Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тара або упаковка




Якість товару

Продавець повинен передати покупцеві не лише визначений до­говором вид товару, але якість останнього має відповідати умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якос­ті товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, при­датний для мети, з якою товар такого роду звичайно використову­ється.

У договорі якість товару визначається зазначенням вказівок нор­мативних документів зі стандартизації чи інших показників (есте­тичних, екологічних тощо). Стаття 11 Закону України «Про стан­дартизацію» залежно від рівня суб'єкта стандартизації, що приймає чи схвалює стандарти, виділяє:

— національні стандарти, кодекси усталеної практики та класи­фікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої


Глава 1. Договір купівлі-продажу

влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри за­гальнодержавного застосування;

— стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандар­тизацією.

Стандарти мають відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продук­ції або продукції залежно від місця її виготовлення.

Об'єкт стандартизації може бути об'єктом інтелектуальної чи промислової власності, якщо розробник стандарту в установленому законодавством порядку отримав дозвіл у власника прав на цей об'єкт.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації з ура­хуванням суспільної потреби у стандартах, державних пріоритетів, пропозицій технічних комітетів стандартизації та інших суб'єктів стандартизації щороку формує програму робіт зі стандартизації (да­лі — програма), що містить перелік національних стандартів, при­йнятих до розроблення. Програма публікується один раз на шість місяців в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації та розміщується в інформаційних мережах.

Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності — інщими суб'єктами стан­дартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний по­тенціал.

Якщо у договорі вимоги до якості товару не визначаються, але продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідом­лений покупцем про конкретну мету придбання товару, прода­вець має передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 ЦК України). Зазначена нор­ма захищає права покупця. Мета договору може бути повідомлена продавцю у ході переговорів чи іншим шляхом. При цьому зазна­чена мета має бути відома продавцю до підписання договору.

Останнім часом набула розповсюдження торгівля за описами чи зразками. Зразок товару — це виріб, споживчі характеристики якості якого відповідають вимогам товару, що передається. Опис товарів — це перелік споживчих характеристик, які повинен мати товар. ЦК України встановлює зобов'язання продавця у разі прода­жу товару за зразком та (або) за описом передати покупцеві товар, Що відповідає зразку та (або) опису.


Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, прода­вець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає цим ви­могам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання то­вару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими зако­ном.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановлених законом та іншими норматив­но-правовими актами.

Стаття 675 ЦК України передбачає, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимо­гам щодо його якості в момент передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановле­но договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі виро­би, якщо інше не встановлено договором.

Гарантійний термін експлуатації — це термін, протягом якого гарантується використання товару за призначенням, у тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник (про­давець, виконавець) виконує гарантійні зобов'язання.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Поряд­ку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» від 11 квітня 2002 р. № 506 визначив Перелік груп технічно складних побутових товарів, що під­лягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній за­міні, до якого входять: апаратура радіоелектронна побутова; машини та прилади електропобутові; машини та прилади для механізації ро­біт у побуті; побутові прилади електронної техніки, у тому числі об­числювальна техніка; засоби зв'язку; прилади складної механіки, у тому числі годинники та секундоміри; музичні інструменти, у тому числі електромузичні; складні комплектуючі вироби, на які видаєть­ся окрема гарантія; транспортні засоби і номерні агрегати; продукція виробнично-технічного призначення, що може бути використана у побуті; товари медичного призначення; товари для заняття фізичною культурою, спортом і туризмом; зброя спортивна вогнепальна, газо­ва, пневмогазова, пружинна, пневматична; засоби вимірювальної техніки побутового призначення.

Відповідно до ст. 676 ЦК України обчислення гарантійного стро­ку починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.


Глава 1. Договір купівлі-продажу

Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантій­ному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.

Він може бути продовжений на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем, а також на час, протягом яко­го товар не міг використовуватись у зв'язку з виявленими у ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому ст. 688 ЦК України.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору ку­півлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з мо­менту заміни.

Законом або іншими нормативно-правовими актами може бути вста­новлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності) (ст. 677 ЦК Украї­ни).

Строк придатності товару не може бути змінений за погоджен­ням сторін у договорі.

Строк придатності товару визначається періодом часу, що обчис­люється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придат­ним для використання, або терміном (датою), до настання якого то­вар є придатним для використання.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який вста­новлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, відповідно до ст. 678 ЦК України має право, незалежно від можливості використан­ня товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'яза­не з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, що виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) по­купець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлю­вачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків това­ру і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця


Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

або виготовлювача товару. Винятки з цього правила можуть пе­редбачатися ЦК України або іншим законом.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до перед ання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару встановлюються ЦК України. Так, по­купець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені ст. 680, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк при­датності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна — у межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк (п. 2 ст. 680 ЦК України).

У разі, коли встановити день передання нерухомого майна не­можливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укла­дення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору (п. 2 ст. 680 ЦК України).

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, поку­пець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо ці недоліки у комплектуючому виробі були виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.


Глава 1. Договір купівлі-продажу

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони вияв­лені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантій­ного строку або строку придатності, продавець несе відповідаль­ність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до пере-дання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 ЦК України, а як­що на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання.

Обов'язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширю­ється на товари, які за своїм характером не потребують застосуван­ня тари та (або) упакування.

Товар має бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності — способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов збе­рігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.

Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобо­в'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, що відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законо­давства.

Стаття 686 ЦК України передбачає правові наслідки передання товару з порушенням вимоги про тару та (або) упаковку. У випадку, якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимага­ти від продавця передання товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не ви­пливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (ст. 678 ЦК України).

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу Щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках і в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.


Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортимен­ту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений, перевірка здійснюється відповід­но до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Обов'язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплект­ність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів з питань стандартизації. У цьому разі продавець по­винен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої пе­ревірки.

Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на од­них і тих самих умовах (ст. 687 ЦК України).

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідо­мити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу що­до кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упа­ковки товару у строк, встановлений договором або актами цивіль­ного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, — у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене від­повідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповід­них вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покуп­цем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору ку­півлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покуп­цеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлен­ня про порушення умов договору, та на наслідки невиконання по­купцем цього обов'язку.

Ціна товару

Істотною умовою договорів купівлі-продажу є ціна — певна гро­шова сума, сплачувана покупцем за отриману від продавця річ.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі


Глава 1. Договір купівлі-продажу

і не може бути визначена виходячи з його умов, — за ціною, що ви­значається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного зако­нодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійс­нення платежу. Платіж може бути проведений готівкою або у безго­тівковому порядку через банк.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визнача­ється за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. У разі, коли договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначе­но способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідно­шення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

У разі, якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи зі співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановле­ний договором, — на день, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Продаж майна провадиться за цінами, що визначаються сторона­ми, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Закон Украї­ни «Про ціни і ціноутворення»1 визначає основні принципи встано­влення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки. Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності. Забез­печення державної політики цін здійснює Кабінет Міністрів Украї­ни, що визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які встанов­люються державні фіксовані та регульовані ціни, що затверджують­ся відповідними органами державного управління; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлен­ня і застосування цін, а також — контролю за цінами.

Є три види цін: вільні, державні фіксовані та регульовані. Дер­жавні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ре­сурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне ста­новище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни встанов­люються державними органами України.

1 ВВР. — 1990. — № 52. — Ст. 650.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 58; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.