Тема:Облік основних господарських процесів (Облік процесу реалізації).

Завдання6

Завдання5

1. Визначити кореспонденцію рахунків на основі господарських операцій.

2.На основі прибуткових документів (накладні тощо), виписок із поточного рахунку необхідно зробити записи в журнал-ордер № 6 по розрахунках з постачальниками та підрядчиками. Підрахувати підсумки та вивести залишки.(не закривати журнал-ордер № 6, ще будуть операції в процесі виробництва і реалізації)

Реєстр прибуткових документів за травень 20 р.

Тема:Облік основних господарських процесів (Облік процесу виробництва).

З-поміж господарських процесів чільне місце належить процесу виробництва. Тут узагальнюються витрати, відо­бражені щодо інших процесів.

Процес виробництва відбиває, з одного боку, процес спожи­вання засобів виробництва та живої праці, що становить вироб­ничі витрати підприємства, а з другого — виготовлення продук­ції, виконання робіт чи надання певних послуг як матеріального втілення понесених виробником витрат.

Усі витрати, пов'язані з виробництвом конкретного виду про­дукції, становлять її виробничу собівартість. Для визначення її здійснюється аналітичний облік витрат на виробництво. Аналі­тичні рахунки відкривають за видами виготовленої продукції, виконуваних робіт чи послуг. За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти (аналітичні рахунки) вони поділяються на прямі й непрямі.

Прямі — це такі витрати, які пов'язані з виробництвом певно­го виду продукції: в момент їхнього здійснення їх відносять на собівартість цієї продукції і відображають безпосередньо (прямо) в складі витрат з її виробництва.

Непрямі витрати пов'язано з роботою господарських підроз­ділів або підприємства в цілому, тому в момент їхнього здійс­нення вони не можуть бути віднесені на виробництво конкретно­го виду продукції. Ці витрати в поточному обліку відображають­ся на окремих рахунках і лише після завершення звітного періоду їх розподіляють між окремими видами продукції пропорційно встановленій базі. Отже, до певної міри умовний (непрямий) по­рядок віднесення цих витрат на собівартість продукції зумовлює їх облік і характер (зміст) як непрямих витрат.

Облік прямих витрат на виробництво здійснюється на рахунку 23 «Виробництво», а для обліку непрямих витрат призначено ра­хунок 91 «Загальновиробничі витрати». Облік процесу виробниц­тва на вказаних рахунках ведеться з метою здійснення контролю за виконанням завдання з випуску кожного виду продукції та ви­значення її фактичної собівартості.

На аналітичних рахунках виробництва в поточному обліку про­тягом місяця відображають лише прямі витрати, а в кінці місяця на них відносять і непрямі витрати в порядку їх розподілу. Отже, на дебеті рахунків виробництва відображають всі витрати, пов'язані з виробництвом продукції. На кредиті цих рахунків відображають витрати, які ввійшли в собівартість закінченої продукції, тобто ви­пуск продукції за її фактичною собівартістю. Сальдо цих рахунків може бути лише дебетовим і воно показує витрати, що відносяться до незакінченої продукції, тобто відображає вартість незавершено­го виробництва. На аналітичних рахунках витрати відображають у розрізі їх окремих видів — статей, перелік котрих визначається типовими положеннями окремо для кожної галузі. Така побудова аналітичних рахунків забезпечує необхідну інформацію для здійс­нення контролю та аналізу. Аналітичні рахунки, як правило, від­кривають у картках багатостовпчикової форми, де в кожному стовпчику відображають витрати за відповідною статтею.

За даними аналітичних рахунків визначають (калькулюють) собівартість кожного окремого виду виробленої продукції.

Непрямі витрати обліковують за групами в розрізі встановле­ної номенклатури статей, що уможливлює контроль за їх рівнем, дотримання встановленого кошторису цих витрат та визначення загальної їх суми за звітний період. У кінці звітного періоду не­прямі витрати розподіляють між видами виробництва пропорцій­но сумі оплати праці чи всім прямих витратам, віднесеним на ви­робництво відповідних видів продукції, як це передбачено галузевими положеннями.

За даними аналітичних рахунків визначають (калькулюють) собівартість кожного окремого виду виробленої продукції.

Непрямі витрати обліковують за групами в розрізі встановле­ної номенклатури статей, що уможливлює контроль за їх рівнем, дотримання встановленого кошторису цих витрат та визначення загальної їх суми за звітний період. У кінці звітного періоду не­прямі витрати розподіляють між видами виробництва пропорцій­но сумі оплати праці чи всім прямих витратам, віднесеним на ви­робництво відповідних видів продукції, як це передбачено галузевими положеннями.

Навчальний матеріал виписка із Сальдової відомості по рахунку 20 “Виробничі запаси” за звітний місяць 200 р. по субрахунку 203 “Паливо”; суб­рахунку 207 “Запасні частини”, субрахунку 201 “сировина і матеріали” (табл.5); господарські операції з обліку процесу виробництва за звітний місяць 2000 р. (табл. 6); Сальдова відомість; Журнал-ордер № 10.1 с.-г. і відомість.

Обліковою політикою СТОВ “Сонячне” прийнята оцінка вибуття виробничих запасів за методом ФІФО.

Таблиця 5

Виписка із Сальдової відомості на 1 травня 20 р.

Таблиця 6

Господарські операції з обліку процесу виробництва за травень 200 р.

Примітка незавершене виробництво на кінець звіт періоду по об»єктах: Незавершене виробництво

Хід виконання завдання:

1. Визначити кореспонденцію рахунків на підставі поданих господарських операцій процесу виробництва.

2. На основі складених формул відобразити (рознести) суми на синтетичні і аналітичні рахунки виробництва.

3. Дані про наявність і рух матеріальних цінностей у грошовому вираженні за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами і в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) записати до Журналу ордера № 10.1 с.-г., аналітичні дані по виробничих запасах відобразити на аналітичних рахунках.

4. Підрахувати оборот і залишок по рахунках виробничих запасів.

5. Звірити дані синтетичного і аналітичного обліку по рахунках виробництва та виробничих запасів.

6. Визначити відхилення фактичної собівартості від планової та скласти кореспонденції рахунків щодо калькуляційних різниць

7. Визначити фактичну собівартість продукції за травень.

Основними завданнями обліку процесу реалізації є забезпечення інформації про обсяг реалізованої продукції в розрізі її окремих видів та виявлення фінансових результатів як щодо під­приємства в цілому, так і щодо окремих видів продукції, а також забезпечення контролю за формуванням повної собівартості проданої продукції та рівнем реалізаційних цін.

Процес реалізації завжди передбачає, з одного боку, переда­чу відповідної продукції від виробника покупцеві, а з другого — проведення розрахунків згідно з договірною ціною цієї продукції. Отже, кожен вид продукції, що реалізується, матиме дві оцінки: одну для самого виробника — виробничу собівартість, іншу — для покупця (ціну реалізації). Облік процесу реа­лізації відображується на рахунках класу 7 і 9. На дебеті рахун­ків класу 9 відображують виробничу собівартість реалізованої продукції, а на кредиті рахунків класу 7 — її реалізаційну вар­тість, суму виручки. При цьому на дебеті цих рахунків (класу 7) відображують податки, що підлягають оплаті, та вирахування з доходів, як-от: знижки, надані покупцеві, повернення ним уже оплачених товарів і т. п. Порівнювання цих двох оцінок продукції уможливлює визначення фінансових результатів її реалізації.

Виписка з Відомості ф. № 11.8с.-г.аналітичного обліку за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” СТОВ “Сонячне” на 1 травня 20 р

Таблиця 7

Господарські операції з обліку процесу реалізації продукції.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!