||||||
28. Многокутник розподілу
| Графічне зображення (лінійна діаграма) дискретного варіаційного ряду (► п.3.22). Інша назва – полігон частот.
Рис. Много- кутник розподілу. | |||||||||||||
| Інтервальний варіаційний ряд | ||||||||||||||
| 29. Інтервальний варіаційний ряд (ІР) | Статистичний ряд, оснований на неперервній зміні ознаки, котрий встановлює залежність між щільністю (► п.3.40/рис.1 і рис.2) (крім того, абсолютною (відносною) частотою в рівномірному інтервальному ряду (рис.1)) інтервальної ознаки й її значеннями на границях інтервалів. | |||||||||||||
| 30. Рівномірний ІР | Інтервальний ряд з однаковими за довжиною інтервалами (► п.3.40/рис.1). | |||||||||||||
| 31. Нерівномірний ІР | Інтервальний ряд з неоднаковими за довжиною інтервалами (► п.3.40/рис.2). | |||||||||||||
| 32. Кількість інтервалів в рівномірному ряду (n) | Визначається за формулою Стерджесса: n = 1 + 3,322 ∙ lg N, де N – об’єм інтервального ряду. |
Продовження таблиці 3
| 33. Довжина інтервалу в ІР (∆ j) | ∆ j = x в j – x н j , де x в j і x н j – верхня і нижня границі j -го інтервалу. В рівномірному інтервальному ряду вона визначається так: ∆ = (x max – x min) /n, – де x max і x min – максимальне і мінімальне значення ознаки. |
| 34. Правило групування в ІР | В j -ий інтервал потрапляють тільки ті значення ознаки, що є не меншими, ніж його нижня границя (є «закритою», або «включно»), і менші за його верхню границю (є «відкритою», або «виключно»), крім останнього j -го інтервалу, обидві границі якого є «закритими»; нижня границя першого інтервалу і верхня границя останнього інтервалу співпадають з мінімальним і максимальним значеннями ознаки відповідно; нижня границя кожного наступного інтервалу співпадає з верхньою границею попереднього інтервалу: x н j ≤ xij < x в j (j = 1, …, n – 1), x н n ≤ xin ≤ x в n ; x н1 = x min, x в n = x max; x в j = x н j + Δ j, x н j = x в j -1. Іноді, під час аналітичних групувань, результативна ознака може бути представленою інтервально, так, що і верхня, і нижня границі всіх інтервалів визначаються «закритими». |
| 35. Абсолютна частота інтервальної ознаки (fj) | Кількість значень ознаки в межах j -го інтервалу. |
| 36. Об’єм ІР (N) | Сума абсолютних частот інтервального ряду:
|
| 37. Відносна частота (частість) інтервальної ознаки (ωj) | Відношення абсолютної частоти інтервальної ознаки до об’єму інтервального ряду (нормування):
|
Продовження таблиці 3
| 38. Умови нормування в ІР | Сума відносних частот (частостей) інтервального ряду завжди дорівнює одиниці (ста відсоткам):
| ||
| 39. Щільність інтервальної ознаки (φj) | Співвідношення частості інтервальної ознаки j -го інтервалу і довжини цього інтервалу: φj = ωj / ∆ j. | ||
40. Гістограма
| Графічне зображення (стовпчикова діаграма) інтервального варіаційного ряду.
←Рис. 1. Гістограма рівномірного інтер-
вального ряду
     
| ||
| 41. Кумулята (∑ f або ∑ ω) Рис. Кумулята | Накопичена частота (частість) ознаки; уворюється як сума частот (частостей) окремих варіантів (інтервалів) статистичного ряду із зростанням значень ознаки: Графічно – це зростаюча від 0 до N ламана лінія з точками перегину, що відповідають рівностям: | ||
|
3.4. Питання для підготовки до занять, самоаналізу
1. Узагальнення статистичних даних: сутність, місце у структурно-логічній схемі процесу статистичного дослідження, використовуваний метод статистики.
2. Програма статистичного узагальнення: визначення, програмно-методичні й організаційні питання, форми укладання.
3. Поняття статистичного зведення, способи зведення даних.
4. Поняття статистичного групування, групувальної ознаки та класифікації; види класифікаторів.
5. Види групувальних ознак, їх сутність.
6. Види статистичних групувань, їх сутність.
7. Задачі й етапи зведення та групування даних, вимоги до статистичних групувань.
8. Форми систематизації даних, поняття статистичного ряду.
9. Види статистичних рядів, основні елементи ряду, способи подання.
10. Дискретний варіаційний ряд: визначення, елементи ряду (варіант, абсолютна частота, частість), основні форми подання, способи та правила побудови.
11. Інтервальні варіаційні ряди: визначення, види, елементи ряду (границі інтервалів, абсолютна інтервальна частота, частість, щільність ознаки в інтервалі), основні форми подання, способи та правила побудови.
12. Кумулята: визначення, елементи (накопичена частота, накопичена частість), основні форми подання, способи та правила побудови.
13. Правила побудови рівномірного інтервального ряду по даних дискретної статистичної ознаки.
|
|
|
|
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 354; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!