Психологічна війна в політиці та основні прийоми її ведення
Психологічна війна – це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їх психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості загалом (В. Г. Крисько). Сфери використання психологічної війни в політиці: 1. Діяльність окремих політиків; 2. Виборчі кампанії; 3. Політична реклама; Головна мета психологічної війни: домогтися повороту від підтримки опонентів з боку мас до ворожого ставлення до них і відкритої боротьби. Прийоми психологічної війни: І. Прийоми психологічного тиску: - багаторазові повторення однієї і тієї ж тези; - посилання на авторитети; - викривлення цитат, статистики; - тенденційний підбір ілюстративного матеріалу; ІІ. Прийоми соціологічного тиску: - впровадження у певне суспільство цінностей іншого; ІІІ. Прийоми, повязані з порушенням законів логіки: - підміна тези; - “рух по колу”; ІІІ. Маніпуляція подачею інформації: - дроблення інформації; - підвищення швидкості подачі інформації; - передача інформації без коментарів; - маніпулювання зображенням; - “спіраль замовчування” – замовчування думок опонентів; - “смердючий оселедець” – “переключення” уваги громадськості на менш важливі політичні події; ІV. Використання чуток, пліток, анекдотів;
Пропаганда (від лат. propaganda — поширення, розповсюдження) – позитивне повідомлення про неконкретний об’єкт для максимально широкої аудиторії. Пропаганда — це діяльність, спрямована на популяризацію і поширення ідей у суспільній свідомості. Пропагувати — означає усно, через радіо, телебачення, друковані засоби масової інформації чи за допомогою інших засобів поширювати їхні ідеї, теоретичні знання, погляди, переконання тощо. Метою пропаганди є забезпечення загальної орієнтації, позитивного або негативного ставлення до певного об’єкту. Головна мета пропаганди — довести головні ідеї та теоретичні знання до широких верств населення і перетворити на особисті переконання. Пропаганда – процес закріплення в свідомості певних цінностей. Агітація (від лат. agitatio — спонукання до дії) – пропагандистська діяльність з метою пробудження до політичної активності як окремих груп, так і широких верств населення. Агітація— це вплив на свідомість людей шляхом поширення окремих ідей та гасел з метою мобілізації їх на виконання поставлених завдань. Основні підходи до розуміння агітації: а) це поширення політичних ідей і гасел з метою впливу на суспільну свідомість і настрої народних мас, спонукання їх до цілеспрямованої активності політичних дій; б) це один з поширених засобів політичної боротьби; в) це усна, друкована і наочна політична діяльність, за допомогою якої ті чи інші політичні сили впливають на свідомість і настрої мас з метою спонукати їх до активної дії у певному напрямі. У політичній боротьбі агітація використовується як у явній, так і в прихованій формі. Завдання пропаганди: поєднання теоретичного та буденного рівнів свідомості. Механізм введення у буденну свідомість об’єктів теоретичної свідомості: - надання ідеям образно-емоційних форм; - спрощення (примітивізація) ідей; - систематичне повторення одних і тих самих положень; - використання перебільшення, неправди; Фактори пропаганди: 1. Чим більший розрив між досвідом людей та ідеєю, тим більше викривлення і брехні у пропаганді; 2. Пропаганда має орієнтуватись на референтні групи (“лідерів думок”); Види пропаганди: - “біла” пропаганда (відоме джерело, правдиве повідомлення); - “сіра” пропаганда (джерело невідоме, істинність не встановлена); - “чорна” пропаганда (фальсифікація джерела і повідомлення); Головна відмінність між пропагандою та агітацією полягає в тому, що пропагандист, розкриваючи одне питання, повинен висловити багато ідей, так багато, що їх не одразу в змозі засвоїти пересічні громадяни. Агітатор, розкриваючи те саме питання, візьме тільки одну його складову (частину), причому найбільш відому всім громадянам, і спрямує всі свої зусилля на те, щоб, спираючись на цей всім відомий факт (приклад), показати людям напрям дій, що приведуть до покращання загального стану.
studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление