Соціальна робота та участь громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань

Соціальна робота із засудженими спрямована перш за все на створення соціальних умов життєдіяльності, розвитку, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб.

С.І. Скоков визначає соціальну роботу як специфічний вид комплексної діяльності по наданню соціальної допомоги, спрямований на забезпечення всебічної життєдіяльності людини в умовах позбавлення волі, відтворення повноцінної людської особистості, формування та збереження корисних навичок та відновлення й розвиток соціальних зв'язків. [20]

Створення соціальних умов спрямоване на задоволення соціальних потреб, які виникають при виконанні та відбуванні покарання, що забезпечує оптимальний та різнобічний розвиток засуджених шляхом завдання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг, збереження та підвищення їх соціального статусу. Важливе значення має і соціальна профілактика, яка спрямована на попередження аморальної, протиправної поведінки засуджених, виявлення будь-якого негативного на життя та здоров'я засуджених та запобігання такому впливу.

Соціальна робота, яка виконується в УВП, націлена в основному па соціальну реабілітацію засуджених, тобто на відновлення їх морального, психічного та фізичного стану, їх соціальних функцій та приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність із загально визначеними суспільними правилами і нормами.

Крім цього - соціальна реабілітація також передбачає працевлаштування в установі виконання покарань і після звільнення з місць позбавлення волі, надання соціально-медичних, психолого-педагогічних, юридичних, інформаційних та інших видів соціальних послуг засудженим, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

Основними принципами соціальної роботи із засудженими є: законність, додержання і захист їх прав, диференційність, системність, індивідуальний підхід, доступність тощо.

Основними напрямками у сфері соціальної роботи із засудженими є:

1) консультування і надання соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної та інших видів соціальної допомоги;

2) здійснення соціально-профілактичної роботи щодо запобігання наслідкам негативних явищ та подолання таких наслідків;

3) розробка та здійснення комплексу реабілітаційних заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного та фізичного стану засуджених, які позбавленні волі;

4) сприяння громадським організаціям, іншим об'єднанням громадян у реалізації ними власних соціально значущих ініціатив і проектів;

5) забезпечення дотримання соціальних стандартів і нормативів умов життєдіяльності, морального, психологічного та фізичного стану засуджених до позбавлення волі.

Важливу роль у ресоціалізації засуджених відіграє громадськість. По-перше, це обумовлено тим, що громадськість володіє таким «інструментарієм» соціальної корекції особистості, яким не володіють державні органи. По-друге, громадськість може сприяти соціально-педагогічному забезпеченню процесу ресоціалізації, який охоплює моральну, психологічну, практичну підготовку до життя в суспільстві, оволодіння новими соціальними ролями, формування правослухняної поведінки. Участь громадськості в ресоціалізації засуджених проявляється в проведенні з ними індивідуальної виховної роботи, а також різного роду виховних заходів. Крім того, громадськість бере участь у вирішенні певного кола питань, пов'язаних з процесом виконання покарання (переведення до установ іншого виду та зміна умов тримання)» Зауважимо лише, що останні види участі громадськості завжди здійснювались виключно одним суб'єктом - спостережними комісіями. Зазвичай члени спостережної комісії визначаються за рекомендацією громадського об'єднання, органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, після попередньої широкої організаційно-інформаційної підготовки, що повинна провадитись відповідним органом безпосередньо перед створенням комісії. Практика свідчить, що, як правило, ефективність роботи спостережної комісії залежить в більшості не від розширення її складу, а від бажання та вміння членів комісії виконувати покладені обов'язки, від активності, наполегливості, ентузіазму та оперативності керівників цих комісій. При підборі персонального складу комісії повинно бути забезпечено представництво від органів освіти (в тому числі й професійно-технічної), охорони здоров'я, соціального забезпечення, служб для молоді, депутатів. Також слід мати на увазі, що спостережним комісіям потрібно вести роботу зі специфічною категорією осіб, виконувати специфічні виховні функції, тому необхідно залучати до її складу людей, що мають досвід роботи за цими напрямками та тих, що мають вільний час, щоб приділити увагу цій роботі. Не слід залишати поза увагою й можливість залучення до роботи спостережних комісій окремих громадян. Нині ж більшість спостережних комісій відчувають труднощі із залученням громадськості до складу комісій. Розв'язати цю проблему можливо шляхом широкого інформування громадських організацій та інших установ і підприємств, які функціонують або на даній території, або у міських чи загальноукраїнських масштабах, про створення спостережної комісії, її цілей, завдань, функцій.

Всього у процесі виправлення і ресоціалізації засуджених бере участь близько 70 громадських організацій. На сьогодні видами громадських об’єднань відповідно до чинного законодавства є: 1) громадська організація; 2) спілка громадських організацій; 3) релігійна організація; 4) благодійна організація; 5) профспілка; 6) організація роботодавців; 7) об'єднання профспілок; 8) творча спілка (інша професійна організація); 9) орган самоорганізації населення; 10) приватна установа; 11) установа об'єднання громадян або релігійної організації або профспілки; 12) підприємство громадської організації інвалідів.

За даними Державної пенітенціарної служби України, розміщеними на офіційному Інтернет-сайті, основним методом участі громадськості є проведення конференцій, «круглих столів», семінарів, тренінгів та консультацій для засуджених. Одним з важливих напрямів діяльності громадських організацій є громадський контролю за дотриманням прав засуджених. Частина 1 ст. 149 КВК України передбачає, що участь громадськості у діяльності виховних колоній, виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх може здійснюватися через піклувальні ради, які створюються при виховних колоніях з представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Голова піклувальної ради, його заступник та секретар ради обираються на її засіданні. Персональний склад ради оголошується наказом начальника виховної колонії.

Частина 2 ст. 149 КВК України передбачає, що з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети, діяльність яких визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.

Новими інституціями, покликаними забезпечувати участь громадськості у діяльності органів та установ виконання покарань стали Громадська рада при Державній пенітенціарній службі України та Громадські ради при територіальних органах управління Державної пенітенціарної служби України. Громадська рада з метою виконання покладених на неї завдань має право:

- отримувати в установленому порядку від територіального органу управління Департаменту проекти рішень з питань, віднесених до компетенції Громадської ради;

- надавати територіальному органу управління Департаменту пропозиції з питань, віднесених до компетенції Громадської ради; - запрошувати для участі у своїх засіданнях посадових осіб територіального органу ' управління Департаменту;

- утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комітети, комісії, експертні групи) відповідно до основних напрямків діяльності, залучати до участі в їх роботі спеціалістів територіального органу управління Департаменту (за згодою керівництва цього органу) а також проводити конференції, збори.

До складу Громадської ради входять представники об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, спостережних комісій та піклувальних рад при виховних колоніях, засобів масової інформації. Персональний склад Громадської ради затверджує начальник територіального органу управління Департаменту. Основною формою роботи Громадської ради є засідання, що проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал. У засіданнях Громадської ради можуть брати участь керівники територіального органу управління Департаменту, центральних і місцевих органів виконавчої влади. Рішення Громадської ради мають рекомендаційний характер і подаються керівництву територіального органу управління Департаменту через його секретаріат (канцелярію) для врахування при прийнятті рішень.

Окрема роль у цій роботі належить релігійним організаціям та об'єднанням. На сьогодні в УВП проводять духовно-просвітницьку роботу близько 40 релігійних конфесій та організацій. Однією із форм залучення громадськості до процесу виправлення та ресоціалізації засуджених є здійснення представниками релігійних організацій богослужінь та релігійних обрядів. Відповідно до статті 128 КВК України у колонії можуть допускатися лише представники тих релігійних організацій, які зареєстровані у встановленому законом порядку

У 2010 році частина 1 статті 25 КВК України зазнала суттєвих змін, які потягли за собою й зміну ролі громадськості при виконанні позбавлення волі. Тепер вона є такою: «Об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації, окремі особи в порядку, встановленому цим Кодексом і законами України, можуть надавати допомогу органам та установам виконання покарань у виправленні засуджених і проведенні соціально-виховної роботи». Як бачимо, громадськість тепер має навіть не можливість брати участь у виправленні та ресоціалізації, а лише - надавати допомогу (тобто - підтримку) у цій діяльності. За своєю суттю будь-яка допомога є видом соціальної діяльності, що здійснюється тими чи іншими визначеними суб'єктами, та представляє собою допомогу особистості. При цьому категорія «допомога» відносно особистості (незалежно від її виду) є елементом соціальної роботи.

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 635; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!