Оцінка живучості бойових порядків

⇐ Предыдущая 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒

Під живучістю берегових частин і підрозділів розуміється їхня властивість зберігати або швидко відновлювати свою боєздатність в умовах впливу противника. Живучість берегових частин забезпечується організаційною структурою, технічним оснащенням, високою виучкою і умінням особового складу діяти в складній бойовій і аварійній обстановці, надійними засобами захисту.

Оцінка живучості полягає в прогнозуванні результатів застосування противником ракетно-ядерної зброї і засобів поразки звичайного типу. У якості показників живучості можуть застосовуватися різні критерії: ймовірність улучення ракети (снаряда, авіабомби) у площу елемента бойового порядку, що уражається, математичне чекання частки ураженої площі об'єкта і інші.

Обчислення ймовірних показників робиться по загальних формулах теорії ймовірностей. У загальному випадку ймовірність влучення в прямокутник з сторонами, рівнобіжними головним осям розсіювання (рис. 10) визначаються з вираження:

де Ф_о – інтеграл Лапласа-Гаусса, інтеграл ймовірностей,

– приведений інтеграл Лапласа, приведений інтеграл ймовірностей.

Рис. 10. Визначення ймовірності влучення в прямокутник з сторонами, рівнобіжними головним осям розсіювання.

При обчисленні ймовірності влучення в уражаємо площу у виді кола уражаємо площу доцільно замінити площею рівновеликого квадрата зі стороною α = 1,77R.

Рис. 11. Схема розташування елементів бойового порядку.

При нанесенні удару противник з рівною імовірністю за точку прицілювання може прийняти будь-який елемент бойового порядку (рис. 11). Ймовірність влучення в уражаємо площу першого елемента бойового порядку при прицілюванні в перший елемент визначається по формулі:

Ймовірність улучення боєприпаси в уражаємо площу першого елемента бойового порядку при прицілюванні в другий елемент визначається по формулі:

де l – відстань між елементами, для якого розраховується ймовірність улучення, і елементом, у який робиться прицілювання.

Таблиця 5

j i	Ι	ΙΙ	ΙΙΙ	ΙV
I	P _1-1	P _2-1	P _3-1	P _4-1
II	P _1-2	P _2-2	P _3-2	P _4-2
III	P _1-3	P _2-3	P _3-3	P _4-3
IV	P _1-4	P _2-4	P _3-4	Р _4-4

На підставі приведених розрахунків результати заносяться в матрицю ймовірностей типу (табл. 5)

де: i – номер елемента бойового порядку, для якого розраховується ймовірність улучення,

j – номер точки прицілювання.

Підсумовування ймовірностей улучення по рядках дає математичне чекання числа уражених об'єктів при прицілюванні в j-ю точку

МО₁ = Р _1-1 + Р _2-1 + Р _3-1 + Р _4-1

...................

МО₄= Р _1-4 + Р _2-4 + Р _3-4 + Р _4-4

Сума елементів кожного стовпця матриці дорівнює ймовірності влучення в i-й елемент бойового порядку:

Р₁ = Р _1-1 + Р _1-2 + Р _1-3 + Р _1-4

..................

Р₄= Р _4-1 + Р _4-2 + Р _4-3 + Р _4-4

Для визначення ймовірності поразки цілі може бути використаний одиничний умовний закон поразки цілі, при котрому w=1. Ймовірність поразки одного i-го елемента бойового порядку n-м кількістю боєприпасів може бути розрахована по формулі:

де: n – кількість застосовуваних для поразки елементів бойового порядку боєприпасів,

P(n) – ймовірність улучення n-го боєприпаси в i-й елемент бойового порядку.

Розрахунок ймовірності влучення в довільно розташований прямокутник з сторонами, рівнобіжними головним осям розсіювання (рис.12), є окремим випадком розглянутого раніше. Розрахунок ймовірності робиться по тим же самим формулам.

Рис. 12. Визначення ймовірності влучення в довільно розташований прямокутник з сторонами, рівнобіжними головним осям розсіювання.

Раніше використані формули непридатні, якщо сторони прямокутника не рівнобіжні головним осям розсіювання. Непридатність формул пояснюється тим, що при довільному розташуванні смуг S₁ і S₂ влучення в ці смуги залежні. Необґрунтоване застосування формул може привести до цілком неприйнятних результатів.

Наземні цілі по їхніх розмірах і з погляду оцінки ефективності стрільби прийнято підрозділяти на крапкові, малі і великі.

Крапкової вважається ціль, радіус якої складає не більш 0,1 радіуса поразки боєприпаси (Rц£ 0,1Rп).

Малою вважається ціль, площа якої не більш 0,4 площі зони поразки її вибухом (Sц £ 0,4Sп) і перебуває з одного або декількох взаємозалежних елементів. Показником ефективності стрільби по крапковій і малій цілі можна вважати ймовірність поразки цілі.

Великою вважається ціль, що перебуває із самостійно функціонуючих елементів, розташованих на площі Sц розміром більш 0,4 площі поразки її вибухом (Sц > 0,4Sп). Для спрощення розрахунків приймають, що одиночні цілі розташовані на площі рівномірно і по своїй значимості і уразливості рівноцінні. Прийнято вважати, що для знищення наземної цілі необхідно мати 50-60% ураженої площі цілі, для придушення цілі потрібно мати 20-25% ураженої площі цілі.

Показниками ефективності при стрільбі по наземним майданним цілям є:

- математичне чекання ураженої площі або відносної площі цілі,

або

- ймовірність ураження не менше заданої частки майданної цілі

або

Методика розрахунку показників приведена в навчальному посібнику О. М. Гоцко. Бойові порядки батарей берегової артилерії. Севастополь, СВМІ, 1994 р.

⇐ Предыдущая 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.013 сек.