Прохання не розміщувати запитання в соціальних мережах!!!
Шаблоны для портфолио
Блок VI. Исследовательская деятельность
Блок IV. Олимпиады.
Уровень (международная, всероссийская, областная, районная, городская, школьная)
Предмет
Занятое место, участие
Прилагаются дипломы, грамоты, сертификаты.
Блок V. Конкурсы (сочинений, творческих работ, …)
Портфолио работ - комплект различных творческих, проектных и других работ выпускника. Портфолио работ может включать в себя: -проектные работы (тема проекта, описание работы, текст работы в печатном виде); -техническое творчество: модели, макеты, приборы (краткое описание конкретной работы); -работа по искусству (дается перечень работ, фиксируется участие в выставках, в театре, оркестре, хоре и т. п.);
Уровень (международный, всероссийский, областной, районный, городской, школьный)
Название
Занятое место, участие
Мое участие в школьных праздниках и мероприятиях (приложение ксерокопий грамот, благодарностей, …)
Дата
Мероприятие, праздник
Участие, исполняемая роль
Уровень (международный, всероссийский, областной, районный, городской, школьный)
Название работы
Наличие грамоты, диплома лауреата и т. д.
Блок VII. Дополнительное образование (участие в работе студий, кружков, секций, …)
Годы учебы
Наименование учреждения
Предмет, творческое объединение
Количество и порядок следования блоков может меняться. Главное – наиболее объективно и в наиболее выгодном свете представить свои достижения, расположив материалы логично. При составлении портфолио необходимо продумать главную линию, которую будут формировать, раскрывать и подтверждать все описания и документы.
Запитання до екзамену з дисципліни
«Педагогічна риторика»
спеціальність «Дошкільна освіта»
(кометентнісний підхід)
Розробник: Г.Л. Бондаренко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти та методик гуманітарних дисципліни Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
2. Схарактеризуйте основні категорії педагогічної риторики (модуси публічного виступу): етос, логос, пафос
3. Екстраполюйте концептуальний закон на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
4. Екстраполюйте закон моделювання аудиторії на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
5. Екстраполюйте стратегічний закон на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
6. Екстраполюйте тактичний закон на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
7. Екстраполюйте мисленнєво-мовленнєвий закон (словесної творчості) на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
8. Екстраполюйте закон ефективної комунікації (ефективного спілкування) на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
9. Екстраполюйте системно-аналітичний закон на професійну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу
10. Обґрунтуйте необхідність вивчення аудиторії перед підготовкою промови. Коротко схарактеризуйте типи аудиторій
11. Схарактеризуйте три основні функції вступу: привернути увагу слухачів, налаштувати аудиторію на позитивне сприйняття промови, підготувати ґрунт для розробки теми
12. Назвіть та схарактеризуйте 7 видів зачинів
13. Схарактеризуйте основні форми викладу матеріалу в основній частині промови: розповідь, опис, пояснення, міркування (хрія)
14. Схарактеризуйте основні види заключної частини: елегантний і доцільний фінали (підсумковий, типологічний, апелювальний)
15. Назвіть основні словесні засоби активізації уваги та мислення дітей ДНЗ
16. Обґрунтуйте значення полімодального мовлення вихователя дошкільного навчального закладу: «Подивіться, послухайте, відчуйте»
17. Схарактеризуйте засоби логіко-емоційної виразності у мовленні вихователя дошкільного навчального закладу: паузи, логічний наголос, темп мовлення, мелодика мовлення
18. Схарактеризуйте невербальні засоби вихователя дошкільного навчального закладу. Обґрунтуйте необхідність застосування енергетичних параметрів мовлення в мовленнєво-риторичній діяльності педагога.
19.Розкрийте особливості підготовки і виголошення інформаційної промови вихователем дошкільного навчального закладу
20. Розкрийте особливості підготовки і виголошення переконувальної промови вихователем дошкільного навчального закладу
21. Розкрийте особливості підготовки і виголошення промови з метою надихнути вихователем дошкільного навчального закладу
2 питання
1. Прочитайте фрагмент пояснювальної промови, мета якої – пояснити чим відрізняються поняття «слово» і «речення». Які мовленнєво-риторичні прийоми застосувала студентка? Чи вдало підібрані ці прийоми? Чи допоможуть вони зрозуміти сутність цих двох лінгвістичних понять? Чому?
Діти, чи збирали ви колись розсипані намистинки? Ви брали нитку і нанизували на неї намистинки одну за іншою. Подивіться: в руці у мене перлинка. Вона красива, блискуча, але одну перлинку не можна десь застосувати. А якщо таких перлинок багато, то з них можна зробити намисто, якщо підібрати потрібні за розміром намистинки. З подібним явищем ми зустрічаємося і в українській мові. Одне слово саме по собі не висловлює якусь думку, не повідомляє інформацію. Але якщо декілька слів об’єднати за змістом, то вийде речення. Речення складається з кількох слів, які пов’язані за змістом….
2. Поясніть, з якою метою вихователь дошкільного навчального закладу на занятті постійно і доцільно застосовує звертання («Як ви розумієте...», «Самі бачите, що...»), запитання («Ви не втомилися?», «Не швидко?»), різноманітні фрази («Подумайте, будь-ласка...», «Давайте подивимося...», «Згадали, так?», «Сподіваюся, це не викличе сумнівів», «Це всім зрозуміло?», «Давайте разом сформулюємо... і т.п.») до дітей. Обґрунтуйте свою відповідь.
3.Поясніть, з якою метою вихователь дошкільного навчального закладу на занятті постійно застосовує фрази («Послухайте, будь ласка…», «Прошу звернути на це увагу…»; «Я ще раз звертаю вашу увагу на...»), паузи, голосові прийоми, несподіванки, займенники І та ІІ особи («Я спробую вас переконати в тому, що...», «Вам відомо, що...», «Звісно вас цікавить…»,«Я не можу не поділитися з вами своїми враженнями, міркуваннями», дієслова у формі І та ІІ особи наказового способу («Поміркуємо!», «Спробуємо розібратися!», «Виправте, якщо я помилилася!», «З’ясуємо…», «Уважно послухайте!..», «Думаймо!..». Обґрунтуйте свою відповідь.
4.Проаналізуйте подані нижче групи метатекстових елементів. Визначте, з якою метою вони застосовуються в пояснювальній промові вихователя дошкільного навчального закладу.
Дамо визначення; сформулюємо визначення; наведемо приклад; є таке правило; складемо схему; порівняємо; згрупуємо; співставимо.
Так; здається; точніше; як уявляється; безперечно; без сумніву.
Це важливо (необхідно); найголовніше; підкреслимо (відзначимо) це особливо; найголовніший крок.
По-перше; по-друге; по-третє; нарешті; і на останок; треба вказати три ознаки; поділяється на дві групи.
Цікаво; дивовижно; невже не здогадалися; чому так відбувається?
5. Прочитайте оцінювальні висловлювання вчителя. Дайте відповідь на запитання: якому оцінювальному висловленню з поданих нижче ви б надали перевагу, якби були вчителем. Чому? Обґрунтуйте відповідь.
1. Висловлена тобою думка потребує більш детального пояснення.
1.Ти відповідаєш дуже слабенько.
2. Ти вже виконав більше половини вправи. Залишилося зовсім мало. Якщо постараєшся – встигнеш.
2. Ти написав лише 7 речень із 10! І ти думаєш, що все встигнеш написати до дзвінка.
3. Я не можу позитивно оцінити твою відповідь, тому що ти не навів жодного прикладу, не показав, чим відрізняється іменник від дієслова.
3. Скільки разів я повторювала, що без прикладів відповіді на уроці української мови нікуди не годяться. Чому я повинна здогадуватися, у якій мірі ти розумієш те, про що говориш?
6. Прочитайте фрагмент бесіди, мета якої – вивчення теми «Займенник як частина мови». Які мовленнєво-риторичні прийоми застосував педагог? Чи вдало підібрані ці прийоми? Чи допоможуть вони зрозуміти сутність поняття «займенник»? Чому?
– Прочитайте речення. Вона дуже гарно малює. Про кого в них йдеться? Чому не можна точно сказати про кого говориться? Які слова можна підставити замість вона?(Мама, бабуся, сестричка, школярка, учителька). На яке питання відповідає слово вона? (Хто?) А чи можна віднести це слово до іменників? Чому не можна? (Слово вона не називає ні предмет, ні особу). Отже, слово вона не називає ні особу, ні предмет, хоча і відповідає на питання хто? що? Замість якої частини мови ми вживали слово вона? (Замість іменника). Таким чином, слово вона відноситься до займенників... До займенників відносяться і слова він, вона, воно, вони... Замініть іменники батько, ліс, земля, школа, поле, море займенниками…(він, він, вона, вона…)
7. Як Ви вважаєте, яка мовленнєва установка краща? Чому? Обґрунтуйте свою відповідь. Визначте власне установку на слухання.
Один педагог зайшов у клас і так звернувся до учнів: «Я не люблю жарти! Хто не буде гарно навчатися, не буде уважним, отримає один бал! А ви знаєте, що таке один бал? Ось дізнаєтесь. А тепер покладіть руки на парту і слухайте».
Інший педагог так звернувся до дітей: «Діти, я хочу подивитися, як ви усміхаєтесь! Я люблю ваші усмішки! Усміхніться будь ласка! А тепер скажіть: що ви більше за все любите слухати – казку чи вірш? Так і буде, розкажу вам казку про…. Сядьте зручно і уважно-уважно слухайте. Хто вушка свої вмикає, той багато цікавого пізнає, а хто засне – той ні з чим і піде».
8. Прочитайте розповідь В. Сухомлинського. Які мовленнєво-риторичні прийоми застосував педагог? Чи вдало підібрані ці прийоми? Обґрунтуйте відповідь.
– Дивіться, діти, на наші степи, долини, переліски – скільки тут краси і яка вона різноманітна. Яке багатство барв, кольорів, відтінків! Наш правий берег Дніпра горбистий. Горби йдуть немов хвилями – одна ближче, друга далі. І чим далі хвиля, тим тонші, ніжніші барви накладає на неї сонце. Дивіться на першу. Тут можна розрізнити кожне дерево, навіть стебло соняшника. Он гіллястий дуб; листя на ньому ще зелене, як рута, а поряд – клен ронить на землю різнокольорове вбрання. Дивіться на другу хвилю: вона сіра, як отара овець у тумані. Дерева на тих горбах здаються табунами гусей, що спустились відпочити перед далекою дорогою. Третя хвиля – синя, як пелюстки пролісків. На ній уже можна тільки вгадати, а не розрізнити дерева, лісосмуги, прямокутники полів. Усе це ховається в якомусь серпанку.
Придивіться краще – чи не здається вам, ніби над далекими селами, над полями і лісами хтось розкрив величезне вітрило, і воно рухається – наближається до нас? А слідом за синьою хвилею ще одна, четверта, - бузкова. Дивіться, як грає вона на сонці дивними переливами!
А далі – голуба хвиля. Придивляєшся до неї і думаєш: що ж це – морський вал чи ніжна хмаринка, яка пливе на небі? Ні, це далекі простори. Там теж села, ниви. І все вкрито тонким блакитним покривалом. Що ж далі, за п’ятою хвилею?..(В.О.Сухомлинський)
9. Прочитайте текст В. Сухомлинського щодо застосування. Які мовленнєво-риторичні прийоми застосував педагог? Чи вдало підібрані ці прийоми? Обґрунтуйте відповідь.
Навесні клас закладав Сад Матері. Дев’ять хлопців (усі хлопці класу) мали виконати нелегку, але почесну працю: піти в ліс, накопати саджанців липи для посадки в урочистий день. Я відчув, що Андрій К. зараз скаже: „А я не піду, не хочу”. І я поспішив сказати те, що приголомшило підлітка: „Ця праця настільки почесна, що довірити її можна не кожному. Тим, для кого немає нічого святого, ми не можемо довірити найтоншого, найніжнішого - життя дерева, яке висаджується напам’ять про матір. Ви добре розумієте, про кого іде мова, і, гадаю, погодитесь зі мною”. Погляди всіх учнів звернулися до Андрія. В очах товаришів він відчув осуд. Усі ще добре пам’ятали, як кілька днів тому підліток глибоко образив святе ім’я - мати. Андрій спробував напустити на себе байдужість, але це йому не вдалося. Сказане мною якось вибило його з колії. Треба сказати, що після цього випадку він став не таким зухвалим. (В.О.Сухомлинський)
10. Уявіть, що ви хочете використати даний науково-популярний текст на занятті під час пояснення нового матеріалу, прагнучи, щоб Ваше мовлення було живими, яскравим, із зацікавленням сприймалося дітьми. Прочитайте текст. Знайдіть запитання, які звернені до читача. Яка їх роль? В яких частинах тексту вони розміщені і чому?
У казках, піснях що не море – то обов’язково «синє море»:
У синьому небі зірки блищать,
У синьому морі хвилі хлющать...
Якщо ж поглянути на карту світу – жодне море не називають синім. Проте тут є і Чорне море, і Біле море, і Жовте, і навіть Червоне.
Але запитай моряків – якого кольору морська вода? В один голос скажуть: «І в Чорному морі – синя, і в Червоному – синя...»
Що за плутанина така: чому і Чорне море синє, і Червоне – синє?
Та ніякої плутанини немає. Просто Червоне море іноді дійсно буває червоним – коли на його поверхню спливають буро-червоні водорості.
Жовте море, і правда, жовте, але не всюди, а лише там, де в нього впадає широка річка Хуанхе – Жовта річка. Хуанхе виносить у море стільки каламуті, що море на десятки кілометрів стає мутнувато-жовтим. А там, далі-далі, у відкритому Жовтому морі, все ж таки «синє море».
А чому Біле море біле? Море це північне, холодне і взимку біле-біле від заметених снігами криг…» (Дитрих А., Юрмин Г., Кошурникова Р. Почемучка. – М.: Педагогика, 1987. – 384 с.)
11. Прочитайте текст. Визначте тип авторського викладу: 1) автор не висловлює своє ставлення до зображуваного; 2) автор, прямо або побічно, висловлює свою думку. Вибір яких мовленнєвих засобів відображає ставлення автора до предмета промови.
Ось який цей префікс (при-). Дуже, мені здається, добрий, скромний і несамостійний. Йому б поряд із ким-небудь знаходитися: приморський, пришкільний; зробити щось трішки – присісти; до когось приблизитися…
12. Знайдіть засоби діалогізації мовлення у монолозі з повісті Г. Бєлих і Л. Пантелєєва «Республіка ШКІД». Подумайте, для чого автори вводять їх в мовлення педагога. Спробуйте прочитати уривок, без засобів діалогізації. Що змінилося у Вашому сприйнятті тексту?
– Вікторе Миколайовичу, а що означає цей соняшник?
– Соняшник? Так, діти... Я забув вам сказати про це. Це, діти, наш герб. Відтепер цей герб ми введемо до застосування всюди. А значення його я зараз вам поясню. Кожна держава, чи то республіка чи спадкова монархія, має свій державний герб. Що це таке? Це – зображення, яке, так би мовити, алегорично виражає характер даної країни, її історичне і політичне обличчя, її цілі і напрям. Наша школа – це теж своєрідна маленька республіка, тому я і вирішив, що у нас теж повинен бути свій герб. Чому я вибрав соняшник? А тому, що він дуже точно передає наші цілі та завдання. Школа наша складається з вас, вихованців, як соняшник складається з тисячі насінин. Ви тягнетеся до світла, тому що ви навчаєтеся, а навчання – світло. Соняшник теж тягнеться до світла, до сонця, – і цим ви схожі на нього.
13. Запропонуйте варіанти продовження навчального спілкування в ситуації пояснення нового матеріалу за поданим початком. Чи можна вважати наведені мовленнєві формули засобами діалогізації навчального матеріалу?
Давайте пофантазуємо…
Спробуйте сказати своїми словами…
Тепер Вам відомі….
Ви вже не раз зустрічалися з…
Зараз ми разом з’ясуємо…
Припустімо ви…
Уявіть себе…
14. Для полегшення сприйняття молодшими школярами нових відомостей застосовують елементи розповіді (так зване подійне повідомлення). Проаналізуйте наведений нижче приклад і зробіть висновки про ефективність таких текстів.
Ви доторкнулися до гарячого предмета і тут же відсмикнули руку. Вам в очі потрапила порошинка, і ви почали мигати. Ви захотіли їсти, і лише побачили щось смачненьке – в роті стала виділятися слина... Все це вроджені реакції організму. Їх називають безумовними рефлексами, тому що вони обов'язково виникають у людини і тварин у відповідь на будь-який вплив.
15. Спираючись на приклади і запропонований алгоритм створення риторичних визначень, дайте образну характеристику поняттям, які застосовуються в початковій школі.
Головні члени речення – великі друзі. Підмет і присудок завжди пов’язані один з одним така само, як ці чоловічки, котрі міцно тримаються за руки.
Лапки – спіймана в сильця думка, яка може різними шляхами вислизнути від мисливця.
Вигук – це душа людини, яка вирвалася на світ в образі слова.
Алгоритм створення риторичних визначень
1. Пошук асоціацій (у природі, техніці, різних сферах діяльності людини, світі її фантазій, почуттів і відчуттів), які викликаються впливом слова.
2. Поступове розгортання метафори: відбір і конкретизація знайдених асоціацій (із опорою на реальні ознаки об’єкта), які дозволяють характеризувати об’єкт (образні аналогії).
3. Створення визначення.
16. Підготуйте варіант заключного слова, застосовуючи один із наведених нижче мовленнєвих стереотипів. Обґрунтуйте обраний вами варіант.
Підведемо підсумки…
Таким чином…
Отже…
Можна зробити висновок…
Ми прийшли до висновку…
Спробуємо узагальнити те, що було сказано…
17. Поясність, чому введення аргументів повинно супроводжуватися наведеними нижче словами / словосполученнями / фразами. Наведіть приклад одного з аргументів переконувальної промови.
По-перше, по-друге, по-третє…
Далі…
…. – це перший….
Другий приклад (факт, випадок)…
Наступний приклад…
І, на кінець, такий факт…
Наступне, що хотілося б сказати…
Ще один важливий чинник, що засвідчує…
18. Складіть варіанти введення тези на початок або в кінець аргументованого (переконувального) тексту, використовуючи наведені нижче мовленнєві стереотипи. Який варіант Ви обрали? Чому?
Я думаю (вважаю), що…
Я переконаний, що…
Мені здається…
На мій погляд…
Моя позиція (точка зору) така…
Спробую пояснити свою точку зору…
Хочу звернути Вашу увагу на…
19. Уявіть, що Ви перебуваєте на уроці української мови в початковій школі. Зверніть увагу на те, як педагог слухає відповідь учня. Якими прийомами нерефлексивного слухання користується вчитель?
Учень
Учитель
Учень (говорить тихо, повільно, мовлення переривається довгими паузами, власними перебиваннями): «Дієслово змінюється за числом… особами…ні… за особами.. за часами. Наприклад: «співає». Це дієслово теперішнього часу, а «співаєте»…ні, «співав» - це дієслово в минулому часі…. Ще дієслова змінюються… за закінченням…»
Учень хвилюється, крутить у руках ручку і переминається з ноги на ногу. Вчитель бурхливо реагує на затягнуту відповідь: піднімає брови, з обуренням дивиться на учня, нетерпляче стукає кінчиком олівця по столу, перериває його відповідь репліками: «Швидше!», «Далі!», «Що ще?»
20. Уявіть, що Ви перебуваєте на уроці української мови в початковій школі. Зверніть увагу на те, як педагог слухає відповідь учня. Якими прийомами нерефлексивного слухання користується вчитель?
Учень
Учитель
Учень (матеріал знає, але відповідає не дуже впевнено: часто збивається, в його мовленні багато довгих пауз): «Іменник означає предмет, а дієслово ознаку… ні… дію предмета. Іменник відповідає на питання Хто? Що?, а дієслово Що робити? Що зробити? Іменник змінюється…за числами, відмінками, родами, а дієслово за особами і також змінюється за числами… А деякі дієслова… дієслова минулого часу змінюються за родами»
Учитель уважно і терпляче слухає учня, не перебиває його, не заставляє швидше говорити. Він підбадьорює його поглядом, доброю усмішкою. Одному із учнів, який заважає, погрожує пальцем і докірливо дивиться на нього. Коли учень сам виправляє свої помилки, вчитель киває головою, добавляючи при цьому «Так! Правильно!» Коли учень зупиняється надовго, вчитель злегка торкається до його плеча (стоїть недалеко від учня) і говорить: «Не хвилюйся!» або «Ми тебе уважно слухаємо».
21. Поясніть, чому педагог повинен знати про репрезентативні системи дітей дошкільного віку (візували, аудіали, кінестети) та вміти застосовувати полімодальне мовлення упродовж заняття
studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление
