Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методичні вказівки до теми




Питання для самостійної роботи

Тема 1. Предмет і метод державного управління

Ключові слова і терміни: ознаки державного управління, державне управління, специфічні риси державного управління, функції і принципи державного управління, методи державного управління.

1. Феномен державного управління: поняття та сутність.

2. Основні завдання, функції і принципи державного управління.

3. Методологія і методи дослідження в державному управлінні.

4. Державне управління як навчальна дисципліна і наука, джерела їх виникнення і формування.

5. Державне управління як суспільне і соціальне явище, еволюція його змісту.

6. Поняття організації державного управління.

7. Основні завдання, функції організації державного управління.

8. Сучасні принципи державного управління.

9. Державне управління в системі інших суспільних дисциплін.

Розглядаючи основний різновид соціального управління, визначаються ознаки державного управління це:

а) соціальне, політичне явище;

б) складова єдиного механізму державної влади;

в) процес реалізації державної влади, її зовнішнє, матеріалізоване вираження.

Для державного управління об’єктом управління є суспільство, а не форма державної діяльності, спрямована на здійснення завдань та функцій держави, що полягає у виконавчій та розпорядчій роботі органів управління.

Державне управління пов’язане з реалізацією цілей і функцій держави. Поряд із цим, враховуючи політичну та юридичну природу державного управління, воно не є суцільно підпорядкованим процесу виконання функцій держави.

Цілі та функції як держави, так і державного управління випливають з її конституції.

Управлінський характер і правова природа функцій держави зумовлюють набуття державним управлінням таких специфічних ознак:

• у процесі його здійснення формуються та реалізуються цілі, завдання, функції, інтереси держави та її суб’єктів, конституційні права, забезпечуються законні інтереси громадян;

• функції управління виконуються спеціальними суб’єктами, які формуються переважно державою, діють за дорученням держави, наділені необхідними повноваженнями державно-владного характеру та функціонують у межах компетенції, визначеної для них у відповідних правових актах;

• більшість варіантів управлінських зв’язків опосередковуються нормативними актами.

Державне управління – цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, через діяльність органів державної влади, наділених необхідною компетенцією.

Державне управління містить об’єктивні та суб’єктивні передумови свого здійснення. Відповідальність за зміст державного управління мають нести ті, хто є суб’єктом державного управління.

Сутність держави розкривається і реалізується через взаємодію із суспільством, у тому, що і як вона робить з упорядкування та вдосконалення приватної і суспільної життєдіяльності людей.

Можна виділити декілька суспільних функцій держави, які притаманні їй на сучасному етапі і на реалізацію яких спрямована система державного управління:

· політична;

· соціальна;

· економічна;

· екологічна;

· зовнішня.

За джерелом виникнення й змістом, складною й логічною послідовністю основні види цілей державного управління утворюють таку структуру:

• суспільно-політичні;

• соціальні;

• економічні,;

• духовні.

Вони певним чином уточнюються конкретизованими цілями, які є нижчим рівнем цілей порівняно з основними, а саме:

• діяльнісно-праксеологічними;

• організаційними;

• виробничими;

• інформаційними;

• роз’яснюючими.

Цілі державного управління також поділяють на: стратегічні, пов’язані з якістю суспільства, його збереженням і перетворенням; тактичні; оперативні.

Функції державного управління – це специфічні за предметом, змістом і засобом забезпечення цілісні управляючі впливи держави.

Управлінські функції органів державної влади – це юридично виражені управляючі впливи окремих органів державної влади, які мають право і зобов’язані здійснювати щодо певних об’єктів управління або компонентів певних структур.

Функції державного управління й управлінські функції органів державної влади у зв’язку зі специфікою їх параметрів поділяються на види.

Так, за критерієм змісту, характером і обсягом впливу функції державного управління поділяють на загальні й спеціальні.

Залежно від спрямованості й місця впливу можна виділити внутрішні й зовнішні функції управління.

Принципи державного управління – це закономірності, відносини, взаємозв’язки, керівні засади, на яких ґрунтуються його організація та здійснення і які можуть бути сформульовані в певні правила.

Процес установлення і обґрунтування принципів державного управління має відповідати таким вимогам:

-..» *

а) відображати тільки найбільш суттєві, головні, об’єктивно необхідні закономірності, відносини і взаємозв’язки державного управління;

б) характеризувати стійкі закономірності, відносини і взаємозв’язки в державному управлінні;

в) охоплювати переважно закономірності, відносини і взаємозв’язки, притаманні державному управлінню як цілісному соціальному явищу, тобто які мають загальний характер;

г) відображати специфіку державного управління, його відмінності від інших видів управління.

Відповідно до зазначених підстав систематизації розрізняють три групи принципів державного управління: загальносистемні, структурні та спеціалізовані.

Метод державного управління – це спосіб практичної реалізації управлінських функцій шляхом організаційно-розпорядчого впливу суб’єкта управління на поведінку і суспільну діяльність керованого об’єкта з метою досягнення поставлених управлінських цілей.

Для методів державного управління характерні певні особливості, а саме:

по-перше, вони реалізуються в процесі державного управління;

по-друге, вони виражають керівний вплив суб’єктів управління на об’єкти управління;

по-третє, в методах державного управління завжди міститься воля держави;

по-четверте, вони використовуються суб’єктами управління як засіб реалізації закріпленої за ними компетенції;

по-п’яте, методи мають свою форму, зовнішнє вираження.

Методи є важливою складовою процесу державного

Адміністративні методи державного управління – це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об’єктивних організаційних відносин між людьми та загально організаційних принципів управління.

Економічні методи державного управління – це система прийомів і засобів прямої дії на суб’єкти підприємницької діяльності шляхом запровадження фінансово-економічних законів і грошово-кредитних відносин з метою створення оптимальних умов, які забезпечують досягнення високих економічних результатів.

Державне управління здійснюється на правових засадах – встановлених державою правилах поведінки окремих осіб та їх груп у колективі.

Правове регулювання – метод державного управління, суттю якого є юридичний вплив на соціально-правову сферу та її окремі елементи у процесі впорядкування суспільних відносин, основним учасником якого є державна влада.

Соціально-психологічні методи державного управління – способи і прийоми управлінських впливів, що базуються на використанні об’єктивних наукових положень соціального розвитку і психології.

Питання для самоконтролю

1. Державне управління: поняття і наукові засади.

2. Поняття „державне управління” у методологічному арсеналі суспільних наук.

3. Предмет та функції теорії державного управління.

4. Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові предмету теорії державного управління.

5. Які особливості характерні методів державного управління?

6. Взаємозв’язок та залежність принципів управління з методами управління.

7. Назвіть основні концептуальні теорії та школи державного управління.

8. Новітні технології в теорії державного управління.

9. Зростання ролі спеціалізації в галузі державного управління.

Література: основна [1, 3, 4, 24, 32, 40, 42].

додаткова [13, 27, 28, 35, 36, 37, 46, 55, 58].

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 51; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.