Нехай М0(х0; у0) і М1(х1; у1) – дві точки прямої (l). Тоді вектор = (х1 – х0; у1 – у0) лежить на цій прямій і є її напрямним вектором. На підставі формули (3.32) рівняння прямої (l) можна записати у вигляді
. (3.34)
Рис. 3. 24
Якщо , то розв’язуючи загальне рівняння прямої відносно у, можемо записати його у вигляді
у = kx + b, (3.35)
де ,
Це рівняння називають рівнянням прямої з кутовим коефіцієнтом. У рівнянні (3.35) коефіцієнт k = tg α (рис. 3.12), де α – кут між додатним напрямом осі Ох і прямою (l), тому його й називають кутовим коефіцієнтом прямої. Вільний член b у рівнянні (3.35) є ордината точки перетину прямої з віссю Оу (рис. 3.12).
Якщо відомі координати точки М0(х0; у0), яка лежить на прямій (l), то, підставляючи ці координати в рівняння (3.35), одержимо вірну рівність:
у0 = kx0 + b.
Віднімаючи почленно цю рівність від (3.35), отримуємо:
у – у0 = k (х – x0). (3.36)
Це – рівняння прямої за точкою і кутовим коефіцієнтом.
studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление