Магнітні провідності повітряних проміжків та методи їх розрахунку

По

Під час розрахунку магнітних кіл досить часто використовують таку величину як магнітна провідність. Для формулювання означення магнітної провідності використаємо довільну об'ємну фігуру М (рис. 2.1) обмежену трьома поверхнями А₁, А₂, А₃, всередині якої відсутні струми (rot H=0). Нехай А₁ є еквіпотенціальною поверхнею з магнітним потенціалом j₁, А₂ - еквіпотенціальною поверхнею з магнітним потенціалом j₂, А₃ - поверхня вектора магнітної індукції . Між поверхнями А₁, А₂ проходить магнітний потік

, Вб, (2.1)

який не перетинає бокової поверхні А₃, а різниця магнітних потенціалів між поверхнями А₁ і А₂

, (2.2)

де - вектор індукції в будь-якій точці поверхні А₁, Тл;

S – площа поверхні А₁, м²; l – довільна лінія, що проходить всередині фігури М, кінці якої знаходяться на поверхнях А₁ і А₂; - вектор напруженості магнітного поля, А/м.

За означенням магнітна провідність між двома еквіпотенціальними поверхнями А₁ і А₂ фігури М визначається як відношення результуючого потоку Ф, спільного для поверхонь А₁ і А₂, до різниці магнітних потенціалів U_м між цими поверхнями

, Гн. (2.3)

Величину, обернену до магнітної провідності повітряного проміжку, називають магнітним опором

, Гн^-1. (2.4)

Отже, для експериментального визначення магнітної провідності повітряного проміжку необхідно виміряти магнітний потік полюса і різницю магнітних потенціалів між цими полюсами. Магнітний потік електромагніта при складній просторовій картині поля між полюсами можна визначити шляхом розв'язування рівнянь поля відомими або наближеними методами.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!