Уроки літ.рідного краю, методика їх проведення

Уроки літератури рідного краю мають свої особливості. По-перше, планувати їх треба, враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва; по-друге, добирати літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності; по-третє, вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, релігії, філософії свого краю тощо; по-четверте, забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людино-/народо-/ україно-/знавчих традицій; по-п'яте, виробляти особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі-читачеві й людині самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що митці-земляки не тільки відображають своє сприйняття й розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє Я в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.

Мета уроків літературного краєзнавства - осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краюі, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей.

Основними методами навчання та фоpмами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях з літератури рідного краю для 5-8-х класів є: бесіда за змістом книжки, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо. У 9-11-х класах: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблеми за круглим столом та ін.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; "оживлення" подій та словесний опис картини; підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліо-, теках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовку виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання словничків термінів, понять; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценічні замальовки, фрагменти діа- та відеофільмів тощо.

Уроки літератури рідного краю можуть бути як традиційними так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, "оживлення", художня розповідь тощо (для 5-8-х класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11-х класів).

18.Види читання худ.твору: вголос(з книги,напамять),про себе,читання учня,вчителя,актора,індивідуальне,колективне,в особах,коментоване,озвучене музикою.

19. Вступні заняття перед вивченням худ.твору у 9-11кл. Вивчення худ.твору проход. такі етапи:1)підготовка до сприймання;2)ознайомлення з текстом;3)текстуальна робота;4)підсумкові заняття.Перед безпосереднім читанням твору часто потрібна певна підготовка, щоб повернути твір лицем до учнів, спрямувати їх думки і почуття, життєві враження, активізувати творчу уяву, викликати такі асоціації, які допоможуть усвідомити образи письменника як щось близьке, а також дати учням необхідну для розуміння твору суму знань.Ця підготовка здійснюється на вступних заняттях до вивчення твору. Завдання вчителя-словесника-зробити вступні заняття вагомими і цікавими для учнів.Без вступних занять, коментарів до твору багато чого в ньому залишиться або незрозумілим для учня, або викривленим для сприйняття.Кількість часу, відведеного на вступні заняття, регламентується самим вчителем.Характер вст.занять визнач. рівнем літ. розвитку учнів, своєрідністю ідейно-худ. змісту твору, його худ.специфікою,дидакт.завданнями уроку. Форми вст. занять:вст.слово вчителя,бесіда з учнями,розгляд картин,прослуховування муз.творів, самост.читання окремих розділів підручника, перегляд фрагментів кінофільмів,екскурсії. У старших кл.вст.заняття більш складні і ширші за науковими узагальненнями. Соціальна зумовленість появи твору, глибокі іст.коментарі, опис літ.прцесів,історія виникнення твору.

20.Підсумкові заняття. необхідність поглянути на тему як цілісну художню структуру.У 5-8кл. увага зосереджується на пізнавальному і виховному значенні твору. У старших класах необхідно зясувати,які теми,проблеми,жанри худ.літ. привернули увагу письменника і як вони практично реалізувалися в його творах,яку роль відіграла худ.спадщина митця для наступних поколінь і чим вона важлива для нашої епохи. Розглядаються традиції та новаторство письмен. Підсумковий урок може завершитисьчитаннямнапамять чи прослуховуванням грамзапису,письмові роботи,анкети,підбір епіграфу до життєвого і творчого шляху письмен.,літературно-критичні статті,реферати,екскурсії.

21.Принципи побудови програми «укр. літ.5-12 класи для середньої ЗОШ» Програма шкільного предмета літ. будується на основі поєднання мистецтва слова з літературознавчою наукою, покликаною розкривати його закономірності, джерельні витоки й багатства. Курс літ. в середній школі програма ділить на два етапи: перший - 5-8; другий - 9-12. Такий поділ зумовлений освітньо-виховними зав даннями предмета,віковими особливос тями учнів,їх пізнавальними, психоло гічними, розумовими можливостями. Попередній - пропедевтичний курс - курс читання в початкових класах покликаний навчити дітей на тільки читати,а й сприймати худ. твори чут тям і свідомістю,шанувати книжку, любити літ.Програма першого етапу.У 5-8 класах програма передбачає читання і вивчення окремих зразків усної народної творчості, ряду творів нової й новітньої літ. Принцип побудови програми для 5-8 класів - тематично-хронологічний, з поступо вим переходом до історичного. Це сприяє систематизації знань, усвідом ленню зв'язку літ. творчості з суспільним життям, худ. картин - образів - з конкретними подіями і людьми;розумінню реальності відобра ження життя,відтворення істор. Дійс ності; розкриттю значення твору для нашої сучасності.

Програма другого етапу.У 9-12кл програма вводить послідовне читання і вивчення визначних худ. творів на історико-літ. основі, з розкриттям творчої характеристики письменника і оглядом етапу розвитку літ. у зв'язку з суспільним життям.Така побудова сприяє глибшому усвідомленню ролі худ.літ. в житті народу, визначенню її місця в духовному розвитку людства. Вводячи систематичний курс літ. в старших класах, програма визначає два види тем-монографічні й оглядові. Оглядові розділи у 9-12 класах плануються, в основному, трьох видів:вступні до вивчення систематич ного шкільного курсу літ.;

поетапні характеристики прадавньої, давньої, нової й новітньої літ.; заключні підсумки вивчення укр.літ., її надбання, характерні риси, світове значення. Окремо виділяються години на літ. рідного краю

22. Метод лекції в старших класах.

Застосування методу шкільної лекції диктується не лише навчально-вихов ними завданнями та характером дивак тичного матеріалу,але й віковими особ ливостями учнів,рівнем їхньої підго товки.Сприймання лекційного викла ду вимагає від учнів широкого кола знань, уміння зосереджуватись під час слухання, запам'я­товувати основне. Рівень розумового розвитку старшо класників дозволяє вільно користува тися лекцією як ефективним методом вивчення літератури

Усний виклад дає можливість переда ти старшокласникам доцільно орга­нізовану, світоглядно цілісну інформа цію,використовуючи різноманітні засо би - різні друковані джерела, наочні посібники, технічні засоби навчання тощо. Учитель відбирає з величезного арсеналу знань ту інформацію, яка необхідна для розв'язання педагогіч них завдань, враховуючи вже набуті учня­ми знання, вікові особливості, звертаючи при цьому увагу не тільки на пові­домлення фактів, але й на роз'яснення теоретичних положень, з'ясування при­чин,виявлення законо мірностей.У процесі пояснення, вико ристовуючи дове­дення,наукові оцінки, показуючи хід міркування, вчитель тим самим активі­зує мислення учнів, ведучи їх до розуміння діалектичної сутності явища.

Використання методу шкільної лекції на уроках літератури дозволяє також здійснювати глибокий вплив на емоційну сферу учнів, стимулює до власної пізнавальної діяльності. На етапі пояснення здійснюється лише первинне засвоєння світоглядних понять, далі йде оцінка літературних фактів, явищ, оволодіння знаннями за допомогою різного роду завдань, самостійної роботи творчого харак теру, що забезпечує органічний зв'язок з пошуковими та дослідницькими ме тодами,їх поєднання,активізацію мис лення учнів, оволодіння конкретними знаннями, застосування їх на практиці.

У початкових та середніх класах часті ше використовується розповідь учите ля,яка відрізняється від лекції невели ким обсягом, простотою побудови, з використанням опису,переказу, вираз ного читання, унаочнення, технічних засобів тощо. Це зумовлено віковими та психологічними особливостями школярів,які ще не володіють умін нями зосереджувати увагу протягом тривалого часу.У старших класах ви клад учителя змінюється за своїм зміс том, структурою і наближається до класичної лекції з широкими узагаль­неннями світоглядного характеру, виявленням причиново-наслідкових зв'язків,елементами аналізу,оцінки, ви сновками.Зв'язний,цілісний послідов ний виклад,побудований на методолог гічних засадах, внутрішньо пов'язує і це­ментує окремі його частини, своїми доведеннями,аргументацією забезпе чує переконаність і тим самим робить викладені знання глибоко усвідомле ними. Головна мета лек ції - не опис фактів і явищ літературного процесу, а глибоке розуміння його розвитку, формування в учнів старших класів нави­чок зв'язного і цілісного засвоєн ня літературних знань як могутнього фактора естетичного виховання. Школярі вчаться схоплювати логічну структуру лекції,що допомагає їм са мим правильно будувати усні відпов іді, писати твори, висловлювати оцінні судження, що важливо в подальшому житті-в адаптації до сприймання ву зівської лекції та лекцій з різних проб лем науки і мистецтва.В умовах сучас ної школи на перший план виступає найскладніший вид лекції- проблем ний виклад.У процесі його учні сте жать за ходом міркування учителя - як розгортається і доводиться думка. Мислительна діяльність стар­ших шко лярів характеризується досить висо ким рівнем розвитку спосте­реження, уваги,пам'яті,що дозволяє узагальню вати одержану інформацію, відшукува ти причини для пояснення явищ, аргу ментувати їх,доводити істин­ність окре мих положень,зв'язувати вивчене в певну систему.Велике значення має вибір навчального матеріалу для лек ційного викла­ду. Це може бути лекція-вступ до певного періоду розвитку лі тературного процесу,перед текс туаль ним вивченням великого епічного тво ру;оглядова лекція,яка розглядає твор чість одного або кількох письменни ків,які не вивча­ються монографічно; окремий художній твір,що не вивча ється текстуально;підсумкова(або уза галнююча),яка висвітлює значення ве ликого за обсягом художнього твору, всієї творчості письменника, цілого розділу курсу літе­ратури тощо.

23.Специфіка та самобутність. Уроки укр.літ. відзначаються глибокою своєрідністю. Вони вимагають іншої емоційної атмосфери, ніж уроки матем. Важливо не лише дати певну інф., а й емоційно схвилювати їх,викликати роздуми про життя. Урок літ. Повинен мати виховний аспект. Набуття нових літ.знань повинно супроводжуватися оцінкою явищ і фактів, виробленням ставлень до істини,ідей, образів. Не можна не рахуватися з виявом самостійності думки учня. У процесі роботи над твором повинні бути відвертість,щирість,справжня людяність у взаєминах вчителя й учнів. Усе повинно бути обдумане в деталях:методи і прийоми навчання,характер завдань і видів робіт,доцільність використання наочних посібників,дозуваня часу,контакт з класом,темп уроку,його загальна тональність. Ефективний урок:1)дає учням міцні літ.знання,навички;2)збагачує їх яскривими,емоційно сприйнятими літ.образами;3)допомагає правильно усвідомити смисл не тільки прочитаного твору, але й життєвих явищ, які знайшли у творі відображення;4) озброює їх високими критеріями ідейних, моральних та естетичних оцінок;5)формує їх світогляд;6)зміцнює і робить свідомою їх любов до літ. Якість,оптимальність,глибина,системність.

24.Завдання вивчення укр.літ.:1)забезпечення ідейно-естет.впливу худ.творів на учнів,використання їх високого потенціалу з метою формування всебічно розвиненої особистості,громадянина України,якому притаманні висока культура,широкий кругозір,творчі здібності,загальнолюдські цінності,високі моральні ідеали;2)сприяти самовихованню,допомогти усвідомити своє місце у суспільстві;3)допомогти засвоїти систему конкретних і узагальнених понять;4)сформувати читацькі смакиучнів;5)вміння аналізувати,зіставляти факти,виділяти в них істотне,спільне,вмотивовувати думку,робити висновки.

25. Принципи аналізу худ.творів у школі. Щоб розкрити ідейно-худ. Вар тість твору, треба дотримуватися пев них принципів, видів і шляхів аналізу.

Принципи аналізу —це найзагаль ніші правила,що випливають з розумін ня природи й суті худ. літ.; правила, якими керуємося, проводячи аналітич ні операції з твором.Найважливішим є принцип аналізу взаємодії змісту і фор ми.Він є універсальним засобом піз нання суті твору та окремих його час тин. Під час реалізації цього принципу слід керуватися обов'язковими прави лами:1)озпочинаючи аналіз зі складни ків змісту,переходимо до характери тики засобів його втілення,тобто склад ників форми;2)коли ж аналіз розпо чинаємо з розгляду складників форми, обов'язково треба розкрити їхній зміст;3)аналіз підпорядковувати роз криттю авторського задуму,тобто «іти» до адекватного прочитання твору. Системний підх ід до твору передбачає розгляд його як системи компонентів, тобто органічної єдності в ньому всіх частин. Повний, справді науковий аналіз повинен бути систем ним. Таке розуміння принципу систем ності має об'єктивну мотивацію:з одного боку, сам твір є системою, а з другого—засоби його вивчення повин ні складати певну систему.

У літературознавчих дослідженнях особливої актуальності набуває прин цип історизму,який передбачає: дослід ження суспільно-історичних умов на писання твору; вивчення історико-літ. контексту, в якому твір постав перед читачем; визначення місця твору в мистецькому доробку письменника; оцінку твору з погляду сучасності (осмислення проблематики,худ. вар тості твору новими поколіннями до слідників і читачів).Певним моментом реалізації принципу історизму є вивчення історії написання, публікації і дослідження твору.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 113; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!