Характеристика методів податкового прогнозування і планування.

Сутність державного податкового менеджменту та його складові. Визначення податкового прогнозування і планування, їх цілі та завдання.Класифікація прогнозів.Напрямки процесу податкового прогнозування і планування і фактори, що впливають на їх якість.

Визначення менеджменту і податкового менеджменту. Функції, об’єкт результат, правова база, структура і завдання державного податкового менеджменту. Сутність відносин між суб’єктами податкового менеджменту.

Менеджмент – це сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення певного результату. Податковий менеджмент – це сукупність принципів, прийомів, засобів, форм та методів організації податкових платежів.

До функцій державного податкового менеджменту належить:

- планування податкової системи;

- організація податкової системи;

- контроль податкової системи;

- регулювання податкової системи;

- стимулювання суб’єктів господарювання.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.

Об'єктом державного податкового менеджменту є податкова система держави.

Правове забезпечення полягає в розробці та прийнятті нор­мативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері оподаткування, сукупність яких становить податкове право.

Метою державного податкового менеджменту є забезпечення створен­ня та функціонування оптимальної податкової системи.

Виходячи із зазначених принципів та мети державного по­даткового менеджменту, до його завдань слід віднести:

1) розробку та впровадження нормативних актів у сфері оподаткування;

2) створення та забезпечення функціонування системи органів податкового адміністрування та контролю;

3) створення та забезпечення функціонування системи контролю за податковою системою держави.

Чинна система нормативно-правових актів і, перш за все, податкових законів, регулює відносини:

- між державою і платником стосовно визначення основ­них елементів оподаткування; порядку обчислення і справлян­ня податків, зборів, обов'язкових платежів; правового статусу
платників, їх відповідальності перед державою за порушення
податкового законодавства;

- між державою і органами місцевого самоврядування що­до розмежування їхніх прав в подат­ковій сфері, законодавчого закріплення за бюджетами кож­ного рівня власної дохідної бази, законодавчого визна­чення тієї частки загальнодержавних податків, яка на постій­ній чи довготривалій основі закріплюється за місцевими бю­джетами;

- між державою і органами, що забезпечують справляння
податків, зборів, обов'язкових платежів, з приводу визначен­ня правового статусу цих органів; порядку адміністрування
податків, зборів, обов'язкових платежів; відповідальності за
забезпечення своєчасного надходження податків, зборів, обо­в'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів; дотримання по­даткового законодавства;

- між органами податкової служби і платниками стосовно
їхніх взаємин, прав та обов'язків і механізму їх реалізації.

Сутність державного податкового менеджменту є забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.

Податкове прогнозування і планування — це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту.

Основне завдання податкового прогнозування і планування — це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною.

Цілі податкового прогнозування і планування:

а) прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП,індекс інфляції,обсяг товарообороту);

б) розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.

Процес державного податкового прогнозування і плануван-ня включає два основних напрями:

- прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроеконо-мічних показників;

- розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів тери-торій

фактори, які впливають на якість прогнозування і планування.

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостері-гається значна кількість поточних змін до законів в питань оподаткування.

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня подат-кової дисципліни і культури, від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і по-требі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал дер-жави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг.

Багатомірні методи статистичного аналізу:

1. Методи елімінування

- метод ланцюгових підстановок;

- метод абсолютних різниць;

- метод відносних різниць;

метод скоригованого показника.

3. ”Визначальні прогнози”

К ореляційно-регресійний аналіз:

- кореляційний аналіз;

- регресійний аналіз

Статистичні методи прийняття рішень:

- теорія ігор;

- теорія масового обслуговування

Інші економіко-математичні методи:

- інтерполяція та апроксимація даних;

- імітаційні методи;

- детерміновані методи досліджень операцій;

- методи експертних оцінок

Багатомірні методи - Об’єднують методи вивчення статистичних даних, які є значеннями багатомірних кількісних чи якісних ознак.

Методи елімінування - При наявності інформації про фактичні (очікувані) та базові показники, дозволяють розрахувати вплив окремих факторів на результативний показник.

Прогнозування тенденцій - Техніка тенденцій припускає, що рівень росту у майбутньому році буде таким же, як і в останні роки. В основу техніки береться час як єдина визначальна перемінна.

„Визначальні прогнози” - Використовують не час, а інші фактори для складання прогнозу.

Регресійний та кореляційний аналіз - Дозволяють розглянути вплив декількох перемінних на доходи шляхом визначення незалежних перемінних, що найбільш прийнятні для відповідних даних.

Кореляційний аналіз - Визначає щільність зв’язку між факторними та результативними показниками, що не перебувають у функціональній залежності. Чим ближче значення коефіцієнта кореляції до 1, тим зв’язок між явищами тісніший. Якщо коефіцієнт кореляції знаходиться в межах:

0,1 – 0,3 –зв’язок слабкий;

0,3 – 0,5 – помірний; 0,5 – 0,7 – помітний 0,7-0,9- тісний.

0,9 – 0,99 – досить тісний

Регресійний аналіз - В найбільшій мірі підходить для економічного прогнозування.

Теорія ігор - Моделює ситуації, котрі виникають в результаті прийняття ряду управлінських рішень ще до реалізації їх на конкретному об’єкті.

Теорія масового обслуговування - Вивчає потоки вимог на обслуговування, що поступають в систему з обмеженими пропускними властивостями. Метою дослідження є раціональний вибір структури системи і самого процесу обслуговування, що забезпечить мінімізацію часу очікування та середньої довжини черги

Інтерполяція - Передбачає знаходження приблизного чи точного значення якоїсь величини по вже відомих окремих значеннях цієї чи іншої, зв’язаної з нею величини.

Апроксимація - Передбачає заміну одних математичних величин іншими, близькими до вихідної, дозволяє вивчити числові характеристики та якісні властивості об’єкта, зводячи завдання до вивчення більш простих і зручних величин

Імітаційні методи - Застосовуються тоді, коли перемінні, які впливають на ситуацію, не підлягають логіці простих аналогічних рішень

Детерміновані методи досліджень операцій - Використовуються, коли є в наявності багато взаємопов’язаних змінних і потрібно знайти оптимальне рішення

Методи експертних оцінок - Ґрунтуються на використанні експертної інформації (метод індивідуальних оцінок; групові методи експертизи)

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 88; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!