КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
П р а в о природокористування
Поняття, суть, принципи права природокористування ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Розділ 4. П Р А В О Анотація. Розділ присвячений аналізу інституту природокористування. В н ь о м у визначається поняття п р а в а природокористування, співвідношення понять «використання природних ресурсів» і «користування природними ресурсами»; характеризуються принципи права природокористування; п о д а є т ь с я класифікація п р а в а природокористування та розмежовуються ознаки загального та спеціального природокористування; дається перелік прав та обов'язків природоко-ристувачів, підстав виникнення і припинення відносин природокористування. Ключові поняття: загальне природокористування; обов'язки приро-докористувачів; п р а в а природокористувачів; п р а в о природокористування; принципи п р а в а природокористування; спеціальне природокористування. Право природокористування — один із базових, традиційних інститутів екологічного права, який був предметом детального наукового аналізу в радянський період як щодо окремих природних об'єктів, так і в комплексі1. Сьогодні в його змісті з'явилися нові аспекти, що зумовлені змінами в політичній, економічній та правовій системах української держави. Це розширення кола суб'єктів природокористування, поява нових форм природокористування, зокрема орендної, реалізація принципу платності тощо. Право природокористування розрізняють в різних значеннях: — як об'єктивне право — тобто правовий інститут — сукупність правових норм, що регулюють відносини з приводу експлуатації, використання корисних властивостей природних об'єктів, порядку, умов надання, експлуатації та припинення викорис- 1 Право природопользования в СССР. — М., 1990; Башмаков Г. С. Право пользования недрами в СССР. — М., 1974; Колбасов О. С. Теоретические основы права пользования водами в СССР. — М., 1972; Крассов О. И. Право лесопользования в СССР. - М„ 1974. тання природних об'єктів. Він охоплює норми, що регулюють використання окремих, диференційованих природних об'єктів, правове регулювання яких теж встановлене окремими самостійними законодавчими актами і за своїм змістом має комплексний характер; — як суб'єктивне право — можливість, що належить конкретному природокористувачу і спрямована на задоволення різноманітних інтересів і використання різних властивостей довкілля — економічних, екологічних, оздоровчих, естетичних тощо; — як правовідносини — врегульовані нормами права суспільні відносини щодо використання корисних властивостей природних об'єктів, змістом яких є відповідні права та обов'язки приро-докористувачів. У процесі використання природних об'єктів у першу чергу задовольняються економічні, споживацькі інтереси суспільства. Разом з тим процес використання людиною природи обов'язково повинен враховувати екологічні вимоги охорони природи, здійснюватись економно, раціонально, не порушувати стану екологічної рівноваги. Відповідно, обов'язковою вимогою права природокористування є раціональний з екологічної точки зору характер природокористування, що в подальшому повинен бути закріплений в правових нормах, які регулюють процес природокористування. В еколого-правових нормативних актах України застосовується два терміни: «використання» (розділ 3 Закону України «Про тваринний світ» називається «Використання об'єктів тваринного світу») і «користування» (розділ 3 Водного кодексу України — «Водокористування»). Аналіз змісту відповідних норм показує, що поняття «використання» за змістом є ширшим, адже можна говорити про право використовувати землю на умовах права власності на неї, а також на умовах оренди. Правовий інститут і суб'єктивне право природокористування, яке є похідним від права власності, за змістом охоплює тільки правомочність володіння і користування. Тому для позначення передбаченої нормами права можливості суб'єкта експлуатувати природний об'єкт з метою вилучення з нього корисних властивостей слід застосовувати термін «право природокористування». Під використанням природних об'єктів слід розуміти їх експлуатацію як на праві власності, так і на праві користування («використання 70 Розділ 4 природних об'єктів на праві власності» і «використання природних об'єктів на праві користування»). Зважаючи на зміну в сучасних умовах правового регулювання відносин приналежності природних ресурсів і розширення кола суб'єктів права власності на природні ресурси, можливо зараз доцільним буде розширення змісту поняття і інституту природокористування, включаючи в нього правомочності по використанню природних ресурсів, які здійснюються суб'єктами, що володіють природними об'єктами на праві власності, і суб'єктами, яким природні об'єкти передані в користування. Здійснення природокористування базується на певних основоположних засадах, ідеях, які лежать в основі правового регулювання цього інституту — принципах права природокористування. До основних принципів права природокористування відносять наступні. — Принцип похідного характеру права природокористування від права власності, ^який означає, що право природокористування може виникнути лише за згоди власника природного об'єкта. При цьому власник має право встановити обсяг і межі здійснення права природокористування, а у випадках порушення екологічного законодавства, умов договору припинити право природокористування. — Принцип цільового використання природних об'єктів. Природний об'єкт надається в користування і повинен використовуватись лише у визначених цілях, що відображаються в рішеннях про надання їх у користування. Використання природного об'єкта не у відповідності з цільовим призначенням розглядається як правопорушення і є підставою для прийняття рішення про припинення права природокористування. Цей принцип є єдиним, він однаково відображений у земельному, водному, лісовому, надровому законодавстві. — Принцип комплексного природокористування означає реалізацію одночасного використання декількох видів природних об'єктів і їх ресурсів, які взаємопов'язані і розміщені на визначеній території. Одночасно цей принцип має свій галузевий зміст, зокрема у водному законодавстві комплексність використання вод полягає у збалансованому і оптимальному використанні водного об'єкта для різноманітних потреб населення, промисловос-
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 44; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |