Види зносу та методи нарахуваня аморитзації основних засобів

Тн- нормативний термін експлуатації.

(таблиця 2,3,1)

Аналіз технічного стану основних фондів

Моральне зношування – це знос основних засобів внаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних фондів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є б'єктом амортизації.

Строк корисної експлуатації основних засобів – це період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Строк корисної експлуатації визначає само підприємство з урахуванням наступних чинників:

1. очікувальної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

2. очікуваного фізичного зносу;

3. очікуваного морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

4. правових або аналогічних обмежень одо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою або законодавством, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Оскільки строк корисної експлуатації визначають, виходячи з користі об'єкта основних засобів для конкретного підприємства, він може бути коротший за нормативний (технічний, економічний) строк експлуатації.

Строк користного використання може змінюватися:

·у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

·у разі капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни строку корисного використання об'єкта впливають на величину амортизації об'єкта в поточному та майбутньому періодах, а накопичена амортизація за попередній період не коригується.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Можна виділити наступні основні вимоги до амортизації основних засобів:

·вартість об'єкту, що амортизується, повинна списуватись систематично протягом строку корисної служби;

·метод амортизації, який використовується, повинен відображати процес споживання підприємством економічних вигід, що одержуються від об'єкта;

·амортизаційні відрахування за кожний період часу повинні визнаватись як дохід, крім випадків, коли вони включаються до балансової вартості іншого активу.

1. Прямолінійний метод

Прямолінійний метод амортизації за ПБО-7 полягає у тому, що «річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.”

Порядок нарахування амортизації при застосування прямолінійного методу можна подати у вигляді двох простих формул:

Річна сума амортизації визначається так

А=Са /Т

де А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Са - амортизуюча вартість об’єкту, грн.;

Т – очікуваний період корисного використання об’єкту.

Місячна сума амортизації

В=А/12

де В- місячна сума амортизації, грн.;

А- річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об’єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об’єкта;

сума зносу накопичується рівномірно;

залишкова вартість об’єкта основних засобів рівномірно зменшується до рівня ліквідаційної вартості.

Недоліком такого методу є те що при його використанні не враховується моральний знос, а також він не дає реальної оцінки виробничої потужності основних засобів в різні роки експлуатації.

Практика показує, що знос машин збільшується в перші роки експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а останні роки експлуатації знос машин знову збільшується. Що стосується морального зносу машин, то також не рівномірний.

Застосування цього методу не завжди відображає повне перенесення вартості основних засобів не створену продукцію, в результаті чого створюється недоамортизована частина вартості основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

2. Метод зменшення залишкової вартості

Суть даного методу полягає в визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з залишкової вартості такого об’єкту на початок звітного року чи з початкової вартості по введених на протязі року об’єктам. Річна сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

За ПБО-7 це метод, „за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.”

А=Со *Н

де А –річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Со -залишкова вартість об’єкта основних засобів, грн.;

-річна норма амортизації, частин.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за наступною формулою

де На -річна норма амортизації (в частинах);

п -термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

Сл -ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

Сп - початкова (залишкова) вартість об’єкта основних засобів, грн..

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів. В протилежному випадку об’єкт основних засобів буде повністю „замортизований” на протязі року.

Відзначимо, що у відповідності до П(З)БО 7 базою для нарахування амортизації при використанні даного методу є залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації.

Тому, починаючи з дати введення в експлуатацію об'єкта основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений цей об'єкт, базою для нарахування амортизації буде первісна вартість такого об'єкта. Іншими словами, якщо об'єкт основних засобів були введений в експлуатацію в липні, то з серпня по грудень (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об'єкта на норму амортизації. З січня наступного звітного року сума амортизації такого об'єкта основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об'єкта на норму амортизації.

Даний метод нарахування амортизації базується на припущенні, що амортизація починає нараховуватися з початку звітного року, хоча практично це буває далеко не завжди. Тому у всіх випадках, коли амортизація

нараховується не з початку звітного року, залишкова вартість наприкінці запланованого строку експлуатації не досягає ліквідаційної вартості. У зв'язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації й доамортизувати частину вартості, що залишилася, або ж вважати залишкову вартість об'єкта ліквідаційною вартістю.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

Норма амортизації в цьому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при використанні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвійна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом прямолінійного списання. При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна представити як:

На=А/Са

де А – річна сума амортизационних відрахувань за рік, грн.;

Са - вартість об'єкта, що амортизується, грн.

Перетворивши дану формулу, одержимо норму амортизації для методу, що розглядається:

На=2*(А/Са)=2*(Са/Т)/Са=2/Т

Даний метод нарахування амортизації не припускає обов'язкової „наявності” ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів. При цьому дотримується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкта в кінці експлуатаційного періоду була не менша його ліквідаційної вартості.

Підприємством придбаний об'єкт основних засобів. Первісна вартість такого об'єкта - 30000 грн. Строк корисного використання - 6 років. Очікується, що цей об'єкт буде мати ліквідаційну вартість 1200 грн.Норма амортизації складе 0,33 (2:6 років), або 33 % річних.

Розрахунок амортизації представлений у табл. 2,3,2

(Таблиця 2,3,2)

При застосуванні цього методу місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

(Таблиця 2,3,3)

Розрахунок амортизації основних засобів на ТОВ «Богородчанський молокозавод»

4. Кумулятивний метод

Річна сума амортизації в цьому методі визначається як добуток амортизуючої вартості й кумулятивного коефіцієнта:

А=(Сп-Сл)Кк

де Кк — кумулятивний коефіцієнт;

Сп — первісна вартість;

Сл — ліквідаційна вартість.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилась до кінця строку корисного використання об'єкта, на суму чисел років корисного використання цього об'єкта.

Кумулятивний коефіцієнт можна розрахувати по формулі:

Кк=Кл/Сл

де Кл - кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів;

Сл — сума чисел років корисного використання об’єкта основних засобів.

Сума чисел років — це результат сумувування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

Якщо строк експлуатації об'єкта досить довгий, суму чисел років визначають по формулі кумулятивного числа:

((N+1)*N/2

де N — строк корисного використання об'єкта основних засобів, роки.

Визначення суми амортизації методом зменшення залишкової вартості та кумулятивним методом є найбільш прогресивними з точка зору методології бухгалтерського обліку наведена нижче:

у перші роки, коли інтенсивність використання об’єкту максимальна, амортизується більша частина його вартості;

у перші роки накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизується;

забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт об'єктів, що амортизуються, що приходиться на останні роки експлуатації без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума нарахування амортизації в ці роки зменшується.

5. Виробничий метод

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарної кількості виробленої продукції об'єктом за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виробленої продукції, відпрацьованих годинах, кілометрах пробігу та ін.).

Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється співвідношенням амортизуючої вартості об'єкта основних засобів і плануючого обсягу продукції (робіт, послуг) за весь строк корисного використання такого об'єкта основних засобів. Як ми вже відзначали, вартістю об'єкта основних засобів, що амортизується, є первісна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Таким чином, норму амортизації за цей методі можна розрахувати за формулою:

На=(Сп-Сл)/Оп

де На — норма амортизації, частка;

Сп — первісна вартість об'єкта основних засобів, грн.;

Сл — ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів, грн.;

Оп — розрахунковий обсяг діяльності (виробництва), одиниці.

Розглянемо застосування виробничого методу нарахування амортизації на прикладах.

Зверніть увагу, що на відміну від вищенаведених методів амортизації, при яких визначалася річна сума амортизації, виробничий метод припускає визначення місячної суми амортизації.

Відзначимо, також що при використанні даного методу сума амортизації, що визнається витратами звітного періоду, і балансова вартість об'єкта при використанні даного методу змінюються в порівнянні з попереднім періодом прямопропорційно обсягу виготовленої продукції (робіт, послуг).

Характеристика методу. В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий дохід від експлуатації відповідного матеріального активу в кожному звітному періоді пов'язаний з випуском одиниць продукції, виробленої з його участю в цих звітних періодах. Існує думка, що на такий вид устаткування, як верстат, амортизація повинна нараховуватися в облікових цілях пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції в кожному звітному періоді (на основі первинно визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно часу з початку експлуатації (як передбачає прямолінійний метод). При цьому стверджується, що більшість виробничих активів беруть участь у створенні доходу (і відповідно зношуються) тільки тоді, коли вони використовуються у виробництві, а не просто з часом.

Метод нарахування зношування пропорційно випуску продукції теж дуже простий, раціональний і систематичний. Його найкраще використовувати в тому випадку, коли можна визначити фактичний обсяг виробленої продукції активом, на який нараховується зношування. Використання також доцільне, коли економічна вигода того чи іншого необоротното активу зменшується у зв'язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв'язку з впливом часу на нього. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, що визнається витратами поточного

періоду, отриманим доходам, у випадку якщо використання відповідного необоротного активу неоднаково в різні періоди. Однак, незважаючи на всі плюси, цей метод у за кордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції,

виробленої з використанням того або іншого необоротного активу.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється наступними записами на рахунках бухгалтерського обліку

(таблиця 2.3,4)

Типові проводки з нарахування амортизації

2.2 Організація обліку надходження та вибуття основних засобів

Поступлення основних засобів на підприємство оформляється первинними документами, що визначені Наказом Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку” №352 від 29.12.1995р.

Надходження основних засобів на підприємство оформляється:

· актом прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1)

· актом здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів (ф. ОЗ-2)

· актом встановлення, пуску та демонтажу будівельної машини (ф. ОЗ-5)

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф.ОЗ1) (дод. 4) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих обєктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству. Він оформляється комісією в одному примірнику в момент поступлення чи вибуття основних засобів. Після цього, акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1) з даного технічного документу передається в бухгалтерію, підписується керівником та головним бухгалтером.

Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів (ф. ОЗ-2) підписується відповідним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів та передається в бухгалтерію. В технічну документацію обєкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику обєкта, що повязані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією. Документ складається в двох примірниквх: один передається організації, що здійснює ремонт; інший – в бухгалтерію.

В бухгалтерії на кожен обєкт основних засобів відкривається інвентарна карта обліку засобів(ф. ОЗ-6) (дод. 5)на підставі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1), технічної та іншої документації. В інвентарній картці записується тільки основні якісні та кількісні характеристики основного засобу (назву підприємства, місце знаходження, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, первісну вартість, норму амортизаційних відрахувань, рік випуску, суму зносу, дату введення в експлуатацію, номер техпаспорту тощо). Всі зміни, що відбуваються з основними засобами, обовязково реєструються в інвентарній картці.

Для реєстрації інвентарних карток використовують опис інвентарних корток обліку основних засобів (ф. ОЗ-7), записи в якому ведуться в розрізі класифіуаційних груп (видів) основних засобів.

Для пообєктивного обліку основних засобів за місцями їх знаходження матеріально-відповідальна особа веде інвентарний списокосновних засобів (ф. ОЗ-9). Дані цього інвентарного списку повинні відповідати даним інвентарних карток, які ведуться в бухгалтерії.

Облік надходження основних засобів

При надходженні основні зособи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), втрачених для придбання (створення) необоротних активів. Одиницею обліку основних засобів є обєкт основних засобів.

Згідно П(С)БО 7 „Основні засоби”, первісна вартість обєкта основних засобів складається з таких витрат:

· суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в звязку з придбанням (отриманням) прав на обєкт основних засобів;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у звязку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

· витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

· витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

· інші витрати безпросередньо повязані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість обєктів основних засобів, зобовязання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї муми пропорційно до спаведливої вартості окремого обєкту основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість обєкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний обєкт, дорівнює залишковій вартості переданого обєкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого обєкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю обєкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний обєкт, є справедлива вартість переданого обєкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Основні засоби відображаються по дебету рах. 10 в момент їх надходженняна підприємство, але лише у випадку, якщо обєкт основний засіб:

· не потребує монтажу;

· вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство.

Основні засоби можуть надходити на підприємство як внески засновників до статутного фонду або безоплатно від інших підприємств. При цьому надходження основних засобів оформляється наступними бухгалтерськими

проводками.

(таблиця 2.2,1).

Бухгалтерські проводки з обліку основних засобів

Бугалтерські проводки, що використовуються при придбанні підприємством у постачальників основних засобів за плату показані у табличці 2,2,2

(таблиці 2.2.2)

Бухгалтерські проводки у обліку основних засобів

Об'єкт основних засобів може бути придбаний в результаті обміну на інший неподібний об'єкт основних засобів або інший актив. Собівартість такого активу оцінюється за справедливою вартістю отриманого активу, що дорівнює справедливій вартості переданого активу з поправкою на будь-яку суму грошей або грошвоих еквівалентів, що була передана. При цьому складаються наступні бухгалтерські проводки на придбаний в результаті обміну на інший неподібний об'єкт основних засобів або інший актив.

(таблиця 2,2,3)

Бухгалтерські проводки у обліку основних засобів

Крім того, основний засіб може бути обміняний на подібний об'єкт, який використовується при виробництві такої ж продукції та має таку ж справедливу вартість.

Вибуття основних засобів з підприємства оформляється актом на списання основних засобів (ф. № 03-3),(дод.6) у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати, пов'язані з вибуттям (реалізацією, ліквідацією), а також сума одержаного доходу. На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку.

Основні засоби списуються з балансу підприємства у разі їх вибуття або коли активи перестають відповідати критеріям визнання активу.

У разі, коли об'єкт основних засобів вибуває з експлуатації та зберігається для продажу, його відображають у балансі в складі оборотних активів за нижчою з двох оцінок – за балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

Фінансовий результат від списання основних засобів розраховують як різницю між балансовою вартістю об'єкта та очікуваною чистою сумою надходжень від його продажу або ліквідації.

Прибуток або збиток від вибуття основних засобів була надзвичайна подія (аварія, пожежа тощо), відповідну суму прибутку або збитку

відображають як фінансовий результат від надзвичайних подій.

Реалізація, ліквідація, безоплатна передача та передача основних засобів як внесок до статутного фонду іншого підприємства оформляється бухгалтерськими проводками, відображеними у таблиці 2,2.4

(таблиці 2,2.4)

Бухгалтерські проводки з обліку основних засобів

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
	Відображено дохід від реалізації основних засобів	31 "Рахунки в банках" або 37 "Розрахунки з різними дебіторами"	742 "Дохід від реалізації необоротних активів"
	Списано знос реалізованих основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
	Відображено залишкову вартість реалізовани основних засобів	972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"	10 "Основні засоби"
	Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів	972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"	31 "Рахунки в банках" або 37 "Розрахунки з різними дебіторами"
	Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ (у випадку реалізації виробничих основних засобів)	742 "Дохід від реалізації необоротних активів"	64 "Розрахунки за податками і платежами"
	Відображенофінансовий результат від реалізації основних засобів	972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"	793 "Результат від звичайної діяльності
Ліквідація основних засобів
	Списано знос ліквідованих основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
	Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів	976 "Списання необоротних активів"	10 "Основні засоби"
	Відображено витрати, пов'язані з ліквідацією основних засобів	976 "Списання необоротних активів"	66 "Розрахунки з оплати праці та інші розрахунки"
	Відображенодоходи від ліквідації основних засобів	20 "Виробничі запаси"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
	Відображеносуму податкових зобов'язань з ПДВ	976 "Списання необоротних активів"	64 "Розрахунки за податками і платежами"
	Відображено фінансовий результат від ліквідації основних засобів	976 "Списання необоротних активів" 793 "Результат іншої звичайної діяльності"	793 "Результат іншої звичайної діяльності" 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
Безоплатна передача основних засобів
	Списано знос переданих основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
	Відображено залишкову вартість переданих основних засобів	976 "Списання необоротних активів"	10 "Основні засоби"
	Відображено суму податкових зобов'язань	976 "Списання необоротних активів"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
Безоплатна передача основних засобів
	Відображено знос переданих основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
	Відображено залишкову вартість переданих основних засобів	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	10 "Основні засоби"
	Відображено різницю між залишковою вартістю переданих основних засобів і справедливою вартістю.	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 90; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!