Психологічні особливості переживання кризи підлітками

Віковою нормою для підлітка є емоційний рівень реагування на труд-

нощі життя. Тобто підлітки частіше використовують емоційні способи бо-

ротьби зі стресом, оскільки загострення емоційних властивостей особис-

тості є їх характерною ознакою. З’являються психологічні новоутворення,

притаманні саме підлітковому віку: розвиток рефлексії і, як результат цієї

рефлексії, – розвиток самосвідомості. При цьому, розвиток рефлексії не

обмежується тільки внутрішніми змінами самої особистості підлітка, а у

зв’язку із виникненням самосвідомості, для нього стає можливим і глибше

розуміння інших людей. У підлітків переважаючою реакцією на негативні

ситуації є реакція протесту, символічний відхід із екстремальних ситуацій

або спроби зробити конструктивний висновок з минулих невдач.

Важливе новоутворення, що виникає наприкінці підліткового віку, – са-

мовизначення (Л. Божович). Підліток починає усвідомлювати себе як член

суспільства і конкретизується у новій суспільно значущій позиції. Самовиз-

начення виникає наприкінці навчання в школі та може продовжуватись у ви-

щому навчальному закладі, особливо проявляється тоді, коли необхідно ви-

рішувати питання власного майбутнього. Самовизначення відрізняється від

прогнозування свого майбутнього життя, оскільки воно ґрунтується на вже

сформованих інтересах і прагненнях суб’єкта, що припускає врахування сво-

їх можливостей і зовнішніх обставин. Воно спирається на світогляд підлітка,

який ще формується, та пов’язане з вибором професії.

Проте справжнє самовизначення на цьому не завершується, воно як

системне новоутворення, пов’язане із формуванням внутрішньої позиції

дорослої людини, виникає значно пізніше і є завершальним етапом он-

тогенетичного розвитку особистості. Наприкінці підліткового періоду са-

мовизначення характеризується не тільки розумінням самого себе і своїх

можливостей і прагнень, але й розумінням свого місця у людському сус-

пільстві і свого призначення в житті.

У підлітка ще не сформований свій індивідуальний стиль подолання

впливів екстремальних ситуацій, набір стратегій містить запропоновані

навколишньою дійсністю засоби подолання. При цьому підліток поки ще

не віддає явної переваги жодному з них. Разом з тим, відзначається, що

пріоритетну тенденцію розвитку в старшому підлітковому віці отримують

моделі пошуку соціальної підтримки та стратегії агресивного поводжен-

ня. У силу свого віку старші підлітки знаходяться на деякій умовній межі

переходу, коли вектор поведінки може бути легко змінений у бік активної

адаптивної або неадаптивної поведінки, яка веде до формування певної

усталеної стратегії поведінки. Отже, підлітки потребують своєчасної зо-

внішньої підтримки, яка змінює їхні навколишні та особистісні ресурси,

сприяє прояву більш гнучких, соціально адаптивних форм поведінки

У більшості випадків дитина може впоратися із нетяжким стресом

за допомогою найближчого підтримуючого оточення. Наслідки довготри-

валої дії екстремальних умов на дітей також можуть проявитися з часом,

впливати у подальшому на їх доросле, сімейне життя. У разі відсутнос-

ті своєчасної психологічної допомоги дітям у подоланні наслідків впливу

травмуючих ситуацій спостерігається зниження їх соціальної адаптації,

загострення девіантних форм поведінки, підсилення станів депресії, роз-

виток психопатологічних розладів тощо.

3.2. Психопатологічні розлади у дітей,

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 67; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!