Кваліфікуючи ознаки

Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень (статті 364 та 365 КК). Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.

Ст. 364 – Зловживання владою або службовим становищем.

Існує переконлива точка зору, що інтереси служби, про яки йдеться у ч. 1 – це насамперед інтереси суспільства взагалі. Тому дії службової особи у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств установ чи організацій, можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби.

Конкретні форми зловживання: використання службового становища в процесі приватизації, нецільове використання коштів або приміщень, обладнання, транспорту, використання праці підлеглих в особистих інтересах (за державні кошти) та ін.

Склад матеріальний. Наслідки – істотна шкода.Майнові збитки можуть бути такими:

а) прямі (наприклад, незаконні виплати)

б) упущена вигода (при тимчасовому запозиченні - вилучення майна, яке приносить доходи, з обігу)

в) знос обладнання при нецільовому використанні

Істотна шкодою якщо вона не має нематеріального виміру – категорія оціночна, визнається у кожному конкретному випадку.

Постає питання: чи можна об’єднати нематеріальну шкоду з матеріальними збитками для підсумкового визнання шкоди істотною? Здається – ні, оскільки це одне, що „складати кілограми з кілометрами” чи „вимірювати пуди аршинами”.

Ч.2 Тяжкі наслідки. Якщо наслідки не пов’язані із спричиненням матеріальних збитків, які можуть бути точно обчислені, тяжкими наслідками традиційно визнають такі: повний розвал діяльності підприємства, отруєння людей, масові заворушення, аварії, загибель людей, тяжкі тілесні ушкодження, тривала зупинка транспорту.

Ч.3. Якщо відповідні дії вчинені працівником правоохоронного органу ( органи прокуратури,внутрішніх справ, служби безпеки,митні органи,органи охорони державного кордону, державної податкової служби, рибоохорони, державної контрольно-ревізійної служби (см. закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів від 23 грудня 1993 р.».).

Суб’єктивна сторона. Вина. До діяння – тількипрямий умисел. Ставлення до наслідків може бути і необережним. Мотиви. Корисливі мотиви – прагнення отримати незаконну майнову вигоду, позбавитися від матеріальних витрат. Інші особисті інтереси – прагнення одержати вигоду нематеріального характеру – кар’єризм, помста, заздрість, прагнення уникнути відповідальності за недоліки. Інтереси третіх осіб – прагнення догодити начальству, надати переваги або пільги чи звільнити від обов’язків родичів, знайомих.

Зловживання владою або службовим становищем кваліфікується по ст. 364 тільки у випадках, коли відповідальність за таке діяння не передбачена спеціальними складами (191 – “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”, злочини проти правосуддя, господарські та інші ( Наприклад, ст. 298 – знищення, руйнування або пошкодження пам’яток, об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці. Ч.4 – службовою особою. Ст. 303 – Сутенерство, ч.2 та ін).

Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК).

Роз’яснення цього питання слушно надає ППВСУ „Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень” від 26.12. 2003. У п. 5 цієї Постанови усі різноманітні способи перевищення влади або службових повноважень зводяться до наступних:

- вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи чи службової особи іншого відомства

- вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов. (наприклад, обшук чи встановлення технічних приладів без дозволу суду)

- вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально

- вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти (наприклад, протизаконне насильство, обшук начальником підлеглих при підозрі на крадіжку).

Звернемо увагу, що перевищення влади або службових повноважень цілком можливо розглядати як спеціальну норму щодо зловживання владою або службовим становищем. Не викликає сумнівів, що тільки службова особа, використовуючи саме своє службове становище, зловживаючи ним, має реальну можливість виконати дії, яки можна розглядати як перевищення. Навряд чи „людина з вулиці” здатна, наприклад, вчинити дії, які є компетенцією іншої службової особи, чи вчинити одноособово дії, які могли бути вчинені лише колегіально. З цього випливає, що навіть якщо законодавець скасує статтю 365, службові особи, що вчинили відповідні дії, однаково будуть притягнути до кримінальної відповідальності, а саме, за ст. 364.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 92; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!