Загальна оцінка стану навколишнього середовища та шляхи його покращення

Розділ №6

Фауна

Флора

Дослідження флори Товтрового кряжу в цілому та Медоборів зокрема мають більше ніж півторавікову історію. Перші ботанічні дослідження розпочато Бессером та А. Андржейовським, що зафіксовано у їх працях.

Значна частина території (більше 93%) заповідника вкрита дубово-грабовими, грабово-дубовими, дубово-грабово-ясеневими та дубово-буковими лісами. Є і чисті бучини незначної площі, східна межа поширення яких проходить саме в заповіднику. У підліску переважають бруслини європейська та бородавчаста, гордовина, ліщина звичайна, свидина.

Флора заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів. До Червоної книги України занесено 44 види: ясенець білий, шиверекію подільську, цибулю ведмежу, астранцію велику, лунарію оживаючу, лілію лісову, крокус Гейфелів (знаходиться на цій території на межі свого ареалу), 12 видів орхідних, серед яких зозулині черевички справжні, любка дволиста, гніздівка звичайна та ін., до Європейського червоного списку — 6 видів рослин.

Незначними за площею, але унікальними, є ділянки степової, наскельно-степової та лучно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковили волосистої та пірчастої. Тут, крім характерних степових видів, росте багато волино-подільських ендемічних та погранично-ареальних

видів: шавлія зарослева і кременецька, шиверекія подільська, самосил

гірський, змієголовник австрійський, аконіт кущистий і шерстистовусий, ясенець білий, ковили пірчаста та волосиста, вівсюнець Бессера, ломиніс цілолистий, півники угорські, цибуля подільська, молочай

волинський, зіноваті біла, подільська та Блоцького, відкасник осотоподібний.

Ендеміками виключно Кременецьких гір є гвоздика несправжньопізня, мінуарція побільшена, незабудка Людмили, юринея товстосім'янкова і вузьколокальний ендемік та реліктовий вид — береза Клокова, що росте на вершинах гір Страхова і Маслятин.

На території заповідника підтверджено зростання 160 видів мохоподібних, 188 — лишайників, 369 видів грибів. Місцева флора багата медоносними, лікарськими та вітамінними рослинами. Тут охороняються також багато регіонально рідкісних видів: авринія скельна, гадючник шестипелюстковий, перстач білий, півники злаколисті, півники угорські, холодок лікарський, цибуля гірська і ін.

До Зеленої книги України віднесено 7 рослинних угруповань: 2 лісових і 5 степових угруповань.

Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин, які утворюють типову лісостепову групу. У заповіднику зустрічаються всі фонові види Подільсько-Придністровського зоогеографічного району. Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено більше 2500 видів комах, з яких 22 занесено до Червоної книги України. Серед них: жук-олень, мнемозина, махаон, вусач мускусний, сатурнія руда, джміль моховий, стрічкарка блакитна, ксилокопа звичайна тощо.

Із хребетних в наш час на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 — земноводних, 7 — плазунів. Орнітофауна є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до Червоної книги України. Це підорлик малий та великий, лунь польовий, кам'яний дрізд, сипуха, сова довгохвоста, сорокопуд сірий та ін. Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. Із крупних звірів на заповідній території можна зустріти козулю європейську, свиню дику, лисицю. В межах заповідника проживає 6 видів ссавців, занесених до Червоної книги України: борсук, горностай та 4 види рукокрилих. Загалом на території заповідника охороняються 34 «червонокнижні» види тварин. Тут

мешкають також 7 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку: нічниця велика, вухань бурий, деркач, слимак виноградний, жук-самітник і ін. Особливої уваги заслуговують рукокрилі, які населяють печеру «Перлина» та інші, переважно невеликі печери. У тому числі вечірниця мала, підковоніс малий та нічниця довговуха. У великій кількості представлена нічниця велика — вид, занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

«Щоб зрушити з місця та вирішити будь-яку проблему, потрібно починати з себе»

На території Тернопільської області знаходиться 10 екологічно-небезпечних об'єкти.

До потенційних хімічно-небезпечних об'єктів Тернопільщини належать підприємства, які використовують холодильні установки, охолоджувачем в яких є речовина гостронаправленої дії – аміак. Таких об'єктів налічується – 15. Одне підприємство – ДКП „Тернопільський водоканал” має три склади скрапленого хлору, де зберігається 6,5 т речовини.

Осередками забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров′я людей є 25 складів непридатних, та заборонених до використання пестицидів, де станом на 01.01.2010р. їх зберігається 78,077 т.

Аварій техногенного походження у 2009 р. в області не зафіксовано.

За даними управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стан радіаційної ситуації на території Тернопільської області оцінювався за результатами спостережень пунктів мережі спостереження і лабораторного контролю обласного центру з гідрометеорології, розташованих в Бережанах, Тернополі, Чорткові та Кременці. На всіх пунктах рівні гамма-фону не перевищували природного.

Максимальні значення потужності експозиційної дози гамма- випромінювання на протязі 2009 року були наступні:

м. Кременець – 12 мкР/год,

м. Тернопіль – 17 мкР/год,

м. Бережани – 13 мкР/год,

м. Чортків – 16 мкР/год.

Державне регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії та державний нагляд за дотриманням законодавства, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на території Тернопільської області здійснює Північно-західна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України.

На сьогоднішній день близько 130 суб'єктів господарювання Тернопільської області використовують джерела іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ).

Особливістю регіону є використання переважної частки ДІВ в медицині, що використовуються в рентгенівській, радіонуклідній діагностиці та променевій терапії. Медичні установи складають понад 90% серед суб'єктів, що проваджують діяльність з використання ДІВ.

У Тернопільській області суб'єктами господарювання використовуються радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання:

- Тернопільський обласний комунальний клінічний онкологічний диспансер – 4 шт.

- Тернопільське державне авіаційне підприємство „Універсал-Авіа” - 13 шт.

- Тернопільський обласний комунальний краєзнавчий музей – 190 шт.

- ВАТ „Тернопільський радіозавод „Оріон” – 264 шт.

- Гусятинська газокомпресорна станція – 37 шт.

- Обласна комунальна фізіотерапевтична лікарня реабілітації – 1 шт.

Окрім того, понад 120 суб'єктами господарювання у сфері використання ядерної енергії (ДІВ) застосовуються генеруючі ДІВ з загальною кількістю понад 520 одиниць.

У 2009 році Північно-західною Держінспекцією з ядерної та радіаційної безпеки було видано 12 ліцензій, переоформлено 1 ліцензію.

Створення Державного Регістру джерел іонізуючого випромінювання та проведення Державної інвентаризації ДІВ дозволило значною мірою зменшити імовірність здійснення діяльності з використання ДІВ без контролю з боку держави.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!