Класифікація мастильних матеріалів

Пред'явлені до них вимоги

Призначення мастильних матеріалів та

Для забезпечення надійної і довговічної роботи вузла, механізму, двигуна, машини досить важливе значення має якість застосовуваного масла, що призначається для забезпечення наступних основних функцій:

- запобігання або зменшення зношування тертьових по­верхонь деталей, а також охорону них від заїдання на всіх ре­жимах роботи при експлуатації. Для цього масло повинне мати відповідну в'язкість і більш високу маслянистість, щоб забезпечувати при нормальних умовах роботи рідинне тертя, а на перехідних режимах при граничному терті можливі мінімальні зноси;

- зменшування тертя між сполученими поверхнями, з метою сприяння скороченню непродуктивних втрат енергії, а отже, і підвищенню ККД. У цьому відношенні масло повинне мати меншу в'язкість, але цілком достатню для забезпечення рідинного тертя. Одночасно з цим масло повинно володіти пологою кривою в'язкості, тобто в меншому ступені змінювати в'язкість із зміною температури, що особливо важливо при пуску двигуна і тим більше при мінусових температурах навколишнього повітря;

- відведення тепла від тертьових сполучень і деталей, що нагріваються, не допускаючи їх перегріву, що сприяє погіршен­ню умов роботи як деталей, так і мастила;

- захищення робочих поверхонь деталей від корозії, в ре­зультаті впливу різних факторів (води, кислотного середовища тощо);

- перешкоджання прориву робочої суміші і продуктів згоряння в картер двигуна, тобто погіршення компресії цилін- дро-поршневої групи;

- змивання з тертьових поверхонь деталей продуктів зно­су та інших забруднень, переводячи їх у зважений стан і потім фільтрування;

- захищення поверхонь деталей від утворення на них смолисто-лакових відкладень і нагарів, що погіршують тепло­віддачу від деталей і інші функції.

Вироблені та застосовувані мастильні матеріали класифіку­ються на цілий ряд груп, в залежності від ряду ознак, таких як: походження або вихідна сировина для одержання; зовнішній стан; призначення, вихідні умови застосування й ін.

За походженням або вихідною сировиною розрізняють такі мастильні матеріали:

- мінеральні або нафтові, які виробляються шляхом відповідної переробки нафти і є основною групою вироблених мастил (більш 90%). Вони у свою чергу в залежності від способу одержання класифікуються на дистилятні, залишкові і компаундіровані або змішані;

- рослинні і тварини, що мають органічне походження. Рослинні масла одержують шляхом переробки насінь певних рослин, у числі яких найбільш широке застосування в техніці одержали касторове, гірчичне і ріпакове. Тваринні масла одержують шляхом переробки тваринних жирів, серед яких знаходять застосування такі як: бараняче і яловиче сало, технічний риб'ячий жир, кісткові і спермацетові масла й ін. Слід зазначити, що органічні масла мають більш високі змащувальні властивості, але мають низьку термічну стійкість у порівнянні з нафтовими маслами. У зв'язку з цим їх застосування обмежене і частіше за все їх використовують у суміші з нафтовими;

- синтетичні, які одержують з різної вихідної сировини різними методами, серед яких: каталітична полімеризація рідких або газоподібних вуглеводнів як нафтової, так і ненафтової сировин; синтез кремнійорганічних з'єднань (полісиліконів), одержання фторвуглеродних - масел і т.д. Синтетичні масла мають задані властивості і застосовуються для цілого ряду високовідповідальних вузлів тертя, але в силу високої вартості їх виробництва, вони мають обмежене застосування.

За зовнішнім станом мастильні матеріали поділяються на:

- рідкі мастила, що у звичайних умовах є рідинами, які володіють плинністю (нафтові і рослинні масла);

- пластичні або консистентні масла, що у звичайних умовах знаходяться в мазєподібному стані (технічний вазелін, солідмасла, консталіни, жири й ін.). У свою чергу пластичні мастила підрозділяються на антифрикційні, консерваційні, ущільнювальні й ін.;

- тверді мастильні матеріали, що не змінюють свого стану навіть під дією ряду факторів (температури, тиску тощо). До них відносяться графіт, слюду, тальк, які звичайно застосовують у суміші з рідкими або пластичними мастильними матеріалами.

За призначенням мастильні матеріали поділяються на:

- моторні масла, призначені для двигунів внутрішнього згоряння, що у свою чергу підрозділяються на масла для карбю­раторних, дизельних, авіаційних і ін. двигунів;

- трансмісійні масла, призначені для мастило механізмів трансмісії тракторів, автомобілів, комбайнів, самохідних машин;

- індустріальні масла, призначені для гідравлічних систем різних машин;

- компресорні, приладові, циліндрові, електроізоляційні, вакуумні та ін.

В свою чергу розглянуті масла можуть бути підрозділені на:

- низькотемпературні, які застосовуються як мастило для вузлів при температурних умовах не вище 50-60°С (приладові, індустріальні масла й ін.);

- середньотемпературні, які застосовуються при темпера­турах 150-200°С (турбінні, компресорні, циліндрові й ін.);

- високотемпературні, які застосовуються для вузлів, що піддаються впливу температур до 300°С і більше (головним чином моторні масла).

2. МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ

2.1. Базові масла і способи їх отримання

2.2. Функціональні добавки до масел

2.3. В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел

2.4. Хімічна стабільність та миючі властивості масел

2.5. Низькотемпературні властивості масел

2.6. Протикорозійні властивості

2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла

2.8. Протизносні та протизаднрні присадки

2.9. Випаровуваність масел

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!