КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Теорія управління
Порівняння концепцій менеджменту США та Японії Розглянемо основні стереотипи ставлення до людей (працівників) в японських та західних установах (за П. Дойлем).
Таблиця 3
Нереально йти шляхом простого копіювання американського, японського або будь-якого іншого досвіду, "підглядати в чужі вікна". Вони мають свою історію, своє соціально-економічне підгрунтя та наукові концепції. Але знати це необхідно, адже там накопичено вже дуже багато цікавого, корисного, такого, що ми можемо розумно використовувати після творчого опрацювання: – у американців – ініціативність, високий професіоналізм, рішучість, організованість та діловитість; – у японців – непідробну турботу про кожного робітника, згуртованість, наполегливість, бажання досягти досконалості, внутрішньої гармонії, соціально безпечного характеру виробництва; – у французів – гуманність організаційної культури, достатньо високу культуру взаємоспілкування; – у німців – раціоналізм, пунктуальність, розумну концепцію комфортного добробуту для всіх. За наявностю рис особливості їх об’єднує загальний підхід до принципів наукового менеджменту, як-от: ª увага до людини, формування умов для розкриття її потенціалу; ª виявлення інтересів людини, її потреб і сподівань; ª пошук і розпізнавання елементів національної історії, культури, традицій... для формування сучасної системи управління; ª створення відповідних умов, щоб у людини була можливість, завдяки старанній праці, задовольнити свої потреби; ª об’єднання працівників навколо загальної мети; ª забезпечення безперервного професійного навчання. Доводиться зважати ще й на такі ментальні критерії: стиль життя українців – відданість справі, захоплення індивідуальної спрямованості, домашні клопоти – на другому плані; характерні якості українців – обачність; форма ділових стосунків – контакти, переважно формальні; процес прийняття рішень – зверху вниз – швидко, а знизу вверх – повільно, за ієрархічною структурою.
Ще 400 років до н.е. філософ Сократ з іронією писав: "Жодна людина не почне займатися ремеслом, якщо попередньо не вивчила його, навіть коли це найнезначніше заняття. Проте кожен вважає себе підготовленим для найважчої справи – для управління". Французький письменник Проспер Меріме у новелі "Таманго" описує випадок, коли невільники вирвалися з полону у трюмі корабля, яким їх везли із Сенегалу до Нового Світу. Вони вбили всю команду і захопили корабель. Як з’ясувалося, після перемоги, ніхто з невільників не вмів управляти судном. Після багатоденних страждань та спроб врятуватися всі вони загинули посеред океану. Зважаючи на нашу слов’янську ментальність, М. Горький писав: "...Я з особливою підозрою, особливою недовірою ставлюся до російської людини при владі – недавній раб, вона стає найсвавільнішим деспотом, як тільки здобуває можливість бути владикою ближнього свого". Управління* – це безперервний та цілеспрямований процес впливу на керований об’єкт. Система управління – механізм, що забезпечує цей процес.
Основним атрибутом управління виступає організація. Організація* – це об’єднання людей, які спільно працюють для досягнення визначених цілей. Виділяються такі типи організації: патерналістська (підтримка та захист); бюрократична (відстоювання інтересів організації); автократична (самовпевнене придушення навколишніх); демократична (виробництво ідей, їх аналіз та реалізація); новаторська (співучасть у проектуванні поведінки та образу дій). Життя організації підпорядковується ряду законів: закон синергії; закон доповнення внутрішніх процесів та функцій протилежно-спрямованими; закон збереження пропорційності; закон композиції; закон самозбереження; закон інформованості; закон необхідної різноманітності; закон онтогенезу. Організації властиві ознаки: ª наявність цілей (діяльності); ª наявність стійких зв’язків між членами організації та правил, які визначають порядок цих взаємовідносин; ª постійна взаємодія з навколишнім середовищем; ª використання ресурсів для досягнення організаційних цілей. Ці ознаки об’єднує особлива організаційна культура* – цінності та норми поведінки, що приймаються та яких дотримуються працівники установи. Організаційна культура виконує охоронну, інтегруючу, регулюючу, адаптивну, орієнтуючу, мотивуючу функції, а також формує імідж організації. С.Хонді визначає чотири типи управлінських культур: 1. Культура влади. 2. Рольова культура. 3. Культура завдання. 4. Культура особистості. Відомі такі елементи організаційної культури: ª обряди – стандартні заходи, які проводяться у визначений час і за особливим приводом (прийняття на роботу новачка, проводи на пенсію, вшанування ветеранів); ª ритуали –сукупність регулярних заходів, що здійснюють психологічний вплив на членів організації з метою зміцнення відданості їй, прищеплювання організаційних цінностей, формування необхідних переконань; ª звичаї – форма стосунків, сприйнята з минулого, без будь-яких змін. Малюнок 5
Соціальні організації підпорядковані синергетичним законам виживання, вони створюються, розвиваються та відмирають. Організації, як і люди, мають хвороби. Кількісні характеристики симптомів хвороби поступово переростають у спотворені якості. До організаційної патології можна віднести такі хвороби, як люмпенізація, зміщення цілей, подвійна раціональність, організаційні ігри, "персональна" шизофренія (від слова "персонал") та ін. В установі освіти, яка хворіє, все гіперболізується, набирає характеру надзвичайності, стосунки мають спотворений характер. Всі шукають "ворогів" та "зрадників", процвітає шпигунство серед працівників. Проблеми – "мухи" перетворюються в "слонів". Виникає колективна манія величі, яка як правило, пов’язується з минулою славою. Можлива і манія переслідування: все оточення сприймається як вороже. "Козлами відпущення" стають розумні та критично налаштовані люди, або ж ті, кого можна безкарно принижувати. Відомі три найбільш стабільно функціонуючі типи соціальних організацій: церква, школа та культура. Організація потребує постійного управлінського моніторингу, інакше за висловом Пітера Дракера "Єдине, що розвивається в організації саме по собі: безладдя, розбрати та бездіяльність". Таблиця 4 Культура школи
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 95; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |