Розрахунок грошових потоків протягом життєвого циклу за наростаючим підсумком, тис. грн.

Розрахунок ринкової вартості створеної у результаті життєвого циклу продукту (на основі показників cash-flow) тис. грн.

За ставки дисконтування на рівні 15%, ринкова вартість, створена протягом життєвого циклу продукту складатиме 33293,20 тис. грн. На основі інформації, наведеної в табл. 10.6. можна здійснити розрахунок грошових потоків протягом життєвого циклу за наростаючим підсумком. В табл. 10.7. наведено зіставлення грошових надходжень та грошових видатків за наростаючим підсумком протягом усіх періодів життєвого циклу. Така форма розрахунків дає можливість визначити, в яких періодах накопичена сума грошових надходжень перевищує грошові видатки. Вона є досить ефективною для здійснення контролю за ефективністю використання ресурсів.

Таблиця 10.7.

У підсумку можна констатувати, що розрахунок грошових потоків протягом життєвого циклу продукції створює інформаційну базу для застосування методу DCF та оцінки доданої вартості.

Розглянемо тепер порядок калькулювання доходів і витрат протягом життєвого циклу продукції з використанням методу нарахування. Цей метод має практичну цінність з точки зору управління поведінкою менеджменту, відповідального за проект введення нового виду продукції. За використання методу розрахунку грошових потоків протягом життєвого циклу небезпека полягає в тому, що так званий „нетерплячий” менеджер, винагорода якого залежить від успішності проекту, може надто низько оцінити свої можливі доходи і відмовитися від впровадження продукту з позитивною ринковою вартістю. Це зумовлено переважно від’ємними грошовими потоками у попередній фазі та на початкових етапах виведення продукції на ринок. Інвестиції в нематеріальні активи, наприклад, в людський капітал, також можуть бути заниженими, оскільки вони вплинуть на збільшення чистих грошових потоків лише через певний період. Метод калькулювання доходів та витрат дозволяє уникнути зазначених недоліків. Окрім цього, за даного підходу всі платежі, які здійснюються протягом попередньої та після продажної стадій можна рознести на окремі періоди ринкового циклу.

Віднесення платежів, які були здійснені на попередньому етапі, на майбутні періоди ринкового циклу здійснюються, наприклад, з допомогою нарахування амортизації. Платежі післяпродажної стадії відносяться на витрати ринкового циклу на основі формування забезпечень наступних витрат і платежів. Для віднесення платежів, що здійснюються протягом попередньої та післяпродажної стадій до періодів, що відносяться до ринкового циклу необхідно визначитися з ключовими показниками. До таких показників можна віднести:

- число періодів ринкового циклу;

- обсяги реалізації у розрізі окремих періодів;

- прибуток, який планується отримати протягом окремих періодів, що відносяться до ринкового циклу;

- чисті грошові потоки, які планується отримати протягом окремих періодів, що відносяться до ринкового циклу.

Оскільки грошові потоки, що генеруються протягом попередньої та післяпродажної стадій, як правило, є негативними, за використання в якості ключових показників числа періодів ринкового циклу та обсягів реалізації виникає проблема від’ємного значення чистих грошових потоків у періоді виведення продукту на ринок. У результаті віднесення частини платежів з передньої та післяпродажної стадій на зазначений період погіршуються і без того невтішні результати діяльності за цей період. За використання як ключових показників прибутку чи cash-flow постає питання, наскільки періоди з від’ємними фінансовими результатами та чистими грошовими потоками можуть бути сумісними з ключовими показниками. Для уникнення цієї проблеми платежі попередньої та післяпродажної стадій необхідно відносити лише на періоди ринкового циклу, в яких заплановані позитивні фінансові результати (відповідно cash-flow).

Зміст вищезазначеної тези продемонструємо за допомогою умовного прикладу. Нехай чисті грошові потоки, які планується отримати протягом 4, 5 та 6 періодів використаємо як ключові показників для рознесення платежів попередньої та післяпродажної стадії на окремі періоди ринкової фази (табл. 3.6). Показник cash-flow третього періоду, як першого періоду ринкового циклу недоцільно використовувати для цілей розподілу платежів, оскільки він має від’ємне значення. Нарахування амортизації інвестицій в основні засоби здійснюється таким чином:

А = · 200000 = ∙ 200000 = 60026.

Аналогічним чином здійснюється нарахування інших платежів на окремі періоди ринкового циклу. Результати відповідних розрахунків наведені в табл. 3.8. З метою вирівнювання негативних результатів діяльності та від’ємних грошових потоків у третьому періоді від’ємний cash-flow цього періоду можна рознести на періоди з позитивними результатами.

Таблиця 10.8.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 52; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!