Машівського району, 2009 – 2011 рр.

ОХОРОНА ПРАЦІ

РОЗДІЛ 3

У підприємницькій діяльності найважливішим ресурсом є людина, без якого не можливе функціонування підприємства. Тому бережливе ставлення до людини, забезпечення їй нормальних і безпечних умов праці та відпочинку є пріоритетним в діяльності держави.

Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Положення про охорону здоров’я і життя громадян в процесі трудової діяльності визначені в Конституції України. Поряд з цим, законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю (КЗпП). До складових законодавчої бази також належать Закони України: „Про охорону здоров’я”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, „Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, „Про дорожній рух”, „Про пожежну безпеку”, „Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”, їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти – це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Основними принципами державної політики в галузі охорона праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю.

Стаття 13 Закону України „Про охорону праці” вимагає, щоб власник забезпечував функціонування системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві. З цією метою на підприємствах усіх форм власності розробляються відповідні положення. Служби охорони праці підприємств повинні систематично перевіряти ефективність функціонування СУОП.

СУОП – складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами сукупність взаємопов’язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу.

СУОП має орган управління, виконавчий орган, механізм і об’єкт управління, вхід, вихід, прямий і зворотний зв’язок.

Система є інформаційною (заходи вживаються на підставі збирання і аналізу інформації про стан охорони праці), а також вона одночасно може бути віднесена до системи типу «процес».

Орган управління СУОП є багаторівневим, бо до його складу відносяться службові особи усіх рангів управління підприємством: перший керівник, замісники керівника, головні спеціалісти (керівники окремих виробництв), керівники виробничих підрозділів (дільниць).

Виконавчий орган розробляє і впроваджує організаційно-технічні заходи з охорони праці відповідно до вимог нормативних актів. До його складу входять службові особи, а також служби, які безпосередньо здійснюють контроль і аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробляють заходи для підтримання цього стану на рівні нормативних вимог.

Об’єктом управління СУОП є стан охорони праці на робочих місцях у виробничих підрозділах, включаючи стан будівель, споруд, територій, устаткування та інших об’єктів виробничої сфери.

Щоб побудувати структуру СУОП підприємства потрібно визначити завдання та функції системи.

Серед основних найважливіших функцій СУОП на підприємстві потрібно виділити такі:

- організація і координація робіт в галузі охорони праці;

- планування і фінансування робіт з охорони праці;

- контроль за станом охорони праці;

- облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

- стимулювання роботи з охорони праці.

Порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці,

повинен забезпечувати виконання таких основних завдань:

- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

- забезпечення безпечності виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель та споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

- санітарно-побутове обслуговування працівників;

- професійний добір для працівників,які виконують роботи підвищеної небезпеки.

Отже, конкретизована структура СУОП підприємства зображена на рис. 4.1.

	Головний економіст

		Комісія з розслідування нещасних випадків, профзахворювань

	Керівники виробничих підрозділів

Рис. 3.1. Структура СУОП ТОВ „Чиста криниця”

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», функціонування СУОП реалізується через комплекс організаційних заходів, що передбачають:

1. Створення служби охорони праці і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних завдань з охорони праці і здійснюють організаційне, технічне, оперативне і методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів у рамках СУОП;

2. Встановлення функціональних зв’язків між структурними підрозділами і порядок їх взаємодії, розподіл обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Відображення обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників, і спеціалістів структурних підрозділів у відповідних положеннях про структурні підрозділи, в посадових положеннях, в посадових інструкціях за видами робіт;

3. Підготовку відповідних наказів, розпоряджень, вжиття оперативних заходів для забезпечення функціонування СУОП;

4. Визначення переліку державних, галузевих і міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, що поширюють свою чинність на господарську діяльність підприємства;

5. Організацію розробки і затвердження стандартів, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що чинні у межах підприємства і встановлюють правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників в підприємстві, а також формування в цілому правової та нормативно-методичної бази з охорони праці, що відповідає специфіці та умовам роботи підприємства;

6. Взаємодію з громадськими організаціями, уповноваженими представниками найманих працівників з питань охорони праці;

7. Здійснення зв’язків з медичними закладами для проведення медичних і наркологічних оглядів та лікувально-профілактичного обслуговування працівників.

Відповідно до існуючого законодавства про працю (Наказ ДНОП №15 від 26.01.2005р.) жоден працівник не може бути допущений до роботи, якщо він не пройшов підготовки з охорони праці.

Навчання з охорони праці проводять на всіх підприємствах і організаціях незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Загальне керівництво і організація навчання з охорони праці на підприємстві покладено на керівника підприємства, а в підрозділах - на керівників підрозділів.

Своєчасність навчання з безпеки праці контролює інженер з охорони праці або інженерно-технічний працівник, на якого покладені ці обов’язки.

Навчальні програми з безпеки праці повинні передбачати теоретичне та практичне навчання.Теоретична частина вивчається в обсязі не менше 10 годин, а під час підготовки і підвищення кваліфікації – не менше 8 годин.

Працівники, що виконують роботи з підвищеною небезпекою, проходять додаткове спеціальне навчання з безпеки праці. Перелік таких робіт та професій, а також порядок, форму,періодичність і тривалість навчання встановлюється нормативно-технічною документацією підприємства залежно від характеру, виду праці,специфіки виробництва тощо.

Навчання з охорони праці при підвищенні кваліфікації працівники агропромислового комплексу проходять на курсах підвищення кваліфікації, на курсах безпеки праці, а також на обласних та районних семінарах і в господарствах.

Посадові особи, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, до початку виконання своїх обов’язків, а також періодично, один раз на 3 роки, проходять навчання та перевірку з питань охорони праці в галузевих навчальних центрах або навчальних закладах, які отримали відповідний дозвіл на навчання з питань охорони праці.

Перевірка знань з питань охорони праці проводиться комісією підприємства. Формою перевірки знань є тестування, залік або іспит.

У господарстві обов'язково проводяться інструктажі з охорони праці:

1. Вступний інструктаж з особами, яких приймають на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи в даній професії або посаді, а також із студентами та учнями, які проходять виробничу практику, навчання чи виконують певні роботи, проводить головний спеціаліст галузі виробництва з обов’язковою участю інженера з охорони праці господарства. З головними спеціалістами вступний інструктаж проводить керівник підприємства з обов’язковою участю інженера з охорони праці.

2. Первинний інструктаж на робочому місці проводять з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, з іншими працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу. Інструктаж проводить керівник виробничої дільниці або керуючий робіт з кожним працівником індивідуально або з групою працівників, які виконують одну й ту ж роботу, за типовою програмою.

Через 6 місяців після первинного інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, стажу роботи працівники проходять повторний інструктаж за програмою інструктажу на робочому місці з реєстрацією у відповідному журналі.

3. Позаплановий інструктаж проводять:

- при введенні в дію нових або перероблених стандартів з охорони праці;

- при зміні технологічного процесу,зміні або модернізації обладнання, інструмента та матеріалів тощо;

- при порушенні вимог безпеки, які призвели або можуть призвести до травм, вибухів, пожежі, аварії;

- при вимогах органів нагляду;

- якщо перериви в роботі з підвищеною небезпекою становили 30 календарних днів, для решти - 60 днів.

4.Цільовий інструктаж проводять з працюючими, що виконують разові роботи, що не пов'язані з прямими обов'язками за спеціальністю.

Складовою частиною системи управління охороною праці в підприємстві є оперативний контроль. Він призначений для вирішення таких завдань:

- встановлення безперервного контролю за станом умов і безпеки праці;

- встановлення контролю за виконанням керівницьких рішень з питань охорони праці;

- суворе дотримання термінів проведення перевірок з питань охорони праці;

- залучення до контролю за станом охорони праці керівників, фахівців і представників трудового колективу через спеціально створені комісії.

Оперативний контроль вводиться з метою підвищення уваги керівників, спеціалістів та громадських організацій до питань охорони праці, екологічної безпеки, а також підвищення їхньої особистої відповідальності за забезпечення і підтримку здорових і безпечних умов праці на виробництві.

В підприємстві здійснюється 3-х ступеневий оперативний контроль за станом охорони праці. Для проведення оперативного контролю в структурних підрозділах створюються комісія. Разом з головою профспілкового комітету керівник підприємства очолює роботу комісії, яка в складі спеціаліста з охорони праці, начальника пожежно-сторожевої охорони, відповідних керівників галузей виробництва, енергетика, медичного працівника, відповідних керівників підрозділу та уповноваженої найманими працівниками особі з питань охорони праці не рідше одного разу в квартал по затвердженому графіку перевіряє стан охорони праці у кожному виробничому підрозділі чи службі. Склад комісії затверджується наказом.

Розглянемо 3-х ступеневий оперативний контроль. Перший ступінь здійснюється керівником дільниці і уповноваженим найманим працівником з охорони праці кожен день на початку зміни, а при необхідності (в випадку роботи з підвищеною небезпекою і ін.), протягом зміни.

Другий ступінь контролю проводиться головним спеціалістом галузі і інженером по охороні праці, не рідше двох разів у місяць. В склад комісії входять керівники відділків. Графік перевірки встановлюється головним спеціалістом галузі і погоджується із старшим суспільним інспектором по охороні праці, а потім видається керівником відділків.

Третій ступінь контролю проводиться комісією, очолює керівник господарства або його замісник, не рідше 1 разу в квартал (як правило, один раз в місяць). В комісію входять інженер по охороні праці, керівник галузей, а також залучені інспектори праці. Перевірка ведеться в присутності керівника і старшого суспільного інспектора по охороні праці перевіряючого підрозділу. Графік перевірки затверджується керівником підприємства і видається керівниками галузей та відділків. Комісія третього ступеня контролю може бути розділена на ряд підкомісій під керівництвом головних спеціалістів галузей.

Контроль організації навчання здійснюють управління, відділи, об’єднання. Тих, кого перевіряють, інформують про строки пробірки. Організацію навчання контролюють і оцінюють шляхом співставлення вимог одного стандарту з фактичним станом організації навчання. Результати перевірки оформляють актом, котрий підписують учасники перевірки і керівник господарства. Висновки перевірки розглядають на зборах колективу за участю зацікавлених осіб.

При складанні річного плану економічного і соціального розви­тку господарства в розділі охорона праці плануються номенклатурні міроприємства, які є загальним обов'язком для виконання по всьому підприємству. Номенклатура заходів з охорони праці визначає організаційно-технічні та санітарно-оздоровчі заходи, які здійснюють в плановому порядку з ціллю покращення умов праці, попередження нещасних випадків та захворювань. Вона також є основою для підготовки комплексного плану покращення умов, охорони праці та санітарно - оздоровчих заходів.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Кошти фонду охорони праці підприємства формуються за рахунок частини прибутку визначеного колективним договором, а з 2003 року згідно статті 19 ЗУ „Про охорону праці” від 21.11.02. фінансування здійснюється у розмірі не менше 0,5 % від реалізованої продукції. Страхові виплати в фонд соціального страхування становлять 0,2 % від фактично виплаченої заробітної плати. З них здійснюється виплата сум, що належить потерпілому працівникові за його непрацездатність та одноразової допомоги.

На підприємстві кошти вказаного фонду використовують тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Затрати на охорону праці ТОВ „Чиста криниця” наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Затрати на охорону праці у ТОВ „Чиста криниця”

Як свідчать дані таблиці 3.1, у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилось фінансування охорони праці у 2 рази. На номенклатурні заходи та на засоби індивідуального захисту виділено коштів у 1,5 рази більше, а на лікувально-профілактичні заходи фінансування збільшилось на 83,5%.

Отже, затрати на охорону праці у ТОВ „Чиста криниця” за період з 2009р. по 2011 р. збільшилися, що пов’язано з збільшенням чисельності працюючих.

Діючим законодавством по охороні праці передбача­ється щорічно на початку року розробляти заходи по подаль­шому покращенню умов праці. Раз на рік підприємство звітує про число пожежних, смертних випадків та причини травм. При аналізі травматизму використовують показники, які дозволяють оцінити його стан. Для того щоб охарактеризувати стан виробничого травматизму та захворювань у ТОВ „Чиста криниця” розглянемо таблицю 3.2.

Таблиця 3.2

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!