У рельєфоутворенні

Продукти вивітрювання і його роль

Основним продуктом процесів вивітрювання є так звані кори вивітрювання.

Корами вивітрювання називають всю сукупність продуктів фізичного, хімічного та органічного вивітрювання. Розрізняють рухомі та залишкові продукти вивітрювання. Рухомі продукти вивітрювання це ті, які перенесені водою, вітром або іншими агентами на певну відстань від місця руйнування породи, а залишкові, відповідно, залишилися на місці первинного залягання материнських порід.

Залишкові продукти вивітрювання – це один з важливих генетичних типів континентальних утворень і називаються елювієм (лат. “елювіо” – вимивати). Він складається з погано відсортованої суміші щебіню, жорстви, піску та глини і являє собою розпушену масу, яка за речовинним складом подібна до складу материнських порід, що її підстеляють. Елювій, в утворенні якого основна роль належала біохімічним агентам, і в складі якого присутня органічна речовина (гумус), називається ґрунтом.

Найсприятливішими умовами для формування потужної кори вивітрювання характеризуються ділянки з відносно вирівняним рельєфом поверхні материнських порід в областях з теплим вологим кліматом та великою кількістю органічної речовини. В межах молодих гірських районів, що характеризуються активними тектонічними рухами та активними процесами виносу зруйнованого матеріалу, за якими “не встигають” процеси вивітрювання, утворюються малопотужні кори вивітрювання, так як і в зонах з холодним і сухим кліматом.

Виділяють чотири стадії розвитку кори вивітрювання:

– переважання фізичного вивітрювання та накопичення продуктів грубого механічного руйнування;

– виносу в процесі гідролізу легкорозчинних компонентів (здебільшого вилуговування);

– утворення залишкових глин – каолінів та виносу з материнських порід кальцію, калію та магнію;

– утворення латеритів.

З розвитком кори вивітрювання у глибину утворюються чотири послідовних перехідних зони від свіжих незмінених корінних порід до продуктів повного хімічного вивітрювання (рис. 5.1):

1. Монолітна зона з прихованою тріщинуватістю (І), в межах якої породи не мають видимих ознак подрібнення, але вже зазнали руйнування зв’язків між мінералами, що їх складають.

2. Брилова зона (ІІ), головною ознакою якої є наявність тріщин вивітрювання, які сприяють розпаданню породи на окремі брили.

3. Зерниста або дрібноуламкова зона (ІІІ), в межах якої елювій складається з дрібних уламків або окремих мінеральних зерен.

4. Глиниста зона (IV), здебільшого складена вторинними мінералами з домішками дрібноуламкового матеріалу.

Рис.5.1. Схематичний розріз кори вивітрювання в різних

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 85; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!