Филиал в г. Салавате 1 страница

Додаток К

Додаток З

Додаток Ж

Додаток Е

Додаток Д

Додаток Г

Додаток В

Додаток Б

Додаток А

Додатки

Вступ

Розробка документацiї з органiзацiї будiвництва i виконання будiвельно-монтажних робiт регламентується ДБН А 3.1-5-96 "Органiзацiя будiвельного виробництва".

Проекти органiзацiї будiвництва (ПОБ) є невiд'ємною частиною в складi затверджених проектiв i робочих проектiв. ПОБ слугує основою для визначення тривалостi будiвництва, розподiлу капiтальних вкладень та обсягiв будiвельно-монтажних робiт за роками i перiодами будiвництва, для вирiшення питань матерiально-технiчного забезпечення.

Склад i змiст ПОБ диференційований в залежності вiд ступеню складностi об'єкта. Обсяг проектiв органiзацiї будiвництва та проектiв виконання робiт, ступiнь їх деталiзацiї обумовленi характером об'єкту, особливостями його об'ємно-планувальних i конструктивних рiшень та складнiстю умов або методiв будiвництва (Таблиця 1).

Для великих будов або об'єктiв з комплексом складних будiвель i споруд необхiдна винятково ретельна органiзацiйно-технiчна пiдготовка до будiвництва та розробка ПОБ в повному складi, встановленому дiючими нормами. Для груп чи окремих будiвель, якi будуються з типових проектів і будiвництво яких не пов'язано зi складними умовами або методами робiт, розробка документацiї в повному обсязі не вимагається. Для технiчно нескладних об'єктiв документацiя розробляється в скороченому обсязi.

Ефективнiсть реалiзацiї ПОБ, як свiдчить практика будiвництва, значно пiдвищується при розробцi проектiв у ресурсно-замкнених системах.

4.3.2.Визначення складу проекта організації будівництва ЗС

При розробцi проекту органiзацiї будiвництва враховується ступiнь складностi об'єкта будівництва.

Складнiсть об'єкту або комплексу встановлюється в залежностi вiд:

- наявностi складових частин об'єкту або кiлькостi будiвель та споруд, що входять в комплекс;

- прийнятих архiтектурно-планувальних i конструктивних рiшень, рiвня їх унiфiкацiї та типiзацiї;

- рiзноманiтностi та розповсюдженостi будiвельних процесiв;

- умов здiйснення будiвництва.

До складного об'єкту належить виробничий комплекс, який складається з ряду складних будiвель i споруд рiзної об'ємно-планувальної та конструктивної характеристики, будiвництво яких потребує проведення ретельної органiзацiйно-технiчної пiдготовки. В будiвництвi такого комплексу звичайно бере участь велика кiлькiсть органiзацiй (до 20 i бiльше). До категорiї складних об'єктiв вiдносяться: великi промисловi комбiнати з багатьма цехами i виробництвами, основнi виробничi будiвлi та споруди заводів чорної металургії (цехи: доменний, сталеплавильний, листопрокатний, рейкобалочний, трубопрокатний); головні корпуси ТЕЦ потужністю понад 200 тис. кВт; основні виробничi споруди коксохiмiчних заводiв, гiрночозбагачувальних пiдприємств та iн.

До складних будівель i споруд належать окремі будiвлi та споруди з особливо складними конструкцiями, будiвництво яких здiйснюється з застосуванням спецiальних допомiжних засобiв i пристроїв (спецiальна опалубка склепiнь-оболонок, ковзна опалубка, устаткування для пiдйому та складання унiкального обладнання тощо).

До категорiї складних споруд слiд вiднести мости, естакади, шляхопроводи та iншi споруди при наявностi однiєї або кiлькох наступних ознак:

- будування залiзобетонних i металевих прольотних споруд виконується способом навiсного або напiвнавiсного монтажу, навiсним бетонуванням, поздовжнiм насуванням, перевезенням на плаву, складанням на арочних кружалах;

- спорудження опор глибокого залягання на палях-оболонках або бурових палях;

- реконструкцiя iснуючих споруд або будiвництво в стиснених мiських умовах;

- застосування конструкцiй або методiв будiвництва, якi вiдрiзняються новизною.

Для складних об'єктiв у складi проектiв органiзацiї будiвництва розробляються комплекснi укрупненi сiтьовi графiки (КУСГ), в яких встановлюються строки виконання проектних робiт, здiйснення будiвництва по окремих етапах, строки виготовлення i поставки обладнання та освоєння виробничих потужностей. До об'єктiв середньої складностi належать виробничi комплекси, якi складаються з одноповерхових, багатоповерхових i змiшаних однорiдних та неоднорiдних будiвель з переважним застосуванням унiфiкованих типових будiвельних конструкцiй i серiйного технологiчного обладнання. До них можуть бути вiднесенi, наприклад, складальнi цехи автомобiльних заводiв, виробничi корпуси заводiв основної хiмiчної промисловостi; основнi виробничi будiвлi пiдприємств будiвельної iндустрiї, багатоповерховi будинки, театри, клуби, санаторiї i iн.

Для об'єктiв середньої складностi, якщо в завданнi на проектування не передбачено складання КУСГ, розробка комплексних укрупнених графiкiв не обов'язкова.

Нескладними об'єктами слiд вважати однорiднi будiвлi i споруди, якi будують із застосуванням типових будiвельних конструкцiй та серiйного технологiчного обладнання, якi потребують здiйснення порiвняно невеликої кiлькостi (10-15) будiвельних процесiв з обмеженою кiлькiстю органiзацiй, якi беруть участь у будiвництвi.

При розробцi проекту органiзацiї будiвництва складнiсть об'єкт у (комплексу) встановлюється iнстанцiєю, яка затверджує завдання на проектування.

Склад проекту органiзацiї будiвництва в залежностi вiд ступеню складностi об'єкта будiвництва наводиться в таблицi 1.

Таблиця 1 - Склад проекту органiзацiї будiвництва в залежностi вiд складностi об'єкту будiвництва

4.3.3. Методика розрахунку нормативного терміну будівництва ЗС

Тривалість будівництва призначають, як правило, по нормах (БНіП 1.04.03-85); вона може бути заданою (директивною) і прийнята на основі техніко-економічного обґрунтування шляхом розробки і порівняння кількох варіантів ПОБ.

Нормативну тривалість будівництва водогосподарських об'єктів встановлюють залежно від площ гідромеліоративних систем (БНіП 1.04.03-85), або об'ємів земляних чи бетонних робіт. При неспівпаданні об'ємів робіт з нормативними тривалість будівництва встановлюють методом інтерполяції, або екстраполяції. Допускається екстраполяція у бік скорочення термінів до 0,5 від мінімальних, а у бік збільшення — до 2 максимальних нормативних.

Для об'єктів, що зводяться в складних природних умовах, допускається збільшення тривалості будівництва згідно з положеннями БНіП 1.04.03-85.

4.3.4. Визначення нормативного терміну будівництва ЗС

Нормативний строк будiвницгва об’єкту, який проектується, визначаеться вiдповiдно до вихiдних даних завдання на розрахунково-графічну роботу та БНiП 1.04.03-85 (Додаток А).

Тривалiсть будiвництва об’єктiв, площа (або iнший показник) який вiдрiзнясться вiд приведених в БНiП 1.04.03-85 i знаходиться в iнтервалi між ними, визначасться методом iнтерполяцii аналітичним способом за формулою:

де:

Т_п - нормативний термін будівництва об’єкту який проектується, міс.;

Т_min - нормативний термін будівництва аналога з меншою площею, 24 мiс.;

T_max - нормативний термін будівництва аналога з більшою площею,36 мiс.;

S_п – площа зрошуваної ділянки, що проектується, 1,3 тис. га;

S_max - площа більшого аналогa, 2 тис. га;

S _min - площа меншого аналогa, 1 тис. га.

Для визначення значень К_п, В_п, З_п приймаємо тривалість будівництва 24 міс.

4.3.5.Визначення укрупненої вартості будівництва ЗС

Укрупнена вартість будівництва ЗС складається з вартості робіт підготовчого періоду (див.розділ 4.2), вартості будівництва насосної станції (укрупнена вартість 2млн.грн/1000 га) та зрошувальної мережі (питома довжина трубопроводів 17м/га, вартість будівництва 1 п.м трубопроводу складає 600 грн.). Вартість будівництва зрошувальної системи визначається по формулі:

де: С_з.с - вартість будівництва зрошуваної ділянки;

С_{р.п.п .} – вартість робіт підготовчого періоду;

С_{НС .} – вартість будівництва насосної станції (2 млн.грн./ 1000 га);

С_з.м. – вартість будівництва зрошувальної мережі (600-750 грн./ 1 п.м).

4.3.6. Підготовчий період будівництва

Проведенню робіт на об'єктах повинен передувати комплекс заходів і робіт по підготовці будівельного виробництва визначений за ДБН А.3.1-5-96, які забезпечують можливість здійснення будівництва у відповідності з умовами підрядних контрактів і комплексну діяльність усіх його учасників. Підготовка будівельного виробництва включає загальну організаційно-технічну підготовку, підготовку до будівництва об'єкту, підготовку будівельної організації і підготовку будівельно-монтажних робіт. Підготовка виробництва в обсязі, необхідному для початку будівельно-монтажних робіт на об'єкті, повинна бути проведена до початку будівництва.

Підготовка до будівництва об'єкту передбачає: вивчення інженерно-технічним персоналом проектно-кошторисної документації і детальне ознайомлення з умовами будівництва; розробку проектів виконання робіт по будівництву будівель, споруд і їх частин, а також на позамайданчикові та внутрішньомайданчикові підготовчі роботи;

До позамайданчикових підготовчих робіт відноситься будівництво під'їзних шляхів, ліній електропередач з трансформаторними підстанціями, мереж водопостачання з водозабірними спорудами, каналізаційних колекторів з очисними спорудами, житлових містечок для будівельників, об'єктів виробничої бази будівельних організацій, обладнання перевалочних баз, будівництво пожежних депо та організація пожежної охорони, ліній зв'язку.

До внутрішньомайданчикових підготовчих робіт відносяться: здача-приймання геодезичної розбивочної основи для будівництва і геодезичних розбивочних робіт для прокладання інженерних мереж і доріг, зведення будівель і споруд; звільнення будівельного майданчика для будівельно-монтажних робіт (розчищення території, знесення будівель тощо); планування території; штучне зниження (в необхідних випадках) рівня ґрунтових вод; перекладання існуючих і прокладання нових інженерних мереж, влаштування постійних і тимчасових доріг, огородження будівельного майданчика з організацією в необхідних випадках контрольно-пропускного режиму; розміщення мобільних (інвентарних) будинків і споруд виробничого, складського, допоміжного, санітарно-побутового та громадського призначення, влаштування складських майданчиків і приміщень для матеріалів, конструкцій і устаткування; організація функціонування мереж і засобів зв'язку для керування виконанням робіт, в тому числі оперативно-диспетчерського; забезпечення будівельного майданчика освітленням, протипожежним водопостачанням, засобами пожежегасіння, сигналізації.

Водою, теплом, парою, газом, стисненим повітрям і електроенергією будівництво слід забезпечувати, як правило, від існуючих діючих систем, мереж і установок з використанням запроектованих постійних інженерних мереж і споруд.

4.3.7. Календарний план підготовчого періоду

Виконання робіт підготовчого періоду повинно проводитись в певній

Таблиця 2 - Календарний план підготовчого періоду

логічній послідовності, яка б забезпечила їх проведення у встановлений нормативами термін при мінімальній вартості.

З цією метою складають календарний план підготовчого періоду. В календарному плані (Таблиця 2) вказують види робіт, їх кошторисну вартість і розподіл по місяцях.

4.3.8. Визначення вартості та розподілу капіталовкладень підготовчого періоду

Для проведення робіт підготовчого періоду необхідні капіталовкладення, величина яких на 1 га зрошуваної площі визначається за укрупненими нормативами (Додаток Б), а загальна сума залежить від площі ЗС.

Вартість робіт підготовчого періоду визначається за формулою:

де: С_{р.п.п .} - вартість робіт підготовчого періоду, грн.

С_в.н - вартість виносу об’єкту в натуру та підготовчих робіт;

С_{п.в .} – вартість об’єктів підсобно-виробничого призначення;

С_е.з - вартість будівництва об’єктів енергетики та зв’язку;

F – площа зрошуваної ділянки, 1300 га.

Капіталовкладення підготовчого періоду розподіляються по місяцях згідно діючих нормативів (Додаток В).

Таблиця 3 - Розподіл капіталовкладень підготовчого періоду

4.3.9. Визначення норм заділу

На основі норм розподіляється об'єм капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт (у відсотках) за періодами (кварталами), будівництва об'єктів для створення необхідних заділів з метою забезпечення введення виробничих потужностей і об'єктів в межах встановленої нормами тривалості будівництва БНiП 1.04.03-85 (Додаток А, таблиця 4).

За нормами заділу встановлюється ступінь готовності будівництва об'єктів за капітальними вкладеннями та будівельно-монтажних роботах К_п, вартість основних фондів пускових комплексів або черг, що вводяться В_п, заділ за об'ємом капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт З_п.

У графах «Норми заділу в будівництві за кварталами (місяцями), % кошторисної вартості», приведено наростаючим підсумком розподіл: над рискою - розподіл об'ємів капітальних вкладень, під рискою — будівельно-

Таблиця 1 - Норми заділу по кварталах

Форма 1

Таблиця 4 - Календарний план будівництва зрошувальної системи

Примітка: в чисельнику загальна вартість, в знаменнику вартість будівельно-монтажних робіт

монтажних робіт (з урахуванням технологічної послідовності виробництва будівельно-монтажних робіт).

Ступінь готовності будівництва об'єкту, його черги і пускового комплексу К_п визначається відношенням кошторисної вартості будівництва (вартості будівельно-монтажних робіт), яка повинна бути освоєна по об'єкту від початку будівництва до кінця п-го кварталу (місяця), до повної кошторисної вартості будівництва об'єкту (кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт).

Проміжне введення в дію основних фондів об'єкту або черги будівництва В_п визначається відношенням вартості основних фондів по пускових комплексах, що вводяться, до повної кошторисної вартості будівництва об'єкту або його черги (кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт).

Заділ по капітальних вкладеннях (будівельно-монтажним роботам) 3_п визначається різницею між показниками ступеня готовності будівництва об'єкту К_п і проміжного введення В_п.

4.3.10. Календарний план будівництва ЗС

Ув'язка і розподіл робіт в часі — одна з найважливіших і найскладніших задач проектування організації будівництва, оскільки від прийнятого календарного плану залежатимуть всі подальші основні рішення і показники ПОБ. Календарний план служить розкладом робіт в рамках прийнятого терміну будівництва.

До календарних планів ставлять такі вимоги:

- відповідність прийнятому або заданому терміну закінчення всього будівництва і окремих об'єктів;

- ув’язка з кліматичними, гідрологічними і гідрогеологічними умовами;

- відповідність запроектованої послідовності здійснення;

- ув'язка із запроектованими способами виробництва робіт;

- забезпечення широкого фронту робіт з паралельним виконанням різних їх видів;

- забезпечення рівномірного завантаження будмеханизмів, потребі в робочій силі, будматеріалах, воді, енергії.

Врахування природних умов дозволяє краще використати сприятливі для будівництва періоди року і залишити на несприятливі (низькі температури, дощі) ті роботи, які можна виконувати без істотного подорожчання і збільшення трудомісткості.

Генеральні календарні плани розробляють на весь комплекс об'єктів і споруд, що входять в систему проектуємого водогосподарського об'єкту, і на весь термін будівництва системи з розподілом, при необхідності на черги. У них чітко виділяють роботи підготовчого періоду і терміни будівництва кожного крупного об'єкту запроектованої системи (по кварталах, місяцях).

Згідно із ДБН А.3.1-5-96 календарний план зрошувальної системи складається за відповідною формою (Форма 1, таблиця 5).

4.3.11.Розрахунок необхідної кількості робітників і працюючих

На стадії розробки проекту організації будівництва неможливо точно розрахувати трудомісткість всіх майбутніх робіт через великий їх набір, різноманітність, мінливість умов їх виробництва. Тому потребу в робочій силі встановлюють по укрупненому показнику — виробітку на одного робітника за рік в грн.

Кількість робітників необхідних в розрахунковому році для виконання будівельно-монтажних робіт Р₁ і для роботи на підсобних і допоміжних підприємствах Р₂ визначається за такою формулою:

де: С_р - річна вартість робіт будівництва ЗС;

Річна вартість робіт визначається

де: Т_н - нормативний термін будівництва ЗС, 28 міс.

В - виробіток на одного робітника — сума капіталовкладень, освоюваних будівельною організацією з розрахунку на одного робітника за рік, 70000 грн.;

К_п. - коефіцієнт, що враховує збільшення виробітку від планованого підвищення продуктивності праці (по 3,5% в рік).

Річний виробіток на одного робітника безперервно росте і коливається в дуже широких межах залежно від характеру об'єкту, що будується, природних і кліматичних умов, рівня механоозброєності, питомої ваги вартості будівельних матеріалів, напівфабрикатів, конструкцій і устаткування у складі загальної кошторисної вартості об'єкту, діючих цін.

Для проектних розрахунків річний виробіток на одного робітника приймають за фактичними звітними даними для зони виробництва робіт і за узгодженням з підрядними будівельними організаціями.

Загальна чисельність працюючих на будівництві буде

де: К_1, К_2, К₃ - коефіцієнти, що враховують відповідно чисельність:

К₁ - інженерно-технічних працівників - ІТР (1,07...1,09);

К₂ - службовців (1,05);

К₃ - молодший обслуговуючий персонал - МОП (1,02…1,03);

К₄ - що знаходяться у відпустці (1,05...1,06).

4.3.12.Розрахунок потреби в основних будівельних машинах

Потреба в машинах для будівництва залежить від об'ємів робіт, термінів та інтенсивності їх проведення, типу і параметрів машин. Залежно від поставленої задачі, наявності вихідних даних і необхідної точності розрахунок необхідної кількості машин виконують різними способами:

- на рівні виробничих і змінних норм виробітку з визначенням машиноємкості процесів в робочих машино-змінах:

-за плановими нормами річного виробітку;

-за укрупненим показникам.

Найбільш точно необхідну кількість робочих машин N_р знаходять за першим способом:

де: М - машиноємкість даного виду робіт в машино-змінах;

М_р -розрахункова кількість робочих змін в році для даної машини в конкретних умовах проведення робіт.

Т - термін виробництва робіт в роках;

К_нер - коефіцієнт нерівномірності виконання робіт по роках.

Обліковий склад машин, необхідних для будівельних організацій, можна визначити за плановими нормами виробітку

де: V_р - об'єм робіт для конкретного виду машин на один рік;

П_д – планова річна норма виробітку для машини.

На попередніх стадіях розрахунків (в розрахунково-графічній роботі) і потребу в будівельних машинах встановлюють за укрупненими показниками, виходячи з річної програми майбутніх робіт, вираженої в мільйонах гривень (Додаток Г, таблиця 6).

де: А - параметр, що характеризує необхідну загальну кількість машин (загальна місткість ковшів землерийних машин, сумарна потужність двигунів, сумарна вантажопідйомність і т.д.);

р_і - нормативний питомий показник для визначення потрібної кількості машин (по їх загальному параметру на 1 млн., грн. річної програми робіт);

С_р - вартість будівельно-монтажних робіт, млн., грн. С_р =5143821,3 грн.;

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 80; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!