Керівник завжди повинен знати і пам’ятати, що управлінська відповідальність не делегується.

Рис. 5.3 Схема делегування повноважень

У теорії управління загальновизнаним є "золоте правило", сутність якого така: самою важливою здатністю керівника є отримання результатів через своїх працівників. У тому ступені, в якому він уміло передає свої пов­новаження виконавцям, керівник ефективно керує. Чим більше і частіше керівник застосовує цей метод, тим більш оптимальною виявляється і ор­ганізація виконання загалом. Делегування повноважень працівникам психологічно передбачає єдність довіри і вимогливості - базовий принцип, який "працює" на організацію "комунікативного простору": довіряючи, керівник надає працівникам можливість максимально використати їх досвід, знання і здатності у виконанні завдань, а вимагаючи, він підвищує відповідальність працівників за їх якість, обсяги і терміни.

Отже, чіткий і обґрунтований розподіл обов'язків, прав і відповідальності - найважливіша передумова ефективної діяльності менеджера.

Більшості працівників подобається брати на себе повноваження, пов'язані з виконанням дорученої роботи. Коли працівникові подобається його робота і він позитивно реагує на покладену на нього відповідальність, то він працюватиме краще і якість виконання роботи буде вищою.

За даними досліджень, 40-60 % робочого часу менеджера витрачається на роботу, яку можуть виконати їх підлеглі. Якщо не зделегувати повноваження, то менеджер або не встигає виконати свою ро­боту в строк, або виконує її неякісно.

Таким чином, делегування необхідне для забезпечення раціо­нального використання часу менеджера («самоменеджмент»).

Для оптимізації робочого часу менеджера можна організувати працю за такими принципами:

- принцип американського вченого Парето, згідно з яким концентрація зусиль менеджера на життєво важливих справах практично повністю визначає кінцевий результат; принцип Парето (співвідношення 80:20) стосовно раціональ­ного використання часу твердить: «Якщо всі робочі функції розглядати з точки зору критерію їх ефективності, то виявиться, що 80 % кінцевих результатів досягається лише за 20 % витра­ченого часу, тоді як інші 20% висновку «поглинають» 80% робочого часу».

- принцип колишнього президента США Ейзенхауера: визначення пріоритетів на основі важливості та терміновості. Ейзенхауер, поділячи завдання за їх важливістю і терміновістю, прийшов до так званих завдань А, В, С.

А - завдання: дуже важливі й термінові, виконувати які потрібно негайно;

В - завдання: важливі, але нетермінові; необхідно визначити, в які терміни їх виконати;

С - завдання: менш важливі, але термінові, вирішення яких слід делегувати підлеглим.

Шість основних допоміжних питань з делегування, які сприяють оперативному прийняттю рішень:

- що слід зробити?

- хто повинен це зробити?

- чому він повинен це зробити?

- як він повинен це зробити?

- за допомогою чого він повинен це зробити?

- коли він повинен це зробити?

Ефективне делегування передбачає відповідну організацію пра­ці. Плануйте делегування своїх завдань і стежте за їх виконанням, дотриманням строків за допомогою листа контролю.

Ступінь причетності співробітників у процесі делегування ві­дображає вміння менеджера виконувати свої функції (керівництво за допомогою делегування).

Алгоритм делегування повноважень містить такі завдання:

- підібрати підлеглого;

- пояснити завдання;

- показати, як вирішувати їх та що робити;

- довірити вирішення завдання під наглядом, корегуючи підлег­лого; передати працівникові роботу повністю та контролювати лише виконання.

Існує ряд правил делегування:

1. Делегуйте тому, хто може і хоче виконувати цю частину (зробіть так, щоб захотів).

2. Делегуйте не тільки обов'язки, але й права та повноваження.

3. Без причини не втручайтеся в робочий процес.

4. Вимагайте проміжних звітів про хід реалізації.

5. Делегуйте завдання цілком.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 106; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!