Запозичення як процес двох мовних систем, їх засоби відтворення українською мовою

РОЗДІЛ 2

У другому розділі “Запозичення як процес двох мовних систем, їх засоби відтворення українською мовою” розглядаємо актуальність іншомовних запозичень в українській лексиці, їх вплив на різні сфери життя, історію та причини проникнення запозичень з англійської мови в українську, а також їх вплив та використання в сучасному українському молодіжному жаргоні.

У сучасній українській мові вживають слова, запозичені з інших, неслов'янських мов. Вони вливалися до складу української мови з різних джерел. Цьому, зокрема, сприяли економічні, політичні та культурні взаємозв'язки українського народу, народів Заходу й Сходу, внаслідок чого українська мова перейняла велику кількість слів, підпорядкувала їх своїм законам фонетики й граматики, пристосувала до правил українського словотворення і семантичних систем.

2.1. Запозичення в сучасній українській лексиці

Лексичний склад української мови формувався і нагромаджувався протягом віків, удосконалюючись у всіх своїх компонентах. Лексика сучасної української мови неоднорідна за своїм походженням. Вона складається не тільки з українських слів, але й із слів, запозичених з інших мов. Іншомовні джерела збагачували українську мову на протязі всього процесу її історичного розвитку. Одні запозичення були зроблені ще у давнину, інші зовсім недавно. З приводу використання іншомовних слів висловлювалися визначні вчені, письменники, політичні діячі (О. Сумароков, В. Даль, В. Бєлінський, П. Житецький). Питанням запозичень в сучасній українській мові займаються Г. Вознюк, Н. Непийвода, О. Кочерга, А. Медведєва, Л. Козак, Р. Вовченко та інші.

Розвиток і стан мови значною мірою залежить від стану суспільства. Економічні, політичні, культурні контакти з іншими країнами, воєнні зіткнення накладають свій відбиток на розвиток мови. Лексичний склад мови постійно змінюється. Однією з зовнішних причин мовних змін є контактування мов. На думку А. Мартіне, мовні контакти – один із наймогутніших стимулів мовних змін [7, с. 83]. Контактування мов може зумовити: запозичення лексики і фразеології, засвоєння артикуляційних особливостей іншої мови, зміну наголосу, зміни у граматичній будові мови, зміни у словотворі [6, с. 188-190]. Нові слова проникають в українську мову (усну та писемну) в результаті зв’язків українського народу з іншими народами безпосередньо або опосередковано, через якусь третю мову. Використання іншомовних слів у сучасному житті абсолютно закономірно і пов’язано з прогресом. Але не всяке запозичення іншомовних слів зрозуміло, особливо для масового сприйняття. Не ясними інколи бувають слова політичні, економічні, вузькопрофесійні, які належать до активного використання.

В останні роки у сучасному мовленні найбільш поширеними є запозичення:

1) політичні: президент, прем’єр, прем’єр-міністр, спікер, губернатор, чиновник, радник, депутат, євродепутат, олігарх, парламент, департамент, офіс, регіон, балотуватися, інаугурація, імпічмент, рейтинг, референдум, електорат, плюралісти, коаліція, піар, імідж;

2) правові: легітимний, федеральний, екстрадиція, сепаратист;

3) економічні: бізнес, бренд, дефолт, дилер, інвестиція, інфляція, ліцензія, ваучер, приватизація, фірма, холдинг, емісія, маржинальний;

4) релігійні: хамас, таліби, ваххабіти;

5) технічні: інтернет;

6) психологічні: менталітет, пси-фактор, тінейджер та інші.

Запозичення контактують з самими різними областями людської діяльності. Деякі нові запозичення не засвоєні ще в повній мірі мовною свідомістю і не занесені у словники української мови, але вже використовуються у мові. Тому треба звертатися і до словників мов-донорів. Вихідне слово може бути багатозначним, тому слід розуміти про яку сферу людської діяльності, який функціональний стиль і т.п. йде мова.

Виникло багато різних професій, які мають назви іншомовного походження. Наприклад: мерчендайзер, супервайзер, логістик, маркетолог, маркетолок-координатор, менеджер, оператор ПК, секретар-референт, WEB-дизайнер, ріелтор, офіс-менеджер, бренд-менеджер, дизайнер-візуалізатор, хостес та інші.

Таким чином, ми бачимо, що в останні роки зроблені запозичення з різних сфер людської діяльності, і це було обумовлено змінами суспільно-політичних умов, актуалізація певних реалій, для яких в українській мові або не було адекватних позначень, або існуючі позначення за тими або іншими причинами не влаштовували носіїв мови. Зміни суспільно-політичного, державного й економічного устрою України, зміна переважної форми власності, науково-технічний прогрес, - всі ці події й процеси продовжуються і, незалежно від свого позитивного чи негативного значення, для українського суспільства, продовжують бути причиною запозичення нових слів.

Сьогодні можна назвати такі найбільш актуальні причини іншомовних запозичень і виникнення нових слів:

1) вони виникають як найменування нової реалії, нового предмета, нового поняття, що з’явилося у суспільстві (бренд, піар, хостес, супервайзер);

2) нові слова, що означають явища, які й раніше були присутні в житті суспільства, але вони не мали відповідного позначення (мафія, рекет);

3) нове слово є більш підходящим для позначенням того, що раніше називалося за допомогою словосполучення (рейтинг – положення фірми, політичного діяча, імідж - свій образ, який утворює політик, актор, тележурналіст);

4) нові слова виникають у результаті необхідності підкреслити часткову зміну соціальної ролі предмета у змінному соціумі (офіс – контора, службове приміщення);

5) запозичення нових слів обумовлено впливом іншомовної культури, диктується модою на іншомовні слова (піар, шопінг, уікенд, хеппі-енд, офшор, бутік) [11, с. 70-73].

Мова надзвичайно чутлива до різних соціальних змін. Це своєрідний барометр, що визначає стан погоди в державі. Тому важливо точне і коректне використання іншомовних слів, а також і правильне введення таких слів у текст. Використання запозичень повинно бути виправдане.

Запозичення нових слів – це активний процес, і ніяке дослідження в цій області не може закрити цю тему, поки існують різні мовні культури і відбувається спілкування між ними.

2.2.Історія та причини проникнення англіцизмів в українську мову

Слова іншомовного походження - невід’ємна частина української лексики. Їх запозичення тісно пов’язане з історією нашого народу, що на різних етапах формування та розвитку власної державності вступав у багатоманітні політичні, соціально-економічні та культурні відносини з іншими народами світу і, таким чином, збагачував та змінював свою мову. Лексичні запозичення з англійської мови в українську проникли пізніше, ніж з французької чи німецької, головним чином у ХІХ та ХХ ст.; засвоювалися вони в основному через російську мову [13, c. 140].

Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов’язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. У ХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торгівлі в російській лексиці з’являються чи не найперші іншомовні слова, зокрема, англійського походження. Запозичені слова вступали разом з новими товарами та поняттями. Саме в цей період було закладено початок професійного вивчення англійської мови з науковою та практичною метою.

Другий період активного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українську мову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігається активізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагачення лексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі, наук. Останні представлені математикою, морськими та загальноінженерними науками.

Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах – 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів необхідно відзначити англофільну спрямованість Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства.

Основними причинами зростаючого престижу англійської мови в імперській Росії є:

- закріплення та підвищення престижу Англії на світовій арені;

- послаблення впливу французької мови через війну з Францією в 1812 р., що звільнило деякий простір для англійських запозичень;

- формування в суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;

- створення протягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, що полегшували запозичення англійських слів;

- збільшення англійської літератури, що сприяло виходу англійської мови із замкнутого кола верхівки до широких верств суспільства.

Два наступних етапи впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. – 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film – фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service – сервіс; foxtrot – фокстрот; sweater – светр.

Після 1925 року англійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці роки в мову прийшли англійські слова: combine – комбайн, container – контейнер; tanker – танкер; trolley-bus – тролейбус; demping – демпінг; cocktail – коктейль; detektor – детектор; televisor – телевізор; teletype – телетайп та інші [4, c. 96-101].

Кінець ХХ століття – переломний момент історії української мови, який характеризується двома процесами:

1) розширення сфер вживання української мови у зв’язку з набуттям нею реального статусу державної;

2) збільшення питомої ваги іншомовних елементів в активній лексиці, причиною якого є посилення взаємодії з країнами Заходу.

Особливе місце у складі української лексики посідають запозичення з англійської мови, їхня кількість сьогодні зростає дуже швидко. Такий процес зумовлений політичними та соціально-економічними факторами і провідною роллю спочатку Великобританії, а потім США на міжнародній арені після Другої Світової війни. На сучасному етапі англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще 50 років. Це, насамперед, мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Internet, багатьох газет і журналів. Тому не можна ігнорувати її вплив на інші національні мови. Існування СРСР стримувало наплив англійських елементів, але за останнє десятиріччя ситуація змінилась. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього за кілька років до складу активної лексики української мови увійшли слова англійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного та суспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близьким значенням. Це знаходить свій вияв у всіх сферах життя, зокрема:

1) в економічній та соцільно-політичній сферах загального вжитку набули слова, що позначають різноманітні явища нової для України соціально-економічної формації, на побудову якої зорієнтоване наше суспільство: менеджмент, бізнес, бізнесмен, траст, прайс, ділер, маклер, імпічмент;

2) до запозичень у сфері комп’ютерних технологій належать такі слова, як інтернет, драйвер, веб-сторінка, хакер, ноутбук, монітор, чат, файл, кіберпростір. Це дуже важлива частина запозичень, бо має інтернаціональний характер і відбиває наслідки процесів глобалізації та комп’ютерізації України;

3) у сфері побуту такі слова найчастіше позначають передові технології, що ввійшли у повсякденне життя: відеоплейєр, сі-ді-плейєр, міксер, тостер, маркер, пейджер. Останнім часом з’явилося багато слів на позначення різних елементів одягу, які можуть іноді паралельно вживатися з уже існуючими назвами або ж відбивати нові досягнення у сфері моди: боді, ті-шот, гріндерси, топ, трентч, кардіган тощо;

4) у культурній сфері спостерігаємо особливо багато запозичень у зв’язку з великою популярністю масової культури західних країн. До них належать такі слова, як шоу-бізнес, промоушн, рімейк, ремікс, кліп-мейкер, постер, фан-клуб, сингл, саунд-трек тощо. Дуже сильного впливу зазнала молодіжна культура. В активному словнику підлітків нараховується велика кількість іншомовних слів, що позначають різноманітні течії та стилі сучасної музики, нові явища молодіжної моди: хіп-хоп, скінхед, панк, байкер, скаут, реп, рейв, боді-арт, пірсінг та ін.;

5) спортивна сфера: орієнтація на здоровий спосіб життя, дуже популярна в західних країнах, вплинула і на наше суспільне життя. Досить звичними явищами стали заняття шейпінгом, бодібілдінгом, відвідування фітнес-клубів тощо.

Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об’єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену – мови [15, c. 24-26].

Не однією лише кількістю питомих слів визначається національна самобутність мови, запорука її успішного функціонування у певному соціально-етнічному просторі. Національна своєрідність мови формується всіма (фонетичними, лексичними, фразеологічними, словотвірними, морфологічними, синтаксичними, просодичними) її рівневими складниками, які органічно об’єднані в функціональну систему, взаємозв’язані в цій системі і всією своєю комунікативно організованою цілісністю служать засобом спілкування та одним із визначальних факторів духовності народу. Саме у специфіці комунікативної організації цієї функціональної системи, як і в самій природній (матеріальній) якості рівневих одиниць, і виявляється самобутність мови, її стійкість як категорії національного рівня.

2.3. Англійські запозичення в українському молодіжному жаргоні

Виникнення жаргону з використанням англомовних запозичень є результатом не стільки експансії самої англійської мови (покращення і збільшення вивчення іноземної мови в школі, поширення літератури англійською мовою, інтенсифікація міжнародних зв’язків), скільки популяризацію західного способу життя, бажання молодих людей бути схожими на героїв популярних кінофільмів, телепередач, а звідси – часто спостерігається механічне перенесення англійських лексем на український ґрунт.

Запозичення з англійської мови в молодіжний жаргон вже має свою «історію», вони відзначені «хвилеподібністю»: 60-ті роки, хвиля 70-80-х, кінець 90-х років. Якщо на ранньому етапі цього процесу можна було говорити про англомовні елементи в жаргоні певної групи молоді (яка безпосередньо контактувала з іноземцями, частіше мешканці великих міст), то сьогодні ареал поширення таких лексем значно збільшився.

Російська дослідниця Борисова-Лукашенець Є. Г. пропонує розрізняти англомовний жаргон як засіб спілкування замкнутої групи носіїв та жаргонізоване мовлення широких груп молоді з використанням англіцизмів.

У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають на перефирії (мовець розуміє їх значення, але сам майже не використовує). При невимушеному спілкуванні вживання англіцизму служить певним контрастом, оригінальною лексемою з підвищеною експресивністю на фоні розмовної стилістично зниженої лексики. У ході проведеного соціолінгвістичного дослідження серед молоді з’ясувалося, що до найуживаніших слів належать іменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники: драйвовий, о’кейний, суперний та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать, покет, спектра) респонденти легко віднаходили українські відповідники, але зазначали, що їх вживання є епізодичним, час від часу.

Процес запозичення англіцизму в жаргон має дещо специфічний характер, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, жаргон запозичує лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного жаргону, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови.

Потрапляючи в іншу мову, запозиченя проходять процес фонетичної, граматичної, морфологічної адаптації до системи мови-рецепієнта. У системі жаргону такий процес відбувається з орієнтацією на усну, звукову форму слова, а не на його графічне оформлення. Так, лише невелика кількість жаргонізмів відображає фонетичну систему відповідних англійських лексем: крейзи “ненормальний” ненормальний - crazy [´kreizi], паті “вечірка” – party [´pa:ti] і т.д., більшість же відображає швидше звукову форму англізицмів: мен “чоловік” – man [´mæn], супер “відмінний” – super [´sju:pә] та інші. За значенням усі жаргонізми можна поділити на кілька тематичних груп:

лексеми на позначення предметів одягу, взуття, різних побутових речей: шузи (ботинки), буци (туфлі), найки (кросівки фірми “Найк”).

Назви людей з диференціацією:

1) за віком та статтю: бой, гай (хлопець), герла (дівчина);

2) за родинними зв’язками: олди (батьки), френди (друзі);

3) за професією: сек’юріті (охоронець), ді-джей (ведучий дискотеки);

4) за національною та расовою приналежністю: нігер (негр), айзер (азербайджанець), раша (росіянин);

5) видовищні заходи, концерти: сейшн, денс, паті, диско.

Багато подібних лексем є і серед оціночних прикметників: файний (файновий) – гарний, хітовий – популярний, даун – розумово відсталий, крейзовий – безглуздий, ненормальний. Такі запозичення часто вступають у систему словозмін, будуючи нові лексеми за моделлю українських прикметників і прислівників: о’кей – о’кейно (нормальний – нормально), супер – суперний (відмінно – відмінний). Поширеним є і словотвір “іменник-прикметник”: олди-олдовий (батьки – старий, досвідчений) та “іменник-дієслово”: голівуд – голівудити (місце відпочинку – відпочивати).

Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови [15, c. 15-17].

Висновок до розділу 2

Лексичний склад української мови накопичувався протягом багатьох століть, і цей процес продовжуватиметься й далі, аджемова – це гнучка система, яка постійно змінюється, оновлюється та самоочищується. Таким чином можна зробити висновок, що запозичення мають здатність проникати в мову завдяки міжмовним контактам, зокрема через жаргон. Молодь будь-якої національності має властивість до пізнання всього нового та цікавого, зокрема новими словами, які входять в моду завдяки їх вживання та пристосування в українську мову. Найчастіше в українській мовній системі зустрічаються слова англійського походження, адже вона посідає чи не перше місце серед найпоширеніших мов світу. Не можливо не згадати той факт, що на українському телебаченні найчастіше транслюються саме американські та англійські фільми, що не може не позначитися на вживанні іншомовних англійських слів в українській мові. Це безперечно впливає на молодіжний жаргон, який постійно поповнюється новими запозиченими словами та словосполученнями. Тому українська мова значно змінилася з часів виникнення масмедіа. Вона, звичайно, як і всі інші мови має свою цікаву історію, яка варта глибшого та детальнішого дослідження.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 163; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!