Модуль 1. Система крови

Задания-вопросы к контрольным работам

Эталоны ответов к ситуационным (учебным) задачам для рубежного контроля

2)

2.

Напрямок

Контур рег.

Фаза швидкого вигнання

1. Стан клапанів – АВ - закриті Півмісяцеві - відкриті

2. Гемодинаміка рух крові з шл. в аорту і лег артерію

3. Тиск в шлуночках збільшується. Тиск в аорті збільшується до 130-140мм.рт.ст. Тиск в легеневій артерії збільшується.

3. Відбувається зменшення довжини КМЦ → обьем шлуночків зменшується

Фаза повільного вигнання

1. АВ-закр Півмісяцеві відер

2. рух крові з шл в аорту і лег. артерію

3. Тиск в шлуночка зменшується. Тиск в аорті зменшується до 100 мм.рт.ст. Тиск в легеневій артерії зменшується.

4. Відбувається зменшення довж. КМЦ → Обьем зменш

4. 1) Відновлення дихання відбувається через гіперкапнію (Накопичення СО2 який діє на хеморец → відбувається вдих)

ДДЦ розташований в латеральній частині ядра одиночного тракту на дорсальній поверхні довгастого мозку.

Він отримує інформацію від центральних і периферійних хеморецепторів

5. 1) Визначенні параметри в порівнянні з нормальними параметрами в межах норми

2) Висновок. За рахунок метода Земницького досліджували добові коливання ваділеня сечі. Дані зміни кілк. і конц. сечі. (в день більше в ночі менше) обумовлені змінами конц. в крові гормону вазопресину. Вночі його виділ. більше, в день менше так як це циркадні ритми йього гормону диктуються епіфізом(за допомогою виділення гормону меланіну) на гіпоталамус. Вазопресин збільшує проникність дистального відділу канальців (впливає на V2-рец. → акт. посередники → гіалуронідаза → руйнує оболонку кл. → робить проникл. базальну тембр. стінки канальців для води → при наявн. осмотичного градієнту збільшує проникливість води) в мозковій реч. нирки, де наявн. осмотичний градієнт збільшується фак.. реабс. води., не чіпаючи реабс. солей. Це призводить до того що в ночі реабс. води більше, солі виділяються в тому же об’емі. В ночі менше сечі але вона більш концентрована(солі залишаються в тому же об’емі)

Білет 3

1. 1) Аглютинація ер. відбулася з цоліклоном анти-А і не відбулася з цоліклоном анти-В. Наявність аглютинації свідчить про те що в мембрані ер. наявні антигени А сист. АВ0. Відсутність аглютинації в секторі анти- В свідчить про те що в мембрані ер. досл. крові. відс. антиген В сист. АВ0. Отже антигенний склад ер. досл. крові мають антиген А і не мають антиген В.

2) Можна зробити висновок щоеритроцити цієї крові належать до групи Ав(ІІ)

2. 1)Щільність збільшиться, кількість зменшиться.

осморец(центр(Hth) і периферійні(нирка)) → ↓ виділ. альдостерона →↑ виділ вазопресину(гіпоталамусом через нейрогіпофиз) → АДГ → V2-рец. на епітелії і фібробластах дистальних відділах нефронів(тобто збиральні трубочки і дист. звивисті канальці) → що веде до акт. гіалуронідази → ↑ збільшення проникності базальних мембран цих канальців до води → ↑ пасивної факультативної реабсорбції води

Гормони які приймають участь це альдостерон, ПНГ, та вазопресин. Кл. мішені - V2-рец. на епітелії і фібробластах дистальних відділах нефронів(тобто збиральні трубочки і дист. звивисті канальці)

Контур

3. 1) МВЛ = ДОфорс * ЧДфорс. Визначена величина МВЛ в порівнянні з нормальною величеною в межах норми

2. Динамічні показники в межах норми. Резерви ап.. зовн. дихання в умовах спокійного і форсованого дихання реалізуються нормально. Чинники які впливають на величину МВЛ:

1.Стан грудної клітини

2.Цілісність і герметичність плевральної порожнини

3.Робота і тренованість дих. мязів(інспіратор них і експіраторних)

4.Еластична тяга легень

5.Наявність суфрактанту

6.Діаметр дих. шляхів (опір повитряносн шляхів)

7.Наповненість шлунку и стан органів травної порожнини

4. 1) 1.При надходж. капустяного соку у шлунок збільшується секреція гастрину G-кл це призводить до стимуляції секреції НCl.

2 В свою чергу гістамін впливає на парієнтальні клітини, активує ECl-кл, які секретують гістамін що також впливає на секрецію НСl.

3. Слабокислий капустяний сік, через вплив на хеморец стимулює парієнтальні клітини(виділ. HCl)

4. Екстракти капуст. соку впливають на головні і парієт. кл. шл. збільш. секр.. пепсиногену и іонів H+ → утв НСl

2) Фаза секреції друга, нейрогуморальна або шлункова. Контур рег.

5. 1) Крововтрата → зменш. ОЦК. Одна із головних фнкц. крові це транспортна(транспорт О2) якщо не хватає носіїв потрібно збільш. кровообіг носіїв для норм викон. тр, фнкц, тобто доставлення О2 виділ СО2 виділ метаболітів, доставка глюкози і т.д.

2) Власний пресорний рефл

Рег. пар. Рарт Нервова регуляція.

Білет 4

1. КП – показує ступінь насичення 1 еритроцита Hb порівнянно зі стандартом.

1) КП = 130*3\450 = 0.86. Норма – 0.85-1.15.

2) Так як Кп вмежах норми то ер. нормохромні, ступінь насичення Нb еритроцитів нормальна. Киснева ємність крові в нормі. Активність еритропоезу в нормі. Отже надходження вітаміну В12 і фолієвої кислоти в нормі.

2. 1) Збільшується секреція підшлункового соку(буде рідким, багато води і гідрокарбонатів, мало ферм.). Зменш. секр. шлунк соку.

2) Механізми – HCL впливає на Н-рец в дуоденуме, які є в S-кл, вони виділ в кров секретин, він впл. на протоки панкреас – стим. виділ води і гідрокарбонатів до складу вел. кілк. рідкого підшлункового соку. Через кров секретин гальмує роботу – зменшує секр. шлункового соку. Фаза секр. – друга, шлунково-кишкова, або нейрогуморальна.

3) Фаза секреції друга, нейрогуморальна або кишкова. Контур рег.

3. 1) Визначенна величина в порівнянні в нормально. вел. в межах норми

2) Функціональні можливості апарату зовн. дихання реалізуються нормально. Чинники:

1. Стан грудної клітини

2. Цілісність і герметичність плевральної порожнини

3. Робота і тренованість дих. мязів(інспіратор них і експіраторних)

4. Еластична тяга легень

5. Наявність суфрактанту

6. Діаметр дих. шляхів (опір повитряносн шляхів)

7.. Наповненість шлунку и стан органів травної порожнини

4. 1. Визначена величина в порівнянні з нормальною величиною в нормі.

2. Чинники: Ркап. Росм. Рсечі

5. 1) ЧСС ССС збільшиться. За рахунок закона Франка Старлінга. Гетерометрична міогенна регуляція. Розтягнення правого передсердя розтягн венозний синус це призводить до збільшення ЧСС

2) Міогенна рег. Закон франка стерлінга

Білет 5

1. У жінки 45 років визн ШОЕ яке = 20 мм\год. Зр висновок порівнявши норм. вел. ШОЕ з данною вел. Оцінити про що може свідчити така вел. ШОЕ.

ШОЕ – непрямий показник колоїдного стану крові і в першу чергу альбуміно-глобулінового співвідношення.

Підвищення ШОЕ свідчить про те що зменшуеться в’язкість крові і збільш. відштовх. ел. крові - кров швидше розшаровується на плазму і форм ел. Сприяють цьому глобуліни які зменш. поверх. заряд, протидіють цьому альбуміни. Так саме сприяє підвищ ШОЕ фібриноген. Звідси підвищене ШОЕ може свідчити про те що в крові можливо зменш кілк альбумінів і\або збільшена кілк. глобулінів і фібриногену. Для точної діагностики потрібно зробити бх. аналіз фракції білків плазми крові.

2. При фіз. навант. за 1 хв спож. 0.7л кисню і виділ 0.7л СО2. Розрахувати ДК. Зробити висновок, зазначити про що свідчить така вел. ДК.

Вел. ДК свідчить в першу чергу про 2 пок. – 1. Хар. метаболізуємих речовин. 2. Фнкц стан орг.(одну вел. вона має в спокої, і трошки збільш. при навант. – тому що при навант. міняється метаболізм.)

3. Напрямок и ампул. зубців.

Амплітуда.

1. Амплітуда залежить від кілкості одночасно задіяних до збудження КМЦ. (ЕКГ – графічна реєстрація сумарних електричних потенціалів (сум. ел. полів) с поверхні тіла які відображають процес виникнення і поширення збудження(деполяризації) по міокарду. Тобто чим більше КМЦ приймає участь у збудженні тим більша амплітуда)

2. На вел. амплітуди впливає величина кожного окремого ПД кожного окремого КМЦ(залежить від K Na) Вел. амплітуди кожного ПД залежить від іонів та каналів Са Na,

3. Кілк. одночасно збудж. КМЦ

Відображає напрямок поширення збудження по серцю (орієнтація диполя або вектора серця)відносно осі відведення.

. Вектор – умовне зображення електричного диполя серця чи окремого КМЦ. Диполь – це стр. з двома полюсами(між збудж, та незбудж кмц, міокардом) Куди направлений умовний вектор, або диполь, на яку сторону ліній осі відведення він припадає(на позитивну чи негативну) в зал. від цього зубець буде позитивним або негативним.

4.Утворили в експерименті праве і ліве серця перфузують окремо і кров з правого шл. в ліве не потряпляе

1. Чи збільшится ССС лівого шл, якщо в праве потрапить 1.5 більший обьем.

ССС лівого шлуночка збільшиться.

2. Реалізація якого механізма рег. є причиною цього.

Меметасимпатична інтракардіальна нервова система

5. Стимудяція секр.. пентогастрина. Зробитивисн. висн. Пояснити як буде відб шл. травленна.

Гіперасцидний стан.

1. Яке травлення – Hcl потрібен для денатурація білків, акт пепсиногенів, створення оптимальної pH 1.5 для ферм Бактерицидна фнкц. Рег моторики секр.. PH не оптимальний для травлення. Це призведе до порушення травлення.

Білет 6

1. 1) Гематокрит – відбиває відсотковий обьем форменних ел.(зокрема еритроцитів) в крові. Гематокритичний показник досл. крові порівнянно з нормою понижений.(в межах норми)

2) Гематокритичний показник залежить від кількості води в організмі та кількості формених елементів.

Кілкість води залежить від того скільки води отримує організм(наприклад з їжею) і скільки виводить нирками, шкірою легенями.

Кількість форм. ел. залежить від активності еритропоезу і активності еритродіарезу.

Гематокритичний показник в межах норми, це свідчить про те що надходження води в організм в нормі. Виділення води за допомою нирок, легень та шкіри в нормі. Кількість формених елементів в нормі, отже активність еритропоезу в нормі, активність еритродіарезу в нормі, активність утворення рідкої частини крові, тобто плазми в нормі

Повиш. гематокриту – зал від кілк води(не вел. надходж. води, велика втрата води(діарея)), після потужного фізичного навант. (велика втрата води, поту.) вихід з депо. ер.

Зниж. гематокриту - мало форм ел(пор. еритропоезу - анемія) проблеми з мас. руйн. ер.(наприклад якщо людина вдихає гемолітичні отрути), нападок малярії(відб. біолог. гемоліз).

3. 1. Негативний хронотропний вплив. Механізм – Натискування на очні яблука → механорец. рогівки → V пара ч.н → стовбур мозку → ядро Х пари ч.н. → еферентні вол Х пари ч.н. → САВ серця → зниження імпульсації САВ → зниження ЧСС

2. Парасимпатична нервова система. Волокна вагуча на атипові КМЦ САВ.

3. Можна заблокувати атропіном

4. 1) Клітковина, жири(росл. жири) – стимулюють моторику, полінасиченими жирними кислотами. екстрактивні реч., які мають слабожовчогонну дію. кисломолочні продукти(слабі кислоти, будуть викл посилення моторики)

2) Контур рег.

5. 1) Споживання О2 в стані спокою 0.2л → 200 мл. Споживання О2 через 1 хв після на вант. → 1л – 1000мл

2) При фіз. на вант. обьем спож. кисню збільшується тому що збільш. ДЗЛ

1.ДЗЛ ↑ за рах:

S – Площа через яку відб. дифузія (заг. площа альвеол) вона ↑ в насл ↑ кровоточу →↑ХОК (↑ХОК → ↑ЧСС → ↑ССС) (в насл. акт. симпати адреналової сист)

K – коефіцієнт дифузії - стала

L – товщ. тембр ↑ в насл ↑ глибини дих

2. Після навантаження відбувається компенсація кисневого боргу. При навантажені було більше споживання АТФ для її відновлення потрібне більше кисню.

Білет 7

1. 1) Це є компенсаторні зміни тобто активація систем дих. і кровообігу і крові при інтенсивній постійниних тренуваннях – фіз навантаженнях.

2)

2. 1) Визначенні параметри в порівнянні з нормальними параметрами в межах норми

2) Висновок. За рахунок метода Земницького досліджували добові коливання ваділеня сечі. Дані зміни кілк. і конц. сечі. (в день більше в ночі менше) обумовлені змінами конц. в крові гормону вазопресину. Вночі його виділ. більше, в день менше так як це циркадні ритми йього гормону диктуються епіфізом(за допомогою виділення гормону меланіну) на гіпоталамус. Вазопресин збільшує проникність дистального відділу канальців (впливає на V2-рец. → акт. посередники → гіалуронідаза → руйнує оболонку кл. → робить проникл. базальну тембр. стінки канальців для води → при наявн. осмотичного градієнту збільшує проникливість води) в мозковій реч. нирки, де наявн. осмотичний градієнт збільшується фак.. реабс. води., не чіпаючи реабс. солей. Це призводить до того що в ночі реабс. води більше, солі виділяються в тому же об’емі. В ночі менше сечі але вона більш концентрована(солі залишаються в тому же об’емі)

3. 1) Для визначення тривалость СЦ потрібно підрахувати інтервал RR. Для визначення ритму потрібно підрахувати декілько інтервалів. Якщо розбіжність між ними не більше 10% - ритм правильний.

2)В першу чергу тривалість СЦ залежить від ЧСС(який задається САВ, і впливами на нього симпатичної і парасимп. н.с. а також гуморальною сист(катехоламіни і т.д.))

3) Період напруження складається з фази асинхронного скорочення та фази ізометричного скорочення.

АС

1. АВ відкр Півмісяцеві – закр

2. гемодинаміка – відсутня

3. тиск не міняється в шлуночках. В магістральних судинах – не змінюється

4. Збудження пош. по міокарду → одні КМЦ скорочуються, інші(ще не збудж.) розтягуються → при цьому обьем шлуночків не міняється

ІС

1. Всі закриті(АВ закр на межі фаз АС і ІС)

2. Гемодинаміка відсутня

3. Тиск різко зростає в шлуночках. В магістральних судинах – не змінюється

4. Відбувається ізометричне скорочення КМЦ(довжена постійна але обьем не міняється)

4.

Нb – норм – чол. 135-14г\л

жін. – 120-140 г\л

Метод Салі – визн. кілк. Hb в крові(засн.. на пор. коліру досл. розчину крові із стандартом)

1) Висновок:

Кількість гемоглобіну становить 15г%(150г\л) Це свідчить про те що кілк. Hb в межах норми(норма 135-185), тобто активність еритропоеза в нормі, гемоліз ер. в нормі. Процеси плазмо утворення в нормі. Транспортна, дихальна функція буде в нормі, буферна фнкц. в нормі

Повиш. висогорірья, фіз. навант., посилення еритропоезу, послаблення гемолізу, посл. плазмоутв.

Зниж. транспортна фнкц. зниж, буф. зниж. анемія(втрата крові, гемоліз, пор. еритропоезу.)

5. 1) При надходженні жиру до шл відб стимул. хеморец. виділ ХЦКПЗ і соматотропіну. Соматотропін – закр. сфінктер. ХЦКПЗ – стим. виділ підшл. ферм, та стим жовчовиділ.

2) Для того щоб хімус встиг бути емульгованим жовчними кислотами. Потрібні невеликі порції щоб жир був емульгованим

Білет 8

1. 1. КП – показує ступінь насичення 1 еритроцита Hb порівнянно зі стандартом.

1) КП = 130*3\470 = 0.82. Норма – 0.85-1.15. Колірний показник нижче норми

2) Зазнчена величина свідчить про те що колірний показний нижче норми та еритроцити гипохромні. Ступінь насичення Нb еритроцитів знижена. Киснева ємність крові знижена. Чиники які можуть до цього призвести: порушення надходження вітаміну В12 та фолієвої кислоти(пор. всмокт., гастрит, не має фактора Кастла) а також зниж. еритропоезу.

2. 1) крива дисоціації оксигемоглобіну, при затр. дих – гіперкапнія – ацидоз, відх. кривої вправо

2) Гиперкапнія

3) Зменшення споріднення веде до більшої віддачі кисню в тканинах при тій самій кількості кисню та гемоглобіну. Зменш кількість оксигемоглобіну в крові, збільш дисоціація гемоглобіну в капілярах великого кола кровообігу, збільшується віддаваня кисню працюючим тканинам

3. 1)Щільність збільшиться, кількість зменшиться.

осморец(центр(Hth) і периферійні(нирка)) → ↓ виділ. альдостерона →↑ виділ вазопресину(гіпоталамусом через нейрогіпофиз) → АДГ → V2-рец. на епітелії і фібробластах дистальних відділах нефронів(тобто збиральні трубочки і дист. звивисті канальці) → що веде до акт. гіалуронідази → ↑ збільшення проникності базальних мембран цих канальців до води → ↑ пасивної факультативної реабсорбції води

Гормони які приймають участь це альдостерон, ПНГ, та вазопресин. Кл. мішені - V2-рец. на епітелії і фібробластах дистальних відділах нефронів(тобто збиральні трубочки і дист. звивисті канальці)

Контур

4. 1) Збільшується секреція підшлункового соку(буде рідким, багато води і гідрокарбонатів, мало ферм.). Зменш. секр. шлунк соку.

2) Механізми – HCL впливає на Н-рец в дуоденуме, які є в S-кл, вони виділ в кров секретин, він впл. на протоки панкреас – стим. виділ води і гідрокарбонатів до складу вел. кілк. рідкого підшлункового соку. Через кров секретин гальмує роботу – зменшує секр. шлункового соку. Фаза секр. – друга, шлунково-кишкова, або нейрогуморальна.

3) Фаза секреції друга, нейрогуморальна або кишкова. Контур рег.

5. 1) Завдяки власному депресорному рефлексу, який почався з барорец. каротидних синусів і дуги аорти, через довгастий мозок привів до зазн. змін.

2) Контур рег.

Білет 9

1. 1) Визн. вел. в порівнянні в нормальною величиною в нормі

2) Чинники ГДЦ?

1. Стан грудної клітини

2. Цілісність і герметичність плевральної порожнини

3. Робота і тренованість дих. мязів(інспіратор них і експіраторних)

4. Еластична тяга легень

5. Наявність суфрактанту

6. Діаметр дих. шляхів (опір повитряносн шляхів)

7.. Наповненість шлунку и стан органів травної порожнини

2. Контур рег. високогір’я

Рег. кілк. ер. РО2арт крові.

РО2 рец в нирках → еритропоетин → хеморец в кистк мозку → збільш ер. вони будуть гіперхромі

3. 1) Завдяки ЧСС(тахікардії) тому що впл. на діастол тик(можл. ЗПО)

2) Пресорний спряжений рефл. від пропріорец. мязів

4.

5. 1) Зменш. ЧСС зменш ССС

2) Власний депресорний рефлекс від барорец каротидних синусів

3)

Білет 10

1. 1) Аглютинація ер. відбулася з цоліклоном анти-А і не відбулася з цоліклоном анти-В. Наявність аглютинації свідчить про те що в мембрані ер. наявні антигени А сист. АВ0. Відсутність аглютинації в секторі анти- В свідчить про те що в мембрані ер. досл. крові. відс. антиген В сист. АВ0. Отже антигенний склад ер. досл. крові мають антиген А і не мають антиген В.

2) Можна зробити висновок щоеритроцити цієї крові належать до групи Ав(ІІ)

2. 1) Молоко містить емульсований жир.

2) 1. Молоко рідке, немає смаку і запаху, не подр смак. рец, не подр. хемо. і механо. рец. і таким чином не збудж, і не акт. додатк. секр. HCL

2. Молоко має слабо лужну рН і частково нейтр. надлишкову кисл.

3. В складі молока є емульг. жир, який виконує обгортаючи фнкц, тобто покр. слиз. об. таким чином робить 2 речі – 1. зменшує подр. хемо. і механо рец. таким чином зменш секр. соляної кислоти. 2. захищає стінки шлунку від негативного денатурую чого впливу соляної кислоти.

4. Емульг. жир молока стим. виділ. гормони соматостатин і ВІП гальмує секр.. соляної кислоти

3. 1) 1) Це є компенсаторні зміни тобто активація систем дих. і кровообігу і крові при інтенсивній постійниних тренуваннях – фіз навантаженнях.

2) спряжений пресорний рефл.

4. 1) В ідновлення дихання відбувається через гіперкапнію (Накопичення СО2 який діє на хеморец → відбувається вдих)

2) Контур рег. сталості пар. гомеостазу ща учю сист. дихання

ДДЦ розташований в латеральній частині ядра одиночного тракту на дорсальній поверхні довгастого мозку.

Він отримує інформацію від центральних і периферійних хеморецепторів

5. 1) Водій ритму

1. Зубець Р поз. в стандарт. відведенях, це означає що депо. проходить в провильному напрямку (сум. мом. вектор. ЕРС проект. на поз сторону ліній осей відведення, така проекція можл, якщо цей вектор напр. з права на ліво з гори до низу. Тобто в напрямку від САВ до АВВ)

2. Перед кождним компл. QRS реєстр. зубець Р. Це означає що споч. відб. депо. передсердь, а потім шлуночків.

3. САВ генерує імпульси з частотой більше 50 уд\хв. Якщо в нас 100, то можна підтвердити що водієм ритму є САВ

Білет 11

1. 1) Гематокрит – відбиває відсотковий обьем форменних ел.(зокрема еритроцитів) в крові. Гематокритичний показник досл. крові порівнянно з нормою понижений.(в межах норми)

2) Гематокритичний показник залежить від кількості води в організмі та кількості формених елементів.

Кілкість води залежить від того скільки води отримує організм(наприклад з їжею) і скільки виводить нирками, шкірою легенями.

Кількість форм. ел. залежить від активності еритропоезу і активності еритродіарезу.

Гематокритичний показник в межах норми, це свідчить про те що надходження води в організм в нормі. Виділення води за допомою нирок, легень та шкіри в нормі. Кількість формених елементів в нормі, отже активність еритропоезу в нормі, активність еритродіарезу в нормі, активність утворення рідкої частини крові, тобто плазми в нормі

Повиш. гематокриту – зал від кілк води(не вел. надходж. води, велика втрата води(діарея)), після потужного фізичного навант. (велика втрата води, поту.) вихід з депо. ер.

Зниж. гематокриту - мало форм ел(пор. еритропоезу - анемія) проблеми з мас. руйн. ер.(наприклад якщо людина вдихає гемолітичні отрути), нападок малярії(відб. біолог. гемоліз)

2. 1) Дихальний коефіцієнт дорівнює 1. Формула – ДК = СO2\O2

2) Вел. ДК свідчить в першу чергу про 2 пок. – 1. Хар. метаболізуємих речовин. 2. Фнкц стан орг.(одну вел. вона має в спокої, і трошки збільш. при навант. – тому що при навант. міняється метаболізм.)

3. 1) 3 шляхи тепловіддачі – радіація, те теплопроведення(шл. кондукції) і випаровування поту.

2.)

33гр → шкіра нагр. → збудж. периф. терморец. шкіри, гальмуються холодові терморец. шкіри → інф. передається в ЦНС → акт. ТВ, гальм. ТП.

При гальмуванні ТП не виділ Т3-Т4. Гальмується САС 1)→ розшир. судини → ↑ТВ. 2) Q1↓. Немає акт. теплопродукції. При гальм. ТП → розсл. мязи → ↓Q2.

Акт. ТВ

1) → СХС+ → потові залози+ → ↑ТВ

2) ДЦ+ → ЧД+ → ↑ТВ

Центр терморегуляції знаходиться в передньому і задньому гіпоталамусі.

Сприймається центральними та периферійними терморец.

4. 1) Вел. артеріального тиску 90\120.

2)

5. Можливо там полюдема з НCl тоді

1. Про що це свідчить

Про гіперсекрецію парієнтальними кл НСL

2. Які рец. знах на парієт кл., як іх можна заблок

На парієт кл переважно Н2-рец, гістаміновіі рец. Трошки є гастринових рец. Заблокувати можна Н2-гістаміновіблокаторами (ціметидін ранітидін)

3. Як при цьому зміниться секр.. підшлункового соку при збільш секр. соляної кисл

Збульшується секр.. вел. кілк рідкого підшл. соку тому що – НCL → рНрец → S-кл → секретин → вплив на протоки → багато води → збільш секр..

Білет 12

1. 1) Гіперкапнія, ацидоз, гіпоксемія. При глибокому вдисі буде рефл. Герінга-Брейера(розтягн. бронхіол респіраторних → загус → додаткове збудження дорсальних інспіраторних ядер)

2) (рег. пар. РО2 РСО2 Ph арт. крові) Дих центр – довгастий мозок. Отримує інф. від цих рец, і центр хеморец(ph і СО2 чутл.) Виконавчі орг. – дихальні мязи(інспіраторні і експіраторні)

Контур рег

2. 1) Визначена вел. в порівнянні з нормальною в межах норми.

2) ШОЕ – непрямий показник колоїдного стану крові і в першу чергу альбуміно-глобулінового співвідношення.

Нормальне ШОЕ свідчить про те що в нормі в’язкість крові і відштовх. ел. крові - кров нормально розшаровується на плазму і форм ел. Сприяють цьому глобуліни які зменш. поверх. заряд, протидіють цьому альбуміни. Кількість фібриногену в нормі. Звідси нормальне ШОЕ може свідчити про те що в крові в нормі альбуміно-глобулінове співвідношення.

3. Швидкість проведення збудження по міокарду шлуночків.(і типового і атипового) А швидкість залежить від – діаметра волокна, порогу депо. вел. ампл. ПД, кілк Na-каналів,

1) Тривалість компл. QRS в межах норми.

2) Він свідчить про швидкість деполяризації шлуночків.Швидкість деполяризації залежить від

1. швидкості проведення по провідній системі

2. Від кілк. нексусів між КМЦ

3. Від порогу деполяризації КМЦ(чим більший поріг тим менша швидкість проведення деполяризації)

4. Від амплітуди ПД

5. Від кілк. потенціал керованих Ca-Na каналів

4. 1) Визначенні параметри в порівнянні з нормальними параметрами в межах норми

2) Висновок. За рахунок метода Земницького досліджували добові коливання ваділеня сечі. Дані зміни кілк. і конц. сечі. (в день більше в ночі менше) обумовлені змінами конц. в крові гормону вазопресину. Вночі його виділ. більше, в день менше так як це циркадні ритми йього гормону диктуються епіфізом(за допомогою виділення гормону меланіну) на гіпоталамус. Вазопресин збільшує проникність дистального відділу канальців (впливає на V2-рец. → акт. посередники → гіалуронідаза → руйнує оболонку кл. → робить проникл. базальну тембр. стінки канальців для води → при наявн. осмотичного градієнту збільшує проникливість води) в мозковій реч. нирки, де наявн. осмотичний градієнт збільшується фак.. реабс. води., не чіпаючи реабс. солей. Це призводить до того що в ночі реабс. води більше, солі виділяються в тому же об’емі. В ночі менше сечі але вона більш концентрована(солі залишаються в тому же об’емі)

5. 1) Про гіперсекрецію парієнтальними кл НСL

2) На парієт кл переважно Н2-рец, гістаміновіі рец. Трошки є гастринових рец. Заблокувати можна Н2-гістаміновіблокаторами (ціметидін ранітидін)

3) Збульшується секр.. вел. кілк рідкого підшл. соку тому що – НCL → рНрец → S-кл → секретин → вплив на протоки → багато води → збільш секр..

Білет 14

1. 1) Аглютинація ер. відбулася з цоліклоном анти-А і не відбулася з цоліклоном анти-В. Наявність аглютинації свідчить про те що в мембрані ер. наявні антигени А сист. АВ0. Відсутність аглютинації в секторі анти- В свідчить про те що в мембрані ер. досл. крові. відс. антиген В сист. АВ0. Отже антигенний склад ер. досл. крові мають антиген А і не мають антиген В.

2) Можна зробити висновок щоеритроцити цієї крові належать до групи Ав(ІІ)

2. 1) Визн. вел. порівнянно з нормальною в нормі.

2) Інтервал P-Q характеризує швидкість деполяризації від САВ до міокарду шлуночків. Головним чином залежить від АВ затримки. Такой залежить від тривалості фази плато.

1 – 4. 2 – 5. 3 – 2. 4 – 3. 5 – 4.

Инструкция. Вашему вниманию предлагаются задания-вопросы, на которые надо ответить в письменной форме. В скобках для каждого задания указано максимальное число баллов, которые можно получить при наиболее полном правильном ответе.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!