Законодавчо-правова та науково-методична база впровадження програми

В тексте любой научной работы для конкретизации и подтверждения точности приведенных данных, цифр, фактов, цитат необходимо использовать ссылки. Это могут быть ссылки на структурные элементы работы (таблицы, иллюстрации, приложения), на документы (библиографические источники).

Правила оформления библиографических ссылок

2. Внутритекстовые ссылки применяются в тех случаях, когда сведения об анализируемом источнике невозможно перевести в библиографический список или они являются частью основного текста.

Описание в подобных ссылках содержит имя автора, заглавие, которое заключается в кавычки, в круглых скобках приводятся данные о месте издания, издательстве и годе издания, например:

Обсуждая книгу А. Н. Кокотова «Доверие. Недоверие. Право» (М.: Юристъ, 2004)…;

Как отмечал А. А. Пиленко, «это категорическое предписание Конституции США…» (Пиленко А. А. Право изобретателя. — М., 2001. — С. 105)...

3. В подстрочных ссылкахобычно приводится краткое библиографическое описание источника и указывается страница, на которой помещена цитата, например: «Группа, внутри которой существует полная надежность и абсолютное доверие, — считает Дж. Коулман, — способна совершить…»¹.

¹Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий // Общественные науки и современность. 2001. № 3. С. 126.

При записи подряд библиографических ссылок на разные документы, опубликованные в одном издании, во второй и последующих библиографических ссылках вместо совпадающих библиографических сведений об этом издании приводят слова «Там же», например:

¹ Саматов О. Ж. Международно-правовой статус СНГ // Современное право. 2006. № 1. С. 25—32.

² Арабаев А. А. Конституционно-правовой статус парламента Кыргызской Республики // Там же. С. 77—83.

При записи подряд нескольких библиографических ссылок на один документ в повторной ссылке приводят слова «Там же» и указывают соответствующие страницы. В ссылках на многотомное сериальное издание кроме страниц указывают номер тома, выпуска (части), год, месяц, число, например:

4. Чаще всего используются затекстовые ссылки. Такие ссылки могут даваться многократно. При этом достигается значительная экономия в объеме текста работы, так как устраняется необходимость постраничных (подстрочных) ссылок на библиографические источники при использовании цитат из этих источников или сведений из них.

1) ссылка на источник в целом: «К. М. Сухоруков [43] наиболее важными проблемами в международной стандартизации в области библиографии считает...».

2) ссылка на определенные фрагменты источника: «А. Д. Сахаров [63, с. 201—202] писал, что...».

5. Комбинированная ссылка применяется, когда необходимо указать страницы цитируемых работ в сочетании с общими номерами остальных источников, например: «Как видно из исследований [6, с. 4—9; 9, с. 253; 10—14]...».

6. Если библиографический список не нумерован, то в отсылке проставляют начальные слова библиографического описания, например: [Николаев А. А., 1999]; (Модернизация высшей школы, 2004).

7. Библиографические ссылки на несколько документов, приведенные в одном внутритекстовом, подстрочном, затекстовом примечании, отделяют друг от друга точкой с запятой, например: «Исследованиями ряда авторов [27; 91; 132] установлено, что...»; «С. М. Троицкому принадлежат также многочисленные статьи, очерки и публикации источников о дворянстве и его идеологии, феодальном землевладении и ренте, крестьянстве, демографии, классовой борьбе и общественной мысли России XVII—XVIII вв.²».

² О творчестве и жизненном пути С. М. Троицкого см.: Преображенский А. А. Сергей Мартинович Троицкий // История СССР. 1976. № 6. С. 235—236; Юхт А. П. О научном наследии С. М. Троицкого // Ист. зап. 1977. Т. 198. С. 341—360.

8. Ссылку на материалы, взятые из ресурса сети Интернет, следует оформлять следующим образом:

¹Правила приема рукописей, направляемых в редакцию журнала «Вестник Российской правовой академии» // РПА: сайт. URL: http://rpa-mu.ru/doc/vest1.pdf (дата обращения: 15.07.2009).

9. В случае если нормативный правовой акт не был опубликован
в официальном издании (СЗ РФ, Рос. газ., Бюллетень Минюста России и пр.), ссылка на справочные правовые системы дается следующим образом:

¹Документ опубликован не был. Доступ из справочной правовой системы «КонсультантПлюс».

10. В затруднительных случаях и при возникновении вопросов рекомендуется обращаться непосредственно к ГОСТ Р 7.0.5-2008 «Библиографическая ссылка. Общие требования и правила составления»[2].

При разработке методических рекомендаций использовались методические рекомендации по выполнению и оформлению контрольных работ утвержденные проректором РПА Минюста России по учебной работе 14.02.2010 года

[1]
[1] Текст ГОСТ см.: Стандарты по издательскому делу: сб. док. / сост. А. А. Джиго, С. Ю. Калинин. 3-е изд. М.: Экономистъ, 2004. (Книжное дело). С. 13—90.

[2]
[2] Текст ГОСТ см.:Научно-техническая библиотека. БГТУ им. В. Г. Шухова: сайт.URL: http://ntb.bstu.ru/resources/science_help/files/Lib_link/GOST.html (дата обращения: 15.07.2009).

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України (державним освітнім стандартом) і реалізуються Державною базовою програмою як основною та додатковими, рекомендованими або схваленими Міністерством освіти і науки України в установленому порядку. У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 р. № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку. Отже, впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» регламентується наступними документами:

- Державна базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі»;

- Базовий компонент дошкільної освіти в Україні;

- Закон України від 06.07.2010 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу»;

- Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р.№ 305;

- «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах» (від 17.08.2005 р. № 1/9-431);

- «Про режим роботи дошкільних навчальних закладів» (від 24.01.2007 р. № 1/9-36);

- «Про організацію обліку дітей дошкільного віку» (від 07.05.2007 р. № 1/9-263);

- «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» (від 04.10.2007 р. № 1/9-583);

- «Про здійснення соціально-педагогічного патронату» (від 17.12. 2008 р. № 1/9-811);

3) інструктивно-методичними рекомендаціями:

- «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі» (від 26.07.2010 р. №1.4/18-3082);

- «Про роботу дошкільних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році», від 20.06.11 р. № 1/9-482.

2. Система методичної роботи з педагогічними кадрами

Загальні засади. Науково-методичне забезпечення освітньо-виховного процесу має неперервний характер, випливає з реальних проблем, що виникають у педагогічній діяльності, і передбачає широкий набір видів, форм і змісту діяльності.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про дошкільну освіту» завданнями науково-методичного забезпечення системи дошкільної освіти є:

- розроблення та впровадження програмно-методичної бази дошкільної освіти;

- створення навчально-виховних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників;

- узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду;

- організація співпраці з іншими навчальними закладами для підвищення ефективності програмно-методичного забезпечення;

- аналіз стану освітньої роботи та рівня розвитку дитини відповідно до завдань дошкільної освіти, Базового компонента дошкільної освіти;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи дошкільної освіти;

- пропаганда просвітницької діяльності у засобах масової інформації.

Успішне виконання завдань розвитку національної освіти значною мірою залежить від наполегливої праці організатора методичної роботи – вихователя-методиста.

Методична робота – це систематична колективна та індивідуальна діяльність педагогічних працівників, спрямована на вдосконалення їх кваліфікації та професійної майстерності. Вона вимагає постійної уваги й кропіткої, безперервної роботи педагогів, бо саме її результати можуть значно підвищити рівень освіти.

Методична робота в ДНЗ будується на основі державних директивних документів, науково - педагогічних досліджень, інформацій про перспективний педагогічний досвід, технології, навчання і виховання, навчальних планів, програм, посібників, методичних рекомендацій, новинок психолого-педагогічної літератури, інструктивно методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи. Проводиться у відповідності з діючим чинним законодавством, державною політикою у сфері дошкільної освіти, накресленими пріоритетними завданнями, які визначаються з аналізу роботи ДНЗ.

Завдання методичної роботи щодо організації роботи з педагогами:

2. Вивчення та використання в своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів успішного навчання й виховання.

3. Прищеплення смаку, інтересу і вміння займатися творчою діяльністю.

4. Підвищення рівня педагогічної майстерності, зокрема й педагогічної техніки.

5. Створення умов і прищеплення інтересу до самоосвіти.

7. Формування стійких професійних цінностей і поглядів.

8. Вивчення та практичне використання сучасних способів діагностування успішності розвитку та виховання дошкільників.

9. Вивчення та практичне використання сучасних методик виховання.

10. Підтримка педагогів, що розробляють авторські програми, посібники.

11. Організація інформаційного забезпечення педагогів.

12. Запровадження в практику роботи педагогів основ наукової організації праці.

Завдання методичної роботи щодо організації роботи з педагогічним колективом:

1. Узгодження понять, цінностей та уявлень, вироблення єдиної педагогічної позиції.

2. Збереження й підтримка розумних традицій.

3. Сприяння формуванню творчого педагогічного середовища.

4. Організаційна, педагогічна та змістовна підтримка експериментальної та інноваційної діяльності педагогів.

5. Використання різноманітних стимулів, способів та організаційних рішень для підвищення кваліфікації педагогів.

6. Створення умов для вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду.

7. Організація та стимулювання громадсько-педагогічної діяльності педагогів.

Основні завдання методичної служби дошкільного закладу:

1. Вивчення рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу кадрами та створення позитивних ефективних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників.

2. Керівництво структурними підрозділами методичної роботи педагогів дошкільного закладу та координація їх діяльності.

3. Проведення системи методичних заходів в умовах впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, виявлення перспективного педагогічного досвіду та організація роботи з метою його вивчення, узагальнення та впровадження.

Важливо також визначити алгоритм роботи над певним напрямком:

Загальний алгоритм роботи над пріоритетним напрямком

- рівень знань педагогів по даному напрямку;

- ефективні форми отримання педагогом нових знань, інформації;

- пріоритети в даному напрямку для педагога.

ІІІ. Психолого-педагогічне забезпечення реалізації плану роботи.

ІV. Аналіз проведеної роботи та вироблення рекомендацій.

Орієнтовний алгоритм роботи над конкретним пріоритетним напрямком:

Завдання педагогічного колективу на навчальний рік: «Створювати умови впливу художньо-мовленнєвої діяльності на формування мовної компетенції дошкільника за змістом програми «Впевнений старт».

1. Анкета «Організація та зміст художньо-мовленнєвої діяльності в ДНЗ».

2. Проблемна тема атестуючого вихователя «Розвиток художньо-мовленнєвої діяльності старших дошкільників».

3. Виявлення, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом з даного напрямку.

1. Засідання семінару-практикуму «Як розвивати словесну творчість дошкільників».

3. Клуб молодого вихователя. Методичний діалог «Мовленнєвий розвиток старшого дошкільника: зміст, мета роботи».

2. Консультація «Психологія становлення компетентності старшого дошкільника в контексті його мовленнєвого розвитку".

3. Колективний перегляд «Художньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку".

4. Взаємовідвідування «Наставник – молодий педагог».

5. Круглий стіл для батьків «Як активізувати мовлення дошкільнят?».

6. Свято рідної мови «Роде наш красний, роде наш прекрасний».

7. Тематична виставка «Казко, двері відчиняй».

1. Співбесіди з педагогами по темі самоосвіти.

2. Тематичний контроль «Ефективність форм організації художньо-мовленнєвої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку».

3. Порівняльний контроль «Ефективність педагогічного керівництва театралізованою діяльністю в процесі відтворення художніх творів."

4. Тематична педагогічна рада, довідка, інформація за результатами контролю.

Педагогічний процес будується на основі діагностики фахової майстерності педагогічних кадрів, проектування особистості кожного вихователя та формування творчого ставлення до процесу виховання та навчання. Протягом навчального року кожен педагог охоплений певними формами методичної роботи, залучений до активної участі в роботі семінарів – практикумів, конкурсів, школі молодого вихователя, педагогічних радах, школі передового педагогічного досвіду. Одним з інструментаріїв до реалізації програми є інновації у змісті і структурі, формах і методах, підходах в організації методичної роботи. Рекомендуємо сплановати методичну роботу за трьома основними напрямками: робота з педагогами, батьками, вихованцями, де всі є активними учасниками.

3. Шляхи оптимізації освітнього процесу ДНЗ

Форми роботи з педагогами	Форми роботи з батьками	Аналіз проведеної роботи
Діагностування педагогів з метою вивчення професійної майстерності, з’ясування уміння комплексно здійснювати завдання виховання і розвитку дошкільників. Ознайомлення та вивчення передового педагогічного досвіду колег. «Прес-хроніка» по новинах періодичної преси, методичної та психолого-педагогічної літератури. «Лабораторія педагогічних знань» для молодих спеціалістів; Робота творчої групи з проблеми «Планування освітньо-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку за тематичним принципом відповідно вимог програми» Клуби ділового спілкування: «Вісті з курсів» та «Вісті з методичних заходів»; Конкурси на базі ДНЗ: Імідж групи; Барви Кіровоградщини; Сучасна освіта Кіровоградщини – 2012; Вихователь року – 2012». Консультації для вихователів: - «Моделі реалізації освітнього процесу»; - «Інтегроване заняття як форма узагальнення та систематизації знань дошкільників». Відкриті покази навчального процесу.	Загальні батьківські зборита групові; Консультації для батьків: - «Створення предметно-розвивального середовища для дитини вдома»; - «Адаптація до дитячого садка, або мистецтво зустрічі бажаних чи небажаних госте»; - «Естетичний розвиток дошкільників засобами музики». День відкритих дверей. День довіри. Вечори запитань та відповідей. Родинний міст. Родинні посиденьки. Тиждень сім’ї. Тематичні акції. «Школа молодих батьків». «Книга-естафета» по обміну досвідом сімейного виховання. Соціально-педагогічний патронат.	Співбесіди з педагогами по темі самоосвіти; Тематичний контрольвідповідно до завдань педрад Контроль: - Планування освітньо-виховного процесу та ведення документації педагогами. Самоосвіта. - Рівень педагогічної майстерності педагогів, що атестуються. - Організація гурткової роботи. Педради: Пріоритетні напрямки діяльності педагогічного колективу відповідно нормативних документів та науково-методичних матеріалів в галузі дошкільної освіти та вимог сьогодення. «Удосконалення педпроцесу в умовах модернізації дошкільної освіти». Довідки, інформації за результатами контролю Підсумкова діагностика.

3.2. Формування здоров’язберігаючої компетентності, активної позиції щодо власного здоров’я дітей шляхом поєднання фізкультурно-оздоровчого, лікувально-профілактичного та психологічного напрямків діяльності дошкільного закладу

Форми роботи з педагогами	Форми роботи з батьками	Аналіз проведеної роботи
Діагностика педагогів з даної проблеми. Проблемна тема атестуючого психолога «Позитивний емоційний розвиток дітей як основа гармонійного розвитку особистості». Використання в роботі вихователямипредового педагогічного досвіду (далі ППД) фізінструктора по темі «Використання дидактичного матеріалу та просторового середовища в роботі з дітьми по фізичному вихованню». Консультаціїдля педагогів: - «Формування свідомого ставлення до здоров’я»; - «Профілактика порушень постави на заняттях з фізичного виховання»; - «Методи подолання дитячої агресивності»; - «Організація рухової діяльності під час прогулянки»; - «Формування у дітей уявлень про можливі небезпечніситуації і відпрацювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій». Міні-брифінг «Формування в дошкільників ціннісного ставлення до світу людей і самого себе». Відкритий показ заняття на розвиток позитивних емоцій «Мандрівка у світ почуттів» (практичний психолог).	Загальні батьківські збори «Пріоритетні напрямки роботи ДНЗ у розв’язанні завдань формування здорового способу життя, валеологічної культури, гендерних уявлень у дошкільників». Обмін досвідом «Навчання дітей дбайливого ставлення до власного здоров’я». Тренінг «Найважливіші правила збереження та зміцнення здоров’я дітей в домашніх умовах». Рекомендації «Попередження та профілактика порушень постави та плоскостопості». Консультації: - «Батькам про попередження дитячого травматизму в побуті (протипожежна безпека); - «Попередження та профілактика порушень постави, плоскостопості»; - «Фізичне виховання, організація спортивного куточка вдома»; - «Рух – важливий засіб виховання дітей»; - «Негативні емоції та боротьба з ними». «Книга-естафета» по обміну досвідом сімейного виховання.	Співбесіди з педагогами по темі самоосвіти; Тематичний контроль «Стан фізичної активності дітей програми». Оперативний контроль: - аналіз захворюваності дітей; - організація харчування; - виконання правил техніки безпеки, Інструкцій по охороні життя та здоров’я дітей; - профілактика дитячого травматизму; - формування у дошкільників знань про правила вуличного руху та та правила протипожежної безпеки; - ефективність проведення «Тижня безпеки дошкільника». Епізодичний контроль за організацією роботи з фізичного виховання. Педрада на тему «Формування здорового способу життя, валеологічної культури, гендерних уявлень відповідно вимог Базової програми». Довідка, інформація за результатами контролю.

3.3. Розвиток мовленнєво-комунікативної компетентності дошкільнят, як засобу спілкування дитини з дорослими та однолітками шляхом створення розвивального життєвого простору

Форми роботи з педагогами	Форми роботи з батьками	Аналіз проведеної роботи
Діагностика педагогів по даній проблемі. Проблемна тема атестуючого вихователя (ПІБ педагога): «Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку засобами фольклору». Вивчення ППД вихователя (ПІБ педагога) з проблеми «Нетрадиційні технології роботи з казкою як засіб розвитку пізнавальної діяльності, мовленнєвої та духовної компетентності дошкільників». Семінар-практикум «Навчання зв’язного мовлення дошкільників в світлі сучасних технологій, новітніх досліджень психолого-педагогічної науки і практики» (2-й рік роботи). Відкриті покази навчального процесу протягом року (мовленнєвий розвиток під час занять).	Рекомендації «Створення розвивального середовища для дитини в сім’ї». Практичні поради«Розвиток дрібної моторики руки для успішного оволодіння мовою». Консультація для батьків «Психологія мовленнєвого розвитку дошкільнят»	Тематичний контроль «Сформованість мовної компетентності старших дошкільників при переході до школи». Порівняльний контроль «Оцінка звукової культури та граматичної будови мови дітей у відповідності з віком. Педрада на тему «Удосконалення педпроцесу в умовах модернізації дошкільної освіти». Довідка, інформація за результатами контролю

3.4. Формування життєвої компетентності, соціально-моральної культури вихованців, забезпечення їх тенденції до саморозвитку, самореалізації, самозбереження

Форми роботи з педагогами	Форми роботи з батьками	Співпраця зі школою	Аналіз проведеної роботи
Діагностика педагогів по даній проблемі Презентація з досвіду роботивихователів старших груп «Портфоліо дошкільника – скарбничка особистих досягнень дитини». Проблемна тема атестуючого вихователя (ПІБ педагога) з проблеми «Здійснення креативного розвитку дитини дошкільного віку в процесі ознайомлення їх з музичними інструментами та гри на них». Відкритий показ навчального процесу: - «Коли у друзів лад – усякий тому рад» - спільний проект вихователя та музичного керівника спрямований на реалізацію завдань художньо-естетичного розвитку; - «В країні музичних інструментів» - формування компетентності дитини з музичної діяльності під час ознайомлення з музичними інструментами та гри на них; - інтегроване заняття «Сон хмаринок» з розділів «Мовленнєвий розвиток», «Пізнавальний розвиток: У світі природи».	Загальні батьківські збори «Співпраця ДНЗ і сім’ї по формуванню соціально-комунікативної компетентності дітей». Колаж інтересів «Партнерське спілкування – школа соціалізації». Рекомендації «Формування морально-етичних норм засобами казки та музичного виховання». Тренінг «Партнерська взаємодія з дитиною». Консультації з елементами тренінгу: - «Батьківська мораль (типи батьківства)»; - «Соціалізація дошкільників»; Консультації: - «Агресія: за і проти»; - «Попередження конфліктів – шлях до конструктивної взаємодії з дитиною»; - «Як підготувати дитину до шкільного навчання».	Проведення екскурсій до школи. Спільні виставки дитячих творчих робіт. Взаємовідвідування занять вихователів та уроків вчителів з метою обміну досвідом. Батьківські збори присвячені проблемам готовності дітей до навчання. Взяти участь в психолого-педагогічному консиліумі вихователів ДНЗ та вчителів 1-х класів «Адаптація дошкільників до умов школи». Прес-конференція «Розвиток особистості майбутніх першокласників». Засідання «Круглий стіл» щодо ознайомлення з програмами дошкільної та початкової ланки. Спільні виставки педагогічної, психологічної літ-ри для батьків по питанню дітей готовності до навчання в школі.	Тематичний контроль «Стан формування у дошкільників 5-го року життя загальнокультурної компетентності». Тематичний контроль «Сформованість мовної компетентності старших дошкільників при переході до школи». Порівняльний контроль «Розвиток творчих здібностей засобами музики. Робота з обдарованими дітьми». Педрада на тему Соціалізація – навчання жити в суспільстві. Педрада на тему «Удосконалення педпроцесу в умовах модернізації дошкільної освіти». Довідка, інформація за результатами контролю.

Важливою складовою освітньо-виховного процесу сучасного дошкільного закладу є організація роботи з батьками, яка має здійснюватися за такими основними напрямами:

- залучення батьків, усіх дорослих членів родини до освітньо-виховного процесу як рівноправних учасників, інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу та батьківської громадськості в створенні сприятливих умов для ефективної роботи дошкільного закладу;

- формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;

- корекція виховної діяльності родин із різним типом сімейного неблагополуччя.

Батьківські збори, семінари-практикуми, педагогічні лекторії, консультації, дні відкритих дверей, родинні свята, папки-пересувки, стенди з питань підготовки дошкільників до школи та формування їх соціальної мотивації до навчання сприяють формуванню у батьків розуміння доцільності змістити акценти з проблеми формування навчальних умінь дошкільників на проблему культивування їх особистісного буття, на збалансованість таких основних життєвих тенденцій, як прагнення до:

- самореалізації (вміння актуалізувати свої потенційні можливості, проявляти свої здібності);

- саморозвитку (довіряти своєму індивідуальному досвіду);

- самозбереження (вміння допомагати собі, керуватися правилами безпечної життєдіяльності, чинити опір руйнівним для здоров’я впливам).

Необхідність донесення до батьків саме такої думки доречно після проведення діагностики «Створення фоторепортажу «Як ми готуємо дітей до школи?» та анкетування «Вашій дитині скоро в школу», «Чи знаєте Ви свою дитину?». Більшість батьків усе ще схиляються до думки щодо пріоритету інтелектуального розвитку малюка, тому вважають дитину готовою до школи, якщо вона вміє рахувати і писати. Розвитку особистісних, зокрема вольових, якостей дошкільника надають меншого значення.

Сьогодні вкрай важливо узгодити позиції та очікування педагогів й батьків, гуманізувати взаємодію, налаштуватися на необхідність професійного та особистісного самовдосконалення. Потребують оновлення зміст та форми роботи дошкільного закладу із сім’єю. Це стосується передусім об’єднання зусиль задля формування в дітей реалістичної картини світу та образу «Я», розвитку різноманітних форм активності, виховання компетентної поведінки старшого дошкільника, становлення базових якостей особистості, створення в сім’ї та дошкільному закладі комфортних та сприятливих для її розвитку умов.

Важливо залучати батьків до процесу оновлення змісту, форм та методів освіти дітей, підтримувати бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання. Позитивним в цьому напрямку є залучення батьків до участі в святах, розвагах, театралізованих дійствах, в проведенні родинних свят, в роботі клубу ділового спілкування батьків обдарованих дітей та батьківського клубу «Екологознайко», організація та проведення Днів добрих справ, робота консульпункту «Довідкова для батьків».

На батьківських зборах доречно піднімати актуальні питання правового забезпечення вступу дітей до першого класу; оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів з батьками крізь призму Базової програми «Я у Світі» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «впевнений старт»; комплексного підходу до розв’язання проблеми здорової дитини; гігієни, режиму дня, харчування дитини дошкільного віку; вимоги до підготовки дитини до навчання в школі; виховання поваги до праці дорослих в родині; визначення компетентності випускника. Інтерес батьків викликають пам’ятки «70 способів сказати «Дуже добре», «Пам’ятка батькам від дитини», «Батькам першокласників», «Заповіді для батьків», рекомендації та поради для батьків «Що робити, щоб адаптація дитини до школи пройшла без ускладнень». Встановлення і підтримання педагогічної співдії «діти – батьки – педагоги» необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою такої співдії має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності, дитиноцентризм. Йдеться про такий зміст педагогічної діяльності вихователя, який спрямовується на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства.

Дошкільне дитинство – це особливий і самодостатній період у житті кожної особистості. Відповідно статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. І тому сьогодні, як ніколи, варто усвідомити, що взаємозв’язок між всіма частинами неперервної освіти, яка забезпечує цінність і наступність у навчанні та вихованні, перетворює освіту на процес, що триває протягом усього життя. Проблеми пошуків ефективного здійснення наступності дошкільної і початкової загальної освіти, оптимальних засобів, форм, методів були і є в центрі уваги психолого-педагогічної науки і практики.

Наступність – це внутрішній органічний зв’язок загального, фізичного, духовного. Здійснення наступності в роботі дошкільного закладу і школи полягає в тому, щоб розвинути в дошкільника готовність до сприймання нового матеріалу, до вступу до нового життя. Педагоги дошкільної та початкової ланок освіти на початку нового навчального року складають план спільної роботи, який базується на аналізі минулорічного плану і поглибленій діагностиці вчителів та вихователів.

Доцільним є проведення: екскурсій, тижнів майбутнього першокласника, циклів занять «Я – майбутній першокласник», Днів відкритих дверей, музичних розваг, роботи гуртків орігамі, мовної творчості, ігрової діяльності, які сприяють розвитку у дошкільників допитливості і пізнавальної активності, вміння самостійно думати і вирішувати завдання, розвитку особистісного досвіду пізнання, взаємодії з іншими дітьми, бажання засвоїти нове, фантазувати, діяти.

Знання, уміння, навички розглядаються не як самоціль, а як засіб інтелектуального розвитку. Важливим є вміння міркувати, вміння виділяти суттєві ознаки в предметах і явищах, доступних до розуміння дітей. Аналізуючи форми спілкування з дітьми (карта шляху до школи, газета «За що я люблю дитячий садок?», фоторепортаж «Ми готуємося до школи», бесіди на тему шкільного життя, тестування «Я – майбутній першокласник», різного виду заняття, ігрову діяльність), стає зрозумілим, що дитина розуміє зміну свого соціального статусу при переході в школу, має здатність оцінювати себе, в неї формується довільність поведінки і нове ставлення до себе та своїх можливостей. На кожного випускника закладу доречно завести картку готовності дошкільника до навчання в школі, з якою в разі потреби може ознайомитися вчитель

Питання наступності на сучасному етапі набуло особливого значення. Дошкілля має низку власних внутрішніх проблем, які потребують виваженого підходу, критичного на них погляду. Особливо це стосується старших дошкільнят, що зумовлено впливовістю вимог наступної ланки – початкової освіти, прагненням забезпечити очікуваний школою результат.

5. Моніторинг якості системи освітньо-виховної роботи

Здійснення моніторингових досліджень якості освіти у дошкіллі є одним з актуальних завдань сьогодення.

Проведення моніторингу якості системи освітньо-виховної роботи дає можливість виявити «слабкі» напрямки в організації роботи з дошкільниками, диференціювати управлінські, методичні. психолого-педагогічні заходи, відстежити динаміку якісних змін системи в цілому, організувати цілеспрямоване управління створенням умов, що забезпечить якісний освітньо-виховний процес у дошкільному закладі.

Мета освітнього моніторингу: відстеження динаміки якості освітніх послуг, що надаються ДНЗ.

Вимоги до освітнього моніторингу та його етапи.

Існують загальні та організаційно-методичні вимоги до моніторингу.

Проведення освітнього моніторингу здійснюється у 3 етапи:

1 етап – підготовчий, що передбачає з’ясування мети, визначення об’єкта, встановлення термінів проведення, вивчення відповідної літератури;

2 етап – практично суть якого полягає у зборі інформації шляхом спостережень, співбесід, тестування, анкетування, відвідування серії занять, спостереження режимних моментів, контрольно- діагностичні зрізи;

3 етап – аналітичний, під час якого відбувається аналіз і систематизація отриманої інформації, розробка рекомендацій та пропозицій щодо подальшого періоду, формулюються висновки.

Освітній моніторинг буде повним, досконалим і дійовим лише завдяки залученню різних методів об’єднаних у певну систему, що дозволить у звичних умовах поведінки та діяльності дитини всебічно виявити стан її розвитку і рівень обізнаності з певної галузі. До методів, що дають можливість діагностувати рівень розвитку дитини, відносяться спостереження, бесіда, метод аналізу продуктів діяльності дитини. До методів моніторингу відносять: методи збору інформації, методи обробки і накопичення інформації. Серед методів, що дозволяють дізнатись про рівень розвитку дитини, найуспішнішим є метод, що спирається на проведення вимірювань. У педагогічних вимірюваннях, згідно з новою програмою «Я у Світі» педагоги керуються докладним описом діяльності дитини (наприклад, стан ігрової діяльності у певній віковій групі та рівень сформованості ігрових дій у конкретної дитини).

Будь-який вимірювальний засіб має містити опис процедури збору первинної інформації про результати діяльності випробовуваних на такому рівні подробиць і формалізації, щоб воно дозволяло незалежним дослідникам фіксувати одну й ту ж первинну інформацію про результати одних і тих же дітей.

Для вивчення та оцінки якості освітньо-виховного процесу доречно розробити групу параметрів, обмежених за кількістю, але які в своїй сукупності дозволяють досліджувати об’єкт моніторингу в повному обсязі. За критерії до кожного параметру взяти основні, загальноприйняті в психолого – педагогічній практиці чинники, що піддаються вимірюванню.

Фізичний розвиток: розвиток крупної і дрібної моторики, віднесення дитини до групи здоров’я.

Пізнавальний розвиток: пам'ять, мислення, уява, операції побудови графічних моделей, склад числа, розв’язання арифметичних задач.

Мовленнєвий розвиток: звукова культура (фонематичний аналіз, синтез, сприйняття), словарний запас, граматична правильність мовлення, зв’язне мовлення.

Соціально-особистісний розвиток: рівень розвитку комунікативності, довільності поведінки, мотивації, самооцінки.

Художньо-естетичний розвиток: рівень розвитку креативності, цілісно-художнього мислення, музичного розвитку.

Результатом якісного освітньо-виховного процесу є:

- показники особистісного розвитку дитини (креативність, мотивація, довільність, допитливість, ступінь морального розвитку тощо);

- рівень готовності до шкільного навчання, що є ґрунтом наступності і забезпечує підготовку до засвоєння програми початкової школи (рівні стартові можливості);

- знання, уміння, навички, отримані дитиною в межах освітньої програми;

- створення умов для здійснення освітнього процесу.

Моніторинг успішності першокласників - випускників дошкільного закладу

Рівень розвитку	2007-2008 н.р.	2008-2009 н.р.	2009-2010 н.р.
ДНЗ Кількість дітей, відсоток	Школа Кількість дітей, відсоток	ДНЗ Кількість дітей, відсоток	Школа Кількість дітей, відсоток	ДНЗ Кількість дітей, відсоток	Школа Кількість дітей, відсоток
Високий
Достатній та середній
Низький
Всього:

Дані результати дають можливість відстежити пряму залежність рівня розвитку пізнавальних процесів і успішності навчальної діяльності дітей в школі.

6. Планування освітнього процесу в дошкільному закладі за змістом програми

З огляду на потребу часу в посиленні значення освіти дітей старшого дошкільного (передшкільного) вікуяк підготовчого ступеня до організованої, системної загальної середньої освіти важливо забезпечити впродовж усього дошкільного дитинства організоване проживання дітьми буття спільно з дорослим у створеному для цього розвивальному просторі з обов’язковим включенням видів дитячої діяльності: ігрової, навчально-пізнавальної, трудової, комунікативно-мовленнєвої, художньої, рухової.

У контексті освітньої роботи із 5-річними дітьми увага акцентуєтьсянадомірному віку використанні потенційних можливостей організованої ігрової, навчально-пізнавальної і трудової діяльності на фоні систематичного спілкування дітей із дорослими та між собою як умови успішного формування життєвої компетентності в усіх сферах і видах діяльності, художньої творчості як способу самовираження і розвитку креативності особистості, а також активної рухової діяльності як фактору запобігання гіподинамії, оптимізації обмінних процесів у дитячому організмі й стимуляції розвитку і зміцнення всіх його органів і систем.

При плануванні роботи з дітьми доречно використовувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу.

Міською творчою групою розроблені орієнтовні тематичні цикли для дітей старшого дошкільного віку та визначеня програмові вимоги відповідно розділів програми.