Пояснювальна записка

Федеральное законодательство об уголовной ответственности за сексуальное домогательство, совращение и насилие.

Единая государственная система предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Основные цели и задачи РСЧС по защите населения от чрезвычайных ситуаций.

Для прогнозирования, предотвращения и ликвидации различных ситуаций, обеспечения постоянной готовности к ним органов государственного управления, быстрых и эффективных действий в нашей стране в 1995 г. создана Единая государственная система предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС).

РСЧС объединяет в себе все органы управления, силы и средства страны, причастные к делу борьбы с ЧС и ранее занимавшиеся этим делом разрозненно.

Основные задачи Единой государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций:

— разработка и исполнение законов и других важных документов по защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций;

— осуществление целевых научно-технических программ, направленных на предупреждение ЧС и повышение надежности функционирования предприятий, учреждений и организаций в чрезвычайных ситуациях; — обеспечение готовности к действиям органов управления, сил и средств, предназначенных для предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций;

— сбор, обработка, обмен и выдача информации по защите населения и территорий от ЧС;

— подготовка населения к действиям при чрезвычайных ситуациях;

— осуществление государственной экспертизы, надзора и контроля в сфере защиты населения и территорий от ЧС;

— ликвидация чрезвычайных ситуаций;

— осуществление мероприятий по социальной защите населения, пострадавшего от ЧС, проведение гуманитарных акций;

— реализация прав и обязанностей граждан в области защиты от чрезвычайных ситуаций;

— международное сотрудничество в области защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций.

Уголовный кодекс Российской Федерации в главе 18 «Преступления против половой неприкосновенности и половой свободы личности» предусматривает уголовную ответственность за следующие деяния: изнасилование; насильственные действия сексуального характера; понуждение к действиям сексуального характера; половое сношение и иные действия сексуального характера с лицом, не достигшим шестнадцатилетнего возраста; развратные действия.

Содержание соответствующих статей приводится ниже.

Статья 131. Изнасилование

1. Изнасилование, т. е. половое сношение с применением насилия или с угрозой его применения к потерпевшей или к другим лицам либо с использованием беспомощного состояния потерпевшей, — наказывается лишением свободы на срок от трех до шести лет.

2. Изнасилование:

а) совершенное неоднократно или лицом, ранее совершившим насильственные действия сексуального характера;

б) совершенное группой лиц, группой лиц по предварительному сговору или организованной группой;

в) соединенное с угрозой убийства или причинением тяжкого вреда здоровью, а также совершенное с особой жестокостью по отношению к потерпевшей или к другим лицам;

г) повлекшее заражение потерпевшей венерическим заболеванием;

д) заведомо несовершеннолетней — наказывается лишением свободы на срок от четырех до десяти лет.

3. Изнасилование:

а) повлекшее по неосторожности смерть потерпевшей;

б) повлекшее по неосторожности -причинение тяжкого вреда здоровью потерпевшей, заражение ее ВИЧ-инфекцией или иные тяжкие последствия;

в) потерпевшей, заведомо не достигшей четырнадцатилетнего возраста, — наказывается лишением свободы на срок от восьми до пятнадцати лет.

Статья 132. Насильственные действия сексуального характера

1. Мужеложство, лесбиянство или иные действия сексуального характера с применением насилия или с угрозой его применения к потерпевшему (потерпевшей) или к другим лицам либо с использованием беспомощного состояния потерпевшего.

Сучасні умови національного відродження актуалізують завдання оволодіння мовленнєвою культурою всіма верствами населення. Значну роль у цьому складному і багатогранному процесі має відіграти психолог, від праці якого залежить загальна атмосфера навчального закладу.

Перед вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації поставлено завдання підготувати спеціалістів висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом та комунікативними уміннями і навичками. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалих знаннях фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у всіх сферах і особливо у професійній та офіційно-діловій.

Уміння грамотно спілкуватись мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах.

Програму дисципліни „Риторика” складено відповідно до Державних стандартів гуманітарної освіти в Україні. На визначення дисципліни відводиться 34 години.

Мета курсу – дати студентам відомості про основні поняття риторики як наукової дисципліни, її історію та сучасний розвиток, удосконалювати їх навички володіння технікою красномовства.

Предметом курсу є види спілкування, його принципи і правила, етичні норми спілкування, функціональні стилі мовлення, основи мистецтва слова, труднощі застосування мовних норм і проблеми сучасного стану мовної культури суспільства.

Завдання курсу:

Підготувати студентів до організації роботи з художніми творами та їх виразного читання.

Навчати професійному спілкуванню в галузі обраної спеціальності.

Ознайомити студентів з основними якостями ораторського мистецтва. Розширити уміння користуватися принципами сучасного красномовства, такими, як логічність, точність, доречність, образність та виразність мовлення.

Розвивати мовну майстерність щодо підготовки до професійних ситуацій спілкування.

Формувати комунікативну компетенцію спеціаліста.

Прищепити студентам навички загального мовного етикету.

Специфіка цього курсу полягає в тому, що він повинен активізувати засвоєні в загальноосвітній школі та вузівській філологічній підготовці знання студентів про норми і всі можливі варіанти літературної мови, навчити користуватися ними в різноманітних практичних мовленнєвих сферах, а також підготувати майбутніх фахівців до безпосередньої словесної взаємодії у ході професійної діяльності. Тому передбачено засвоєння студентами не тільки теоретичного обґрунтування мовленнєвого етикету як сукупності й системи комунікативних якостей, а й знання засобів майстерності безпосереднього мовлення.

Основним викладом теоретичних положень є лекції. Лекційний матеріал містить основні положення курсу, визначення, факти і приклади. Виробленню навичок правильного і комунікативно доцільного, виразного з точки зору техніки мовлення сприяють практичні заняття. Практичні завдання побудовано на базі лекційного матеріалу та призначено для самостійної роботи студентів із засвоєння основних положень курсу, встановленню логічних зв’язків між окремими частинами лекційного матеріалу і закріпленню отриманих знань. Програмою курсу передбачено самостійну роботу студентів. Самостійна робота передбачає конспектування першоджерел, підготовку виступів, роботу з підручниками, заповнення термінологічних словників, складання конспектів занять тощо.

Програма дисципліни “Риторика” визначає загальну спрямованість курсу й обсяг знань і умінь, якими повинні оволодіти студенти.

Література:

1. Антоненко – Давидович Б. Як ми говоримо. – К, 1991

2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. – 231с.

3. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432с.

4. Бурячок А.А. Орфографічний словник української мови. – К. 1993.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. – К., 1993

6. Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М., 1980. – 235с.

7. Горбушина Л.А., Николаичева А.А. Выразительное чтение. – М., 1978. – 176с.

8. Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери. Навчальний посібник. – К., 2001

9. Головащук С.І. Словник довідник з правопису та слововживання. – К., 1989

10.

11. Іванова М. Культура ділового мовлення. – Харків, 2005

12. Коваль А.П.Культура ділового мовлення. – К., 1974

13. Коваль А.П. Слово про слово. - К., 1986

14. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. – К., 1993

15. Культура української мови: Довідник / за ред. В.М.Русанівського/, - К., 1990

16. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова. Посібник. – К., 1996

17. Муромцева О.Г., Жовтобрюх В.Ф. Культура мови вчителя.- Харків, 1998. – 206с.

18. Погиба Л.Г та ін.. Українська мова фахового спрямування – К., 2010

19. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992

20. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. / Укладач Й.Ф.Андерт та ін./ - К., 1994

21. Сагач Г.М. Золото слів, 1993

22. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216с.

23. Словник української мови: в ІІ т. – К., 1970-1980

24. Танич Д.І., Олійник І.С. Русско-украинский і українсько-російський словарь. – К., 1990

25. Український правопис. – К., 1993

26. Фурмановская Н. Вы сказали «здравствуйте!» - М., 1982 (аудіокнига)

27. Фразеологічний словник української мови: у 2 т. – К., 1993

28. Чак Е.Д. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998

29. Чорненький Я.Я. Українська мова за професійним спрямуванням. – К, 2004

30. Шевелева Л.А., Дудка О.О. Український правопис. Практикум. – Х., 1998

31. Шевера Л.А. Український правопис у таблицях. – К., 1998

32. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К., 1997

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 54; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!