КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розділ 2. Недоговірні зобов'язання
Список рекомендованої літератури 1. Погуляєв СЮ. Передача технології як вклад в просте товариство: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. - X., 2002. - 19 с. 2. Совместная деятельность. Договор простого товарищества: Правовое регулирование. Бухгалтерский учет. Налогообложение. -М.:ПРИОР, 1997.-75 с. 3. Матанцев И.В., Котляревская Д.И. Особенности внесення вкладов участниками договора простого товарищества: Договора о совместной деятельности // Ученьїе записки. - Вьіп. 5. - Тюмень: Изд-во Тюмен. гос. ун-та, 2003. - С. 201-204. 4. Щукина Е.М. Юридическая природа договора простого товарищества // Вестн. Моск. ун-та им. М.В. Ломоносова. - 2003. - № 2: Право. - С. 49-62.
РОЗДІЛ 2. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ГЛАВА 24. ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА ВИНАГОРОДИ § 1. Загальна характеристика публічної обіцянки винагороди Фізичні чи юридичні особи, які бажають досягти певної економічної мети, зазвичай, укладають відповідний договір з конкретним контрагентом: продавцем, підрядником, перевізником, зберігачем та ін. Але зустрічаються випадки, коли досягти бажаного результату можна лише долучивши до співпраці широке коло осіб. Скажімо, особа може обіцяти винагороду будь-кому, хто вчинить певні дії (зокрема поверне загублені речі чи надасть відомості про їх місцезнаходження, повідомить про місцезнаходження фізичної особи, досягне певного спортивного результату тощо). Така обіцянка адресується невизначеному колу осіб, але винагороду отримає той, хто вчинить обумовлені дії і досягне певного результату. Отже, публічна обіцянка винагорода - це односторонній право-чин, в силу якого одна особа зобов'язується сплатити матеріальну винагороду будь-якій особі за умови досягнення нею зазначеного результату. Мета, що переслідує особа, яка обіцяє винагороду, складається з двох взаємопов'язаних елементів: 1) залучити значне коло осіб до виконання певної роботи та 2) отримати якнайшвидше результат або отримати найкращий результат. Оскільки в будь-якому зобов'язанні беруть участь щонайменше дві особи - кредитор і боржник, то і зобов'язання із публічної обі- цянки винагороди виникає лише тоді, коли окрім особи, яка пообіцяла винагороду (боржника), з'явиться і особа, яка досягне визначеного результату і буде претендувати на виплату винагороди (кредитор). У ЦК України передбачено два види зобов'язань, що випливають із публічної обіцянки винагороди: 1) зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу; 2) зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу. § 2. Зобов'язання, які виникають із публічноїобіцянки винагороди без оголошення конкурсу Ознаки зобов'язання, що виникає із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. Оскільки не всі обіцянки породжують обов'язок сплатити винагороду, відносини, що виникають у зв'язку із обіцянкою винагороди, набувають характеру цивільно-правового зобов'язання лише за наявності певних ознак: 1) обіцянка має бути публічною, тобто сповіщеною в засобах 2) в обіцянці повинно бути зазначено завдання, яке необхідно ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 3) із оголошення повинно бути зрозумілим, хто обіцяє винагороду і місце, куди необхідно надати результат; 4) для завдання можуть бути встановлені місце та строк (термін) його виконання. Якщо строк виконання завдання не визначений певним проміжком часу або календарною датою, завдання вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання; 5) відповідно до ч. З ст. 1144 ЦК України у сповіщенні публічної На практиці у більшості випадків в обіцянках фізичних осіб сплатити винагороду її розмір не зазначається. Досить пригадати персонажа І. Ільфа та Є. Петрова вдову Грицацуєву, яка обіцяла "пристойну винагороду за інформацію про місцезнаходження т. Бендера". Варфоломійович, який приніс вирізку з газети, про те, що "вчера на площади Свердлова попал под лошадь гражданин О. Бендер", і поцікавився розміром винагороди, отримав відповідь: "Усе беріть!". Внаслідок торгу інформація, за яку Варфоломійович правив 20 карбованців, була передана вдові за п'ять карбованців. Якщо розмір винагороди не визначений, це не виключає можливості виникнення спору щодо її розміру. У цих випадках розмір винагороди може встановлюватися судом з урахуванням принципів розумності, справедливості і добросовісності. Хоча спори щодо розміру винагороди можуть виникати і у випадках, коли її розмір чітко визначений, але особа, яка відгукнулася на обіцянку, вважає її недостатньою. І в цьому разі, за відсутності порозуміння, сторони можуть звернутися до суду. Тому, ми вважаємо, що зобов'язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу можуть виникнути і у випадку, коли конкретний розмір винагороди не встановлений. 'Див.: Н 'аі/ково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнсцової, В.В. Луця. - К., 2005. - Т. 2. -С. 844. РОЗДІЛ 2. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ Якщо винагорода носить немайновий характер, то цивільно-правові відносини не виникають. Так, поліцейський комісар Горовіц із французького бойовика "Хто є хто?" пообіцяв тому, хто допоможе визволити його дочку з рук злочинців, право називати його просто по-імені "Станіслав" і заходити в будь-який час у гості. У такому випадку взаємовідносини між особами не підлягають цивільно-правовому регулюванню; 6) обіцянка може бути зроблена в будь-якій формі (письмово, по телебаченню, по радіо, по Інтернету тощо). Особи, які хочуть відгукнутися, можуть вимагати письмового підтвердження інформації. Наприклад, якщо винагорода обіцяється пілоту, який має пролетіти під Тріумфальною аркою в Парижі, як це мало місце в кінофільмі "Шукачі пригод", то зацікавлена особа має можливість впевнитися в дійсності такої пропозиції; 7) обіцяти винагороду можна лише за правомірні дії (під цивільно-правове регулювання не підпадає, наприклад, оголошення про сплату винагороди за виготовлення вибухового пристрою). У разі вчинення правочину, який не відповідає засадам правопорядку чи моралі, він може бути визнаний у встановленому законом порядку недійсним; 8) обіцянка винагороди повинна носити майновий характер, тобто має обіцятися певна грошова сума, певне майно або певні блага майнового змісту (путівка в санаторій, частина заблукалої отари овець тощо); 9) винагорода виплачується за принципом "першому — все". Так, якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. У випадку виконання завдання одночасно кількома особами, винагорода розподіляється між ними порівну. Права та обов'язки суб'єктів публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. Особа, яка публічно пообіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана її виплатити у разі виконання завдання і передання їй його результату (ч. 1 ст. 1148 ЦК України). Ця особа має право: 1) змінити завдання та умови надання винагороди (ч. 1 ст. 1147 ЦК України); ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 2) публічно оголосити про припинення завдання (ч. 2 ст. 1149 ЦК України). Публічне обіцяння винагороди жодних обов'язків у тих, до кого воно звернене, не породжує. Відповідні ж права в них виникають лише при досягненні зазначеного в публічній обіцянці результату: обіцяну винагороду має право вимагати той, хто його досяг. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною завдання. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування понесених нею витрат (ч. 2, 3 ст. 1147 ЦК України). У разі, коли особа, яка публічно обіцяла винагороду, публічно оголосила про припинення завдання, особа, яка зазнала реальних витрат на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування (ч. 2 ст. 1149 ЦК України). Припинення публічної винагороди без оголошення конкурсу. Правові відносини, що виникли у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди без оголошення конкурсу, припиняються у разі: 1) закінчення строку для передання результату; 2) передання результату особою, яка першою виконала завдання. § 3. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу Загальна характеристика зобов'язання, що виникає з публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу. Зобов'язання із кон курсу є видовим поняттям зобов'язань, що виникають із публічної обіцянки винагороди. З метою вирішення актуальних питань у промисловості, будівництві, мистецтві використовується така цивільно-правова форма як оголошення конкурсу. Оголошення конкурсів сприяє створенню найкращих творів літератури, науки, мистецтва, дає можливість виявити талановитих виконавців в області музики, театру і кіно, розв'язати складні технічні задачі, знайти оригінальні способи вирішення проблеми. Конкурс характеризується тим, що винагорода оголошується не за виконання певної роботи взагалі, а за найкраще її виконання, РОЗДІЛ 2. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ тобто конкурс зобов'язує його засновника, який публічно оголосив про виплату спеціальної нагороди за краще виконання певної роботи, виплатити обіцяну винагороду особі, робота якої визнана достойною відповідно до умов конкурсу. Сторонами конкурсу виступають його засновники та учасники. Засновниками конкурсу (змагання) можуть бути як фізичні, так і юридичні особі (наприклад, спілка письменників, журналістів, кінематографістів; редакції газет, журналів; мер міста, директор заводу). У конкурсних правовідносинах завжди беруть участь кілька учасників, оскільки зміст конкурсу передбачає наявність змагання, конкуренцію, і відповідно, обов'язкове порівняння результатів діяльності чи робіт кількох осіб. Якщо на конкурс подається одна робота, він вважається таким, що не відбувся. Коло учасників конкурсу залежить від того чи є він відкритим чи закритим (ч. З ст. 1150 ЦК України). Відкритий конкурс означає, що пропозиція засновника адресована всім бажаючим, тому засновник не має права відмовити в прийнятті роботи чи оцінці її результату будь-якій особі, яка бажає стати учасником конкурсу. Водночас, відкритий конкурс не виключає попереднього кваліфікаційного відбору учасників. Але такий відбір можливий лише за умови, що про це безпосередньо зазначено в умовах конкурсу, а критерії відбору випливають із його мети. Для закритого конкурсу характерно те, що засновник запрошує до участі у ньому персональних учасників, тобто пропозиція взяти участь у такому конкурсі направлена певному колу осіб за вибором засновника. Коло учасників закритого конкурсу обмежене і заздалегідь відоме засновнику. Це дає підстави окремим авторам вважати, що закритий конкурс не є конкурсом у розумінні цього слова, а є сукупністю кількох окремих договорів, що укладаються з низкою виконавців, кожен з яких отримує обумовлену винагороду. Використати ж замовник зобов'язується лише найкращі роботи, виконавцям яких виплачується заохочувальна винагорода у вигляді премії1. мД'^г7С0вЄтСК0Є гРажДанское право: Учебник / Под ред. В.А. Рясенцева. М., 1987. - Ч. 2. - С. 522.
В юридичній літературі відсутня єдність думок стосовно підстав, моменту виникнення та характеру зобов'язання, що випливає з оголошення конкурсу. Так, на думку деяких авторів, конкурс - це односторонній пра-вочин, який виконується під умовою1. Окремі вчені зазначають, що конкурсом є сукупність кількох односторонніх правочинів, які повинні бути вчинені як організатором конкурсу, так і його учасниками2; а інші підкреслюють, що конкурсне правовідношення виникає лише з двох односторонніх правочинів, вчинених засновником конкурсу та особою, яка в ньому бере участь3. Щодо моменту виникнення конкурсних правовідносин, то одні фахівці вважають, що вони виникають з моменту оголошення конкурсу4, інші пов'язують момент виникнення таких правовідносин із моментом представлення робіт5. Зазначимо, що у правочинах з відкладальною умовою, виникнення прав та обов'язків у сторін залежить від настання чи ненастання певної обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ст. 212 ЦК України). При оголошенні ж конкурсу права та обов'язки виникають у його засновника уже з моменту такого оголошення, тому розглядати конкурс як умовний правочин немає достатніх підстав. Ми вважаємо, що конкурсні правовідносини виникають на підставі трьох юридичних фактів - трьох односторонніх правочинів, а саме: 1) оголошення конкурсу. На підставі цього одностороннього пра-вочину виникають права та обов'язки, але визначається лише один суб'єкт відносин - засновник конкурсу, оскільки тільки в нього виникають обов'язки; 'Див.: Гражданское право: Учебник / Под ред. А.Г. Калпина. - М\, 2002. - Ч. 2. - С. 497. 2Див.: Боброва Д.В. Зобов'язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу) // Цивільне право України / За ред. О.А. Підопригори, Д.В. Бобрової - К., 1996. - Ч. 2. - С. 299. 3Див.: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. - Одеса, 2004. - С. 920. 4Див.: Гражданский кодекс Украинской ССР: Научно-практический ком-ментарий / И.Г. Агапов, М.И. Бару, И.А. Беленчук и др. - К., 1981. - С. 496. 5Див.: Иоффе О.С., Толстой Ю.К. Новьій Гражданский кодекс РСФСР. - Л., 1965. - С. 364. РОЗДІЛ 2. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 2) надання робіт на конкурс. Цей правочин свідчить про бажання особи взяти участь у конкурсі, внаслідок чого з'являється ще один суб'єкт зобов'язання - учасник конкурсу; 3) підведення підсумків засновником конкурсу і прийняття ним рішення про переможця. Після того, як засновник повідомив про переможця конкурсу, виникає зобов'язання сплатити винагороду конкретній особі. Щодо самого поняття проведення конкурсу, то воно включає в себе низку етапів: 1) оголошення конкурсу публічно через засоби масової інформації або іншим чином; 2) надання робіт на конкурс. Однак подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ; 3) оцінка поданих на конкурс робіт. Для цього засновником конкурсу створюється конкурсна комісія (журі); 4) підведення підсумків. За наслідками оцінювання робіт засновник конкурсу може прийняти рішення про: - присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу; - присудження окремих призових місць, якщо їх було встанов- лено декілька, та нагород (премій); - відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс не відповідає його вимогам; - присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії). Отже, переможець, тобто особа, яка досягла найкращого результату, визначається на цьому етапі. Визначення переможця є прерогативою засновника конкурсу і він встановлює порядок визнання переможцем. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду; 5) сплата винагороди. Засновник конкурсу зобов'язаний вип
6) повернення поданих на конкурс робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 1157 ЦК України умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Однак у законі встановлені випадки, коли засновник конкурсу може залишити у себе річ, передану на конкурс, або набути право власності на неї. Умови оголошення конкурсу. Традиційно розрізняють обов'язкові (істотні) умови конкурсу, тобто ті, які повинні міститися в оголошенні при проведенні будь-якого конкурсу, та факультативні, або ті, що конкретизують конкурсне завдання і залежать від особливостей конкурсу (на найкращий проект забудови, макет скульптури, найкращу фотографію, рекламу, нарис тощо). Оголошення про конкурс обов'язково має містити: 1) виклад завдання. Предметом конкурсу може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо; 2) строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії -це може бути або конкретна дата, або проміжок часу. Особливості конкурсу ("міс Україна", "народний артист") можуть обумовлювати встановлення його проміжних чи попередніх етапів (на рівні навчального закладу, району, області, республіки тощо); 3) кількість призових місць, вид і розмір нагороди (премії), яка має бути виплачена переможцеві. Засновник конкурсу повинен чітко зазначити в оголошенні кількість призових місць та суму нагороди за кожне з них. Водночас, відповідно до ч. З ст. 1151 ЦК України, засновнику конкурсу надано можливість передбачити умовами конкурсу лише моральне заохочення переможця, що може виражатися, наприклад, у присудженні почесних звань, нагородженні пам'ятними відзнаками, дипломами; 4) відомості про засновника конкурсу; РОЗДІЛ 2. Н5 д0Г0В|рн| ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 5) місце подання роботу. 6) порядок підведення Ч'ідсумків; строк оголошення резуль. татів. До факультативних у^ можна віднести. 1) вимоги щодо оформлЄння роб1т_ форма надання роботи на а) наданні засновнику п^вного ре3уЛЬТату роботи (рукопис, ма б) виконанні роботи прц безпосередньому її сприйнятті (заспі Крім того, засновник коі5Курсу може встановити умову надання робіт під девізами (на кращий проект пам'ятника, проект забудови району, на кр^Щу студентську роботу в галузі "Юридичні науки" тощо); 2) склад журі (конкурсу комісії)> якии визначається засновником конкурсу; 3) порядок і строк виплати винагороди. 4) порядок використанчя наданих на конкурс робіт; 5) порядок повернення робіт тощо. Засновник конкурсу має (іраво змінити його умови або взагалі відмовитися від проведенщ конкурсу. д^ при цЬ0Му можна порушити права осіб, які вияви^ бажання взяти участь у конкурсі. Тому чинне законодавство в^тановлює випадкИ; за яких засновник конкурсу може скористатись цими правами. Так, змінити умови кон*урсу можна лише до його початку. Про зміну умов конкурсу має бут^ оголошено в тому ж порЯдку, в якому було оголошено конкурс. Яц^ особа надала роботу на конкурС; то засновник конкурсу не має Црава відмовити у р0згляді представленої поботи і її оцінці, посила)очись на зміну умов конкурсу. Якщо у зв'язку зі зміною умов конКі,рсу особа втратила інтерес до участі в ньому або її участь стала нецІОЖЛИВОЮ5 вона має право на відшкодування засновником конку^ витрат> які були понесені нею для підготовки до участі в конкур (ч 2 ст х 152 цк уКраїни). Відповідно до ст. 1153 Щ. України відмовитися від конкурсу можна тільки у разі, коли Й0го проведення стало неможливим за
обставин, які не залежать від засновника конкурсу. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі в конкурсі. Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань, що випливають із оголошення конкурсу. Оголошення конкурсу обумовлює виникнення певних прав та обов'язків як у засновника конкурсу, так і у його учасників. Враховуючи взаємність цього зобов'язання (обов'язки однієї сторони відповідають правам іншої), зупинимося лише на обов'язках суб'єктів конкурсу. Обов'язки засновника конкурсу: 1) повідомити про умови конкурсу одночасно з його оголошенням або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому (ч. 1 ст. 1151 ЦК України); 2) прийняти і належно зберігати надані учасниками конкурсу роботи; 3) переглянути і оцінити представлені на конкурс роботи, визначити переможців, а якщо це передбачено умовами конкурсу, то і осіб, яким також належить винагорода (друге та третє місце, заохочувальні призи тощо); 4) видати нагороду (премію) переможцю конкурсу (ч. З ст. 1151 ЦК України); 5) у разі бажання використовувати в подальшому предмет конкурсу, яким був результат інтелектуальної, творчої діяльності, отримати на це згоду переможця конкурсу (ч. 2 ст. 1156 ЦК України); 6) повернути учасникам конкурсу подані ними на конкурс речі Обов'язки учасника конкурсу: 1) при наданні твору для участі в конкурсі враховувати вимоги, які спеціально висуваються до робіт засновником конкурсу РОЗДІЛ 2. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ (наприклад, за умовами на конкурс не повинні подаватися твори, які вже отримали відзнаки на аналогічних конкурсах); 2) під час проведення конкурсу не передавати роботу для участі в інших конкурсах або не використовувати її іншим способом, якщо це визначено умовами конкурсу; 3) не передавати третім особам права на використання свого твору тим же способом, або протягом встановленого строку, якщо це передбачено умовами конкурсу; 4) надати засновнику конкурсу можливість реалізувати своє переважне перед іншими особами право на укладення договору про використання предмета конкурсу (ч. З ст. 1156 ЦК України). Конкурсні правовідносини припиняються після виплати обіцяної засновником конкурсу винагороди. Цивільно-правові зобов'язання, які виникають із конкурсу, необхідно відмежовувати від конкурсних відносин у трудовому праві. У цивільному праві конкурс - це засіб створити умови для найкращого вирішення конкретного творчого завдання, виконання певної роботи і заохочення осіб, які цю роботу виконали. У трудовому праві оголошений конкурс є підставою для виникнення трудових правовідносин.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 93; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |